ўе одна лекц≥¤.
`
ƒоба √етьманщини даЇ нам ще одну
лекц≥ю ≥стор≥њ. Ќа арену боротьби виводитьс¤
ще один противник нац≥онального украњн-
ського в≥дродженн¤ - велика буржуаз≥¤ ”кра-
њни. ≤ вс¤ ц¤ доба Ї неперeстанне, наст≥йне
нищенн¤ вс¤кими способами нац≥ональних
здобутк≥в украњнства.
`
јле знов таки помилкою було би думати,
що ц¤ нац≥ональна боротьба була поза сфе-
рою соц≥альною. Ќавпаки, з ц≥Їњ доби так
само виразно видно, що нац≥ональний ≥ со-
ц≥альний моменти - непод≥льн≥. “ут ц≥лком
виразно пом≥тно, ¤к нац≥ональний утиск кап≥-
тал≥стичних кл¤с на ”крањн≥ т≥сно йшов ≥з
соц≥альною й пол≥тичною реакц≥Їю, ¤к в ≥м'¤
й ради соц≥альних ≥нтерес≥в параз≥тарпих
кл¤с њм необх≥дно треба було нищити на-
ц≥ональн≥ украњнськ≥ здобутки. ќдне без дру-
гого було просто неможливе.
`
≤ так само наочно видно, ¤к справа на-
ц≥онального визволенн¤ неминуче в'¤за-
лас¤ з справою соц≥альною, з ≥нтересами
украњнських працюючих мас.
`
–ќ«ƒ≥Ћ I.
`
√етьманський переворот.
`
1. ѕонура н≥мецько-гснеральська оперетка. - 2. Ќ≥-
мецько - пом≥щицько.- оф≥церськ≥ л≥тературн≥ твори. -
3. яка ж р≥жниц¤? - 4. Zu spaet. - 5. ”р¤довий ппр≥г.
`
1. ѕонура н≥мецьке-генеральська
оперетка.
`
ƒержавш≥й переворот, учинений н≥мець-
кими генералами, не вважаючи на всю свою
понуру серйозн≥сть по сут≥, формою вико-
нанн¤ надзвичайно нагадував оперетку, в
¤к≥й було т≥льки дв≥ серйозн≥ ф≥гури: ÷ен-
тральна –ада й н≥мецький генерал.
`
ѕерша д≥¤: «ахл¤ле за революц≥ю пом≥-
щицтво, пощ≥пане большевизмом фабрикант-
ство, зажурена за хабар¤ми бюрократ≥¤ й
нахабно-льокайське руське оф≥церство жадно
п≥дгл¤дають, ¤к свар¤тьс¤ генерал ≥ хуто-
р¤нка. ѕотирають руки й в≥д нетерпл¤чки
переступають з ноги на ногу.
`
ƒруга д≥¤: √енерал пропонуЇ гетьман-
ську корону субт≥льненькому, сент≥менталь-
ному украњнському "пом≥ркованому демокра-
`
16
`
тов≥". "ѕом≥ркований демократ" страшенно
соромитьс¤, з≥тхаЇ, то прост¤гне руку, то
одсмикне назад. √енерал нетерпеливитьс¤ й
сердито хмурить м≥л≥тарн≥ н≥мецьк≥ брови.
`
“рет¤ д≥¤: «ахл¤ле пом≥щицтво, пощ≥-
пане фабрикантство, зажурена за хабар¤ми
бюрократ≥¤ й нахабно-льокайське оф≥церство
в присутности н≥мецького генерала складають
план державного перевороту. “ут же сидить
нам≥чений канд≥дат на гетьманський трон:
руський генерал малорос≥йського походженн¤,
ф≥гура сеит≥ментального дегенерата, безволь-
ного, але з романтичними мр≥¤ми й величез-
ними маЇтками по вс≥й ”крањн≥. Ќ≥мецькому ге-
нералов≥ дл¤ Ѕерл≥ну та й дл¤ ”крањни треба,
щоб переворот був народн≥й з ус≥ма апаран-
сами: бар≥кадами, стр≥л¤ниною, народом, го-
лосуванн¤м, виборами, все ¤к сл≥д при вс¤ких
справжн≥х переворотах.  умпан≥¤ охоче киваЇ
головами, а канд≥дат на гетьманський трон
широко розт¤гаЇ посм≥шкою слин¤вого рота.
`
ƒ≥¤ четверта: Ќа задньому план≥ зовс≥м
непом≥тно стоњть н≥мецький генерал з наве-
деними на украњнськ≥ в≥йська т¤жкими гар-
матами, - маленький рух опору з њхнього
боку й вони будуть рознесен≥ на порох. Ќа
улиц¤х, - ¤к≥ було розплановано, - бар≥кади,
н≥мецьк≥ автомоб≥л≥ з руськими оф≥церами;
вони њзд¤ть ≥ стр≥л¤ють, у пов≥тр¤. “о вони
робл¤ть переворот. « ними н≥хто не боретьс¤,
`
17
`
бо украњнське в≥йсько прикуто н≥мецькими
гарматами до одного м≥сц¤. ѕубл≥ка на улиц≥
з ц≥кавостю дивитьс¤ на оф≥церську заба-
ву. Ќ≥мецький вартовий у зал≥зн≥й шапц≥ з
усм≥шкою покручуЇ рудого вуса. √оробц≥ на
ринвах регочутьс¤.
`
ƒ≥¤ п'¤та:  артина I: ÷≥рк на ћикола-
Ївськ≥й улиц≥. "Ќарод" (перел¤кан≥ соц≥ал≥-
зац≥Їю с≥льськ≥ павуки й куркул≥, полупанки,
захл¤ле пом≥щицтво, фабрикантство й очман≥ле
в≥д в≥ковоњ темноти, в≥д поп≥вського нацько-
вуванн¤, др≥бне, малоземельне сел¤нство) че-
каЇ. "Ќарод" хвилюЇтьс¤, гомонить, не хоче
÷ентральноњ –ади. "Ќарод" в≥льними голо-
сами, натхнено виб≥рае соб≥ гетьмана. ¬ихо-
дить слин¤вий малорос≥йсько-руський гене-
рал. "Ќарод" кричить "ура". "Ќарод" хапаЇ
на руки слин¤вого генерала й носить його
по сцен≥. √етьмана вибрано.
`
(ѕравда, в д≥р≥гован≥й н≥мецьким генера-
лом оперетц≥ вийшла одна невеличка зайва
сценка, а саме: малоземельне сел¤нство, роз-
шолопавши, що його обманено й привезено
не дл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про землю, а дл¤
вибор≥в гетьмана, в≥дд≥лилось в≥д "народу",
з≥бралось у другому м≥сц≥ й запротестувало.
јле н≥мецький генерал розпор¤дивс¤, щоб
цього протесту не було чути в Ѕерл≥н≥ й на
”крањн≥.)
`
ƒ≥¤ п'¤та:  артина II: —оф≥йська площа
`
18
`
- "Ќарод", "в≥йсько" (руська оф≥церн¤), по-
пи, дзвони, молебен, - усе так само, ¤к ≥
при ÷. –ад≥, немов —. ѕетлюрою улаштова-
но. √етьман (а не —. ѕетлюра) робить парад.
"Ќарод" рад≥Ї й молитьс¤ богу. Ќ≥мецький
салдат у зал≥зн≥й касц≥ охорон¤Ї "народ" ≥
"в≥йсько" в≥д небезпеки. √етьман, немов ур¤д
÷. –ади, ц≥луЇ поп≥вського хреста й зав≥са
падаЇ.
`
2. Ќ≥мецько-пом≥щицько-оф≥церськ≥ л≥те-
ратурн≥ твори.
`
¬ той же день на руськ≥й мов≥ з'¤ви-
лась заран≥ заготовлена "грамота" √етьмана.
ѓњ написали слин¤вому генералов≥ руськ≥
пом≥щики й оф≥цери п≥д верховною редак-
ц≥Їю н≥мецького генерала. ќсь цей н≥мецько-
пом≥щицько-оф≥церський тв≥р в украњнському
переклад≥:
`
"√рамота до всього ”крањнського Ќароду.
`
√ромад¤не ”крањни!
`
¬с≥м вам, козаки та громад¤не ”крањни,
в≥дом≥ под≥њ останнього часу, коли джерелом
лилас¤ кров кращих син≥в ”крањни й знову
в≥дроджена ”крањнська ƒержава сто¤ла на
краю загибел≥.
`
¬р¤тувалас¤ ¬она завд¤ки могутньому
п≥дтриманню центральних держав, ¤к≥, в≥рн≥
свому слову, продовжують ≥ по сей час бо-
ротис¤ за в≥льн≥сть ≥ спок≥й ”крањни.
`
19
`
ѕри так≥й п≥ддержц≥ в ус≥х зродилас¤ на-
д≥¤, що почнетьс¤ в≥дбудованн¤ пор¤дку в
ƒержав≥ й економичне житт¤ ”крањни ув≥йде
врешт≥ в нормальне р≥чище.
`
јле ц≥ над≥њ не справдилис¤.
`
Ѕувше ”крањнське ѕравительство не зд≥й-
снило державного будуванн¤ ”крањни, бо
було зовс≥м нездатне до сього.
`
Ѕешкети й анарх≥¤ продовжуютьс¤ на
”крањн≥, економична руњна й безроб≥тт¤ зб≥ль-
шуютьс¤ й розповсюджуютьс¤ з кождим днем
≥ врешт≥ перед найбагатшою колись ”кра-
њною стаЇ гр≥зна мара голоду.
`
ѕри так≥м становищ≥, що загрожуЇ новою
катастрофою ”крањн≥, глибоко сколихнулись
ус≥ трудов≥ маси населенн¤. ¬они виступили
з категоричним домаганн¤м негайно збуду-
вати таку ƒержавну ¬ладу, ¤ка здатна була б
забезпечити населенню спок≥й, закон ≥ мож-
лив≥сть творчоњ прац≥.
`
яко в≥рний син ”крањни ¤ постановив
в≥дгукнутис¤ на сей поклик ≥ вз¤ти на себе
тимчасово всю повноту влади.
`
ќтсею грамотою ¤ оголошую себе √еть-
маном ус≥Їњ ”крањни.
`
”права ”крањною буде провадитис¤ через
посередництво призначеного мною  аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ≥ на остаточн≥м обгрунтованню при-
ложених при с≥м закон≥в про тимчасовий
державний устр≥й ”крањни.
`
÷ентральна й ћала –ада, а також ус≥
земельн≥ ком≥тети в≥д нин≥шнього дн¤ роз-
пускаютьс¤. ¬с≥ м≥н≥стри й товариш≥ њх зв≥ль-
н¤ютьс¤. ¬с≥ инш≥ ур¤довц≥, що працюють у
державних ≥нст≥туц≥¤х, з≥стаютьс¤ на своњх
посадах ≥ повинн≥ продовжувати виконанн¤
своњх обов'¤зк≥в.
`
¬ найблизший час буде видано закон,
установл¤ючий пор¤док вибор≥в до ”кра-
њнського —ейму.
`
ƒо нього ¤ буду твердо сто¤ти на сто-
рож≥ пор¤дку й законности в ”крањнськ≥й
ƒержав≥, буду домагатис¤ негайного вико-
нанн¤ вс≥х державних розпор¤дк≥в ≥ буду
п≥дтримувати автор≥тет влади, не спин¤ючись
н≥ перед ¤кими найкрайн≥йшими м≥рами.
`
ѕрава приватноњ власности, ¤к фунда-
менту культури й ц≥в≥л≥зац≥њ, в≥дбудовуютьс¤
в повн≥й м≥р≥ й ус≥ розпор¤дки бувшого ”кра-
њнського ”р¤ду, а так само тимчасового ро-
с≥йського ур¤ду в≥дм≥н¤ютьс¤ й касуютьс¤.
¬≥дбудовуЇтьс¤ повна свобода по розробленню
купчих по купл≥-продажу земл≥.
`
ѕоруч з сим буде вжито заход≥в по
вивласненню земель по д≥йсн≥й њх вар-
тости в≥д великих власник≥в дл¤ над≥-
ленн¤ земельними участками малозе-
мельних хл≥бороб≥в.
`
–≥вночасно будуть твердо забезпечен≥
права роб≥тничоњ кл¤си. ќсобливу увагу звер-
`
21
`
нетьс¤ на пол≥пшенн¤ правового становища
й умов прац≥ зал≥зничник≥в, котр≥ при ви-
ключно т¤жких умовах н≥ на один мент нe
кидали своЇњ в≥дпов≥дальноњ прац≥.
`
Ќа економичн≥м ≥ ф≥нансов≥м пол≥ в≥дбу-
довуЇтьс¤ повна свобода торговл≥ й в≥дкри-
ваЇтьс¤ широкий прост≥р приватного п≥д-
приЇмства й ≥н≥ц≥ат≥ви.
`
ѕередбачую всю трудн≥сть прац≥, що сто-
њть передо мною, ≥ молю Ѕога дати мен≥
силу, щоб достойно виконати те, що ¤ вва-
жаю своњм обов'¤зком перед р≥дною ”кра-
њною в сучасний виключний ≥ критичний
дл¤ нењ час.
`
ћен≥ далек≥ й чуж≥, ¤к≥-б то не були,
власн≥ побудки й головною своЇю метою ¤
ставлю користь ≥ добро народу вс≥м дорогоњ
нам ”крањни.
`
¬ с≥й св≥домости кличу вс≥х вас, громад¤н
≥ козак≥в ”крањни - без р≥жниц≥ нац≥ональ-
ности й в≥ро≥спов≥данн¤ - помогти мен≥ й
моњм працьовникам ≥ сп≥вроб≥тникам у наш≥м
загальн≥м великов≥дпов≥дальн≥м д≥л≥.
`
√етьман ус≥Їњ ”крањни ѕавло —коро-
падський.
`
29 кв≥тн¤ 1918 р.  ињв."
≤ сл≥дом за цим твором, майже того ж
дн¤, було випущено й другого, з ¤кого по-
даю дл¤ ц≥кавости дек≥льки п≥кантних
уступ≥в.
`
22
`
"«акони про тимчасовий державний устр≥й
”крањни.
`
“имчасово до вибранн¤ —ойму й в≥дкритт¤
його д≥¤льности державний устр≥й ”крањни
й пор¤док керуванн¤ основуЇтьс¤ на отсих
законах:
`
ѕро гетьманську владу.
`
1) ¬лада управи належить виключно √еть-
манов≥ ”крањни в межах ус≥Їњ ”крањнськоњ
ƒержави.
`
2) √етьман стверджуЇ закони й без його
санкц≥њ н≥¤кий закон не може мати сили.
`
3) √етьман призначав ќтамана –ади ћ≥-
н≥стр≥в. ќтаман ћ≥н≥стр≥в складав  аб≥нет ≥
представл¤в його в повн≥м склад≥ на затвер-
дженн¤ √етьмана. √етьман затверджуЇ й ска-
совуЇ  аб≥нет у повн≥м його склад≥. √етьман
приймаЇ й зв≥льн¤Ї инших ур¤дових ос≥б
у рад≥, коли дл¤ останн≥х не обгрунтовано
законом иншого пор¤дку призначенн¤ й зв≥ль-
ненн¤.
`
4) √етьман Ї найвищий керовничий ус≥х
зносин ”крањнськоњ ƒержави з закордонними
державами.
`
5) √етьман Ї верховний воЇвода ”кра-
њнськоњ јрм≥њ та ‘льоти.
`
6) √етьман оголошуЇ области на в≥йсь-
ков≥м, осадн≥м або виключн≥м стан≥.
`
7) √етьманов≥ належить помилуванн¤ за-
`
23
`
суджених, полегченн¤ кари й загальне про-
щанн¤ зроблених карних учинк≥в з касу-
ванн¤м проти них пересл≥дуванн¤ й визво-
ленн¤ њх в≥д суду й кари, а також складанн¤
державних побор≥в ≥ дарованн¤ милости в
особистих випадках, коли сим не нарушу-
ютьс¤ н≥чињ охоронен≥ законом ≥нтереси та
громад¤нськ≥ права.
`
8) Ќакази й розпор¤дки √етьмана закр≥-
пл¤ютьс¤ ќтаман-ћ≥н≥стром або в≥дпов≥дним
йому ћ≥н≥стром.
`
ѕро в≥ру.
`
9) ѕередовою в ”крањнськ≥й ƒержав≥ в≥рою
Ї христ≥¤нська, православна.
`
10) ¬с≥ неприналежн≥ до православноњ
в≥ри громад¤не ”крањнськоњ ƒержави, а та-
кож ус≥ мешканц≥ на тер≥тор≥њ ”крањни ко-
ристуютьс¤ кождий на кожд≥м м≥сц≥ своб≥д-
ним в≥дправленн¤м њх в≥ри й богослуженн¤м
по њњ обр¤ду."
`
ƒал≥ √етьманом даютьс¤ вс≥ свободи своњм
в≥рпоподданим громад¤нам, ц≥лковите забез-
печенн¤ спокою, ладу, майна, житт¤, словом,
чисто "¤к у людей".
`
≤ що кидаЇтьс¤ в оч≥ при читанню сих
"державних акт≥в", так це те, що з них
зовс≥м непом≥тно присутности н≥мецького
генeрала. √етьман маЇ верховну владу, √еть-
ман доручаЇ "ќтаманов≥" ћ≥н≥стр≥в скласти
каб≥нет. √етьман цей каб≥нет ухвалюЇ або
`
24
`
не ухвалюЇ, словом усе √етьман. √етьмана
ж покликав народ ≥ √етьман прин¤в од його
всю повноту влади. √етьман з народом ви-
зволив дорогу ”крањну в≥д анарх≥њ й безладу,
в≥д ÷ентральноњ –ади й њњ ѕравнтельства.
`
—ловом, ¤к ÷ентральна –ада визвол¤ла з
—. ѕетлюрою й "народом" ”крањну в≥д боль-
шевик≥в, так само визвол¤в њњ й √етьман в≥д
÷ентральноњ –ади. Ќ≥мц≥ ж були соб≥ десь
ззаду, так соб≥, наст≥льки незначне ¤вище,
що про його й згадувать не варто було.
`
3. яка ж р≥жниц¤?
`
яка ж по сут≥ сталас¤ зм≥на на ”крањн≥
з цим переворотом?
`
 оли бути ц≥лком об'Їктивним, то треба
признати, що в соц≥альному в≥дношенню
грунтовноњ зм≥ни не сталось. ѕереворот
т≥льки довершив, викреслив ≥ надав точних,
виразних форм тому, що вже було й при
÷ентральн≥й –ад≥.
`
«р≥вн¤Їмо.
`
÷ентральна –ада в соц≥ально-економично-
му в≥дношенню виразно сто¤ла на грунт≥ не-
доторканности буржуазного, кап≥тал≥стичного
ладу. ¬ернувшись до влади вона зразу ж в≥д-
новила зруйноване большевиками право при-
ватноњ власности на засоби продукц≥њ й маЇтки.
`
√етьманщина не внесла в це основне пи-
танн¤ н≥чого нового. ¬она т≥льки виразно,
`
25
`
отверто сказала те, про що ÷ентральна –ада
уникала говорити. ≤ т≥льки в цьому вс¤ р≥ж-
ниц¤.
`
ћожна би сказати, що ÷ентральна –ада
законом про соц≥ал≥зац≥ю земл≥ хот≥ла ска-
сувати право власности на землю, отже тим
внести нов≥ соц≥альн≥ в≥дносини на сел≥.
`
÷е також по сут≥ не в≥рно. Ќасамперед,
ц¤ "соц≥ал≥зац≥¤" не була й не могла бути
справжньою соц≥ал≥зац≥Їю при загальн≥й ка-
п≥тал≥стичн≥й с≥стем≥ господарства в держав≥.
Ќањвно було думати, що кап≥тал допустить
таку ненормальн≥сть у так≥й важн≥й галуз≥
свого пануванн¤ й не з≥тре вс¤к≥ закони.
`
ѕо друге, в тому закон≥ н≥¤коњ соц≥ал≥за-
ц≥њ не було, коли розум≥ти п≥д соц≥ал≥зац≥Їю
не т≥льки с≥стему волод≥нн¤, але й с≥стему
господарчих форм. «акон ÷. –ади т≥льки
визначав характер, норми й способи воло-
д≥нн¤ та розпор¤дженн¤ земльою. ўо ж до
характеру господарюванн¤, се-б-то до того,
що й Ї по сут≥ соц≥ал≥зац≥Їю, се-б-то що
до соц≥ал≥стичних форм хаз¤йства (продук-
ц≥њ й под≥лу), то про це в закон≥ тому не
було мови.
`
≤, нарешт≥, останньою поправкою ÷ентраль-
ноњ –ади про право власности на 30 дес¤тин
≥ ц¤ нав≥ть ≥де¤ закону порушувалась.
`
ќтже вс¤ аграрна пол≥тика ÷ентральноњ
–ади визначала т≥льки те, що ÷. –ада ви-
`
26
`
разно обстоювала ≥нтереси др≥бного власни-
ка сел¤нина, др≥бноњ с≥льськоњ буржуаз≥њ.
`
ўо нового принесла √етьманщина?
`
¬ "грамот≥" говорилос¤:
`
"ѕоруч з сим (з в≥дновленн¤м у повн≥й
м≥р≥ права приватноњ власности) буде зробле-
но заходи по вивласненню земель по д≥йсн≥й
њх вартости в≥д великих власник≥в дл¤ на-
д≥ленн¤ земельними участками малоземель-
них хл≥бороб≥в."
`
ќчевидно, √етьман так само хот≥в спер-
тис¤ на кл¤су др≥бних власник≥в. ™дина
р≥жниц¤ була в тому, що в≥н не хот≥в "по-
кривдити" велику аграрну буржуаз≥ю. (“реба
весь час пам'¤тати про те, що, коли говорить-
с¤ "√етьман", то треба розум≥ти "Ќ≥мецький
генерал". √етьман був п≥дставною, н≥кчемною
ф≥гурою, манекеном ≥ декорац≥Їю, за ¤кою
сто¤в н≥мецький генерал та його вол¤, ба-
жанн¤, ≥нтереси й розпор¤дженн¤.)
`
√етьман п≥д цей час ще не був у дуже
т≥сних в≥дносинах з великою аграрною бур-
жуаз≥Їю, ¤к п≥зн≥ще, ще побоювавс¤ заколо-
т≥в серед сел¤нства й, може нав≥ть до певноњ
м≥ри й щиро хот≥в забезпечити соб≥ с≥мпат≥њ
з боку кл¤си др≥бних, а не великих земель-
них власник≥в.
`
ќтже спочатку й тут основноњ р≥ж ниц≥
не було.
`
¬ роб≥тничому питанню теж ¤к з одного,
`
27
`
так ≥ з другого боку були л≥беральн≥ за¤ви.
"–≥вночасно твердо будуть забезпечен≥ права
роб≥тничоњ кл¤си", об≥ц¤ла "грамота". јле,
розум≥Їтьс¤, н≥ ÷. –ада, н≥ тим паче √еть-
манщина на д≥л≥ забезпечити тих прав не
могли, бо, вертаючи кл¤с≥ кап≥тал≥ст≥в "у пов-
н≥й м≥р≥" право приватноњ власности, вони
мус≥ли вернути й право експлуатац≥њ роб≥т-
ництва, без чого ≥стнуванн¤ самих кап≥тал≥-
ст≥в неможливо.
`
¬с¤ р≥жниц¤ знов була т≥льки в тому,
що √етьманщина сказала це отверто, ви-
разно й робила "в повн≥й м≥р≥", а ÷. –ада,
примушена все те допускати й робити, не
договорювала до к≥нц¤, соромилась, ста-
ралась р≥жними "демократичними" захо-
дами виправдатись перед роб≥тництвом, а
з другого боку й кап≥тал≥ст≥в не дуже
сердити.
`
¬ сфер≥ демократичних ≥ пол≥тичних
свобод також особливоњ по сут≥, по _фак-
тичному станов≥_ (а не пр≥нц≥п≥альних по-
з≥ц≥¤х одного й другого режиму) р≥жниц≥
не було. ≤ √етьманщина, так само ¤к ≥ боль-
шевики, ≥ ÷. –ада, старалась оберегти свою
кл¤сову владу в≥д своњх кл¤сових ≥ пол≥-
тичинх противник≥в. „ерез те й вона, ¤к ≥
÷. –ада, проголошуючи р≥жн≥ громад¤нськ≥
свободи (слова, з≥брань, друку), в той же
час обмежувала в ц≥й свобод≥ своњх против-
`
28
`
ник≥в. « Їдиною знов таки р≥жшщею, що це
робилос¤ б≥льш виразно й отверто.
`
ўо було роз≥гнано ѕарламент, представ-
ницький орган ≥ не допущено ”крањнських
”становчих «бор≥в?
–озум≥Їтьс¤, тут н≥мецький генерал, чи
то-пак √етьман п≥шов проти демократичних
засад. јле н≥мецький генерал м≥ркував,
очевидно, так: закони й права в держав≥
залежать в≥д того, хто маЇ силу; сила тут
мо¤, отже моњ й закони й права; а чи не
один б≥с, хто њх буде опубл≥ковувати, -
”становч≥ «бори чи один ¤кий иебудь чо-
лов≥чок, ¤кого ¤ назву √етьманом? ј що з
одним чолов≥чком справу вести легче й
зручн≥ше, н≥ж з великою групою людей, ¤ка
любить багато говорити, то в цьому н≥мець-
кий генерал переконавс¤ вже з досв≥ду
÷. –ади.
`
–≥жниц≥ й не могло великоњ бути, бо "за-
конодавча", р≥шаюча й направл¤юча сила
не м≥н¤лас¤ й лишалась усе тою самою - н≥-
мецькою, м≥л≥тарною, ≥миер≥ал≥стично-кл¤со-
вою силою.
`
4. Zu spaet.
`
“аким чином у соц≥ально-пол≥тичному
в≥дношенню в початках перевороту настала
т≥льки та р≥жниц¤, що реакц≥¤, приведена
÷. –адою з н≥мецьким ≥мпер≥ал≥змом на ”кра-
њну, прибрала б≥льш виразних, отвертих форм.
`
29
`
Ќа н≥мецьке командуванн¤ вже впливали реак-
ц≥йн≥, буржуазн≥ кл¤си, але основа "демокра-
тичноњ" украњнськоњ державности, др≥бне сел¤н-
ство, все ж таки ще не було виразно загрожене.
`
Ѕ≥льшою небезпекою загрожувало з на-
ц≥онального боку.  оли б до власти н≥-
мецький √етьман, чи то пак: генерал, покли-
кав неукрањнський елемент, то тим самим,
майже механично, влада перейшла би в руки
не т≥льки ворог≥в украњнства, але й ворог≥в
др≥бного сел¤нства, се-б-то в руки великоњ
аграрноњ й промисловоњ буржуаз≥њ. « нац≥о-
нальним характером влади т≥сно, непод≥льно
в'¤завс¤ й соц≥альний њњ характер.
`
÷е стало ¤сним украњнським пол≥тичним
парт≥¤м у перш≥ ж дн≥ по переворот≥. ƒл¤
вр¤туванн¤ хоч тих клаптик≥в демократич-
ного ладу, ¤к≥ ще не було розтоптано н≥-
мецькою ногою, треба було за вс¤ку ц≥ну
старатис¤, щоб влада була нац≥онально-укра-
њнського характеру. –¤туючи нац≥ональний
б≥к справи, тим самим р¤тувалось њњ в≥д лап
реакц≥йноњ великоњ буржуаз≥њ, ¤ка обл≥пила
н≥мецького генерала.
`
≤ треба правду сказати, н≥мецький √еть-
ман у перш≥ дн≥ по переворот≥ мав виразний
нам≥р надати влад≥ нац≥онально-украњнський
характер. ѕризначений ним "отаман" м≥н≥-
стр≥в ”стимович перш усього звернувс¤ до
украњнських буржуазних парт≥й у справ≥
`
30
`
сформуванн¤ нового ѕравительства, сe-б-то
переважно до есеф≥в. јле ж вони називали-
с¤ "соц≥ал≥сти-федерал≥сти" й дуже р≥зко
одштовхнули "отамана". ѕравда, сама ф≥гура
цього прем'Їр-отамана була наст≥льки без-
глузда й нав≥ть образлива дл¤ вс¤кого по-
л≥тика, що пс≥холог≥чно есеф≥в легко було
зрозум≥ти.
`
“акож з пс≥холог≥чного боку можна
зрозум≥ти й њхню пр≥нц≥п≥альну поз≥ц≥ю що
до зроблених њм пропоз≥ц≥й. ¬они брали
участь у ÷. –ад≥, в цьому ѕарламент≥ укра-
њнськоњ держави, вони, правда, р≥зко кр≥т≥-
кували його д≥¤льн≥сть, але вони з самого
початку його ≥стнуванн¤ тримали разом
"Їдиний фронт" ≥ разом д≥лили все добре й
зле цього органу. ≤ раптом брутальна рука
н≥мецького генерала задушуЇ цей ѕарламент
≥ передаЇ всю владу ¤к≥йсь н≥кчемн≥й, н≥-
кому нев≥дом≥й постат≥ ¤когось руського ге-
нерала. ≥ той генерал пренахабно звертаЇтьс¤
до них, щоб вони йшли разом з ним творити
волю брутального насильника-н≥мц¤.
`
–озум≥Їтьс¤, пс≥холог≥чно зрозум≥ле те
обуренн¤, з ¤ким було есефами од≥пхнено
при¤тельську руку "отамана" м≥н≥стр≥в ”сти-
мовича.
`
јле т≥льки з пс≥холог≥чного погл¤ду це
зрозум≥ло. « нац≥онального ж та нав≥ть з со-
ц≥ально-пол≥тичного погл¤д≥в вони, по сут≥
`
31
`
кажучи, не мали великих п≥дстав одкидати
н≥мецько-гетьманськ≥ пропоз≥ц≥њ. јдже вони
сам≥ були й проти "соц≥ал≥зац≥њ земл≥", й
проти тоњ невиразноњ й безладноњ пол≥тики,
¤ку провадила ÷. –ада в сп≥вроб≥тництв≥
з н≥мецьким генералом. ¬они сам≥ хот≥ли
зм≥ни майже в тому самому напр¤м≥, що й
було зроблено н≥мецьким штабом.
`
ќт т≥льки не мали на уваз≥ √етьмана.
јле ¤к же бути в буржуазному громад¤нств≥
без "верховноњ" влади?  оли ÷. –аду роз≥-
гнати (проти чого, властиво, есефи дуже не
протестували б), то хто ж мав бути на њњ м≥-
сц≥? ќчевидно, ¤кась одна персона. јле не
јйхгорн же? ¬≥н ≥ так був увесь час найвер-
ховн≥щою владою. ќт ≥ було вибрано русько-
го генерала —коропадського. Ѕо хто ж винен
украњнц¤м, що вони не хот≥ли дати свого
гетьмана, коли до њх зверталос¤, нав≥ть до
самих есеф≥в?
`
ј що це "гетьман", а не през≥дент, так
це ж дл¤ украњнц≥в повинно було бути ще
приЇмн≥щим, бо це ж була стара украњнська
трад≥ц≥¤, це п≥дкреслювало нац≥ональний ха-
рактер украњнськоњ держави.
`
“ак≥ по¤сненн¤ давав н≥мецький генерал
≥ через "отамана" ”стимовича й пот≥м через
"отамана" ћ. ¬асиленка, ¤кому було доручено
"за неспособностью" ”стимовича складати
каб≥нет м≥н≥стр≥в.
`
32
`
Ќ≥, есефи не могли одважитись. ¬они дуже
хвилювались, гар¤чково й довго радились,
дебатували. Ќе можучи сам≥ р≥шити, вони
скликали на нараду представник≥в инчих
украњнських парт≥й, есдек≥в, самост≥йник≥в ≥
нав≥ть есер≥в.
`
ѕредставники парт≥й р≥шуче порадили
есефам р¤тувати що можна, поки буржуаз≥¤
не захопила всього.
`
—еред представник≥в есдек≥в був ≥ ¤. я на-
лежав до тоњ групи, ¤ка п≥д час ÷. –ади до-
магалась виступу соц≥альдемократ≥в з ѕрави-
тельства. ѕробувши весь час "житомирського
сид≥нн¤" ÷. –ади на тер≥тор≥њ зан¤т≥й боль-
шевиками й вертаючись пот≥м до  ињву, ¤
мав змогу знову проњхати через усю ”крањну й
безпосередньо чути й бачити настроњ широких
мас. ≤ тод≥ вже дл¤ мене було ¤сно, що з
н≥мц¤ми приведено соц≥альну реакц≥ю й що
÷. –ада упала в очах народу ще нижче.
`
“епер же, коли лог≥чний розвиток утво-
рених самою ÷. –адою в≥дносин у держав≥
прив≥в до њњ загибел≥, мен≥ й моњм товаришам
здавалось, що обов'¤зком кожного украњнц¤
Ї р¤тувати з пожеж≥ все, що т≥льки ще можна
вр¤тувати, а не одходити на б≥к з революц≥й-
ною фразеолог≥Їю на устах.
`
Ѕуло два способи активного р¤туванн¤:
`
≤ти в народ, п≥дн≥мать серед його повстанн¤
проти насильник≥в ≥ збройною силою виган¤ти
`
33
`
њх, або йти до тих самих насильник≥в ≥ ц≥ною
власного пониженн¤ одпихнути наб≥к руську
буржуаз≥ю, що прост¤гала руки за владою.
ѕерший спос≥б без ус¤кого сумн≥ву був ≥
чист≥щий, ≥ революц≥йний, але в тих умовах
зовс≥м не зд≥йснимий.
`
ƒругий же спос≥б був немов "практичн≥й-
ший". ѕрихильникам його здавалось, що
повстанн¤ проти п'¤тьсоттис¤чноњ н≥мецькоњ
арм≥њ не дасть н≥¤ких поз≥тивних результа-
т≥в, бо н≥мц≥ повстанн¤ моментально заду-
шать, а ¤к воно буде провадитись украњнц¤-
ми, то з помсти й страху до них усю владу
буде передано чорн≥й руськ≥й реакц≥њ.
`
“им паче, здавалось, повстанн¤ не матиме
усп≥ху, що ÷. –ада загубила серед народу
вс¤ку с≥мпат≥ю й за нењ широк≥ маси не рис-
кнуть вступати в нер≥вну боротьбу з такою
силою, ¤к н≥мц≥. ÷≥ думки п≥дтвержувались
тим "спокоЇм", з ¤ким було майже скр≥зь по
”крањн≥ прин¤то зв≥стку про переворот.
`
ќтже, на думку "практичноњ" теч≥њ, коли
способом отвертоњ, збройноњ боротьби ¤вно не
було над≥њ хоч що небудь ур¤тувати, то й
спос≥б складанн¤ рук на "революц≥йних"
груд¤х (¤к то робила ще трет¤ теч≥¤) також
н≥кому н≥¤коњ користи не дав би. “реба було
в≥дпов≥дн≥й .украњнськ≥й соц≥альн≥й теч≥њ ≥ти
до насильник≥в н≥мц≥в ≥ поки вони ще не
п≥дпали зовс≥м п≥д вплив руськоњ реакц≥йноњ
`
34
`
буржуаз≥њ,- поки ще мали нам≥р пeрeдати
владу украњнц¤м ("созвучним" соб≥), брати
цю владу й р¤тувати принаймн≥ нац≥ональ-
ний характер держави. ÷ей характер сам
собою не допустив би до пануванн¤ чорноњ
пом≥щнцько-жандармськоњ реакц≥њ.
`
јле есефи не мали тоњ р≥шучости. ¬они
ж бо були "теж соц≥ал≥сти", - ¤кось воно
н≥¤ково так одразу.
`
≤ поки вони мн¤лись, чухались, вагались,
руськ≥ кадети, представники руськоњ аграрноњ
й промисловоњ буржуаз≥њ вже встигл≥њ при-
сунутись ближче до н≥мц≥в ≥ до влади.  оли,
нарешт≥, парт≥¤м удалось переконати есеф≥в,
що вони хоч ≥ "теж соц≥ал≥сти", але такого
сорту, що можуть працювати з н≥мецькими
генералами, коли повели њх за руку до цих
генерал≥в, то ви¤вилось, що вже було... zu
spaet (занадто п≥зно). «а ц≥ дн≥ есеф≥вського
чуханн¤ й зчищанн¤ з себе "теж-соц≥ал≥стич-
ности", руська буржуаз≥¤ встигла захопити
де¤к≥ портфел≥. ¬она дала н≥мецькому гене-
ралов≥ об≥ц¤нн¤ бути слухн¤ною, "покла-
дистою", бути сл≥пою й н≥мою, де то треба
буде н≥мц¤м, ≥ н≥мецький генерал, дбаючи
про себе, р≥шив купити в руськоњ буржуаз≥њ
цю слухн¤н≥сть за м≥н≥стерськ≥ портфел≥. ÷е
тим легче н≥мц¤м було зробити, що њхн≥ по-
боюванн¤ хвилюванн¤ народу з приводу роз-
грому ÷. –ади не п≥дтвердилис¤, й особли-
`
35
`
вих компл≥кац≥й у краю з новим ладом бо¤-
тись не було чого.
`
“аким чином, коли парт≥њ привели есеф≥в,
було вже дл¤ чисто-украњнського каб≥нету
zu spaet.
`
јле все ж таки ще не все було захоплено,
ще н≥мецький генерал вагавс¤. ≥ в≥н про-
понував есефам зробити так: уз¤ти портфел≥
голови ради м≥н≥стр≥в та ще к≥льки важн≥щих
≥ почати працювати.  оли все буде гаразд,
можна буде й ус≥ останн≥ посади зам≥стити
украњнц¤ми. ƒругими словами, коли б есефи
ви¤вили себе слухн¤ними, то генерал ≥ проти
них н≥чого не мав би. ўо ж до того, щоб
усунути гетьмана, ¤к домагалась украњнська
делегац≥¤, то про це й мови не могло бути:
гетьмана вже визнано в Ѕерл≥н≥. ј кр≥м
того народ зробив переворот, народ вибрав
соб≥ гетьмана й н≥мецьке командуванн¤ на
”крањн≥, вважаючи себе гостем, не мало н≥¤-
кого права втручатись у внутр≥шн≥ справи
”крањни.
`
“од≥ украњнськ≥ делегати запропонували
"роз'¤снити" гетьмана, ¤к тимчасового пре-
з≥дента ”крањнськоњ –еспубл≥ки.
`
Ќ≥, н≥мецький генерал ≥ в це не мав н≥-
¤кого права втручатись, це була вол¤ на-
роду, в≥н же не см≥в ламати чи хоч пальцем
торкнути народню волю. ≤ те, що в≥н, н≥мець-
кий генерал, в≥в переговори з делегатами,
`
36
`
це з його боку було т≥льки посередництво
м≥ж ними й верховною владою ”крањни, √еть-
маном. ¬се ж р≥шенн¤ залежало т≥льки в≥д
верховноњ влади.
`
јле в≥н усе ж таки, ¤к ц≥лком неза≥нте-
ресована сторона, радив украњнц¤м уз¤ти ц≥
п'¤ть-ш≥сть важн≥ших портфел≥в, не вдава-
тись у дебати, а братись до д≥ла. ј дал≥
видн≥ще буде, що ≥ ¤к. ≤ радив робити то
¤к найшвидче.
`
јле швидк≥сть ≥ р≥шуч≥сть Ї огидн≥ дл¤
щироњ украњнськоњ вдач≥. ≈сефи мус≥ли ще
порадитись ≥ подумати.
`
ѕоки вони радились ≥ думали, руськ≥ ка-
дети р≥шуче й швидко згодились на вс≥
умови н≥мецького генерала, продали йому
вс≥ в≥йськов≥ запаси, мун≥ц≥ю, склади, що
лишились од в≥йни, продали хл≥б, жири,
вовну, вуг≥ль, продали все, що хот≥ли н≥мц≥,
на самих ганебних умовах ≥ коли есефи, на-
думавшись, прийшли згодитись, було знову...
zu spaet: усе вже було захоплено руськими
пом≥щиками, фабрикантами й генералами.
Ћишалось два-три паршивеньких портфел≥,
¤к≥ н≥мецький генерал з усм≥шечкою запро-
понував есефам.
`
5. ”р¤довий пир≥г.
`
“аким способом .процес, початий ще в
окт¤бр≥, коли ÷. –ада осудила захопленн¤
`
87
`
влади пролетар≥атом ≥ сел¤нством, розвинений
боротьбою з ц≥Їю роб≥тниче-сел¤нською владою,
прийшов до свого неминучого к≥нц¤: до пере-
ходу влади в руки виразних ворог≥в працю-
ючих кл¤с, до великоњ буржуаз≥њ й бюрократ≥њ.
`
I ц≥каво, ¤к ц¤ буржуаз≥¤ дуже легко
може розпрощатис¤ з своњми "пр≥нц≥пами",
коли ходить о њњ кл¤сов≥ ≥нтереси. “≥ сам≥
кадети, ¤к≥ так люто гризли украњнц¤м руки,
не допускаючи до автоном≥њ та федерац≥њ, ¤к≥
так гарчали, п≥нились ≥ скажено стрибали
на цепу революц≥њ, коли украњнц≥ п≥дходили
й брали самост≥йн≥сть, тепер ц≥ сам≥ кадети
хапали владу в самост≥йн≥й украњнськ≥й
держав≥, тепер вони в своњх за¤вах ≥ р≥жних
виступах рекомендували себе ¤к гар¤чих
прихильник≥в самост≥йноњ ”крањни.
`
–озум≥Їтьс¤, це була прихильн≥сть ≥уди: ц≥-
луючи й обн≥маючи знесилену, нап≥взадушену
н≥мецькою генеральською лапою ”крањну, вони
в цей же час обплутували њњ шворками, щоб у
слушний час пот¤гти в чорно-реакц≥йну, рестав-
ровану, "Їд≥ную, нЇдЇл≥мую" "тюрму народ≥в".
`
«аходи украњнських парт≥й не дали поз≥-
тивних насл≥дк≥в. ќсновною причиною було
те, що украњнська нац≥¤ не мала своЇњ бур-
жуаз≥њ, тоњ кл¤си, з ¤кою н≥мецькому ≥мпер≥а-
л≥змов≥ було найзручн≥ще й найприЇмн≥ше
"працювати" на ”крањн≥. ј зв≥дси вже ви-
пливала й нер≥шуч≥сть та квол≥сть тоњ теч≥њ,
`
58
`
¤ка т≥льки ≥деолог≥чно готова була заступа-
ти ≥нтереси украњнськоњ буржуаз≥њ (есеф≥њ),
¤коњ ще не було в д≥йсности.
`
Ќ≥мецький ≥мпер≥ал≥зм одкинув сент≥мен-
тальн≥сть ≥ побравс¤ з ц≥лком р≥дною соб≥
по духу, по стану, по ц≥л¤м руською буржу-
аз≥Їю. ≤ всю повноту влади було передано
њй п≥д верховним догл¤дом ≥ керовництвом
н≥мецького штабу. ≤ до того повно, що на-
в≥ть не вистарчало м≥сц¤ зародков≥ украњн-
ськоњ пом≥щицькоњ буржуаз≥њ, так зван≥й
"ѕарт≥њ хл≥бороб≥в-демократ≥в". ј ц¤ ж "пар-
т≥¤" так щиро й активно брала участь у
вс≥х гетьманських змовах, у п≥дготовц≥ пе-
ревороту, в озброЇнню руськоњ офщерн≥, так
лютувала на ÷. –аду й так плескала в до-
лон≥, коли "народ" в≥тав вибори √етьмана.
≤дучи за керовництвом пом≥щика —. Ўемета
й колишнього соц≥альдемократа ƒ. ƒонцова,
ц¤ група з таким ретельним, самов≥дданим
хамством гострила й подавала ножа, ¤ким
було перер≥зано горло украњнськ≥й влад≥, й
за це н≥ одного портфел¤, н≥ одноњ поса-
дочки не д≥стала. –уська пан≥-буржуаз≥¤ од-
пихнула непотр≥бного вже хама й сама при-
пала вс≥Їю жадною мордою до смашного
пирога - влади. ј з його кадети д≥стали дл¤
себе найсмашн≥щ≥ й найб≥льш≥ шматки.*)
`
*) ”р¤довий пир≥г було под≥лено так:
`
√олова ради м≥н≥стр≥в ≥ м≥н≥стр внутр≥шн≥х справ
`
39
`
‘. Ћизогуб (окт¤брист, представник аграрноњ бур-
жуаз≥њ, "знавець" земських справ при √. —екретар≥ат≥,
виметений большевиками разом з другим бюрократич-
ним см≥тт¤м з –ос≥њ й п≥д≥браний "соц≥ал≥стичною"
украњнською владою).
`
ћ≥н≥стр ф≥нанс≥в - ј. –жепецький (кадет, в≥до-
мий украњножер, директор банку).
`
ћ≥н≥стр торгу й промисловости - —. √утн≥к (кадет,
феноменальний одеський спекул¤нт, голова одеського
б≥ржового ком≥тету, в≥домий на всю одеську округу
ц≥низмом ≥ безсоромностю своњх б≥ржових операц≥й).
`
ћ≥н≥стр хл≥боробства -  ≥¤н≥цин (кадет, пом≥щик,
украњножер).
`
ћ≥н≥стр продовольчих справ - ё. —околовський
(кадет, руський малорос).
`
ћ≥н≥стр прац≥- ё. ¬агнер (кадет, професор кињв-
ськоњ ѕол≥техн≥ки, в≥домий з доби ÷. –ади ненависник
украњнського в≥дродженн¤).
`
ћ≥н≥стр народнього здоровл¤ - ¬. Ћюбинський
(безпарт≥йна н≥кчемн≥сть, аптекарь, одержав портфель
за особисте знайомство а ѕ. —коропадським).
`
ћ≥н≥стр шл¤х≥в - ¬. Ѕутенко (кадет, в украњн-
ському питанню "≥ нашим, ≥ вашим", ¤к державний
д≥¤ч - н≥кчемн≥сть. ѕортфель одержав за п≥дготовку
"перевороту").
`
ћ≥н≥стр юст≥ц≥њ - ћ. „уб≥нський (кадет чи без-
парт≥йний, малорос, а п≥д час ур¤дуванн¤ ворог
украњнства).
`
ƒержавний контрольор - √. јфанасьЇв (кадет чи
окт¤брист, украњножер).
`
¬≥йськовий м≥н≥стр (тимчасовий) ј. —л≥в≥нський
(руський чи польський оф≥цер, п≥дфарбований п≥д
украњнц¤ при ур¤д≥ ÷. –ади).
`
ƒержавний секретарь - ћ. √≥жицький (особа
безцв≥тна, з ант≥пат≥¤ми до украњнства).
`
-----
`