–ќ«ƒ≤Ћ IV.
`
ѕроголошенн¤ ‘едерац≥њ з –ос≥Їю
(20 листопаду [н. ст.] 1917 р.).
`
1. “рет≥й ”н≥версал ”. ÷ентральноњ –ади. - 2. ќт 
тепер, коли руки розв'¤зано...
`
1. “рет≥й ”н≥версал ”. ÷ентральноњ –ади.
`
÷ентрального рос≥йського ”р¤ду, з ¤ким 
складалос¤ умови, договори й ≥нструкц≥њ не 
стало. Ќедобитки його метушились по фрон- 
тах ≥ р≥жних закутках –ос≥њ, намагаючись при- 
вернути до себе "загублений рай" колишнього 
пануванн¤. ¬ ћоскв≥ й инчих м≥стах –ос≥њ 
одбувались лют≥ жорсток≥ боњ за владу.
`
ќтже дл¤ украњнськоњ демократ≥њ питанн¤
сто¤ло так: або визнати, петроградський ”р¤д 
Ќародн≥х  ом≥сар≥в ≥ йти з ним разом, по- 
д≥л¤ючи всю його соц≥альну й пол≥тичну 
програму, або вести ц≥лком самост≥йну, н≥ з 
ким уже не пов'¤зану акц≥ю.
`
÷ентральна –ада вибрала другий шл¤х. 
—воЇю резолюц≥Їю в справ≥ повстанн¤ боль-
шевик≥в вона вже з самого початку поста- 
вилась негативно до большевицькоњ влади.
`
74
`
ƒругий же шл¤х, розум≥Їтьс¤, перш усього 
консеквентне вимагав: викинути на см≥тник 
≥стор≥њ ≤нструкц≥ю й провадити орган≥зац≥ю 
украњнськоњ державности т≥льки своЇю волею 
й своњм розум≥нн¤м. ј ц¤ вол¤ й розум≥нн¤, 
а також ус¤ загально-рос≥йська й украњнська 
с≥туац≥¤ вимагала ¤к найшвидчого об'Їд- 
нанн¤ украњнських земель в одну ц≥л≥сть, 
перебранн¤ до рук украњнськоњ влади вс≥х 
галуз≥в пол≥тичного й господарського житт¤ 
на ”крањн≥ й самост≥йного, негайного вир≥- 
шенн¤ питанн¤ про в≥йну, мир ≥ землю.
`
¬ластиво, силою обставин ”крањна фак- 
тично в≥др≥залась од –ос≥њ, маючи з нею 
т≥льки ном≥нальний федеративний зв'¤зок. 
÷ентральн≥й –ад≥ лишалос¤ т≥льки в≥дпов≥д- 
ним актом заф≥ксувати цей стан.
`
÷е й зробив 3-й ”н≥версал, оголошений 
÷ентральною –адою 20 листопаду (н. ст.) 
1917 року. ¬≥н звучав так:
`
Ќароде украњнський ≥ вс≥ народи ”крањни!
`
“¤жка й трудна година впала на землю 
–ос≥йськоњ –еспубл≥ки. Ќа п≥вноч≥ в столиц¤х 
≥де межиусобна й кр≥вава боротьба. ÷ентраль- 
ного правительства нема й по держав≥ ши- 
ритьс¤ безвласт¤, безлад ≥ руњна.
`
Ќаш край так само в небезпец≥. Ѕез власти, 
дужоњ, Їдиноњ, народньоњ ”крањна також може 
впасти в безодню усобищ, р≥зн≥, занепаду.
`
76
`
Ќароде украњнський! “и разом з братн≥ми 
народами ”крањни поставив нас берегти пра- 
ва, здобут≥ боротьбою, творити лад ≥ будувати 
все житт¤ на наш≥й земл≥. ≤ ми, ”крањнська 
÷ентральна –ада, твоЇю волею, в ≥м'¤ творенн¤ 
ладу в наш≥й крањн≥, в ≥м'¤ р¤туванн¤ всењ 
–ос≥њ, опов≥щаЇмо:
`
¬≥днин≥ ”крањна стаЇ ”крањнською 
Ќародньою –еспубл≥кою.
`
Ќе в≥дд≥л¤ючись в≥д –ос≥йськоњ –еспубл≥ки 
й збер≥гаючи Їдн≥сть њњ, ми твердо станемо 
на наш≥й земл≥, щоб силами нашими помогти 
вс≥й –ос≥њ, щоб ус¤ –ос≥йська –еспубл≥ка стала 
федерац≥Їю р≥вних ≥ в≥льних народ≥в.
`
ƒо ”становчих «бор≥в ”крањни вс¤ власть 
творити лад на наших земл¤х, давати закони 
й правити належить нам, ”крањнськ≥й ÷ен- 
тральн≥й –ад≥, й нашому правительству - 
√енеральному —екретар≥атов≥ ”крањни.
`
ћаючи силу й власть на р≥дн≥й земл≥, ми 
тою силою й властю станемо на сторож≥ прав 
≥ революц≥њ не т≥льки нашоњ земл≥, але й усењ 
–ос≥њ.
`
ќто ж опов≥щаЇмо:
`
ƒо тер≥тор≥њ Ќародньоњ ”крањнськоњ –еспу- 
бл≥ки належать земл≥, заселен≥ в б≥льшости 
украњнц¤ми:  ињвщина, ѕод≥лл¤, ¬олинь, 
„ерниг≥вщина, ѕолтавщина, ’арьк≥вщина,  а-
теринославщина, ’ерсонщина, “авр≥¤ (без 
 риму). ќстаточне визначенн¤ границь ”кра-
`
76
`
њнськоњ Ќародньоњ –еспубл≥ки, ¤к щодо при- 
лученн¤ частин  урщини, ’олмщини, ¬оро-
н≥жчини, так ≥ сумежних губерн≥й ≥ областей, 
де б≥льш≥сть населенн¤ украњнська, мав бути 
встановлене по згод≥ зорган≥зованоњ вол≥ на- 
род≥в.
`
¬с≥х же громад¤н сих земель опов≥щаЇмо:
`
_¬≥днин≥ на тер≥тор≥њ ”крањнськоњ 
Ќародньоњ –еспубл≥ки ≥стнуюче право 
власности на земл≥ пом≥щицьк≥ й инш≥ 
земл≥ нетрудових хаз¤йств с≥лсько-
господарського знач≥нн¤, а також на 
уд≥льн≥, манастирськ≥, каб≥нетськ≥ та 
церковн≥ земл≥ - касуЇтьс¤._
ѕризнаючи, що земл≥ т≥ Їсть власн≥сть 
усього трудового народу й мають перейти до 
нього без викупу, ”крањнська ÷ентральна 
–ада доручаЇ генеральному секретарев≥ зе- 
мельних справ негайно виробити закон про 
те, ¤к пор¤дкувати земельним ком≥тетам, 
обраним народом, тими земл¤ми до ”крањн- 
ських ”становчих «бор≥в.
`
ѕрац¤ роб≥тництва в ”крањнськ≥й Ќарод- 
н≥й –еспубл≥ц≥ маЇ бути негайно упор¤дко- 
вана. ј зараз опов≥щаЇмо:
`
_Ќа тер≥тор≥њ Ќародньоњ –еспубл≥ки 
”крањни в≥д сього дн¤ встановлюЇтьс¤ 
по вс≥х п≥дприЇмствах в≥с≥м годин 
прац≥._
`
“¤жкий ≥ гр≥зний час, ¤кий перебуваЇ
`
77
`
вс¤ –ос≥¤, а з нею й наша ”крањна, вимагаЇ 
доброго упор¤дкуванн¤ виробництва, р≥вно- 
м≥рного розд≥ленн¤ продукт≥в споживанн¤ й 
кращоњ орган≥зац≥њ прац≥. ≤ через те припи- 
суЇмо √енеральному —екретарству прац≥ в≥д 
сього дн¤ разом з представництвом в≥д роб≥т- 
ництва встановити державну контролю 
над продукц≥Їю на ”крањн≥, пильнуючи 
≥нтерес≥в ¤к ”крањни, так ≥ ц≥лоњ –ос≥њ.
`
„етвертий р≥к на фронтах ллЇтьс¤ кров ≥ 
гинуть марно сили вс≥х народ≥в св≥ту. ¬олею 
й ≥менем ”крањнськоњ –еспубл≥ки ми, ”крањн- 
ська ÷ентральна –ада, станемо твердо на 
тому, _щоб мир установлено ¤к найшвид- 
ше. ƒл¤ того ми вживемо р≥шучих за-
ход≥в, щоб через ÷ентральне ѕравитель-
ство примусити й сп≥льник≥в ≥ ворог≥в 
негайно розпочати мирн≥ переговори._
`
“ак само будемо дбати, щоб на мирному 
конгрес≥ права украњнського народу в –ос≥њ 
й поза –ос≥Їю в замиренню не нарушено. 
јле до миру кожен громад¤нин –еспубл≥ки 
”крањни, разом з громад¤нами вс≥х народ≥в 
–ос≥йськоњ –еспубл≥ки, повинен сто¤ти твердо 
на своњх поз≥ц≥¤х, ¤к на фронт≥, так ≥ в тилу.
`
ќстанн≥ми часами ¤сн≥ здобутки револю- 
ц≥њ затемнено в≥дновленою карою на смерть. 
ќпов≥щаЇмо:
`
_¬≥днин≥ на земл≥ ”крањнськоњ –еспу- 
бл≥ки смертна кара касуЇтьс¤._
`
78
`
¬с≥м ув'¤зненим ≥ затриманим за пол≥- 
тичн≥ виступи, зроблен≥ до сього дн¤, ¤к уже 
засудженим, так ≥ незасудженим, а також ≥ 
тим, хто ще до в≥дпов≥дальности не пот¤гне- 
ний, _даЇтьс¤ повна амн≥ст≥¤._ ѕро се не- 
гайно буде видано закон.
`
—уд на ”крањн≥ повинен бути справед- 
ливий, в≥дпов≥дний духов≥ народу.
`
« тою метою приписуЇмо √енеральному 
—екретарству судових справ зробити вс≥ за- 
ходи упор¤дкувати суд≥вництво й привести 
його до згоди з правними пон¤тт¤ми народу.
`
√енеральному —екретарству внутр≥шн≥х 
справ приписуЇмо:
`
_¬жити вс≥х заход≥в до закр≥пленн¤ 
й поширенн¤ прав м≥сцевого самовр¤- 
дуванн¤_, що ¤вл¤ютьс¤ органами найвищоњ 
адм≥н≥стративноњ влади на м≥сц¤х, _≥ до вста- 
новленн¤ найт≥сн≥йшого зв'¤зку й сп≥в- 
роб≥тництва його з органами револю- 
ц≥йноњ демократ≥њ_, що маЇ бути найкращою 
основою в≥льного демократичного житт¤.
`
“ак само в ”крањнськ≥й Ќародн≥й –еспу- 
бл≥ц≥ мають бути забезпечен≥ вс≥ свободи, 
здобут≥ всерос≥йською революц≥Їю: свобода 
слова, друку, в≥ри, з≥брань, союз≥в, страйк≥в, 
недоторканости особи й мешканн¤, право й 
можлив≥сть уживанн¤ м≥сцевих мов у зноси- 
нах з ус≥ма установам!.
`
”крањнський народ, сам довг≥ л≥та боров-
`
79
`
шис¤ за свою нац≥ональну волю й нин≥ њњ 
здобувши, буде твердо охорон¤ти волю на- 
ц≥онального розвитку вс≥х народностей, на 
”крањн≥ сущих, тому опов≥щаЇмо: що _наро- 
дам великоруському, Їврейському, поль- 
ському й иншим на ”крањн≥ признаЇмо 
нац≥ональне-персональну автоном≥ю_ 
дл¤ забезпеченн¤ њм права та свободи само- 
вр¤дуванн¤ в справах њх нац≥онального житт¤. 
“а доручаЇмо нашому √енеральному —екре- 
тарству нац≥ональних справ подати нам у 
найближч≥м час≥ законопроект про нац≥ональ- 
но-персональну автоном≥ю.
`
—права харчова Ї кор≥нь державноњ сили 
в сей т¤жкий ≥ в≥дпов≥дальний час. ”крањн- 
ська Ќародн¤ –еспубл≥ка повинна напружити 
вс≥ своњ сили й р¤тувати, ¤к себе, так ≥ 
фронт ≥ т≥ частини –ос≥йськоњ –еспубл≥ки, 
¤к≥ потр≥бують нашоњ допомоги.
`
√ромад¤не! ≤менем Ќародньоњ ”крањнськоњ 
–еспубл≥ки в федеративн≥й –ос≥њ ми, ”крањн- 
ська ÷ентральна –ада, кличемо вс≥х до р≥шу- 
чоњ боротьби з ус¤ким безладд¤м ≥ руњнниц-
твом та до дружнього великого буд≥вництва 
нових державних форм, ¤к≥ дадуть велик≥й 
≥ знеможен≥й –еспубл≥ц≥ –ос≥њ здоровл¤, силу 
й нову будучн≥сть. ¬иробленн¤ тих форм маЇ 
бути проведене на ”крањнських ≥ ¬серос≥й- 
ських ”становчих «борах.
`
_ƒнем вибор≥в до ”крањнських ”ста-
`
80
`
новчих «бор≥в призначено 27 грудн¤ 
1917 (9 с≥чн¤ н. ст. 1918) року, а днем 
скликанн¤ њх - 9 (22 н. ст.) с≥чн¤ 1918 
року._
`
ѕро пор¤док скликанн¤ ”крањнських ”ста- 
новчих «бор≥в негайно видано буде закон.
`
”  ињв≥ 7 (20) листопада 1917 р.
`
2. ќт тепер, коли руки розв'¤зано...
`
“рет≥й ”н≥версал уже не зробив такого 
сильного враж≥нн¤ на населенн¤, ¤к перший, 
хоча здобутки, зазначен≥ в йому були без 
пор≥внанн¤ б≥льш≥.
`
÷е через те, що “рет≥й ”н≥версал ¤вивс¤ 
не результатом безпосередньоњ боротьби, ве- 
ликого напруженн¤ сил, що даЇ при усп≥- 
ху вибух радости. ¬≥н, розум≥Їтьс¤, також 
був насл≥дком нашоњ акц≥њ, нашоњ боротьби, 
в≥н випливав ≥з ус≥Їњ с≥туац≥њ, що склалась 
не без участи нашоњ вол≥ й напруженн¤ сил. 
јле пом≥тною, виразною силою, що випхнула 
”н≥версал на св≥т, були все ж таки зовн≥ш- 
н≥, незалежн≥ в≥д нашоњ вол≥ обставини:
роб≥тниче-сел¤нська революц≥¤ в –ос≥њ. ¬она 
роз≥рвала т≥ нитки, ¤кими пов'¤зало нас 
“имчасове ѕравительство, ув≥льнила наш≥ 
руки, ¤кими ми зараз же утворили зазна- 
чений в ”н≥версал≥ стан на ”крањн≥.
`
“рет≥й ”н≥версал викликав швидче чутт¤ 
глибокого задоволенн¤, чутт¤ розр≥шеноњ
`
81
`
справедливости. “епер, нарешт≥, ми могли 
творити житт¤ по нашому образу й подоб≥ю, ≥ 
т≥льки по нашому. “епер ми мали вс≥ засоби 
дл¤ того. ¬с≥ державн≥ апарати переходили 
до рук √енерального —екретар≥ату, вс≥ ф≥- 
нансов≥ засоби були до його розпор¤димости, 
вс¤ в≥йськова сила п≥дл¤гала його наказам. 
Ќав≥ть та частина всерос≥йського фронту, 
що проходила по територ≥њ ”крањни п≥дл¤гала 
тепер ”крањнському ”р¤дов≥, ¤кому головно- 
командуючий п≥вденно-зах≥дн≥м фронтом ге- 
нерал ¬олодченко висловив свою п≥длегл≥сть. 
¬се населенн¤, вс¤ демократ≥¤ ”крањни ди- 
вились на украњнський ”р¤д з над≥Їю … в≥- 
рою. ќсобливо ж найб≥льш революц≥йна, се-
б-то найб≥льш колись соц≥альне й пол≥тичне 
пригн≥чена, упосл≥жена, - пролетар≥ат с≥ль- 
ський ≥ м≥йський. Ќав≥ть большевики не 
мали гостроњ й виразноњ ворожости до сього 
”р¤ду. Ѕо в≥н дл¤ вс≥х був тим ”р¤дом, ¤кий 
боровс¤ з “имчасовим ѕравительством, ¤кому 
рос≥йська буржуаз≥¤ в'¤зала руки й кидала 
колоди на шл¤ху його творчоњ соц≥альноњ й 
нац≥ональноњ прац≥.
`
÷им також можна по¤снити те ¤вище, 
що на ”крањн≥ большевизм п≥д цей час не 
мав сили. ¬ той час, ¤к по вс≥й –ос≥њ, по 
вс≥х великих ≥ малих њњ м≥стах та й селах, 
≥шла жорстока й кр≥вава боротьба й влада 
переходила до рад роб≥тничих, солдатських
`
82
`
≥ сел¤нських депутат≥в, на ”крањн≥ де¤к≥ 
спроби захопленн¤ влади большевиками не 
мали усп≥ху. ћи це тод≥ по¤снювали тим, 
що гар¤че, св≥доме нац≥ональне почутт¤ 
широких мас не допустило њх до "анарх≥њ". 
÷е не в≥рно. ƒальш≥ под≥њ виразно показали, 
що головною силою було не нац≥ональне 
почутт¤ мас, не њхн¤ нац≥ональна любов 
до украњнськоњ влади, ¤ку вони п≥дтримували 
проти замах≥в на нењ, а соц≥альне дов≥рр¤ 
до нењ, над≥њ на те, що тепер, коли вона 
ув≥льнилас¤ в≥д пут, вона розр≥шить швидко, 
справедливо й в ≥нтересах њх, отих широких 
мас голоти вс≥ насушн≥, набол≥л≥ питанн¤.
`
–озум≥Їтьс¤, нац≥ональне чутт¤ грало та- 
кож велику ролю. ÷е доказуЇтьс¤ ось чим. 
¬с≥ т≥ салдатськ≥ маси, а також украњнське 
нац≥онально-св≥доме роб≥тництво, що п≥дтри- 
мували й обер≥гали ÷ентральну –аду, зовс≥м 
не були ворож≥ до большевизму. ¬они не 
могли бути до його ворожими, навпаки, вони 
вс≥Їю душою под≥л¤ли його лозунги ц≥лкови- 
того соц≥ального визволенн¤. јле вони разом 
з тим не дозвол¤ли большевикам скинути 
украњнську владу. Ѕо вони мали нац≥о- 
нальну горд≥сть, самоповагу, нац≥ональну 
пробуджену н≥жн≥сть, ¤ка хот≥ла свого, в 
своњх формах того визволенн¤. ¬они н≥чого 
не мали проти лозунгу "вс¤ влада радам", 
але ¤ким радам? —воњм.
`
83
`
ј ¤к така Їдина на всю ”крањну –ада 
вже була, ¤к вона вже сама ран≥ще бо- 
ролас¤ з буржуаз≥Їю, ¤к сам √енеральний 
—екретар≥ат у своњй в≥дозв≥ за¤вл¤в, що ÷ен- 
тральна –ада Ї не що инче, ¤к загально 
украњнська рада роб≥тничих, сел¤нських ≥ 
салдатських депутат≥в, то чого ж ще б≥льше 
треба, дл¤ чого ще ¤к≥сь инч≥ ради? ÷ен- 
тральна –ада справитьс¤ не г≥рше инчого 
ур¤ду з ус≥ма лихами на ”крањн≥, розв'¤же 
вс≥ питанн¤ так, ¤к то потр≥бне дл¤ повного 
соц≥ального й нац≥онального визволенн¤ вс≥х 
експлуатованих, вс≥х поневолених ≥ упосл≥-
жених.
`
≤ от ц¤ в≥ра, ≥менно ц¤, а не т≥льки на- 
ц≥ональна, не допустила п≥д той час боль- 
шевизму на ”крањн≥.