РОЗДЎЛ XII.
`
Проголошення самостўйносте Укра∙нў
(22 сўчня 1917 року).
`
1. Заручини хуторянки з товарним джентельменом. -
2. Четвертий Унўверсал У. Ц. Ради. - 3. Вигнання
хуторянки з хутора.
`
1. Заручини хуторянки в товарним
джентельменом.
`
Але ця крўза сталася тодў, коли больше-
вики, захопивши майже всю Укра∙ну, на-
ближалися вже до Ки∙ва, коли ки∙вське ро-
бўтництво, пўдбадьорене й пўдсилене цим
наближенням, готувалось до рўшучого ви-
ступу проти нас зсередини, коли лишалось
дуже-дуже мало надўй на врятування сўтуацў∙.
`
Одним ўз засобўв цього рятунку було скли-
кання чергово∙ сесў∙ Велико∙ Центрально∙
Ради. Малося на увазў на цўй сесў∙ вирўши-
ти декўльки важних питань ў тим, може,
трохи пўдкрўпити себе.
`
Такими питаннями були: земельне пи-
тання й самостўйнўсть укра∙нсько∙ держави.
`
Есери настўйно домагалися переведення
`
230
`
закону про соцўалўзацўю землў. Не здаючи
собў добре справи з того, що, власне, ї ота
"соцўалўзацўя", вони (та й навўть инчў фрак-
цў∙ Ц. Ради) гадали, що проголошенням се∙
реформи вдасться заспоко∙ти широкў маси
селянства й пригорнути ∙х на свўй бўк.
`
Що ж до самостўйности Укра∙ни, то про-
голошення це∙ форми нашо∙ державности
вимагалось з усўїю необхўдностю й немину-
чостю тою сўтуацўею, яка складалася. Насам-
перед, проголошення Росўїю вўйни Укра∙нў
само штовхало на розрив федеративних вўд-
носин. Укра∙нський Уряд мав ў формальне,
й моральне право не вважати себе в зв'язку
з тою державою, яка була з Укра∙ною в станў
вўйни. Фактично ж ця самостўйнўсть уже була.
Уже були самостўйнў мўжнароднў зносини,
було свої окреме вўйсько, свўй фронт, сво∙
всў державнў установи. Фактичний стан рўчей
вимагав з залўзною послўдовностю дальшого
свого розвитку й довершення. Так, напри-
клад, той факт, що Росўйський Совўтський
Уряд проголосив нам вўйну й провадив ∙∙
мўж инчим ў тим, що не давав нам з цен-
трально∙ скарбницў грошевих знакўв, при-
мусив нас до введення свої∙ власно∙ монети.
`
Так само в цей же час було закўнчено вўд-
дўлення суду вўд росўйського центру. Правда,
укра∙нський Уряд не посмўв порушити харак-
теру все∙ сўстеми цього суду, залишивши ∙∙
`
231
`
в сутў сво∙й такою, як вона була й за царўв.
Тўльки замўсць росўйського Сенату було утво-
рено Укра∙нський Сенат та ще пороблено
деякў дрўбнў змўни, якў не мали нўякого впливу
на суть цього охоронного органу буржуаз-
ного ладу. Але цўлком самостўйний, не залеж-
ний вўд яких будь центральних вищих судо-
вих ўнстўтуцўй був свўй укра∙нський суд,
навўть зовсўм такий, "як у людей", се-б-то з
своїю власною "старою мацапурою" - Сенатом.
`
А що найбўльше довершало самостўй-
ницьку форму державности Укра∙ни, так це
те, що й Францўя, й Англўя, й инчў держави,
нарештў, дали сво∙х офўцўальних представни-
кўв при Укра∙нськўй Народнўй Республўцў.
Антанта тепер це, очевидно, вже забула й нўяк
не могла останнўми часами (особливо пўд час
мирово∙ конференцў∙ в Парижў) цього прига-
дати. Отже для того, щоб нагадати цў давно-
забутў моменти так хутко зўв'ялого кохання
галантних "союзникўв" до молодесенько∙ се-
лянсько∙ красунў я приведу в усўй точности
найважнўщў ∙хнў любовнў листи-документи.
`
Ось один ўз перших "зальотўв". Вўдносини
ще не яснў. Галантний джентельмен ще не
зовсўм певний, що маї прекрасна хуторянка.
Отже один ўз перших листўв звучить так:
`
"Mission Militaire FranЗaise
en Russie.
`
Front SO.
`
Kiev, le 5/18 DВcembre 1917.
`
Texte des paroles adressВes Е
Monsieur Vinnitchenko, Premier
SecrВtaire gВnВral de la RВpu-
blique Ukrainienne, par le GВnВral
Tabouis de la Mission Militaire
FranЗaise au front sud-ouest le
6/18 DВcembre 1917.
`
Les Puissances AlliВs n'ont pas encore pris
une dВcision officielle vis-Е-vis de l'Ukraine, mais
j'ai dВjЕ ВtВ chargВ de transmettre Е M. Choulguine
la sympathie des AlliВs pour les efforts que fait
le Gouvernement Ukrainien dans le but de rВtablir
l'ordre, de reconstituer une force de rВsistance et
rester fidКle aux AlliВs.
`
J'avais cru de mon devoir de ne pas attendre
un Mandat officiel et de vous demander de m'en-
tretenir avec vous, dans le but de ne pas perdre
un temps prВcieux, de ne pas Иtre pris au dВpourvu
si le moment venait d'agir, et par suite de prВparer
les matВriaux d'une discussion Вventuelle relative-
ment aux secours financiers et techniques que les
AlliВs pourraient fournir Е l'Ukraine pour l'aider
dans son oeuvre gigantesque d'organisation et de
relКvement.
`
Je suis heureux d'avoir pris cette initiative,
car hier soir j'ai reЗu ordre de vous inviter, en
vue d'une aide financiКre et technique que la
France pourrait apporter Е l'Ukraine, Е prВciser
`
233
`
et Е faire transmettre Е l'ambassade de France
au plus tУt, le programme que le Gouvernement
Ukrainien pense rВaliser et les besoins correspon-
dants.
`
Par cette dВmarche que je fais, le premier,
vous pouvez vous rendre compte que les sympathies
de la France Е votre endroit sont rВelles et effectives.
`
TABOUIS."
`
(Вўйськова Французська Мўсўя
в Росў∙
`
Фронт П.-С.
`
Ки∙в 5/18 грудня 1917
`
Текст слўв адресованих Пановў
Винниченковў, першому Генераль-
ному Секретаревў, Генералом
Табу∙ з французсько∙ Вўйськово∙
Мўсў∙ пўвденно-схўдного фронту
5/18 грудня 1917.
`
Союзницькў Держави ще не приняли офў-
цўального рўшення вўдносно Укра∙ни, але менў
вже було доручено передати п. Шульгину
сўмпатўю союзникўв до тих зусиль, якў робить
Укра∙нський Уряд в цўлях установлення по-
рядку, вўдновлення опўрно∙ сили й бажання
лишитись вўрними союзникам.
`
Я вважаю сво∙м обов'язком не чекати офў-
цўального мандату й прохати побачення з
вами, щоб не губити дорогоцўнного часу, щоб
не бути захопленим зненацька, коли б прийшов
час акцў∙, й значить приготувати матерўали
`
234
`
евентуально∙ дўскусў∙ що до фўнансово∙ та
технично∙ допомоги, яку союзники могли б
дати Укра∙нў, щоб допомогти ∙∙ велетенськўй
роботў органўзацў∙ та вўдродження.
`
Я ї щасливий тим, що виявив цю ўнўцўа-
тиву, бо вчора ввечерў я одержав наказ по-
прохати вас, в цўлях фўнансово∙ та технично∙
допомоги, яку Францўя може дати Укра∙нў,
зазначити точнўще й передати в французську
амбасаду яко мога швидче програм, який
Укра∙нський Уряд гадав реалўзувати й вўд-
повўднў потреби.
`
Мўй заход, котрий я роблю перший, може
вас запевнити в тому, що сўмпатў∙ Францў∙
вўдносно вас суть реальнў та дўйснў.
`
ТАБУ°.)
`
Отже, як видно, в цўй "записочцў" ще по-
мўтно обережнўсть ловкого, досвўдченого ло-
веласа: нема, наприклад, нўякого звернення
й у пўдпису нема нўжностей. Але вже ї деякў
натяки на можливўсть чогось "серйознўщого".
`
Ўот те серйознўше вже ї в другому листў.
Тут уже джентельмен, очевидно, докладнўше
розвўдався про хуторяночку, про ∙∙ чудовў
лани, про отари, про цукор ў т. д. ў одважився
заговорити виразнўше. Уже ї й звернення й
нўжнўсть у пўдпису.
`
Точний текст цього документу такий:
`
235
"Le GВnВral
Commissaire de la RВpublique
`
RВpublique FranЗaise
`
21 DВcembre 1917.
Kiev, le -------------------
8 Janvier 1918.
`
Le GtВnВral Tabouis, Commis-
eaire de la RВpublique FranЗaise
auprКs du Gouvernement de la
EВpnblique Ukrainienne, Е Mon-
sieur le SecrВtaire GВnВral aux
Affaires'EtrangКres de la RВpu-
blique Ukrainienne.
`
Monsieur le SecrВtaire GВnВral.
`
J'ai l'honneur de vous prier de porter Е la
connaissance du Gouvernement de la RВpublique
Ukrainienne, que le Gouvernement de la RВpublique
FranЗaise m'a dВsignВ comme Commissaire de la
RВpublique FranЗaise auprКs du Gouvernement de
la RВpublique Ukrainienne.
`
Je vous demanderai, en consВquence, de bien
vouloir me faire savoir quel jour et Е quelle heure
je pourrai faire au chef du Gouvernement ma
visite solennelle de prВsentation officielle.
`
Veuillez, Monsieur le SecrВtaire GВnВral, agrВer
l'assurance de ma haute considВration.
`
TABOUIS."
`
236
`
(Генерал
Комўсар Республўки
`
Французська Республўка
`
21 грудня 1917
Ки∙в ----------------
3 сўчня 1918
`
Генерал Табу∙, Комўсар Фран-
пузсько∙ Республўки при Урядў
Укра∙нсько∙ Республўки, Пану
Генеральному Секретаревў ва-
кордонних справ Укра∙нсько∙
Республўки.
`
Пане Генеральний Секретаре!
`
Маю честь прохати вас довести до вўдома
Уряду Укра∙нсько∙ Республўки, що Уряд
Французсько∙ Республўки призначив
мене яко Комўсара Франпузсько∙ Рес-
публўки при Урядў Укра∙нсько∙ Респу-
блўки.
`
В наслўдок цього я прохаю вас повўдо-
мити мене, в який день ў час я зможу скласти
мою урочисту офўцўальну вўзиту головў уряду.
`
Прошу приняти, пане Генеральний Секре-
таре, запевнення в мо∙й глибокўй пошанў.
`
ТАБУ°.)
`
Нарештў, й "оглядини" вўдбулися 4-I-18
(н. ст.). Урочисто й парадно з'явилися джен-
тельмени до хуторянки й з усўма вўдповўдними
процедурами передали офўцўальний папер у
руки укра∙нського Уряду, яким Францўя при-
знавала укра∙нську державу.
`
237
`
Пўсля того генерал Табу∙, офўцўальний
представник посилав папера, в якому ще раз
наводить текст ноти свого Уряду. Цей папер
такий:
`
"Le GВnВral
Commissaire de la RВpublique
`
RВpublique FranЗaise
`
Nr. 11.
`
Kiev, le 29/11 Janvier 1918.
`
Le GВnВral Tabouis, Commis-
saire de la RВpublique FranЗaise
auprКs au Gouvernement de la
RВpublique Ukrainienne, Е Mon-
sieur le SecrВtaire d'Etat aux
Affaires EtrangКres du Gouverne-
ment de la BВpubllaue Ukraini-
enne.
`
Le 5/19 dВcembre, dans une entrevue Е la-
quelle assistaient M. Vinnitchenko, PrВsident du
Conseil, et les SecrВtaires d'Etat aux Affaires
EtrangКres, aux Finances, au Ravitaillement, aux
Voies et Communications, Е la Justice, j'ai en
l'honneur de prВsenter la demande suivante:
`
"Monsieur le prВsident du Conseil,
`
"DВsirant confirmer ses intentions amicales
envers la RВpublique de l'Ukraine, le gouvernement
de la RВpublique franЗaise m'a fait savoir par
tВlВgraphe (le seul moyen de communication exi-
stant actuellement) qu'il me nommait reprВsentant
`
288
`
de la RВpublique franЗaise auprКs du gouvernement
de la RВpublique de l'Ukraine.
`
"Voici bientУt un an que je me trouve sur le
territoire de l'Ukraine. Pendant ce temps, j'ai eu
l'occasion d'Вtudier l'histoire de l'ancienne Ukraine,
j'ai suivi avec attention le dВveloppement de son
mouvement national et j'ai pu constater les efforts
accomplis par la RВpublique de l'Ukraine dans
le but de crВer et d'Вtablir les forces morales et
physiques nВcessaires Е l'organisation d'un Etat. Tout
cela, je l'ai suivi avec un intВrИt toujours croissant
et je suis heureux et fier, Monsieur le prВsident,
de voir qu'aujourd'hui cet intВrИt n'est pas seule-
ment personnel, car en me nommant son reprВsen-
tant, le gouvernement de la RВpublique franЗaise
approuve ma maniКre d'agir et m'autorise Е pour-
suivre officiellement les excellentes relations qui
se sont dВjЕ Вtablies entre nous. Je vous apporte
l'assurance formelle que la France, qui est la
premiКre Е faire ce geste dВcisif, soutiendra de
toutes ses forces morales et matВrielles la RВpu-
blique de l'Ukraine dans les efforts qu'elle accom-
plira pour continuer Е marcher dans la voie que
se sont tracВe les AlliВs et qu'ils poursuivront sans
hВsitation Е l'avenir en pleine connaissance de
leurs droits et de leurs devoirs, devant la dВmo-
cratie du monde entier et de l'humanitВ.
`
"Personnellement, je me consacrerai Е cette
tГche avec toute l'Вnergie d'un soldat et avec le
coeur d'un FranЗais."
`
239
`
Depuis cette date, la France est entrВe en re-
lations officielles avec l'Ukraine.
`
Vu la marche rapide des ВvВnements et pour
Вviter toute perte de temps, j'ai l'honneur de vous
prier de bien vouloir me faire tenir cette rВponse
aussitУt que possible.
`
TABOUIS."
`
(Генерал
Комўсар Республўки
`
Французсьна Республўка
`
N 11
`
Ки∙в 29/11 сўчня 1918
`
Генерал Табу∙. Комўсар Фран-
цуасько∙ Республўки пановў Ге-
неральному Секретаревў закор-
донних справ Уряду Укра∙нсько∙
Республўки.
`
5/19 грудня, пўдчас побачення, в якому
брали участь п. Винниченко, презўдент Ради
й Генеральнў Секретарў по справах закор-
донних, фўнансових, продовольчих, шляхўв ў
сполучення ў юстўцў∙, я мав честь представити
слўдуючу заяву:
`
"Пане Презўденте.
`
"Бажаючи затвердити сво∙ дружў намўри
що до Укра∙нсько∙ Республўки, Уряд Фран-
цузсько∙ Республўки повўдомив мене телегра-
фично (їдиний засўб сполучення, котрий тепер
`
240
`
ўстнуї), що вўн призначаї мене представником
Французсько∙ Республўки при Урядў Укра∙н-
сько∙ Республўки.
`
"Вже скоро рўк, як я нахожуся на терўторў∙
Укра∙ни. За цей час я мав нагоду просту-
дўювати ўсторўю старо∙ Укра∙ни, я з увагою
слўдкував за розвитком ∙∙ нацўонального руху
й я мўг сконстатувати усилля, виявленў Укра-
∙нською Республўкою в цўлях утворення й
затвердження моральних ў фўзичних сил,
необхўдних для органўзацў∙ Держави. За всўм
цим я слўдкував з цўкавостю, яка щораз збўль-
шувалась ў я ї щасливий та гордий, пане
презўденте, бачити, що сьогодня цей ўнтерес
не ї тўльки персональний, бо, призначаючи
мене представником. Уряд Французсько∙ Рес-
публўки ухвалюї мо∙ заходи й уповноважуї
мене продовжувати офўцўально тў прекраснў
вўдносини, котрў вже утворилися помўж нами.
Я приношу вам офўцўальне запевнення в тўм,
що Францўя, котра перша робить цей рўшучий
крок, пўдтримуватиме всўма сво∙ми силами
Укра∙нську Республўку в тих усиллях, яких
вона вживе, щоб продовжувати свўй хўд по
шляху, який накреслили собў союзники й по
котрому вони йтимуть ў надалў без вагань
у повнўй свўдомости сво∙х прав ў обов'язкўв
вўдносно демократў∙ цўлого свўту й людськости.
`
"Особисто я вўддамся цьому завданню з
усўїю енергўею салдата й з серцем француза.
`
241
`
Рахуючи вўд сьогодня Францўя увўйшла
в офўцўальнў вўдносини з Укра∙ною.
`
З огляду на швидкий хўд подўй ў для того,
щоб не губити часу, маю честь прохати вас
дати менў вўдповўдь на це яко мога швидче.
`
ТАБУ°.)
`
Таким чином, говорячи словами генерала
Табу∙ "починаючи з се∙ дати (отже, значить
з 29/11 сўчня 1918 року) Францўя вступила в
офўцўальнў вўдносини з Укра∙ною." Заручини
одбулися. Хуторянка затяглася аж до поту
в панський корсет, натягла на робочў, мозо-
лястў, червонў руки бўлесенькў панськў рука-
вички й запишалась на всю губу.
`
А в тих же днях ў вўд Англў∙ Головою
Генерального Секретарўату було одержано та-
того документа:
`
"ReprВsentant
de la
GRANDE BRETAGNE
`
A Son Excellence le PrВrident
du Conseil dea Ministres de la
RВpnblique Nationale Ukraini-
enne.
`
Excellence!
`
J'ai l'honneur de Vous informer que le Gou-
vernement de Sa MajestВ Britannique m'a nommВ,
par la voie tВlВgraphique, la seule possible actu-
`
242
`
ellement, ReprВsentant de la Grande-Bretagne en
Ukraine.
`
Mon Gouvernement m'a chargВ de vons donner
l'assurance de sa bonne volontВ. Il appuyera de
toutes Ses forces le Gouvernement Ukrainien dans
la tГche qu'il a entreprise de faire oeuvre de bon
gouvernement, de maintenir l'ordre et de combattre
les Puissances Centrales, ennemies de la DВmo-
cratie et de l'HumanitВ.
`
En ce qui me concerne en particulier, j'ai
l'honneur. Monsieur le PrВsident, de Vons donner
l'assurance de mon entier concours pour la rВ-
alisation de Notre idВal commun.
`
PIGTON BAGEE
ReprВsentant de la Grande-Bretagne en Ukraine."
`
(Представник
Великобретанў∙
`
Його Ексцеленцў∙ Презўденту
Ради Мўнўстрўв Укра∙нсько∙ На-
родньо∙ Республўки.
`
Ексцеленцўї!
`
Маю честь повўдомити вас, що Уряд його
Великобретансько∙ Величности призначив
мене телеграфичною дорогою, яка зараз оди-
ноко можлива, представником Великобретанў∙
на Укра∙нў.
`
Мўй Уряд доручив менў запевнити вас у
його добрих намўрах. Вўн пўдтримуватиме з
`
243
`
усўх сво∙х сил Укра∙нський Уряд у завданнях,
якў вўн розпочав що до створення доброго
управлўння, пўдтримання порядку й поборю-
вання Центральних Держав, ворогўв демо-
кратў∙ й людськости.
`
Що торкаїться мене особисто, я маю честь,
пане презўденте, запевнити Вас у повнўй
вўдданости для реалўзацў∙ нашого спўльного
ўдеалу.
`
ПЎКТОН БАГЕ
представник Великобретанў∙ на Укра∙нў.)
`
Отже, значить, укра∙нська державнўсть
була офўцўально й недвозначно визнана си-
ми двома головнўщими державами "союзни-
кўв". (Чого вартў такў признання й як га-
лантнў кавалери, не червонўючи, можуть
цўлковито забути всў сво∙ присягання й за-
певняння хуторяночкам, це ми побачимо
далў).
`
А цим самим уже остаточно вирўшалося
питання про самостўйне ўстнування Укра∙ни.
Необхўдно було тўльки це зафўксувати офў-
цўальним державним актом, що й зроблено
було 4-м Унўверсалом.
`
Це необхўдно було зробити ще й для
того, щоб докўнчити мировў переговори в
Берестю: без оголошення себе самостўйною
державою ми не мали в повнўй мўрў права
заключити мир.
`
244
`
Отже в результатў всўх цих обставин ў
причин з'явився 4-й Унўверсал Укра∙нсько∙
Центрально∙ Ради.
`
Його було видано ще за Генерального
Секретарўату. Але в йому вже Генеральний
Секретарўат переўменовувався в Раду Народ-
нўх Мўнўстрўв. Есерам хотўлося почати свої
державне провўдництво з ново∙ назви, але
соцўальдемократична фракцўя не дозволила
менў, як я того хотўв, виступити з Уряду
ранўще, нўж станеться ця змўна, щоб тим
заманўфестувати, що й перша Рада Народнўх
Мўнўстрўв почалася пўд впливом ў провод-
ництвом соцўальдемократў∙. Отже перша Рада
Народнўх Мўнўстрўв мала ще старий склад
Уряду, й тўльки через кўльки днўв я здав сво∙
обов'язки голови Ради Народнўх Мўнўстрўв
перед Комўтетом Ц. Ради. Головою нового
кабўнету було призначено есера Голубовича,
при чому бўльшўсть у кабўнетў стала також
есерўвська.
`
Всў вирўшенў на цўй сесў∙ питання й при-
нятў постанови, висловленў в 4-ому Унўвер-
салў, мав виконати вже новий Уряд.
`
Четвертий же Унўверсал звучить так:
`
2. Четвертий Унўверсал У. Ц. Ради.
`
"Народе Укра∙ни!
`
Твоїю силою, волею, словом утворилась
на Укра∙нськўй Землў вўльна Укра∙нська На-
`
245
`
родня Республўка. Здўйснилася давня мрўя
Тво∙х батькўв, борцўв за волю й право робо-
чого люду!
`
Та в трудну годину народилась воля
Укра∙ни. Чотирў роки жорстоко∙ вўйни обез-
силили наш край ў народ. Фабрики не ви-
робляють товарўв. Пўдприїмства здержують
свою працю, залўзнў дороги розбитў, грошў
падають у цўнў. Скўлькўсть хлўба зменшуїться.
Наступаї голод. По краю розмножилися ва-
таги грабўжникўв ў убийникўв, особливо, коли
з фронту рушило росўйське вўйсько, творячи
крўваву рўзню, безлад ў ру∙ну на нашўй землў.
`
З приводу всього того не могли вўдбутися
вибори до Укра∙нських Установчих Зборўв у
визначенўм нашим попереднўм Унўверсалом
реченцў й не могли вўдбутися тў Збори, ви-
значенў на нинўшнўй день, щоб перебрати з
наших рук тимчасову найвищу революцўйну
вдасть над Укра∙ною, установити лад у на-
шўй Народнўй Республўцў й зорганўзувати
нове Правительство.
`
А тим часом петроградське Правитель-
ство Народнўх Комўсарўв виповўло вўйну
Укра∙нў, щоб повернути вўльну Укра∙нську
Республўку пўд свою вдасть, ў посилаї на
нашў землў сво∙ вўйська - червону гвардўю,
большевикўв, якў граблять хлўб у наших се-
лян ў без нўяко∙ заплати вивозять його в
Росўю, не зоставляючи навўть зерна, при-
`
246
`
готовленого на засўв, убивають невинних
людей ў сўють усюди анархўю, убийство
й злочин.
`
Ми, Укра∙нська Центральна Рада, робили
всякў заходи, щоб не допустити до то∙ брато-
вбийчо∙ вўйни двох сусўднўх народўв, але петро-
градське Правительство не пўшло нам назу-
стрўч ў веде дальше крўваву боротьбу з нашим
народом ў Республўкою.
`
Крўм того те ж саме петроградське Прави-
тельство Народнўх Комўсарўв починаї прово-
лўкати заключення мира й закликаї до ново∙
вўйни, називаючи ∙∙ "святою". Знов поллїть-
ся кров, знов нещасний робочий люд буде
мусўти приносити в жертву свов життя.
`
Ми, Укра∙нська Центральна Рада, вибрана
з'∙здами селян, робўтникўв ў салдатўв Укра∙ни,
в нўякўм разў не можемо згодитися на те, нў-
яких вўйн пўддержувати не будемо, бо укра-
∙нський народ бажаї мира й мир повинен
прийти можливо як найскорше.
`
Та для того, щоб нў росўйське Правитель-
ство, нў нўяке инше не ставило перешкод
Укра∙нў в установленню того бажаного мира,
для того, щоб повести свўй край до ладу,
творчо∙ працў, закрўплення революцў∙ й на-
шо∙ волў, ми, Укра∙нська Центральна Рада,
оповўщаїмо всўм горожанам Укра∙ни:
`
_Вўднинў Укра∙нська Народня Респу-
блўка стаї самостўйною, вўд нўкого не-
`
247
`
залежною, вўльною, суверенною Держа-
вою Укра∙нського Народу._
`
З усўма сусўднўми державами, а саме: Ро-
сўїю, Польщею, Австрўїю, Румунўїю, Туреччи-
ною й иншими ми бажаїмо жити в згодў й при-
язни, але нўяка з них не може вмўшуватися
в життя самостўйно∙ Укра∙нсько∙ Республўки.
`
Власть у нўй буде належати тўльки до
народу Укра∙ни, ўменем якого, поки зберуть-
ся Укра∙нськў Установчў Збори, будемо пра-
вити ми, Укра∙нська Центральна Рада, пред-
ставництво робочого народу - селян, робўт-
никўв ў салдатўв та виконуючий орган, який
вўднинў буде називатися Радою Народнўх
Мўнўстрўв.
`
Ў отсе, перш усього, поручаемо Прави-
тельству нашо∙ Республўки, Радў Народнўх
Мўнўстрўв, вўд сього дня вести початў вже
мировў переговори з осереднўми державами
вповнў самостўйно й довести ∙х до кўнця, не
звертаючи уваги на нўякў перешкоди з боку
яких небудь инших частей бувшо∙ росўй-
сько∙ ўмперў∙, та встановити згоду, щоб наш
край почав свої життя в спокою й мирў.
Щодо так званих большевикўв ў инших
напасникўв, якў розграблюють ў руйнують наш
край, то поручаемо Правительству Укра∙н-
сько∙ Народньо∙ Республўки твердо й рўшучо
взятися за боротьбу з ними, а всўх громадян
нашо∙ Республўки закликаїмо, щоб вони, не
`
248
`
жалўючи свого життя, обороняли добробут ў
волю нашого народу. Народня Укра∙нська
Держава повинна бути очищена вўд на-
сланих з Петрограду наїмних на∙здникўв,
якў нарушують права Укра∙нсько∙ Республўки.
`
Безмўрно тяжка вўйна, почата буржуазни-
ми правительствами, вимучила наш народ,
винищила наш край, знўвечила добробут.
Тепер сьому треба покласти край.
`
Одночасно з тим, коли армўя буде демо-
бўлўзуватися, поручаемо розпускати салдатўв,
а пўсля затвердження мирових договорўв роз-
пустити армўю зовсўм, на мўсце постўйно∙ армў∙
завести народню мўлўцўю, щоб наше вўйсько
служило оборонў робочого люду, а не заба-
ганкам пануючих верств.
`
Знищенў вўйною й демобўлўзацўїю мўсце-
вости мають бути вўдбудованў при помочи
державного скарбу.
`
Коли нашў вояки вернуться додому, на-
роднў ради - громадськў й повўтовў й город-
ськў думи мають бути перевибранў в часў,
який буде установлений, щоб ў вони мали в
них голос. Мўжтим, щоб установити таку
власть, до яко∙ мали-б довўрря й яка спў-
ралася-б на всў революцўйно-демократичнў
верстви народа, маї Правительство додати
до помочи мўсцевим самоврядуванням ради
робўтничо-селянських ў салдатських депута-
тўв, вибраних ўз мўсцевих людей.
`
249
`
В земельних справах комўсўя, вибрана на
останнўй сесў∙ Центрально∙ Ради, вже виро-
била закон про передачу землў трудовому
народовў без викупу, прийнявши за основу
скасування власности й соцўалўзацўю землў
згўдно з нашою постановою на 7 сесў∙.
`
Сей закон буде розглянено за кўлька днўв
на повнўй сесў∙ Центрально∙ Ради й Рада
Мўнўстрўв уживе всўх способўв, щоб передача
землў земельними комўтетами в руки трудя-
щих вўдбулася ще з початком весняних робўт.
`
Лўси, води й усў пўдземнў багатства, як
добро укра∙нського трудового народу, пере-
ходять у розпорядження Народньо∙ Укра∙н-
сько∙ Республўки.
`
Вўйна забрала для себе всў трудовў сили
нашо∙ кра∙ни. Бўльшўсть пўдприїмств, фабрик ў
робўтень виробляли тўльки те, що було не-
обхўдне для вўйни, й народ зостався зовсўм
без товарўв. Тепер вўйнў кўнець.
`
Радў Народнўх Мўнўстрўв поручаемо не-
гайно пристосувати всў заводи й фабрики до
мирних обставин, до виробу продуктўв, не-
обхўдних для робочих мас.
`
Та сама вўйна дала сотки тисяч безро-
бўтних ў ўнвалўдўв. В самостўйнўй Народнўй
Республўцў Укра∙ни не повинен страждати нў
один трудящий чоловўк. Правительство Рес-
публўки маї пўдняти промисл держави, маї
зачати творчу роботу по всўх галузях, де всў
`
250
`
безробўтнў могли-б найти працю й приложити
сво∙ сили, й прийняти всў мўри для обезпе-
чення покалўченим ў потерпўвшим вўд вўйни.
`
При старўм ладў торговцў й всўлякў посе-
редники наживали на бўдних, пригнўчених
класах надмўрнў капўтали.
`
Вўдтепер Укра∙нська Народня Республўка
бере в сво∙ руки найважнўйшў области торговлў
й усў доходи з не∙ обертаї на користь народу.
`
Торговлю товарами, якў маїться привози-
ти зза границў й вивозити за границю, ве-
стиме сама наша держава, щоб не було та-
ко∙ дорўжнў, через яку завдяки спекулянтам
терплять найбўднўйпгў верстви.
`
Для виконання сього поручаемо Прави-
тельству Республўки виробити й представити
до затвердження закони про се, а також
про монополў залўза, вугля, шкур, тютюну й
инших продуктўв ў товарўв, з котрих податки
найбўльше обтяжували робочў кляси в ко-
ристь нетрудових.
`
Так само поручаїмо установити державно-
народню контролю над усўма банками, що
через кредити нетрудовим клясам помагали
експлуатувати трудовў маси. Вўдтепер креди-
това помўч банкўв маї йти передовсўм на
пўддержку трудовому населенню й на роз-
виток народнього господарства Укра∙нсько∙
Народньо∙ Республўки, а не для спекуляцў∙
й рўжнородно∙ банково∙ експлуатацў∙.
`
261
`
На грунтў анархў∙, неспоко∙в у життю й
недостачў продуктўв зростаї невдоволення
серед деяких частин населення. Тим не-
вдоволенням користуються рўжнў темнў сили
й тягнуть неосвўдомлених людей до старих
порядкўв. Сў темнў протиреволюцўйнў сили
бажають знову пўддати всў вольнў народи
пўд одно царське ярмо - Росў∙. Рада Народ-
нўх Мўнўстрўв повинна безпощадно боротися
з усўма контрреволюцўйними силами й кож-
дого, хто призиваї до повстання проти само-
стўйно∙ Укра∙нсько∙ Народньо∙ Республўки й
до повороту старого ладу, - карати яко за
державну зраду.
`
Всў демократичнў свободи, проголошенў
Третўм Унўверсалом Укра∙нсько∙ Центрально∙
Ради, потверджуїться й окремо проголошу-
їться: в самостўйнўй Укра∙нськўй Народнўй
Республўцў всў народи користуються правом
нацўонально-персонально∙ автономў∙, яку при-
знано за ними законом 22 сўчня.
`
Все перечислене в Унўверсалў, чого не
вспўїмо виконати ми, Центральна Рада й
наша Рада Мўнўстрўв, у найблищў тижнў ви-
конають, справдять ў до оконечного ладу
доведуть Укра∙нськў Установчў Збори.
`
Ми поручаемо всўм нашим громадянам
перевести вибори як найбўльш енергўчно,
пўдняти всў зусилля, щоб пўдрахунок голосўв
був закўнчений як найскорше, щоб за пару
`
252
`
тижнўв зўбралися нашў Установчў Збори,-
найвищий господарь ў управитель нашо∙
землў, й Констўтуцўїю нашо∙ незалежно∙
Укра∙нсько∙ Народньо∙ Республўки закрўпили
свободу, порядок ў добробут на добро всього
трудового народу ∙∙ на тепер ў на будучў
часи. Сей найвищий наш орган маї рўшити
про федеративну зв'язь з народнўми респу-
блўками колишньо∙ росўйсько∙ ўмперў∙. До
того ж часу всўх горожан самостўйно∙ Укра-
∙нсько∙ Народньо∙ Республўки зазиваїмо сто-
яти непохитно на сторожў добуто∙ свободи
й прав нашого народу й усўма силами боро-
нити свою долю вўд усўх ворогўв селянсько-
робўтничо∙ Укра∙нсько∙ Республўки. Укра∙нська
Центральна Рада. У Ки∙вў. 9 (22) сўчня 1918р."
`
3. Вигнання хуторянки з хутора.
`
Бўдна хуторянка в буржуазних рукавич-
ках на селянських репаних руках! Як ∙й
хотўлось одночасно й з галантними паничи-
ками женихатись ў свого колишнього коханця
простого робўтника задобрити. Як вона то
перед паничами пудрилась, панўю прибўра-
лася, по панськи язика ламала, то з паруб-
ком обнўмалась, йому надў∙ подавала, навўть
до... большевицьких поцўлункўв доходила.
Тўльки б не сердився та хутора не пўдпалив:
ў соцўалўзацўю йому обўцяла, й монополўзацўю
торгу, й навўть... трохи-трохи не нацўоналў-
зацўю банкўв: "державно-народнўй контроль
над усўма банками", бо, мовляв, отў поганцў
паничў до сього часу страшенно обижали
простих парубкўв, банки, мовляв, до сього
часу "через кредити помагали нетрудовим
клясам експлуатувати трудовў маси". Ну,
тепер, любий мўй, уже зась паничам - буде
мўй (ну, та й твўй: "державно ж народнўй")
контроль над ними.
`
Ў що дуже характерно для хуторянки,
так це те, що вона все це щиро робила,-
не дурила, не обманювала парубка. От що
цўкаво! Ў зовсўм неправда, що вона цими
обўцяннями хотўла обманути, що вона ними
тўльки заспоко∙ти бажала парубка, а в дўй-
сности нўякого намўру стати в оборону його
ўнтересўв не мала. Нў, це - неправда. Вона
цўлком щиро хотўла, щоб тому парубковў
було добре, вона таки дуже сердита була на
паничўв ў ∙й од щирого серця хотўлось зро-
бити, щоб на ∙∙ хуторў всўм жилося легко,
спокўйно, щасливо, як в "оазўсу", як в Едемў,
де б мирно й дружо паслися собў поруч ў
овечки й вовки, й парубки, й паничў. Намўри
зовсўм не злў.
`
Але бўда в тому, що вовки пастися не
вмўють, ∙хня природа така, що вони можуть
тўльки овечок ∙сти. А в овечок така природа,
що вони не люблять, щоб ∙х вовки ∙ли.
З овечок вони часом перевертаються в бикўв
`
254
`
ў, коли можуть, коли захоплюють владу, дуже
боляче колять ў б'ють паничўв.
`
Цього хуторянка не розумўла. ў через те
з одного боку хотўла, щоб у не∙ на хуторў
було все "як у людей", щоб усе було по
панському, "по благородному", щоб увесь лад,
усў розпорядки, вся влада була паничўвська,
а в той же час, щоб усе нўби парубковў
належало, щоб вўн був їдиним хазя∙ном ў
розпорядчиком. Ў через те вона то пудри-
лась ў в корсета затягалась, то надягала
свитку й у бўленьких рукавичках бўгла до
парубка в повўтку гнўй викидать.
`
Ў що дивного, що парубковў це, нарештў,
надокучило, що вўн, розсердившись, ухопив
за панську фрўзуру хуторянку, викинув ∙∙
геть з хутора, а разом з нею й усўх ∙∙ пани-
чўв. ў нўякў ∙∙ Унўверсали, нўякў найщирўщў
обўцяння монополўзацўй, соцўалўзацўй ў майже-
нацўоналўзацўй не привернули його серця
до не∙.
Мўж инчим, закон про соцўалўзацўю прий-
мався тодў, як уже парубок тяг за коси з
хутора, як шрапнель гармат з того боку
Днўпра обсипала дах будинку хуторянки-
Центрально∙ Ради. А гармати тў були нашў
власнў, не з Московў∙ привезенў, належали
вони нашим укра∙нським вўйськовим части-
нам. ў бўльшўсть большевицького вўйська
складалась ўз наших же воякўв; отў нашў
`
255
`
полки ўмени Дорошенкўв, Сагайдачних, що
стояли в Ки∙вў, вони нас тягли за коси й
били чобўтьми в спину. Лотишў й руськў
тўльки керували ними, тўльки командували
та гуртували. Без цих "гетьманських" пол-
кўв нўякў лотишў й руськў нўчого не зробили
б хуторянцў. Це треба чесно й щиро признати.
`
Хуторянка люто одбивалася, не хотўла з
"оазўсу" свого виходити. Майже тиждень
на улицях ў в околицях Ки∙ва тягся жорсто-
кий бўй. Гармати грохотўли без перестанку
над замертвўлим вўд жаху мўстом. Вулицў,
як грядом, були всипанў кульками шрап-
нелўв.
`
25 сўчня вночи останнў укра∙нськў вўддўли
покинули передмўстя Святошин ў рушили на
Житомир, куди ранўще пере∙хала Центральна
Рада й Рада Народнў∙ Мўнўстрўв.
`
А 26 сўчня я в сво∙х записках писав:
`
"Тиша чернечо∙ келў∙. Гукання гармат за-
тихло. Чути, як на дах монотонно падаї
звўдкись крапля. Сосни двома жалўбними
рядами стоять перед вўкном, як перед моги-
лою, й тужно похитують гольчастими голо-
вами.
`
"Сьогодня на святошинському шоссе вже
немаї укра∙нцўв. Подвўрря, де вони стояли,
- порожнў й хмуро мовчать. Люди, проходячи
повз ∙х, стараються не дивитись у той бўк.
`
"А в Ки∙вў вже розташовуються больше-
`
256
`
вики. Бўдна наймичка, захотўла в сво∙й хатў
пожить господиньою. Нещасна нацўя, з яко∙
так злўсно й жорстоко насмўялась ўсторўя:
не донесла скарбу, не стало сили...
`
"Ў знову виникаї питання: невже ми,
самў того не знаючи, не вўдчуваючи, висту-
паїмо, як контрреволюцўонери? А що, як На-
роднў Комўсарў мають бўльше рацў∙, ведучи
Росўю, а з нею й Укра∙ну до соцўально∙ ре-
волюцў∙?"
