–ќ«ƒ≤Ћ XVIII.
`
Ќа пороз≥ новоњ доби.
`
1. Ќасл≥док болючого досв≥ду. - 2. «анадта об'Їктив-
н≥сть? непевн≥сть переконанн¤? чи т≥льки тактика? -
3. “ак мусить бути. - 4. Ќа пороз≥ новоњ доби.
`
1. Ќасл≥док болючого досв≥ду.
`
ћаюч≥њ за собою минулий, болючий до-
св≥д, рос≥йськ≥ комун≥сти зрозум≥ли, що на-
ц≥онал≥стично-≥мпер≥ал≥стична пол≥тика п¤та-
ковщини не т≥льки не може дати поз≥тивних
насл≥дк≥в у справ≥ соц≥ал≥стичноњ революц≥њ
на ¬крањн≥, а нав≥ть хл≥ба й поживи дл¤
голодноњ –ос≥њ.
`
ќб'Їктивна, д≥йсно-соц≥ал≥стична теч≥¤ в
парт≥њ руських комун≥ст≥в уз¤ла гору. ≤ ре-
зультатом того 6 грудн¤ 1919 р., се-б-то, коли
рос≥йськ≥ сов≥тськ≥ в≥йська втрете захоплю-
вали всю ”крањну, коли п≥д њхн≥ми й повстан-
ськими ударами розпадавс¤ контрреволюц≥й-
ний фронт ƒен≥к≥на й чорна реакц≥¤ в пан≥ц≥
т≥кала на антантськ≥ корабл≥, - з'¤вилась
така резолюц≥¤ ÷ентрального  ом≥тету –о-
`
482
`
с≥йськоњ  омун≥стичноњ ѕарт≥њ в справ≥ на-
ц≥онального питанн¤ на ¬крањн≥:
`
"ѕо питанню про в≥дношенн¤ до трудо-
вого народу ”крпњни, що зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д
тимчасовоњ навали дeн≥к≥нських бандит≥в,
центральний ком≥тет рос≥йськоњ комун≥-
стичноњ парт≥њ постановл¤Ї:
`
"1. Ќеухильно пeрeвод¤чи пр≥нц≥п само-
означeнн¤ нац≥й, центральний ком≥тет уважаЇ
нeобх≥дним щe раз п≥дтвeрдити, що рос≥йська
комун≥стична парт≥¤ стоњть на погл¤д≥ при-
знанн¤ самост≥йности украњнськоњ соц≥ал≥-
стичноњ сов≥тськоњ республ≥ки.
`
2. ¬важаючи безперечним дл¤ кожного
комун≥ста й дл¤ кожного св≥домого роб≥т-
ника необх≥дн≥сть найт≥сн≥шого союзу дл¤
вс≥х рад¤нських республ≥к у њх боротьб≥ з
гр≥зними силами всесв≥тнього ≥мпер≥ал≥зму,
рос≥йська комун≥стична парт≥¤ стоњть на т≥й
поз≥цњњ, що означенн¤ форм цього союзу
буде остаточно вир≥шено самими украњнськи-
ми роб≥тниками й працюючим сел¤нством.
`
"«. ¬ тепер≥шний-же час в≥дношенн¤ м≥ж
украњнською соц≥ал≥стичною сов≥тською рес-
публ≥кою й рос≥йською соц≥ал≥стичною феде-
ративною сов≥тською республ≥кою опред≥лю-
ютьс¤ федеративним зв'¤зком на основ≥
постанов великого центрального виконавчого
 ом≥тету 1 червн¤ 1919 р. ≥ центрального
виконавчого ком≥тету ”крањни 18 травн¤.
`
483
`
"4. « огл¤ду на то, що украњнська культура
(мова, школа й т. д.) па прот¤з≥ стол≥ть при-
душувалас¤ царатом ≥ експлуататорськими
кл¤сами –ос≥њ, центральний ком≥тет рос≥й-
ськоњ комун≥стичноњ парт≥њ ставить в обов'¤зок
ус≥м членам парт≥њ вс≥ма засобами спри¤ти
усуненню вс≥х перепон до в≥льного розвитку
украњнськоњ мови й культури. ќск≥льки на
грунт≥ многов≥кового пригнобленн¤ серед
в≥дсталоњ частини украњнських мас спостер≥-
гаютьс¤ нац≥онал≥стичн≥ тенденц≥њ, члени
рос≥йськоњ комун≥стичноњ парт≥њ обов'¤зан≥
ставитис¤ до них з надзвичайною терпимо-
стю й обережностю, протиставл¤ючи њм слово
товариського роз'¤сненн¤ тотожности ≥нтере-
с≥в працюючих мас ”крањни й –ос≥њ. „лени
рос≥йськоњ комун≥стичноњ парт≥њ на тер≥тор≥њ
”крањни повнинн≥ на д≥л≥ переводити право
працюючих мас, учитис¤ й зноситись у вс≥х
рад¤нських установах на р≥дн≥й мов≥, проти-
д≥лаючи спробам штучними засобами в≥дти-
снути украњнську мову на другий план, пр¤-
муючи, навпаки, перетворити украњнську мову
в знар¤дд¤ комун≥стичноњ осв≥ти працюючих
мас.
`
"Ќегайно-ж повинн≥ бути прин¤т≥ м≥ри,
щоб у вс≥х рад¤нських установах була по-
тр≥бна к≥льк≥сть ур¤довц≥в, волод≥ючих укра-
њнською мовою й щоб на дал≥ вс≥ служ-
бовц≥ вм≥ли говорити на украњнськ≥й мов≥.
`
484
`
"5. Ќеобх≥дно забезпечити найт≥сн≥щий
зв'¤зок рад¤нських установ з м≥сцевим се-
л¤нським населенн¤м крањни, дл¤ чого по-
винно вз¤ти за правило, щоб уже на перших
кроках, при початку заснованн¤ ревком≥в ≥
рад, до них була прит¤гнена б≥льш≥сть з
представник≥в працюючого сел¤нства при
забезпеченню р≥шаючого впливу представни-
кам сел¤нськоњ б≥дноти.
`
"6. « огл¤ду на те, що на ”крањн≥, ще в
б≥льш≥й м≥р≥ н≥ж у –ос≥њ, переважаючу масу
населенн¤ складаЇ сел¤нство, завданн¤м
рад¤нськоњ влади на ”крањн≥ в завойованн¤
до себе дов≥рр¤ з боку не т≥льки сел¤нськоњ
б≥дноти, але з широких шар≥в середнього
сел¤нства, ¤к≥ своњми реальними ≥нтересами
¤к найт≥сн≥ше зв'¤зан≥ з рад¤нською владою.
« окрема, заховуючи основн≥ пр≥нц≥пи продо-
вольчоњ пол≥тики (державна заготовка хл≥ба
по твердим ц≥нам, примушуюча розверстка),
необх≥дно засоби њњ переведенн¤ уважно при-
стосувати до умов украњнського села.
`
"Ќайближчим завданн¤м продовольчоњ по-
л≥тики на ”крањн≥ повинно бути в≥дбиранн¤
хл≥бових звишк≥в лише в строго обмеженому
розм≥р≥, необх≥дному дл¤ украњнськоњ б≥дноти,
роб≥тник≥в ≥ червоноњ арм≥њ.
`
"ѕри в≥дбиранню звишк≥в особлива увага
повинна бути звернена на ≥нтереси серед-
нього сел¤нства, р≥зко в≥дмежовуючи його
`
485
`
в≥д кулацьких елемент≥в. Ќеобх≥дно на д≥л≥
викривати перед украњнським сел¤нством
контрреволюц≥йну демагог≥ю, котра доводить,
що н≥би-то завданн¤м рад¤нськоњ –ос≥њ Ї за-
биранн¤ хл≥бних ≥ инших продовольчих про-
дукт≥в з ”крањни в –ос≥ю.
`
"—аме широке прит¤гненн¤ б≥дного й
середнього сел¤нства до справи управл≥нн¤
в ус≥х сферах буд≥вництва повинно бути
обов'¤зком агент≥в центральноњ влади, вс≥х
парт≥йних роб≥тник≥в, ≥нструктор≥в ≥ т. й. ¬
т≥й-же ц≥л≥ встановленн¤ влади працюючих
повинн≥ бути прин¤т≥ негайно м≥ри до того,
щоб не допустити переповненн¤ рад¤нських
установ елементами украњнського м≥йського
м≥щанства, котре нездатне розум≥ти умови
побуту широких сел¤нських мас ≥ часто при-
криваЇтьс¤ прапором комун≥зму.
`
"”мовою допущенн¤ таких елемент≥в ¤к
у лави парт≥њ, так ≥ в рад¤нськ≥ установи
повинна бути попередн¤ перев≥рка њх пра-
цьоздатности ≥њ в≥дданости ≥нтересам пра-
цюючих на д≥л≥, ≥ перш за все на фронт≥ -
в лавах д≥Ївоњ арм≥њ. —кр≥зь ≥ при вс¤ких
умовах под≥бн≥ елементи повинн≥ бути по-
ставлен≥ п≥д суворий кл¤совпй контроль про-
летар≥ату.
`
"« огл¤ду на те, що велика к≥льк≥сть зброњ,
що Ї на ”крањн≥ в руках с≥льського насе-
ленн¤, ¤к показав досв≥д, неодм≥нно, при
`
486
`
неорган≥зованности б≥дноти, перебуваЇ в ру-
ках кулацьких ≥ контрреволюц≥йних елемен-
т≥в, що веде зам≥сть диктатури працюючих
до фактичного пануванн¤ бандитського ку-
лацтва - головн≥щим завданн¤м рад¤нського
буд≥вництва на ”крањн≥ Ї в≥д≥бранн¤ цењ зброњ
й зосередженн¤ њњ в руках роб≥тниче-сел¤н-
ськоњ червоноњ арм≥њ.
`
"«авданн¤м земельноњ пол≥тики на ”крањн≥
повинно бути:
`
"1. ѕовна л≥кв≥дац≥¤ реставрованого ƒен≥-
к≥ним пом≥щицького землеволод≥нн¤ з пере-
дачею земель безземельним ≥ малоземельним.
`
"2. –ад¤нськ≥ господарства будувати т≥льки
в необх≥дних розм≥рах, рахуючись з життЇ-
вими ≥нтересами м≥сцевого сел¤нства.
`
"«. ¬ справу об'Їднанн¤ сел¤н у комуни,
арт≥л≥, й т. й. суворо переводити пол≥тику
парт≥њ, котра не припускаЇ в цьому в≥дно-
шенн≥ н≥¤кого присилуванн¤, в≥днос¤чи це
виключно на в≥льне вир≥шенн¤ самих сел¤н
≥ суворо караючи за вс¤к≥ спроби внести в
цю справу початки примусу."
`
¬ ц≥й резолюц≥њ рос≥йськ≥ комун≥сти ста-
л≥њ вже на грунт не т≥льки пр≥нц≥п≥ального,
але й реального, фактичного визнанн¤ ваги
нац≥онального питанн¤. ÷¤ резолюц≥¤ Ї вже
не голе "самоозначенн¤", а вт≥ленн¤ т¤жко-
го досв≥ду в конкретн≥ виводи. “ут уже чу-
Їтьс¤ плоть ≥ кров живого переконанн¤, а
`
487
`
також бажанн¤ т≥ переконанн¤ зд≥йснити
реальними, конкретними, активними захода-
ми. —ловом, тут Ї вже почасти те, про що
¤ писав у II ч. сењ прац≥, ще тод≥, коли сењ
постанови не виносилось, се-б-то, розум≥нн¤,
що нац≥ональне питанн¤ Ї питанн¤ соц≥аль-
ного пор¤дку, що бути не т≥льки ворожим,
але й нейтральним у йому дл¤ д≥йсного
соц≥ал≥ста - неможливо.
`
≤ в ц≥й резолюц≥њ м≥ститьс¤ також при-
знанн¤ вс≥х своњх помилок: ≥ п¤таковського
≥мпер≥ал≥зму, й окупац≥йноњ пол≥тики, й в≥д-
суванн¤ сел¤нства в≥д влади, й диктатури
незначноњ частини пролетар≥ату над ус≥м ро-
б≥тництвом ≥ сел¤нством, ≥ нехтуванн¤ укра-
њнською мовою, ≥ одтиранн¤ украњнськоњ на-
ц≥ональности на зади, на другор¤дне (або й
н≥¤ке) м≥сце; словом, признанн¤ всього того,
чого бо¤лась ƒиректор≥¤ в своњй рад≥отеле-
графичн≥й полем≥ц≥, з чим пот≥м довелось
боротись украњнц¤м-соц≥ал≥стам ≥ що, на-
решт≥, мус≥ли признати сам≥ руськ≥ соц≥а-
л≥сти-комун≥сти.
`
2. «анадта об'Їктивн≥сть? непевн≥сть
переконанн¤? чи т≥льки тактика?
`
–озум≥Їтьс¤, резолюц≥¤ Ї резолюц≥¤, а
д≥йсн≥сть, факти можуть бути в≥дм≥нними
в≥д резолюц≥й. ƒосв≥д революц≥њ в –ос≥њ й на
¬крањн≥ доказав це, - на жаль, дуже бол¤че.
`
488
`
≤ вже де¤ка непевн≥сть виникаЇ при чи-
танню листа Ћен≥на до украњнських роб≥тни-
к≥в ≥ сел¤н.
`
ќсь той лист:
`
"„ервон≥ в≥йська зан¤ли  ињв, ѕолтаву,
’арьк≥в ≥ поб≥дно йдуть на –остов. Ќеобх≥д-
но винищити ƒен≥к≥на, щоби забезпечити
себе в≥д найдр≥бн≥шоњ можливости новоњ на-
вали на ”крањн≥. ѕануванн¤ ƒен≥к≥на на
”крањн≥ було так само зат¤жким, ¤к ≥ пану-
ванн¤  олчака в —иб≥р≥. “¤жк≥ лекц≥њ ƒен≥-
к≥на наведуть украњнських роб≥тник≥в ≥ сел¤н
на б≥льш ¤сне зрозум≥нн¤ завдань сов≥тськоњ
влади, на зрозум≥нн¤ необх≥дности б≥льш
твердого опору. Ќа ”крањн≥, ¤к р≥вно ж ≥ в
¬еликороси, треба знищити ц≥лковито пан-
ське землеволод≥нн¤.  р≥м цього завданн¤
та инших завдань, сп≥льних ¬еликорос≥њ й
”крањн≥, виникаЇ питанн¤, ¤ке заслугуЇ в цей
час особливоњ уваги, питанн¤ нац≥ональне
- чи бути ”крањн≥ окремою незалежною
сов≥тською республ≥кою, чи злученою з ро-
с≥йською республ≥кою на засадах федерац≥њ,
чи з≥лл¤тис¤ ”крањн≥ з –ос≥Їю в одну сов≥т-
ську республ≥ку? Ќезалежн≥сть ”крањни ви-
знана всерос≥йським центральним виконав-
чим ком≥тетом ≥ рос≥йською комун≥стичною
парт≥Їю. ќстаточно вир≥шити питанн¤, чи
з≥лл¤тис¤ ”крањн≥ з –ос≥Їю, чи залишитис¤
незалежною, чи бути в федеративному зв'¤з-
`
489
`
ку, - маЇ встановити всеукрањнський з'њзд
рад роб≥тник≥в ≥ сел¤н. як же належитьс¤
вир≥шити це питанн¤? « погл¤ду ≥нтерес≥в
працюючих ми вороги нац≥ональноњ ворож-
неч≥, нац≥ональних суперечок, нац≥онального
в≥докремленн¤. ўоби повалити буржуаз≥ю
всього св≥ту, ми пр¤муЇмо до т≥сного об'Їд-
нанн¤ й ц≥лковитого з≥лл¤нн¤ роб≥тник≥в ≥
сел¤н ус≥х нац≥й усього св≥ту.  ап≥тал≥зм
под≥лив народи на невелике число тих, що
сто¤ть вище над иншими й на невелике
число тих, ¤ких гнобл¤ть, тих, ¤к≥ залежать
в≥д инших. ¬≥ками зб≥рали в соб≥ пригн≥че-
н≥ нац≥њ жаданн¤ визволенн¤ в≥д велико-
державних нац≥й, так≥, ¤к нац≥¤ украњнська
в≥д таких, ¤к нац≥¤ великорос≥йська. ћи хо-
чемо добров≥льного союзу нац≥й без жадного
насильства. Ќе треба забувати, що буржу-
аз≥¤ завжди пр¤муЇ грати на нац≥ональних
струнах. “ам, де починаЇтьс¤ нац≥онал≥зм,
там св¤ткуЇ контрреволюц≥¤. ’то роз'ЇднуЇ
т≥сний союз великорос≥йських ≥ украњнських
сел¤н ≥ роб≥тник≥в, той помагаЇ ден≥к≥нц¤м ≥
кап≥тал≥стам усього св≥та. “ому ми, велико-
рос≥йськ≥ комун≥сти, повинн≥ з великою ува-
гою й суворостю нищити в своњх колах най-
др≥бн≥ш≥ про¤ви великорос≥йського нац≥о-
нал≥зму, йти на уступки при незгодах з
украњнськими комун≥стами - боротьбистами,
коли справа тичетьс¤ нац≥онального питан-
`
490
`
н¤. јле коли справа торкаЇтьс¤ пролетар-
ськоњ диктатури й пролетарськоњ боротьби,
тод≥ великоруськ≥, украњнськ≥ а р≥вно ж ≥
комун≥сти инших нац≥й повинн≥ бути впер-
тими й завз¤тими. ѕеремогти ƒен≥к≥на, зни-
щити його, це одинока задача великорос≥й-
ських ≥ украњнських роб≥тник≥в ≥ сел¤н."
`
ѕри читанню цього листа насамперед
мимовол≥ виникаЇ таке запитанн¤.
`
Ќ. Ћен≥н каже, що "незалежн≥сть ”кра-
њни визнана всерос≥йським центральним ви-
конавчим ком≥тетом ≥ –ос≥йською комун≥стич-
ною ѕарт≥Їю". ќтже, н≥би, нема вже про що
балакати, нема дл¤ чого питати ще раз: "як
же належитьс¤ вир≥шити це питанн¤?"
`
Ќа в≥що й через що Ћен≥н запитуЇ це?
`
„и з занадтоњ об'Їктивности? „и з не-
упевнености в своњй власн≥й принц≥п≥альн≥й
поз≥ц≥њ? „и це Ї т≥льки результат тактики?
`
Ќемов би з великоњ об'Їктивности, без-
сторонности. ќт, мовл¤в, рос≥йська комун≥-
стична парт≥¤ визнала незалежн≥сть ”кра-
њни, вона, значить, уважаЇ це справедливим,
корисним, потр≥бним дл¤ пролетарськоњ ре-
волюц≥њ. јле ви, украњнськ≥ роб≥тники, на це
не вважайте й р≥шайте сам≥, ¤к вам краще:
незалежн≥сть, чи залежн≥сть (федерац≥¤, ав-
тоном≥¤ чи повне злитт¤ в "Їд≥ную").
`
јле ж дивно: чого раптом таке недов≥рр¤
до своњх власних постанов? „ого ЋЇн≥н не
`
491
`
каже украњнським роб≥тникам: рос≥йська кому-
н≥стична парт≥¤ визнала,.що дл¤ справи про-
летарськоњ революц≥њ корисною й потр≥бною
Ї форма рад¤нськоњ влади. јле ви, украњн-
ськ≥ роб≥тники, на це не вважайте й р≥шайте
сам≥, ¤к вам краще: чи рад¤нська влада, чи
парламентаризм, чи може, й гетьманщина.
`
јдже Ћен≥ну в ц≥й сфер≥ й у голову не
прийде так поставити питанн¤, тут в≥н гли-
боко, непохитно в≥рить сам ≥ в других н≥¤-
ких сумн≥в≥в не допускаЇ.
`
≤ з цього виникаЇ сумн≥в: у проводир¤
рос≥йськоњ комун≥стичноњ парт≥њ украњнське
нац≥ональне питанн¤ все ж таки, здаЇтьс¤,
не маЇ пр≥нц≥п≥ального знач≥нн¤, дл¤ його
це питанн¤ знов таки, здаЇтьс¤, Ї питан-
н¤м т≥льки тактики: сьогодн¤ незалежн≥сть,
бо це з тактичного погл¤ду дасть б≥льше
користи, а завтра федерац≥¤ або повне злит-
т¤, бо тактичн≥ м≥ркуванн¤ вже не вима-
гають незалежности.
`
„и не стоњть дл¤ ЋЇн≥на, так само, ¤к ≥ дл¤
украњнських "патр≥от≥в"-м≥щан, нац≥ональне
питанн¤ поза сферою соц≥ального житт¤?
„и не маЇ воно дл¤ його пост≥льки ваги,
поск≥льки воно втикаЇтьс¤ в соц≥альний рух
≥ перешкажае йому. «нищити його, очевид-
но, не можливо, ¤к неможливо знищити
з≥мн≥ холоди, ¤к≥ теж заважають революц≥њ,
отже треба ¤кось його обезшкодити.
`
492
`
Ќема ще остаточноњ ¤сности, твердости,
нема виразноњ, вик≥нченоњ переконаности.
ЌемаЇ таких сл≥в: ”крањнськ≥ роб≥тники! –о-
с≥йська комун≥стична патр≥¤ визнала незалеж-
н≥сть ”крањни. –ос.  ом. парт≥¤ зробила це
через те, що вона глибоко й непохитно пе-
реконана, що т≥льки повна незалежн≥сть ро-
б≥тниче-сел¤нськоњ украњнськоњ держави, ¤к
переходового етапу до соц≥ал≥стичного ладу,
може забезпечити ц≥лковиту волю й змогу на-
ц≥онального розвитку й ув≥льнити украњнський
народ в≥д ус≥х пережитк≥в нац≥онального ути-
ску, що заховавс¤ ¤к у пригноблен≥й пс≥х≥ц≥
украњнського роб≥тника, так ≥ в пс≥х≥ц≥ велико-
рос≥йського. „утт¤ пануючоњ нац≥ональности,
утворене в≥ками злочинного соц≥ально-пол≥-
т≥≥чного устрою –ос≥њ в душ≥ нав≥ть роб≥т-
ника - великоросса, не може зникнути в
один-два роки. „утт¤ серв≥л≥зму пригнобле-
ноњ, упосл≥женоњ нац≥њ також не може помер-
ти в≥дразу. ќтже необх≥дно створити так≥ дер-
жавн≥ умови, ¤к≥ найкраще помогли би ви-
кор≥ненню цих шкодливих насл≥дк≥в минулого.
`
« другого боку: пролетарська держава,
¤ка народжуЇтьс¤ з революц≥њ, маЇ на мет≥
усунути вс¤к≥ форми утиску, вс¤к≥ форми
п≥длеглости, нер≥вности, вс¤к≥ ¤вища, ¤к≥
сто¤ть на перешкод≥ в≥льному, всеб≥чному
розвитков≥ людини.
`
Ќарешт≥: нац≥ональний утиск, нац≥ональ-
`
493
`
на нер≥вн≥сть чи п≥длегл≥сть т≥сно, глибоко,
органично пов'¤зана з утиском, п≥длеглостю
й пер≥вностю соц≥альною й економичною. ≤
коли ми, руськ≥ комун≥сти, хоч в ¤к≥йсь м≥р≥
п≥ддержуЇмо нер≥вн≥сть або п≥длегл≥сть на-
ц≥ональну, то це значить, що ми п≥ддержу-
Їмо п≥длегл≥сть соц≥альну й економичну, це
значить, що руський пролетар≥ат переб≥рае
на себе функц≥њ знищених руських параз≥-
тарних буржуазних клас що-до визиску укра-
њнського роб≥тництва й усього укр. народа.
`
„ерез те –ос. ком. парт≥¤ вважаЇ, що най-
кращою формою розвитку революц≥њ кожноњ
нац≥њ Ї й повна державна незалежн≥сть, у до-
бров≥льному т≥сному союз≥ з ус≥ма соц≥ал≥стич-
ними державами проти всесв≥тньоњ буржуаз≥њ.
ћало того: коли ¤кась частина украњнського
роб≥тництва в силу ≥сторичних ненормальних
умов не розум≥Ї цього, не в≥дчуваЇ й про-
тивитьс¤, то ми, руськ≥ комун≥сти, вважаЇмо
своњм обов'¤зком так само наст≥йно рекомен-
дувати њм цю форму њхнього нац≥онально-
державного устрою, ¤к ми рекомендуЇмо в
соц≥ально-пол≥тичн≥й сфер≥ форму рад¤нськоњ
влади, ¤ко найкращого засобу зд≥йсненн¤
пролетарськоњ революц≥њ, ¤к рекомендуЇмо
нав≥ть тим роб≥тникам, що в силу ненормаль-
них соц≥ально-≥сторичних умов не розум≥ють,
не в≥дчувають њњ потр≥бности й нав≥ть про-
тивл¤тьс¤ њй.
`
494
`
јле ц≥ слова не значили б розд≥ленн¤
роб≥тництва одноњ нац≥њ в≥д роб≥тництва дру-
гоњ. Ќавпаки, нац≥онал≥стична, "з'Їднуюча"
пол≥тика п¤таковщини ≥менно це й робила:
не т≥льки роз'Їднувала, а викликала ворожне-
чу, боротьбу, братоубийство. “ак≥ слова, пе-
реведен≥ в житт¤ з неухильною, твердою,
чисто-большевлцькою посл≥довностю, викли-
кали би т≥льки гар¤че чутт¤ товариськости,
близости, дов≥рр¤, що Ї найкращим засобом
дл¤ т≥сного, м≥цного, добров≥льного союзу
двох незалежних, братерських, роб≥тничо-се-
л¤нських держав.
`
3. “ак мусить бути.
`
јле, не вважаючи на цю не¤сн≥сть, треба
зазначити, що тактика переходить уже в пр≥н-
ц≥п, у життЇве, програмове переконанн¤. ≤ так
мусить це бути з зал≥зною об'ективностю,
бо того вимагаЇ сама суть ≥ природа
соц≥ал≥зму, соц≥ал≥стичноњ революц≥њ, харак-
тер соц≥альноњ природи пролетарськоњ кл¤си,
¤ка, хоче-не-хоче, мусить нищити вс¤к≥ фор-
ми утиску й нер≥вности, коли хоче усп≥ху
свого завданн¤.
`
≤ з цього погл¤ду дуже показним Ї наказ
ћ.“роцького, ¤кий був одного часу противни-
ком самост≥йности ”крањни, до червоних рос≥й-
ських в≥йськ, що вступали на тер≥тор≥ю ”кра-
њни. ¬≥н звучить так: "“овариш≥ салдати, ко-
`
495
`
манданти, ком≥сар≥! ¬и вв≥йшли на ”крањну й
побиваЇтe ден≥к≥нськ≥ банди! ¬и зв≥льн¤Їтe
братську крањну в≥д насильник≥в. ”крањна, цe
край украњнських роб≥тник≥в ≥ трудового се-
л¤нства. “≥льки украњнський роб≥тник ≥ сел¤-
нин маЇ одиноке право управл¤ти своЇю вла-
сною крањною.  оли ви поборете ƒен≥к≥на, ви
мусите в≥днестись до трудових мас ”крањни
з братерською уважностю й любоввю. √оре тому,
хто буде чинити насильства лад трудовим
населенн¤м украњнських м≥ст ≥ украњнських
сел! ”крањнське сeл¤нство й роб≥тництво
мусить почувати ссос безпечним п≥д охоро-
ною наших штик≥в. ”важайте, що нашим зав-
данн¤м Ї ув≥льненн¤, а не закр≥пощенн¤
”крањни.  оли ви проженете ден≥к≥нськ≥
банди, трудов≥ маси ”крањни сам≥ вир≥шать
своЇ в≥дношенн¤ до сов≥тськоњ –ос≥њ. ћи в≥ри-
мо й ми цього певн≥, що украњнський народ
вискажетьс¤ за т≥сне об'Їднанн¤ з нами.
—алдати, команданти й ком≥сарi! —мерть нањз-
дникам ≥ угн≥тател¤м, смерть ƒен≥к≥нов≥, ве-
ликим властникам, кап≥тал≥стам ≥ богачам!
’ай живе червона арм≥¤! ’ай живе сов≥т-
ська, самост≥йна ”крањна!"
`
« погл¤ду ¤сности, виразности цей наказ
стоњть вище листа Ћен≥на, в≥н уже даЇ п≥д-
ставу гадати про можлив≥сть пр≥нц≥п≥альноњ
поз≥ц≥њ автора наказу.
`
–≥к тому назад мадь¤рськ≥ комун≥сти про-
`
496
`
понували цю саму поз≥ц≥ю руським комун≥-
стам. ѓњ тодњ було одкинуто й всупереч з по-
становою 3-го укр. з'њзду рад ”р¤дом прин¤то
"федерац≥ю", се-б-то прин¤то ≥менно те "од-
суванн¤ укр. нац≥ональности на другор¤дне
м≥сце", про ¤ке говорить резолюц≥¤ рос. ком.
парт≥њ, те "закр≥пощенн¤", проти ¤кого так
р≥шуче й загрозливо говорить “роцький.
`
јле р≥к т¤жкого досв≥ду не пройшов
марно й тепер Ї певн≥сть, що пережитки
старого будуть переборен≥, не¤сности зник-
нуть ≥ поз≥ц≥¤ впкр≥стал≥зуЇтьс¤ в нормаль-
ному, природному напр¤м≥ - повноњ в≥д-
мови в≥д ¤кого будь "командуванн¤" на
”крањн≥, ц≥лковитого признанн¤ нац≥ональ-
ноњ й державноњ незалежности ”крањнськоњ
–ад¤нськоњ –еспубл≥ки й братськоњ, активноњ,
св≥домоњ допомоги украњнським роб≥тникам ≥
сел¤нам у цьому напр¤м≥.
`
≤ т≥льки тод≥ згармон≥зуютьс¤ в одну ве-
лику, м≥цну силу два моменти в украњнськ≥й
революц≥њ, - нац≥ональний ≥ соц≥альний, -
¤к≥ нерозум≥нн¤м ≥ помилками ¤к руських
соц≥ал≥ст≥в, так ≥ украњнських так довго й з
такою шкодою дл¤ сп≥льноњ, великоњ справи
визволенн¤ працюючих роз'Їднувались.
`
4. Ќа пороз≥ новоњ доби.
`
ќтаманщина зак≥нчила своЇ ≥стнуванн¤.
ќд≥йшла в минуле ц¤ т¤жка, шкодлива й
`
497
`
ганебна дл¤ трудовоњ нац≥њ доба њњ трудноњ
≥стор≥њ.
`
ўе й з цього боку ≥стор≥¤ показала укра-
њнству всю безплодн≥сть, усю шкодлив≥сть ≥
нав≥ть злочинн≥сть намаганн¤ убгати в≥дро-
дженн¤ украњнськоњ нац≥њ в неприродн≥ дл¤
нењ, огидн≥ њњ соц≥альним прагненн¤м форми.
“≥ люди, ¤к≥, йдучи за своњми власними
кл¤совими с≥мпат≥¤ми й ≥нтересами, хот¤ть
утворити украњнську державн≥сть кл¤сово-
буржуазну, - шкодлив≥ й злочинн≥ фанта-
сти: вперед треба мати т≥ буржуазн≥ кл¤си,
а тод≥ з ними творити ту державн≥сть.  оли
ж вони знають сам≥, що цих кл¤с немаЇ, що
процес витворенн¤ њх Ї справою ц≥лих поко-
л≥нь, а все ж таки намагаютьс¤ ≥менно таку
державн≥сть утворювати й ради нењ бор¤тьс¤
проти нац≥ональноњ роб≥тниче-сел¤нськоњ дер-
жавности, коли ради цього вал¤ютьс¤ в
ногах св≥тових насильник≥в ≥ злочинц≥в ≥
продають за пом≥ч у ц≥й боротьб≥ св≥й народ,
то њм м≥сце т≥льки на лав≥ народнього суво-
рого суду.
`
¬≥дродженн¤ украњнськоњ нац≥њ в нац≥о-
нальн≥й сфер≥ йшло й ≥тиме в гармон≥њ з
соц≥альним визволенн¤м. ÷е Ї акс≥ома трьох-
л≥тнього досв≥ду нашоњ революц≥њ. ўо пра-
в≥ще й реакц≥йн≥ше заводивс¤ режим на
”крањн≥, то б≥льше й глибше було нищенн¤
украњнськоњ нац≥ональности. ≤ то все одно:
`
498
`
чи чужими руками чи своњми заводилась та
реакц≥¤, вона необх≥дно, неминуче приводила
до нац≥онального пригнобленн¤.  оли б ота-
манщин≥ удалось поширити свою владу на
всю ”крањну, то вона необх≥дно, неминуче
привела би з собою загибель украњнськоњ
нац≥ональности. Ѕо т≥ сили, ¤к≥ допомогли
би њй, по своЇму соц≥альному складу й
характеру були б ворож≥ до украњнськоњ
нац≥њ, вони мус≥ли би, - хот≥ли б того, чи
не хот≥ли, - пригн≥тити украњнську нац≥ональ-
н≥сть, коли б хот≥ли затвердити св≥й вплив
≥ владу.
`
ћаленький приклад. ќтаманщина в≥ддала
 ам'¤нець польськ≥й влад≥, своњй "при¤тель-
ц≥", "союзниц≥", в≥ддала дл¤ того, щоб в≥н
не д≥ставс¤ в руки ƒен≥к≥ну, ворогов≥ укра-
њнськоњ нац≥њ. ≤ що ж: не дивл¤чись на
умову, що пол¤ки не зачепл¤ть украњнського
нац≥онального характеру кам'¤нецькоњ м≥сце-
воњ влади, установ, мови й т. п., пол¤ки
зробили те саме, що зробив би й ƒен≥к≥н,
- знищили все украњнське, а завели своЇ,
польське. ѕольський лакуза "м≥н≥стр" ј. Ћ≥-
вицький, що так недостойно вихил¤вс¤ перед
польськими злод≥¤ми, мус≥в нав≥ть "ноти"
писать до своњх перф≥дних "союзник≥в" з
благанн¤м, щоб т≥ не чинили насильств над
украњнством.
`
–озум≥Їтьс¤, це льокайська нањвн≥сть:
`
499
`
польська буржуаз≥¤ й шл¤хта мусить ≥мен-
но так робити, бо така акц≥¤ необх≥дно
випливаЇ з њњ кл¤совоњ, ≥мпер≥ал≥стичноњ при-
роди й ≥нтерес≥в. ¬она, коли б ≥ хот≥ла, не
могла би инакше робити, нe зм≥нивши вс≥Їњ
природи своЇњ.
`
≤ ц¤ сама пол≥тика була би й тод≥, коли
б зд≥йснилис¤ мр≥њ де¤ких польських, укра-
њнських ≥ антантських реакц≥онер≥в: за допо-
могою ѕольщи "ув≥льнити" ”крањну аж по
 ињв або й дал≥. ѕольська шл¤хта "ув≥льнила"
б њњ не дл¤ украњнц≥в, а дл¤ себе й дл¤ тих
кл¤с на ”крањн≥, ¤к≥ соц≥ально-р≥дн≥ њй. ј
цим самим украњнська нац≥ональн≥сть була
би упосл≥жена й пригноблена.
`
“акий закон соц≥ально й нац≥онально-≥сто-
ричних умов, у ¤ких перебувала украњнська
нац≥¤.
`
ќтже з цього ¤сно, що чим "л≥в≥щий"
буде соц≥ально-пол≥тичний режим на ”кра-
њн≥, тим б≥льше в≥н буде спри¤тливий дл¤
нац≥онального в≥дродженн¤ нашого народу.
ўо повн≥ще буде соц≥альне визволенн¤, то
необх≥дно т¤гтиме з собою й повне нац≥ональ-
не визволенн¤.
`
≤ з цього погл¤ду ¤сно, що з ус≥х режи-
м≥в, ¤к≥ можуть бути на ¬крањн≥, найповн≥ще
може забезпечити нац≥ональне в≥дродженн¤
нашого народу режим нац≥онально-украњн-
ськоњ рад¤нськоњ соц≥ал≥стичноњ влади.
`
500
`
« тих же режим≥в, ¤к≥ можуть бути на
¬крањн≥ не нац.-украњнського характеру, без-
перечно найб≥льш спри¤тливий дл¤ украњн-
ського в≥дродженн¤ Ї все ж таки режим ра-
д¤нськоњ соц≥ал≥стичноњ влади.
`
Ѕо природа сењ влади, њњ соц≥альна суть ≥
завданн¤ необх≥дно й неминуче ведуть њњ до
найб≥льшого нац≥онального розневоленн¤. як
влада кл¤с експлуататорських, параз≥тарних
мусить нац≥ональне поневолювати дл¤ мож-
ливости поневолити соц≥альне, так влада кл¤с
експлуатованих, працюючих мусить нац≥о-
нальне визвол¤ти, мусить спри¤ти й допо-
магати цьому визволенню, коли хоче найпов-
н≥ще визволити соц≥альне.
`
≤ ми бачимо, ¤к ц¤ соц≥альна необх≥д-
н≥сть штовхала й штовхаЇ дал≥ руських
соц≥ал≥ст≥в по шл¤ху активности в нац≥ональ-
ному питанню. ≤ що дал≥ буде йти розвиток
соц≥ал≥стичноњ революц≥њ на ¬крањн≥, що глиб-
ше вона пройматиме працююч≥ маси, що ближ-
че й д≥¤льн≥щe вони в≥зьмуть у н≥й участь,
то ц¤ необх≥дн≥сть активности в нац≥онально-
му питанню стане виразн≥щою дл¤ вс¤кого
посл≥довного, активного комун≥ста вс¤коњ на-
ц≥ональност≥њ, нав≥ть бувшоњ пануючоњ.
`
–еволюц≥¤ па ¬крањн≥, так само ¤к ≥ в
–ос≥њ, та чи инча дол¤ њњ залeжать у велик≥й
м≥р≥ в≥д революц≥њ на «аход≥ ≈вропи. ≤ з ц≥л-
ковитою певностю можна сказати, що дол¤
`
501
`
в≥дродженн¤ й визволенн¤ украњнськоњ нац≥њ
залежить в≥д всесв≥тньоњ боротьби соц≥ал≥зма
з кап≥тал≥змом.
`
„отирьохл≥тн¤ нечувано-жорстока й за-
губна дл¤ св≥тового господарства в≥йна, роз-
хитаний економичний стан кожноњ крањни,
знищенн¤ колосальноњ к≥лькости ц≥нностей,
маса стражданн¤, хвороб, зруйнованого житт¤,
все це викликало серед Ївропейського про-
летар≥ату глибоку св≥дом≥сть ненормально-
сти й злочинности с≥стеми кап≥тал≥стичного
устрою сучасного громад¤нства.
`
–ос≥йська роб≥тничe-сел¤нська революц≥¤
великим досв≥дом своњм дала наочну лекц≥ю
реального зд≥йснюванн¤ соц≥альних завдань
пролетар≥ату. ѕерейдена —ов≥тською –ос≥Їю
велитенська прац¤ над руйнац≥Їю пануванн¤
старого громад¤нства й творенн¤м нового,
прац¤ в т¤жких, неприродних умовах, у стан≥
пост≥йноњ в≥йни, зал≥зноњ блокади, внутр≥шн≥х
вибух≥в контрреволюц≥њ, в умовах зруйнова-
ного в≥йною й царизмом господарства, серед
в≥ковоњ темноти, несв≥домости й забитости
мас, ц¤ прац¤ переведена з таким усп≥хом,
з такими насл≥дками дала ≈вроп≥ во≥стину
приклад соц≥ального чуда, ¤ке п≥дносить
захватом революц≥йн≥ жив≥ елементи й холо-
дить передсмертною тр≥вогою елементи па-
раз≥тарн≥, злочинн≥, гнил≥.
`
–ос≥йська революц≥¤ дала Ївропейському
`
502
`
соц≥ал≥змов≥ нов≥ методи, засоби, вона влила
живоњ, повноњ болю й радости крови в недо-
кровну практику другого ≥нтернац≥оналу,
вона зат¤гнену серпанком опортун≥зму пе-
респективу соц≥ал≥зму з≥рвала й показала
св≥тов≥ реальн≥, трудн≥, але велик≥, вабл¤ч≥,
со¤шн≥ шл¤хи до нового житт¤.
`
Ѕуржуазна, ≥мпер≥ал≥стична ≈вропа вс¤-
кими способами силкувалас¤ задушити ро-
с≥йську революц≥ю, вона наклепами, брехн¤ми,
галасом хот≥ла сховати в≥д свого пролетар≥-
ату те чудо, ¤ке творили в –ос≥њ й на ”крањн≥
працююч≥ кл¤си, й одвернути його природне
бажанн¤ стати на той же шл¤х.
`
јле не вдалос¤ зломати чудод≥йноњ, ве-
литенськоњ сили роб≥тництва, ¤ке одбило вс≥
напади внутр≥шньоњ й зовн≥шньоњ контррево-
люц≥њ й, виставивши два м≥л≥они червоних
багнет≥в, готово грудьми зустр≥ти нов≥ на-
пади свого ворога,  ап≥тала.
`
≤  ап≥тал уже хитнувс¤. ”же Ї знев≥рр¤
в своњ сили, в свою м≥л≥тарну перемогу.
`
«ал≥зна лог≥ка природи  ап≥тала вимагаЇ
в≥д його миру з —ов≥тською –ос≥Їю.  ап≥тал
мусить торгувати, мусить бути в неперестан-
ному рухов≥, в в≥чному перемоганню самого
себе, в безупинному пожиранню надвартости.
—ов≥тська –ос≥¤ й ”крањна, спустошен≥, вини-
щен≥, порожн≥ на продукти ≥ндустр≥њ, мус¤ть
дати необмежений прост≥р дл¤ акц≥њ  ап≥талу,
`
503
`
мус¤ть скр≥пити його силу, а так само мус¤ть
дати йому живучоњ води своњх сир≥вц≥в.
`
≤ через це  ап≥тал ≈вропи р≥шив всту-
пити в инчу боротьбу з —оц≥ал≥стичною –ос≥Їю
й ”крањною. ¬≥н знаЇ, що торгов≥ зносини,
ухвален≥ јнтантою з –ос≥Їю, зм≥цн¤ть силу
соц≥ал≥стичноњ революц≥њ. јнтантський товар
надасть великоњ сили —ов≥тськ≥й влад≥.
`
јле –ос≥¤ й ”крањна дадуть також силу
й Ївропейському  ап≥талов≥. —кр≥пл¤юч≥њ одне
одного, вони в той же час зм≥цн¤ють бо-
ротьбу м≥ж собою.
`
“оргов≥ зносини - не Ї к≥нець в≥йни контр-
революц≥њ з соц≥ал≥змом. ÷е т≥льки инча фаза
њњ.  ап≥тал не дастьс¤ легко повалити себе.
Ѕоротьба маЇ бути велика й т¤жка.
`
≤ ще багато великих соц≥альних под≥й
чекаЇ на стару ≈вропу, ще багато крови
проллЇ  ап≥тал, ще багато житт¤ задушить
у своњх передсмертних об≥ймах, поки упаде
в ц≥й г≥гантськ≥й ≥ фатальн≥й дл¤ його бо-
ротьб≥.
`
ƒол¤ ”крањни т≥сно зв'¤зана з долею ре-
волюц≥њ в –ос≥њ й в ≈вроп≥. ≤стор≥¤ в≥дро-
дженн¤ й визволенн¤ украњнського народу
ще ховаЇ в соб≥ багато труднощ≥в, загроз ≥
боротьби.
`
ћи стоњмо на пороз≥ новоњ доби в наш≥й
≥стор≥њ. “ри роки революц≥њ, три роки науки
вогнем ≥ мечем викували в украњнських працю-
`
504
`
ючих мас м≥цну зброю й соц≥альноњ, й на-
ц≥ональноњ св≥домости. як≥ б ще фази ц≥Їњ
доби н≥ були попереду, украњнська трудова
нац≥¤ ц≥Їњ своЇњ, загартованоњ в стражданн¤х
зброњ не випустить.
`
≤ ран≥ще чи п≥зн≥ще та украњнська дер-
жавн≥сть, ¤ка властива природ≥ нашоњ роб≥т-
ничоњ нац≥њ, державн≥сть, ¤ка маЇ, ¤к держава,
¤к орган кл¤сового примусу й утиску, зник-
нути й перетворитис¤ в громаду працюючих,
соц≥ально-р≥вних, творчих ≥ в≥льних людей, -
неминуче мусить бути ≥ _буде_.
`
¬≥день, 25-1-1920.
`
 ≥нець
`
(стор. 505-535 -по≥мeнний та прeдмeтний покажчики - пропускаЇмо)
`