—в≥тлана √ј–ј∆ј
—ќ÷IјЋ№Ќ»… ¬Ѕ»¬÷я
“овариш ( ињв), 1998, N 38
†††††ћинулого року управл≥нн¤ охорони здоров'¤
ћонреал¤, цього другого за величиною м≥ста багатоњ
анади, провело пор≥внювальн≥ досл≥дженн¤ стану
здоров'¤ жител≥в б≥дних ≥ благополучних район≥в
м≥ста. ” ход≥ досл≥джень були встановлен≥ так≥
конкретн≥ факти. —ередн¤ тривал≥сть житт¤
чолов≥к≥в, що мешкають у б≥дних районах, на 11
рок≥в менша, н≥ж у мешканц≥в ≥нших район≥в.
ѕричина, на думку медик≥в, пол¤гаЇ в нездоров≥й
д≥Їт≥ та пост≥йному недоњданн≥ мало≥мущих, що
ослабл¤Ї ≥мунну систему орган≥зму, а значить,
п≥двищуЇ ймов≥рн≥сть захворювань. —мертн≥сть
внасл≥док одних ≥ тих же захворювань у монреальц≥в,
чињ доходи нижч≥ в≥д встановленоњ меж≥ б≥дност≥, на
60% вища, н≥ж у заможних жител≥в.
†††††<≤снувати на низький доход - значить скоротити
ваше житт¤ на багато рок≥в>, - так п≥дсумувала
результати досл≥джень монреальська <√азетт>.
Ќайстрашн≥ше в тому, наголосили досл≥дники, що
перспектива захвор≥ти й, можливо,передчасно померти
загрожуЇ канадськ≥й дитин≥ з б≥дноњ с≥м'њ <ще до њњ
народженн¤> - просто в≥д факту належност≥ до
незаможних верств, њњ житт¤ може ув≥рватис¤
передчасно в≥д <соц≥ального вбивц≥ - б≥дност≥>.
†††††“≥льки-но соц≥альний аспект економ≥чноњ
пол≥тики держави слабшаЇ, в≥дразу ж, не гаючи
дорогоц≥нного часу, д≥¤льно ≥ нещадно розпочинаЇ
своњ смертн≥ жнива в≥н - —оц≥альний ¬бивц¤.
ѕ≥дступн≥сть цього злочинц¤ в тому, що в≥н н≥бито
не маЇ обличч¤. ∆ертви Ї, масов≥ вбивства
в≥дбуваютьс¤, а в≥дпов≥дних статей у рим≥нальному
кодекс≥ немаЇ. ƒарма, що статистика св≥дчить:
тис¤ч≥ й тис¤ч≥ людей ≥дуть ≥з житт¤ передчасно. ј
в кожному конкретному випадку, в кожн≥й конкретн≥й
с≥м'њ, коли передчасно помираЇ в≥д хвороби близька,
р≥дна людина, швидше чути м≥ркуванн¤ про нещасливу
долю померлого, н≥ж про склад чийогось злочину.
ћедики його л≥кували, до них немаЇ претенз≥й...
†††††ѕроте, за даними ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ
охорони здоров'¤ (¬ќќ«), здоров'¤ людини т≥льки на
10% залежить в≥д медицини. Ќа 40% воно залежить в≥д
самоњ людини, в≥д способу њњ житт¤, ≥ на 50% - в≥д
соц≥альних умов.
†††††™ хвороби,¤к≥ так ≥ називаютьс¤ - соц≥альн≥.
“ака њхн¤ природа. ќдна з них, хвороба, що загрожуЇ
сьогодн≥ ”крањн≥, - туберкульоз.
†††††¬≥домий рос≥йський фтиз≥атр, секретар Ћ≥ги
боротьби з туберкульозом, професор —оловйов писав
на початку XX стол≥тт¤: <“уберкульоз - це
пролетарська хвороба, хвороба нетр≥в ≥ п≥двал≥в>.
†††††’то б м≥г ще недавно подумати, що наприк≥нц≥
XX стол≥тт¤ висловлюванн¤ професора —оловйова знову
стане жахливо, нев≥дворотно актуальним у –ос≥њ, в
”крањн≥≥ ’то м≥г про це подумати, ¤кщо в≥домо, що
рад¤нська система протитуберкульозного захисту,
створена ще в 1918 роц≥, була рекомендована ¬ќќ« ¤к
вз≥рець дл¤ ≥нших крањн≥ Ќав≥ть у заангажованих
<»звести¤х> нещодавно зазначалос¤, що <в —–—– було
практично викор≥нено гостро прогресуюч≥ форми
туберкульозу>.
†††††—ьогодн≥ експерти ¬ќќ« вважають, що ”крањна та
–ос≥¤ сто¤ть на пороз≥ еп≥дем≥њ ц≥Їњ страшноњ
хвороби. ” ¬ќќ« серйозно занепокоЇн≥ можлив≥стю
поширенн¤ важких форм туберкульозу в≥д нас до ≥нших
Ївропейських крањн.
†††††—татистика туберкульозу почала неухильно
зростати (особливо серед молодих людей) з 1990
року. —ьогодн≥ пор≥вн¤но з недавн≥м 1995 роком
смертн≥сть в≥д ц≥Їњ хвороби зросла в 1,5 раза.
—таном на 1 с≥чн¤ 1998 року в ”крањн≥ нал≥чуЇтьс¤
вже два м≥льйони хворих на туберкульоз. ≥ водночас
на наших просторах розгортаЇтьс¤ ≥нша, рукотворна
<еп≥дем≥¤> - невпинне скороченн¤ л≥карн¤них л≥жок,
л≥карень, л≥кар≥в. ¬же скорочено майже третину
л≥жок у туберкульозних л≥карн¤х. ¬ ”крањн≥, ¤ка маЇ
р≥дк≥сн≥ природн≥ умови дл¤ реаб≥л≥тац≥њ
туберкульозних хворих, к≥льк≥сть спец≥ал≥зованих
л≥жок у санаторно-курортних зонах скорочено на 17
тис¤ч, а пут≥вки на м≥сц¤, що залишилис¤,
реал≥зуютьс¤ за комерц≥йними ц≥нами.
†††††ƒл¤ того, щоб туберкульоз п≥ддававс¤
л≥куванню, хворому, кр≥м медичноњ допомоги,
потр≥бн≥ суха квартира, щадний режим роботи,
в≥дсутн≥сть страху перед майбутн≥м ≥, що особливо
важливо, посилене харчуванн¤.
†††††Ќормальне харчуванн¤ потр≥бне, звичайно, й
здоровим люд¤м, щоб вони й дал≥ залишалис¤
здоровими. ќднак, за даними ƒержкомстату ”крањни, у
першому п≥вр≥чч≥ 1998 року середнЇ споживанн¤
б≥льшост≥ основних продукт≥в харчуванн¤ населенн¤м
було нижчим в≥д норматив≥в, передбачених межею
малозабезпеченост≥. «окрема, м≥ське населенн¤
споживало молока на 52% менше в≥д згаданих
норматив≥в, фрукт≥в ≥ ¤г≥д - на 45%, рибопродукт≥в
- на 36%, м'¤са - на 29%, ¤Їць - на 33% менше в≥д
норми. ѕонад норму споживають т≥льки ол≥ю та
маргарин (на 40%), хл≥бн≥ продукти (на 11%) ≥
картоплю (на 5%). ” 1997 роц≥, незважаючи на
переповнен≥ полиц≥ магазин≥в, середнЇ споживанн¤
продукт≥в харчуванн¤ на душу населенн¤ через
б≥дн≥сть було значно нижчим в≥д р≥вн¤ 1990 року,
коли полиц≥ магазин≥в було штучно спустошено. <ƒуша
населенн¤> в 1997 роц≥ спожила 34 кг м'¤са зам≥сть
68 кг в 1990 роц≥, 210 л≥тр≥в молока зам≥сть 373,
4,8 кг риби зам≥сть 17,5, 28 кг цукру зам≥сть 50,8,
148 штук ¤Їць зам≥сть 272 у 1990 роц≥ тощо.
†††††≤нтегральним п≥дсумком <реформ> в ”крањн≥ Ї
скороченн¤ к≥лькост≥ населенн¤ з 52,2 м≥льйона
чолов≥к до 50,5 м≥льйона. —короченн¤ сталос¤ за
рахунок п≥двищенн¤ смертност≥ через хвороби ≥ за
рахунок зниженн¤ р≥вн¤ народжуваност≥ (ц¤ тенденц≥¤
Ї особливо загрозливою у с≥льськ≥й м≥сцевост≥).
—короченн¤ к≥лькост≥ населенн¤ з названих причин
називають природним (хоча ¤ке ж воно <природне>≥)
на в≥дм≥ну в≥д статистики смертност≥ з неприродних,
зовн≥шн≥х причин - внасл≥док нещасних випадк≥в, ¤к≥
в свою чергу под≥л¤ютьс¤ на виробнич≥ та
невиробнич≥.
†††††” першому квартал≥ поточного 1998 року на
п≥дприЇмствах р≥зних форм власност≥ в≥д виробничих
травм загинув 371 чолов≥к, що в дес¤ть раз≥в
б≥льше, н≥ж за аналог≥чний пер≥од минулого року.
Ўахтарська прац¤ - одна з найнебезпечн≥ших. як
показник њњ небезпеки у всьому св≥т≥ прийн¤то
коеф≥ц≥Їнт, що дор≥внюЇ к≥лькост≥ смертних випадк≥в
з розрахунку на один м≥льйон тонн видобутого
вуг≥лл¤. ” 1989 роц≥ цей показник у ƒонецьк≥й
област≥ дор≥внював 1,64.
†††††—ьогодн≥ кожен виданий нагора м≥льйон тонн
вуг≥лл¤ забираЇ житт¤ у чотирьох шахтар≥в. ÷е
найвищий показник у Ївроп≥. √оловною причиною
зростанн¤ травматизму ≥ смертност≥ на шахтах
експерти вважають скороченн¤ в дес¤тки раз≥в за
останн≥ с≥м рок≥в витрат на техн≥ку безпеки. “обто,
¤к ≥ треба було спод≥ватис¤, причина маЇ ¤скраво
виражену соц≥альну природу.
†††††ƒо неприродних нещасних випадк≥в з≥
смертельним к≥нцем, що мають невиробничий характер,
належать вбивства, загибель людей п≥д час пожеж, у
дорожньо-транспортних пригодах, самогубства тощо.
„и про¤вл¤Їтьс¤ тут вплив соц≥альних чинник≥в≥ ўе й
¤к! —аме тут —оц≥альний ¬бивц¤ чатуЇ на жертви й
п≥дкрадаЇтьс¤ до них ≥ найнеспод≥ван≥ших позиц≥й, ≥
немаЇ в≥д нього пор¤тунку приреченим.
†††††Ќе встигли в ”крањн≥ 13 серпн¤ здригнутис¤
через загибель в ќдес≥ одного дес¤тир≥чного
хлопчика ≥ жахлив≥ травми ≥ншого, котр≥ заночували
в см≥ттЇвому контейнер≥ й потрапили рано-вранц≥
разом з≥ см≥тт¤м до <м'¤сорубки> см≥ттЇзбиральноњ
машини, ¤к 5 вересн¤ вже з ’ерсона над≥йшло таке ж
страшне пов≥домленн¤. Ѕезпритульний одинадц¤ти
рок≥в влаштувавс¤ на ноч≥влю п≥д колесами
тролейбуса на територ≥њ м≥ського тролейбусного
депо. ¬ранц≥ вод≥й тролейбуса, рушаючи в дорогу,
насмерть роздавив спл¤чу дитину. „и винн≥ шофер
см≥ттЇзбиральноњ машини та вод≥й тролейбуса, дл¤
¤ких пам'¤ть про те, що сталос¤, залишитьс¤,
очевидно, дов≥чним кошмаром? ’≥ба вони - вбивц≥?
’≥ба вони вигнали тис¤ч≥ неприка¤них д≥тей ”крањни
на вулиц≥, на вокзали, в п≥двали?
†††††” 1996 роц≥ газета <√олос ”крањни> писала про
неспод≥ваний, такий, що застав сусп≥льство
зненацька, черговий чинник смертност≥: <ћасовому
¤вищу, що вкладало у вересн≥-жовтн≥ на л≥карн¤н≥
л≥жка сотн≥ людей, назви немаЇ>. якщо немаЇ назви,
значить, д≥Ї —оц≥альний ¬бивц¤. <“ис¤ч≥ випадк≥в
отруЇнн¤ грибами, в тому числ≥ <дит¤чих>, в тому
числ≥ з≥ смертельним к≥нцем. ƒо д≥агнозу потерп≥лих
пац≥Їнт≥в сл≥д додати ще один, не менш страш- ний -
хрон≥чна б≥дн≥сть. ћайже 70% потерп≥лих -
пенс≥онери й люди, що втратили пост≥йну роботу.
ƒармов≥ харч≥ у вигл¤д≥ гриб≥в здавалис¤ њм шансом
вижити>. Ќаступного, 1997 року, < иевские
ведомости> знову писали про 1353 пац≥Їнти, котр≥
постраждали в≥д гриб≥в, про те, що 62 дорослих ≥ 37
д≥тей вр¤тувати не вдалос¤. <¬изнаний авторитет в
ћ≥н≥стерств≥ здоров'¤, - пов≥домл¤ла газета, -
кер≥вник групи з проф≥лактики та анал≥зу випадк≥в
грибних отруЇнь, доктор медичних наук ќ. ÷иганенко
зазначаЇ, що проблему отруЇнн¤ грибами не можна
розгл¤дати лише ¤к медичну. ¬она маЇ соц≥альне,
економ≥чне кор≥нн¤...>
†††††” сьогодн≥шн≥й ”крањн≥ щодн¤ в середньому 12
чолов≥к гине в≥д рук злочинц≥в. ≥льк≥сть умисних
вбивств ≥з року в р≥к зб≥льшуЇтьс¤ (у 1992 роц≥ -
3697 вбивств, у 1993 р. -4008, у 1995 р. -4571, у
1996 р. - 4896). ” кожному з тис¤ч випадк≥в,
зв≥сно, злочин зд≥йснював конкретний вбивц¤. јле в
тенденц≥њ до неухильного зростанн¤ к≥лькост≥
вбивств видно його, —оц≥ального ¬бивц≥, к≥стл¤ву
руку.
††††† р≥м терору злочинного св≥ту, в сусп≥льств≥
все ≥нтенсивн≥ше про¤вл¤Їтьс¤ <самотерор>
(визначенн¤ √. «юганова). ѕриголомшливе зростанн¤
самогубств викликане, за оц≥нками експерт≥в,
безпросв≥тним соц≥ально-психолог≥чним станом людей.
«ростанн¤ самогубств в ”крањн≥ почалос¤ з 1992 року
≥ тривало до 1997 року, коли з'¤вилас¤ невелика
над≥¤ стаб≥л≥зувати процес на <дос¤гнутому р≥вн≥>.
ќднак дан≥ за перше п≥вр≥чч¤ поточного року знову
св≥дчать про зростанн¤ самогубств пор≥вн¤но з
в≥дпов≥дним пер≥одом минулого року на 3,6%. «а
останн≥ ш≥сть рок≥в в ”крањн≥ скоЇно сто тис¤ч
самогубств. ÷е жахливий показник. —еред цих ста
тис¤ч - 16 тис¤ч матер≥в неповнол≥тн≥х д≥тей, 1200
пенс≥онер≥в ƒонецькоњ област≥, що пок≥нчили житт¤
самогубством минулого, 1997 року...
†††††ƒос¤гненн¤ будь-¤коњ держави в соц≥альн≥й
сфер≥ забезпечуютьс¤ величезними, коп≥ткими ≥
багатор≥чними зусилл¤ми сусп≥льства. ≤ ¤кщо
приходить влада, ¤ка ц≥ завоюванн¤ багатьох
покол≥нь руйнуЇ ≥ вперто тримаЇтьс¤ свого, њй немаЇ
прощенн¤, вона злочинна. —оц≥альний ¬бивц¤, що
лютуЇ в ”крањн≥, в≥домий, у нього Ї назва - <курс
радикальних реформ>, зд≥йснюваний п≥д диктовку
ћ≥жнародного валютного фонду „ас, давно вже час
народов≥ ”крањни заради власного пор¤тунку, заради
щаст¤ д≥тей ≥ здоров'¤ дорогих стареньких до к≥нц¤
усв≥домити згубн≥сть курсу ≥ своЇю волею, своЇю
боротьбою змусити владу звернути з нього. Ќал≥во.
ƒо соц≥ал≥зму.
---------------- Na glawnuju stranicu / To main page W nachalo razdela
Sinonimy kl`uchewyh slow: wbywcq
Counter: .
(Wystawit` kak: / To expose as:
http://aravidze.narod.ru/s2/wbywcq.htm ,
http://www.geocities.com/sekirin1/s2/wbywcq.zip .
)
Po pros`be komandy poddervki ot www.hotlog.ru:
http://www.hotlog.ru/cgi-bin/hotlog/buttons.cgi
