–ќ«ƒIЋ II.
`
—оц≥ально-пол≥тична реакц≥¤ гетьман-
щини.
`
1. √енеральний з'њзд граб≥жник≥в. - 2. —ласна лють
аграрних параз≥т≥в. - 3. ƒ≥¤льн≥сть "культурно-твор-
чих сил" у м≥ст≥. - 4. Ћ≥в≥ще нав≥ть за Ўeйдеман≥в.
- 5. –≥ч не в лизоблюдах ≥ прохвостах.
`
1. √енеральний з'њзд граб≥жник≥в.
`
ƒопавшись до влади, руська реакц≥йна
буржуаз≥¤ заходилась з ус≥Їю енерг≥Їю коло
моб≥л≥зац≥њ своњх сил. ѕочавс¤ ц≥лий р¤д
з'њзд≥в буржуазних ≥ контрреволюц≥йних те-
ч≥й. ¬с≥ вони з запалом виносили постано-
ви за найактивн≥ще заведенн¤ "ладу й по-
р¤дку", вс≥ вд¤чно в≥тали √етьмана (ч≥≥тай:
н≥мц≥в) за припиненн¤ анарх≥њ (÷. –ади), вс≥
з гар¤чою любоввю говорили про "–≥дний
 рай".
`
јле з ус≥х цих з'њзд≥в найц≥кав≥шим Ї
√енеральний з'њзд ус≥Їњ буржуаз≥њ, або, ¤к в≥н
оф≥ц≥ально називавс¤, "з'њзд представник≥в
промисловости, торгу, ф≥нанс≥в та с≥льського
господарства".
`
44
`
”часть в йому брали найвидатн≥щ≥ члени
ѕравительства, з ‘. Ћизогубом на чол≥.
Ќаймити-бюрократи в≥тали своњх пан≥в, що
повернулис¤ до своњх маЇтк≥в. √олова м≥н≥-
стр≥в ‘. Ћпзогуб, забравши першим слово,
з радостю прив≥тав "з≥браних представник≥в
культури та творчих сил краю". (ƒив. про-
токоли з'њзду.) ѕохвалившись перед своњми
панами, ¤к його кумпан≥¤ за пом≥ччю н≥мець-
ких генерал≥в легко розправилас¤ "з анар-
х≥Їю", старий царський бюрократ гар¤че
запевнив своњх пан≥в, що тепер вони можуть
спок≥йно "працювати", бо ”р¤д, мовл¤в,
"долежить до цього вс≥х заход≥в, а вс¤к≥
спроби викликати анарх≥ю й заколоти зда-
влюватиме сильною рукою".
`
…ого похвалили оплесками .й уз¤лись
"працювати в спокою та певности".
`
Ќасамперед, ще раз пот≥шились, що таки
допались знов до влади. ћ≥н≥стр спекул¤ц≥њ
й б≥ржових граб≥ж≥в √утн≥к у самозадово-
ленню, з гордостю випнув своЇ спекул¤нт-
ське черево й сказав: "Ќе треба л¤катис¤
слова "буржуаз≥¤", т≥льки вона в сил≥ по-
вести край до в≥дродженн¤... ўоб перейти
в≥д тепер≥шньоњ анарх≥њ й граб≥ж≥в до нових
умов, треба виконати велику державну ро-
боту. ¬ т≥й ц≥л≥ треба змоб≥л≥зувати вс≥
творч≥ сили, треба дати нормальн≥ умови
дл¤ приватноњ ≥н≥ц≥ативи."
`
45
`
≤ от було вироблено так≥ "нормальн≥ умо-
ви дл¤ приватноњ ≥н≥ц≥ативи":
`
"1. «'њзд в≥таЇ оголошене грамотою геть-
мана в≥дновленн¤ приватноњ земельноњ вла-
сности... 3. Ќайкращим способом направити
землю до найб≥льшоњ продуктивности Ї в≥ль-
ний продаж ≥ куп≥вл¤ њњ... 4. ¬≥д ”р¤ду
вимагаЇтьс¤ широкоњ, шл¤хом кредиту й
инчих заход≥в допомоги у в≥дбудов≥ про-
дуктивности с≥льських господарств...
`
"“≥льки вказаними способами можна пе-
ревести аграрну реформу, а вс≥ насильства
й несправедлив≥сть при розд≥л≥ приватноњ
власности н≥коли не задовольн¤ть с≥льського
населенн¤ й приведуть знову до шк≥дливих
насл≥дк≥в."
`
ќтже в земельн≥й справ≥ вс¤к≥ "насиль-
ства" усунено: вс¤ земл¤ лишаЇтьс¤ в по-
м≥щик≥в, а ”р¤д повинен ще "шл¤хом кре-
диту й инчими засобами" (¤к≥ то були "инч≥
засоби", побачимо дал≥) допомогти пом≥-
щикам.
`
“ак само в промисловости.
`
"–егламентуванн¤ прав п≥дприЇмц≥в на
в≥льн≥сть коал≥ц≥њ дл¤ захисту економичних
≥нтерес≥в... «меншенн¤ довгости обов'¤зко-
вого робочого часу може проводитис¤ т≥льки
з в≥дпов≥дною поступовостю... ¬иданий “им-
часовим ѕравительством закон про волю
страйк≥в треба перегл¤нути...  олективн≥
`
46
`
договори, ¤к ≥ окрем≥ угоди, треба негай
признати нед≥йсними..."
`
÷е найголовн≥ш≥ з "нормальних умов",
вироблених з'њздом граб≥жник≥в. ѕ≥сл¤ при-
н¤тт¤ статуту "ѕротоф≥са" (—оюза представ-
ник≥в промислу, торгу, ф≥нанс≥в, с≥льського
господарства) голова з'њзду фон-ƒ≥тмар про-
читав листа в≥д оф≥цер≥в рос≥йськоњ арм≥њ,
¤к≥ прохали з'њзд допомогти њм у справ≥
одержанн¤ посад. «'њзд з великою готовно-
стю пооб≥ц¤в заплатити й цим своњм слугам
за "переворот".
`
ѕ≥сл¤ того фон-ƒ≥тмар, закриваючи з'њзд
виголосив "коротку, але сильну" промову,
в ¤к≥й закликав буржуаз≥ю "до немилосер-
ноњ боротьби з соц≥ал≥стами, що сто¤ть п≥д
прапором  арла ћаркса".
`
"Ѕуржуаз≥¤ - говорив в≥н натхнено -
повинна вз¤ти участь у державн≥м устрою
¤к шл¤хом економичноњ, так ≥ пол≥тичноњ
роботи. “реба зм≥нити своњ погл¤ди в пол≥-
тиц≥. Ѕуржуаз≥¤ повинна не т≥льки займати
пропонован≥ њй посади, але повинна йти до
захопленн¤ вс≥Їњ влади". (ѕротоколи з'њзду).
`
ќтверт≥ще, ¤сн≥ще й ц≥ничн≥ще, здаЇтьс¤,
вже не можна було сказати.
`
Ќа зак≥нченн¤ з'њзд вибрав ≥ послав до
√етьмана делегац≥ю, ¤ку 16 травн¤ ц¤ опе-
реточна ф≥гура прин¤ла, висловила свою
рад≥сть з приводу прин¤тих з'њздом важних
`
47
`
постанов "дл¤ зм≥цненн¤ п≥двалин нового
державного устрою дорогоњ вс≥м ”крањни"
й запевнила, що вона й њњ ”р¤д "у своњй ро-
бот≥ особливо п≥дтримуватимуть ц≥ громадськ≥
сили, що працюють над добробутом любого
–≥дного  раю".
`
2. —ласна лють аграрних параз≥т≥в.
`
ќттак нам≥тивши "нормальн≥ умови",
"культурн≥ й творч≥" сили краю розпоча-
ли свою д≥¤льн≥сть дл¤ "вс≥м њм дорогоњ"
”крањни.
`
≤ що ж то за страшна, дика, безогл¤дно
й ц≥нично-граб≥жницька д≥¤льн≥сть почалась!
÷е була просто вакханал≥¤ кл¤совоњ помсти,
здирства, насильств ≥ отвертого граб≥жу.
`
Ќа села шугнуло, скрегочучи зубами в≥д
сласноњ лют≥, пом≥щицтво. ќзброЇне н≥мець-
ким генералом, воно скажено кинулось до
помсти над сел¤нством. ”с≥ закони, вс≥ здо-
бутки в аграрн≥й сфер≥ було розтоптано но-
гами, з глумом, з прокл¤тт¤ми, з гарчанн¤м
пошматовано. ћало того: кожне село, кожна
сел¤нська хата були обкладеш страшенними
контр≥буц≥¤ми, розм≥р ¤ких вир≥шавс¤ сами-
ми пом≥щиками. ≤ тут лють параз≥т≥в розпе-
резалас¤ ¤к найгширшe. "¬≥дшкодовували"
себе так, ¤к т≥льки може "в≥дшкодовувати"
дикий нањздник за час≥в татарщини в заво-
йован≥й крањн≥. Ѕ≥льш≥сть пом≥щицьких кодл
`
48
`
дл¤ здиранн¤ цих контр≥буц≥й, не задоволь-
н¤ючись н≥мецькою "допомогою", мали власн≥
карн≥ в≥дд≥ли, складен≥ з бувших стражник≥в,
ур¤дник≥в, пол≥цањв ≥ р≥жного продажного
деморал≥зованого елементу. ÷≥ банди терор≥-
зували село, знущались над ним, катували
його. Ќе задовольн¤ючись грошевими кара-
ми, "культурно-творч≥ сили краю" робили
полюванн¤ на людей дл¤ забави з собаками,
з загонами, ¤к сл≥д. Ћюдей закопували по
шию в землю й тримали так до смерти,
а пан≥ й панночки в елегантських убранн¤х
з прутиками в руках забавл¤лись тим, що
люто остервен≥ло били таких закопаних пру-
тиками по голов≥, по лиц≥, по очах. »нчим
вир≥зали на т≥л≥ непристойн≥ лайки на адресу
революц≥њ й так виставл¤ли на с≥льських май-
данах. ∆≥нок ≥ д≥вчат насилували майже
публично й за найменчий оп≥р убивали тут
же. “≥ села, в ¤ких знаходилась хоч неве-
личка група сел¤н, що ви¤вл¤ли словом чи
вчинком протест, часто громились н≥мець-
кою арт≥лер≥Їю й випалювались до остан-
ньоњ хати.
`
Ќа пом≥ч пом≥щикам виступив ≥ ”р¤д.
¬≥н у кожному пов≥т≥ сформував з руських
оф≥цер≥в, жандарм≥в ≥ бувших пол≥цањв так
зван≥ "карн≥ сотн≥". ќт це були т≥ "инч≥ за-
ходи", ¤ких з'њзд ѕротоф≥са вимагав од ѕра-
вительства. ÷≥ карн≥ сотн≥ мали своњм зав-
`
49
`
данн¤м наводити "лад ≥ пор¤док".  оли
власна пом≥щицька банда здавалась пом≥-
щиков≥ не задовольн¤ючою його в його за-
ходах до "ладу й пор¤дку", в≥н викликав
"карну сотню" й село вкривалось трупами,
кал≥ками й пожежами.
`
я вже не кажу про те, що економично
граб≥ж ≥шов самий отвертий.  онтр≥буц≥њ
сам≥ собою, а економична експлуатац≥¤ сама
собою. ¬с≥ оброблен≥ й зас≥¤н≥ сел¤нами пан-
ськ≥ пол¤ було, розум≥Їтьс¤, повернено пом≥-
щикам без ус¤коњ компенсац≥њ. ѕро це см≥шно
було б ≥ згадувати. јле кр≥м того село по-
винно було дал≥ робити на цих пол¤х. ўоб
не було вже зовс≥м похоже на часи нев≥ль-
ництва, давалос¤ платню роб≥тникам. јле це
була така м≥зерно мала, така нахабно й ц≥нич-
но глузлива платн¤, що багато сел¤н просто
одмовл¤лось брати њњ, хоч на робот≥ були, при-
мушен≥ страхом смерти й катуванн¤. —тар≥
сел¤не, ¤к≥ пам'¤тали ще панщину, казали,
що то був рай у пор≥внанню з цими часами.
`
“ак "працювали" "культурно-творч≥ сили"
на сел≥.
`
3. ƒ≥¤льн≥сть "культурно-творчих сил"
у м≥ст≥.
`
¬ м≥ст≥ йшла та сама орг≥¤, т≥льки в не
таких розперезано-диких, кр≥вавих формах.
“ут "творч≥" промислово-ф≥нансов≥ сили про-
`
50
`
сто вмочили всю свою жадну пику в дер-
жавну скарбницю й жлуктали кред≥тн, субс≥-
д≥њ, концес≥њ так, що аж за вухами л¤щало.
ѕ≥д керовництвом шефа спекул¤нт≥в "м≥н≥-
стра" √утн≥ка спекул¤ц≥¤ д≥йшла до гоме-
ричних розм≥р≥в. ѕромислов≥ п≥дприЇмства
д≥ставали колосальн≥ "позики" й "допомоги"
в≥д держави, але число безроб≥тних росло
з кожним днем. ѕромислов≥сть падала ще
б≥льше, не вважаючи на те, що восьмигодин-
ний робочий день було знищено, що було
повернено всю сваволю "приватноњ ≥н≥ц≥ати-
ви" кап≥тал≥ст≥в. ћаючи Їдиний ≥мпульс -
набуванн¤ кап≥тал≥в, бачучи т≥льки в цьому
ц≥ль своњх п≥дприЇмств, промисловц≥ задо-
вольн¤лись можливостю простого граб≥жу,
¤к найлегчого способу набити своњ кишен≥.
`
ј поруч з цими своњми хижаками, "пра-
цювали" й "гост≥"-хижаки. “епер над ними
не було н≥¤кого контролю, не було нав≥ть того
слабенького голосу ÷. –ади, ¤кий все ж таки
заважав н≥мецьким генералам.  упивши соб≥
в руськоњ буржуаз≥њ мовчанн¤, нан¤вши соб≥
згодливих наймит≥в-м≥н≥стр≥в, вони могли
тепер грабувати "законно" й безконтрольно.
≤ щаст¤ т≥льки в тому, що зал≥зниц≥ ”крањни
не могли справитись з н≥мецьким апетитом,
а то б њњ було очищено всю ¤к липку.
`
ўо ж торкаЇтьс¤ пол≥тичних ≥ демокра-
тичних свобод, то про них, розум≥Їтьс¤, ба-
`
51
`
гато говорити не треба: њх було просто зни-
щено дл¤ тих кл¤с, ¤к≥ були ворож≥ до кл¤с
параз≥тарних. —вобода з≥брань, союз≥в, ко-
ал≥ц≥й, слова й т. и. була т≥льки в буржуаз≥њ.
÷е був розцв≥т з'њзд≥в кадет≥в, промисловц≥в,
"руських союз≥в" ≥ т. д. ¬с≥ инч≥ заборон¤-
лись або ставились п≥д такий контроль, що
були ц≥лком нешкодлив≥ дл¤ буржуаз≥њ. ѕре-
су вз¤то було п≥д цензуру самого нахабного
безпардонного характеру. ƒемократичн≥ ду-
ми, вибран≥ ще за час≥в “имчасового ѕра-
вительства (дл¤ пануванн¤ буржуазного ладу,
власне, не шкодлив≥), ”р¤д роз≥гнав, а д≥¤-
ч≥в њх позаарештовував. «ам≥сць цих дум
було повернено стар≥, царськ≥, чорносотенн≥
думи. «ам≥сць ком≥сар≥в ÷. –ади, введено ≥н-
ст≥тут "старост≥в", губернських ≥ пов≥тових. ÷е
були переважно стар≥ царськ≥ губернатори,
жандармськ≥ оф≥цери, справники, пол≥цмейсте-
ри. ¬се стар≥, в≥дом≥ населенню, жахн≥ призви-
щл. ¬  ≥≥њв≥ в≥дновлено було стару "охранку"
й склад њњ був чисто жандармський; назива-
лась вона "ќсобим в≥дд≥лом при штаб≥ ¤сно-
вельможного пана √етьмана вс≥Їњ ”крањни".
—тарий царський жандармський охранник
Ѕуслов сто¤в на чол≥ сењ пахучоњ ≥нст≥туц≥њ.
`
4. Ћ≥в≥ще нав≥ть за Ўейдеман≥в.
`
јле треба одзначитн два ц≥кавих моменти
в ц≥й чориосотенпо-буржуазн≥й вакханал≥њ.
`
52
`
ѕерший момент: це п≥дкреслюванн¤ скр≥зь,
у вс≥х ур¤дових актах, за¤вах, ≥нтервью, про-
мовах ≥ т. п. самост≥йности украњнськоњ дер-
жави й нац≥онального украњнського њњ харак-
теру.
`
ƒругий момент: виставл¤нн¤ всього ре-
жиму, ¤к демократичного й нав≥ть "л≥вого".
`
ќсобливо це виразно, настирливо на кож-
ному кроц≥ випиналось у печатках новоњ
влади.
`
Ќаприклад, у за¤в≥, п≥дписан≥й ус≥Їю –адою
ћ≥н≥стр≥в з 10 ма¤, м≥ж инчим даютьс¤ так≥
нахабно-брехлив≥, безсоромно лицем≥рн≥ по-
¤сненн¤:
`
"√етьман не змагав стати самодержцем.
Ќазва гетьмана се вт≥ленн¤ в ≥сторичн≥й на-
ц≥онально-украњнськ≥й форм≥ ≥дењ незалежноњ й
в≥льноњ ”крањни. —то¤чи на чол≥ ”крањнського
ѕравительства, гетьман тим самим в≥дновл¤Ї
й закр≥плюЇ в народн≥й св≥домости думку про
нeв≥дб≥ральн≥ народн≥ й козацьк≥ вольности.
√рамота гетьмана положила початок новоњ
епохи в ≥стор≥њ державного житт¤ ”крањни й
св≥дчить про те, що не може бути мови про
змаганн¤ нового ѕравительства до подавленн¤
украњнськоњ нац≥ональности, њњ мови, культури
й державности."
`
як поводилась ц¤ "нова епоха" з ц≥Їю
самою украњнською мовою, культурою, поба-
чимо дал≥.
`
53
`
"√оловна задача ѕравительства, котре маЇ
тимчасовий переходовий характер, - зм≥цни-
ти на ”крањн≥ державний лад ≥ в умовах
повного спокою та справжньоњ вол≥ довести
крањну до хвил≥ скликанн¤ народнього пред-
ставництва..."
`
як саме, в ¤кому напр¤м≥ й ¤кими за-
собами зм≥цн¤вс¤ той "державний лад", ¤кий
був той "спок≥й" ≥ "справжн¤ вол¤", про це
вже вище говорилось.
`
"√ородська й земська самоуправа надто
дорог≥ сьогодн≥шньому ѕравительству, в склад
котрого ув≥йшли особи з довгою минулою
громад¤нською д≥¤льностю на пол≥ м≥сцевого
житт¤, й п≥дозр≥нн¤, немов би ѕравительство
бажало зменшити права м≥сцевоњ самоуправи
й усунути з нењ широк≥ верстви населенн¤,
повинн≥ з тоњ причини зовс≥м в≥дпасти. ќд-
наче досв≥д останнього часу показав, що
правильне поставленн¤ м≥сцевого господар-
ства можливе т≥льки п≥д умовою прит¤гненн¤
до сењ справи б≥льше п≥дготованих елемент≥в,
дл¤ чого потр≥бно буде, - збeр≥гши загальний
демократичний характер земських ≥ м≥йських
управ, - внести у виборчий закон дл¤ сих
≥нст≥туц≥й так≥ зм≥ни, котр≥ забезпечували б
продуману та плодотворну роботу дл¤ добра
м≥сцевого населенн¤."
`
≤, д≥йсно, в ц≥ "дорог≥" ≥нст≥туц≥њ було
таки внесено гарненьк≥ "зм≥ни"!
`
54
`
"ѕравительство не думаЇ нарушати ¤к≥сь
пол≥тичн≥ свободи, але в тр≥вожн≥ часи, ¤к≥
переживаЇ наш –≥дний  рай, по таких ≥спитах
≥нтереси державного ладу повинн≥ сто¤ти на
перш≥м м≥сц≥ й, коли в поодиноких випадках
в ≥м'¤ сих вищих ≥нтерес≥в ѕравительство
буде примушене хопитис¤ строгих м≥р, так
се виключно на час до приверненн¤ спокою
в краю й повороту умов нормальноњ творчоњ
державноњ роботи, ¤коњ тепер Ї так багато."
`
—к≥льки ж то повинно було бути тих
"поодиноких випадк≥в", щоб ѕравительство
було "примушене" завести такий терор!
`
"“ак само несправедлив≥ обвинувачуванн¤
ѕравительства в служб≥ ≥нтересам великих
земельних власник≥в ≥ в повн≥м забуттю на-
сущних потреб сел¤нства. ѕравительство не
спинитьс¤ н≥ перед ¤кими жертвами, щоб
створити на ”крањн≥ здорове, забезпечене
землею сел¤нство, котре було-б здатне в най-
вищ≥й м≥р≥ поб≥льшити продукц≥ю."
`
≤ таки воно й не спин¤лось н≥ перед роз-
громом ц≥лих сел, н≥ перед кр≥вавими експе-
д≥ц≥¤ми, н≥ перед закопуванн¤м сел¤н жив-
цем у землю.
`
"“ак само справедлив≥ домаганн¤ роб≥т-
ник≥в, не звернен≥ на те, щоб п≥д≥рвати р≥д-
ний промисл, усе стр≥нуть п≥дтримку й пом≥ч
ѕравительства, а профес≥йн≥ союзи, наск≥льки
вони займаютьс¤ обороною профес≥йних ≥н-
`
65
`
терес≥в, користаютьс¤ з боку ѕравительства
повним признанн¤м."
`
ѕросто таки не ”р¤д, а чистий народо-
любець.
`
ј опереточний √етьман нав≥ть таке "ко-
л≥нце" устругнув у розмов≥ з кореспондентом
"Berliner Tageblatt"-у: "«даЇтьс¤, - сказав в≥н
- що мене в √ерман≥њ вважають за реакц≥-
онера й упевненого прихильника федерац≥њ
з ¬еликорос≥Їю. ≤ те й друге - нев≥рне. я
см≥ю запевнити, що мо¤ програма й демо-
кратичн≥ вимаганн¤ сењ програми йдуть
нав≥ть дал≥, н≥ж у пан≥в Ўейдеман≥в та ƒа-
вид≥в."
`
—ловом, трохи-трохи не большевик. ј що
вже самост≥йник, що завз¤тий демократ, то
т≥льки пошукати такого треба.
`
„им же це все по¤сн¤Їтьс¤?
`
5. –≥ч не в лизоблюдах ≥ прохвостах.
`
–озум≥Їтьс¤, р≥ч тут не в слин¤вому
руському генералов≥ —коропадському, не в
старому бюрократичному льокаЇв≥ Ћизогубов≥,
не в инчих нан¤тих лизоблюдах, нав≥ть не в
"ѕротоф≥сах" ≥ вс≥х тих инчих прохвостах, що
смоктали й гризли ”крањну. –≥ч у н≥мецькому
≥мпер≥ал≥зм≥, в його генералах на ”крањн≥.
Ќ≥мецькому ≥мпер≥ал≥змов≥ в ц≥л¤х в≥йни не-
зручно було ви¤вити себе ¤к перед ≈вропою,
так ≥ перед своњм народом ¤ко насильника
`
56
`
над молодою державою, ¤к оборонц¤ реакц≥њ,
¤к простого граб≥жника. …ому треба було
мати ¤к≥сь виправдуюч≥ документи. ќт в≥н ≥
давав розпор¤дженн¤ своњм апаратам на ”кра-
њн≥ - гетьману, м≥н≥страм - робити в≥дпов≥д-
н≥ за¤ви, ман≥фести, накази, ≥нтервью й т. п.
÷≥ за¤ви й ман≥фести друкувались у закор-
донних газетах, ц≥тувались у н≥мецькому
–айхстагу й ними доводилось, що украњн-
ський народ п≥д охороною н≥мецьких друз≥в
благоденствуЇ: маЇ свою самост≥йну державу,
маЇ свою нац≥ональну культуру, мову, маЇ
лад ≥ пор¤док, маЇ вс≥ демократичн≥ свободи
й такого "л≥вого" гетьмана, ¤кий нав≥ть
Ўейдеманам не уступить.
`
Ќ≥мецький ≥мпер≥ал≥зм п≥д той час ще не
мав виразноњ ор≥Їнтац≥њ на "Їд≥ную, недел≥мую".
¬ –ос≥њ панувала сов≥тська влада, там заво-
дивс¤ страшний ≥ огидний ус¤кому ≥мпер≥а-
л≥змов≥ соц≥ал≥стичний лад, отже не могло
бути н≥¤коњ мови про негайне утворенн¤
Їдиноњ –ос≥њ.  р≥м того було би зовс≥м уже
непристойно через м≥с¤ць-два по заключенню
такого чудесного хл≥бного миру з "самост≥й-
ною, незалежною, суверенною" державою, так
урочисто визнаною самим н≥мецьким ≥мпер≥-
ал≥змом, уз¤ти й розтоптати ту суверенн≥сть,
¤к непотр≥бний уже недокурок.
`
≤, нарешт≥, ¤к-н≥-¤к за р≥к революц≥њ укра-
њнська нац≥ональна св≥дом≥сть, не зважаючи
`
57
`
на наш≥ шкодлив≥ дл¤ нењ помилки, росла
в широких масах. Ќ≥мецьким генералам не
було такоњ нагальноњ потреби зразу бруталь-
но вз¤ти й знищити нац≥ональн≥ здобутки.
÷е був би ц≥лком безглуздий, непотр≥бний ≥
шкодливий дл¤ њхн≥х ≥нтерес≥в учинок.
`
≤ от це все було причиною таких патр≥о-
тичних ≥ демократичних за¤в ≥ деклара-
ц≥й н≥мецько-гетьмансько-буржуазиоњ влади.
`
-----
`