(¬иставити ¤к: http://aravidze.narod.ru/barany.zip)
Ќавeдeна нижчe статт¤ вз¤та з газeти
"—вобода". —пр¤муванн¤ статт≥ Ї типовим дл¤ ц≥Їњ
газeти - цe поЇднанн¤ опозиц≥йност≥ щодо нин≥шньоњ
влади з прозах≥дн≥стю. Ќа жаль, газeта справл¤Ї
вражeнн¤ написаноњ "дл¤ своњх" - полeм≥ки з
прихильниками ≥ншох точок зору рeдакц≥¤, схожe,
уникаЇ. ≤нод≥ прозах≥дна пропаганда набуваЇ дужe
колоритних форм, ¤к у випадку навeдeноњ нижчe
статт≥. јвтор нe згадуЇ н≥ того, що
"батьки-засновники" були рабовласниками, ан≥ що
значна частина eм≥грант≥в (з ”крањни - нав≥ть
пeрeважна б≥льш≥сть) втeкала нe в≥д фашизму з
комун≥змом, а в≥д бeзроб≥тт¤, ан≥ про низьку
eфeктивн≥сть гвинт≥вок проти диктатури в eпоху
банк≥вських карток, ан≥ про тeндeнц≥ю до
монопол≥зац≥њ «ћ≤. "Ѕлажeн, кто вeруeт".
ƒивуЇ пасаж про тих, хто "жлуктить вод¤ру" ≥
"хизуЇтьс¤ духовн≥стю". —хожe, автор щось наплутав.
’изуванн¤ - цe дeмонстрац≥¤ свого високого рангу,
воно характeрнe дл¤ високопримативних нахаб, ¤ких
ц≥кавить лишe њхнЇ м≥сцe в ≥Їрарх≥њ ≥ ¤к≥ нe
в≥р¤ть, що комусь можe бути ц≥кавим щось ≥ншe.
’изуютьс¤ багатством, прeстижними автомоб≥л¤ми,
закордонними поњздками тощо, тобто тим, що св≥дчить
про високий ранг. ƒуховн≥сть - цe на¤вн≥сть ≥нших
≥нтeрeс≥в, кр≥м пов'¤заних з рангом у ≥Їрарх≥њ, в
пeршу чeргу альтруњстичних. («в≥сно, можлив≥
субкультури, у ¤ких так≥ ≥нтeрeси викликають повагу
- алe спроба хизуванн¤ вeдe до втрати поваги - "ц¤
людина любить нe мистeцтво у соб≥, а сeбe у
мистeцтв≥"). “ож "хизуватис¤ духовн≥стю" нeможливо
за визначeнн¤м.
ћожна також приск≥патись до нeдбалост≥ у
побудов≥ фраз ("викликаЇ лють ÷я здатн≥сть" - хоч
н≥ про ¤ку «ƒј“Ќ≤—“№ не йшлос¤).
¬т≥м, нe варто приск≥пуватис¤ - кращe
под¤куЇмо авторов≥ за викладeнн¤ пeвних погл¤д≥в.
√азета "—вобода" ( ињв), 2001, N 26 (~11 липн¤).
Ќарод, ¤кий не захот≥в бути отарою баран≥в
—ерг≥й „алий
—получен≥ Ўтати јмерики 4 липн¤ в≥дсв¤ткували
225-ту р≥чницю незалежност≥. як завжди -
в≥дсв¤ткували гучно, весело й невимушено. «
неодм≥нними феЇрверками, парадами ≥ спортивними
змаганн¤ми, кока-колою ≥ кал≥форн≥йським червоним,
з невимушеним сп≥лкуванн¤м обох пров≥дних парт≥й
пом≥ж собою ≥, зв≥сно, з народом. «а тиждень до
цього ”крањна св¤ткувала 5-й ƒeнь онституц≥њ.
–≥зницю в≥дчути було неважко. Ќа перший погл¤д,
вона - в тому, що на боц≥ американц≥в понад два
стол≥тт¤ демократ≥њ. јле чи т≥льки в цьому?
ѕогл¤ньмо на печатки, основи, п≥двалини, на ¤ких
постали —получен≥ Ўтати, ≥ спробуймо зробити
висновки.
¬загал≥-то - чого т≥льки не пишуть про —Ўј у
сучасн≥й украњнськ≥й прес≥! ƒл¤ одних - це вт≥ленн¤
економ≥чного поступу ≥ соц≥ального прогресу, дл¤
≥нших - "≥мпер≥¤ зла", запов≥дник зловмисних
жидомасон≥в та головна загроза висок≥й слов'¤нськ≥й
духовност≥. “а за будь-¤ких обставин, феномен
американськоњ демократ≥њ, на ¤кому зросла
могутн≥сть —получених Ўтат≥в, - це загадка, ¤ку вже
понад два стол≥тт¤ намагаютьс¤ розв'¤зати м≥льйони
людей, чи то дл¤ того, щоб насл≥дувати, чи то дл¤
того, щоб заперечити саме ≥снуванн¤ ц≥Їњ
демократ≥њ. яким же чином крањна, населена
насамперед м≥грантами з ™вропи, крањна, що раптом
постала за океаном, змогла за два стол≥тт¤ усп≥шно
розв'¤зати складн≥, часом драматичн≥ внутр≥шн≥
кол≥з≥њ ≥ вийти у св≥тов≥ л≥дери?
ѕерший чинник - це, мабуть, нав≥ть не
практично бездоганна онституц≥¤ (до ¤коњ за дв≥ст≥
з гаком рок≥в ухвалено менше, н≥ж «ќ поправок), а
почутт¤ самоповаги, притаманне громад¤нам
—получених Ўтат≥в. ÷≥ люди, долаючи негоди, прибули
сюди з-за океану ≥ ствердилис¤ па нов≥й земл≥. ¬они
шукали там, на ц≥й земл≥, —вободу ≥ —праведлив≥сть.
‘еодально-абсолютистська, пот≥м
революц≥йно-диктаторська, ше пот≥м -
нацистсько-комун≥стична ™вропа цього њм дати не
могла. Ѕ≥льше того: в≥льнолюбн≥ люди часом ставали
зайвими на своњй батьк≥вщин≥. ≥ вони збудували нову
Ѕатьк≥вщину. яка в≥дпов≥дала њхньому внутр≥шньому
настроЇв≥. «давалос¤ б, р≥ч ефемерна ≥ невагома -
людськ≥ почутт¤. јле сп≥льноту, ¤ка понад усе
ставить власн≥ права, дуже нелегко приборкати - чи
то ззовн≥, чи зсередини.
ј от другий чинник - це на¤вн≥сть потужних
знар¤дь захисту г≥дност≥. «в≥сно, тут варто передус≥м
згадати онституц≥ю, судову систему, виборн≥сть
шериф≥в та незалежну пресу, ¤ка здатна скинути у
раз≥ погреби нав≥ть президента. јле варто зауважити
ще одне. ѕраво на в≥льне волод≥нн¤ зброЇю. “ак, у
—получених Ўтатах јмерики щороку чимало людей
потерпаЇ в≥д зброњ у руках ман≥¤к≥в та гангстер≥в.
јле, ще з часу першоњ в≥йни за Ќезалежн≥сть, коли
вишколен≥ корол≥вськ≥ в≥йська зазнали поразку в≥д
озброЇного народу, гвинт≥вки й револьвери у
дом≥вках м≥льйон≥в людей стали засторогою вс≥м
можливим претендентам на пануванн¤ над ѕ≥вн≥чною
јмерикою. јн≥ —тал≥н, ан≥ √≥тлер, ан≥ др≥бн≥ш≥
д≥¤ч≥ диктаторського штибу у Ўтатах не змогли б
нав≥ть наблизитис¤ до посади глави держави - ¤кщо
не члени ¬ерховного —уду, то гвинт≥вки њњ руках
доброчесних громад¤н розставили б ус≥ крапки над
"≥".
“ретЇ - це м≥стичне (або нав≥ть огидне в очах
сторонн≥х) поЇднанн¤ американц¤ми в≥ри в Ѕога ≥
дов≥ри до долара. ” —получених Ўтатах атењст
(нав≥ть ненауковий) традиц≥йно не мав жодних шанс≥в
зробити гарний б≥знес. ¬важаЇтьс¤ (≥, ¤к довела
≥стор≥¤ колишнього —–—–, достатньо справедливо), що
безбожне сусп≥льство б≥льше схильне до
аморальност≥. ¬≥ддан≥сть же Ѕогу американц≥ (ше в≥д
час≥в перших поселенц≥в) вбачають не так у
пост≥йн≥й молитв≥, постуванн≥ та прощ≥, ¤к у
т¤жк≥й, самов≥ддан≥й, несамовит≥й прац≥. ≤,
видастьс¤, саме ц¤ здатн≥сть викликаЇ особливу лють
у тих, хто звик жлуктити вод¤ру ≥ хизуватис¤
власною високою духовн≥стю.
≤, нарешт≥, четвертий (можливо, пох≥дний)
чинник - це особистост≥ "батьк≥в-засновник≥в" —Ўј
та њхн≥ пол≥тичн≥ погл¤ди, закладен≥ в основу
американськоњ пол≥тичноњ традиц≥њ. Ќе варто
перераховувати вс≥х "батьк≥в нац≥њ" ≥ довго њх
цитувати. ѕринаймн≥, добре в≥домо, що серед них не
було секретар≥в партком≥в ≥ директор≥в оборонних
завод≥в. ј щодо цитат...
ѕерший президент Ўтат≥в ƒжордж ¬ашингтон.
‘рагмент з його прощальноњ промови п≥сл¤ зак≥нченн¤
терм≥ну перебуванн¤ на посад≥ глави держави:
"ѕост≥йно опирайтесь п≥дкоренню принцип≥в
онституц≥њ духов≥ оновленн¤, хоч ¤кими б слушними
не видавалис¤ приводи, поза¤к тиск на вас може
зд≥йснюватис¤ ≥ у такий спос≥б: наст≥льки
деформувати онституц≥ю, щоб послабити енерг≥ю
ц≥лоњ системи ≥ в≥дтак ослабити те, що неможливо
повалити негайно. «а вс≥х зм≥н, ¤к≥ нам можуть бути
запропонован≥, пам'¤тайте, що час ≥ звичка -
чинники не менш важлив≥ дл¤ формуванн¤ д≥йсно
справедливого ур¤ду, н≥ж дл¤ ≥нших людських
≥нституц≥й; що досв≥д - найперше м≥рило ≥стинного
характеру д≥ючоњ онституц≥њ крањни, що зм≥нювати
онституц≥ю на догоду поточним настро¤м ≥ думкам -
все одно, що прир≥кати њњ на дов≥чну зм≥ну з огл¤ду
на неск≥нченну р≥зноман≥тн≥сть погл¤д≥в ≥ думок: ≥
головне, що дл¤ вашоњ ж сп≥льноњ корист≥ в так≥й
величезн≥й крањн≥, ¤к наша, ур¤д обов'¤зково
повинен бути достатньо енерг≥йним, щоб забезпечити
недоторканн≥сть —вободи. ¬ тому ур¤д≥, де влада ¤к
сл≥д розпод≥лена ≥ врегульована, —вобода сама буде
своњм найнад≥йн≥шим охоронцем. ” тому ур¤д≥, ¤кий
неспроможний протисто¤ти внутр≥шньому розколу,
нездатний утримати члена —усп≥льства у рамках
закону ≥ гарантувати дл¤ вс≥х безпечне ≥ спок≥йне
користанн¤ 'з прав людини й власност≥, —вобода -
лише порожн≥й звук".
ƒругий президент —Ўј ≥ творець ƒекларац≥њ
незалежност≥ “омас ƒжефферсон: "÷а- рюванн¤
правл¤чого корол¤ ¬еликобритан≥њ - це л≥топис
безперервних кривд ≥ зловжи- вань, ¤к≥ мають на
мет≥ утвердженн¤ ц≥лковитоњ тиран≥њ над нашими
штатами... ороль в≥дмовивс¤ схвалити закони,
найкорисн≥ш≥ ≥ найнеобх≥дн≥ш≥ дл¤ громадського
добра... ¬≥н неодноразово розпускав представницьк≥
органи, ¤к≥ чинили мужн≥й ≥ р≥шучий спротив його
заз≥ханн¤м на людськ≥ права... ¬≥н перешкоджаЇ
зд≥йсненню правосудд¤, не даючи своЇњ згоди на
впровадженн¤ судовоњ влади. ¬≥н забрав у своЇ
п≥дпор¤дкуванн¤ судд≥в, перев≥вши на себе право
визначати терм≥н њхнього перебуванн¤ на посад≥ ≥
розм≥р њхньоњ платн≥. ¬≥н створив безл≥ч нових
установ, куди в≥др¤див силу-силенну службовц≥в,
котр≥ збиткуютьс¤ з нашого люду ≥ годуютьс¤ з наших
статк≥в... ¬≥н замислив, вкуп≥ з ≥ншими, нав'¤зати
нам юрисдикц≥ю, ворожу духов≥ нашоњ онституц≥њ й
не визнану нашими законами... ≥ на наш погл¤д,
владар, чию вдачу так≥ вчинки визначають ¤к
тиранську, не г≥дний того, щоб правити в≥льним
народом".
як бачимо, ц≥ слова, сказан≥ наприк≥нц≥ XVIII
стол≥тт¤ - хоч на лист≥вку нин≥шньо- го нашого
‘оруму нац≥онального пор¤тунку. јле в≥дм≥нн≥сть
американц≥в в≥д ≥нших народ≥в у тому, що гарн≥
слова не залишилис¤ т≥льки текстом чи звуком. ¬они
визначили житт¤ крањни, народ ¤коњ не схот≥в стати
отарою баран≥в п≥д проводом найвгодован≥шого ≥
найогр¤дн≥шого можновладного барана. «в≥дти ≥
добробут, ≥ впевнен≥сть у соб≥ та своњй держав≥, ≥
нав≥ть де¤ка зверхн≥сть щодо ≥нших народ≥в - тих,
¤к≥ не наважилис¤ на мужн≥сть повстати проти
тиран≥њ.
( ≥нeць статт≥).
