†††††Ћ≥в≥ не називають перемогою св≥й значний усп≥х
на виборах до ¬ерховноњ –ади, хоч в≥н ≥ набагато
перевершив ус≥ прогнозн≥ оц≥нки р≥зних
соц≥олог≥чних центр≥в, що публ≥кувалис¤ перед
виборами. ѕеремогою стало б завоюванн¤ б≥льшост≥
м≥сць у парламент≥. ќднак, <демократична> реакц≥¤
нав≥ть на цей неповний усп≥х була досить пан≥чною ≥
характеризувалас¤ масованими спробами зн≥велювати
перевагу л≥вих, применшити масштаби ≥ значущ≥сть,
звершеного. „асом ц≥ гар¤чков≥ зусилл¤ з≥
<зменшуванн¤> оберталис¤ конфузом.
†††††ѕрезидент ”крањни Ћ. учма, можна сказати, на
м≥жнародному р≥вн≥, п≥д час сп≥льноњ
прес-конференц≥њ з президентом ‘≥нл¤нд≥њ,
п≥дкреслив: <≥нформац≥¤ про те, що омпарт≥¤
”крањни набрала голос≥в у к≥лька раз≥в б≥льше, н≥ж
Ќƒѕ, занадто переб≥льшена>.
†††††’очу ¤к ≥нженер ≥нженера запитати у Ћеон≥да
ƒаниловича: <у к≥лька раз≥в> - це у ск≥льки раз≥в?
Ќав≥ть не≥нженер в≥дпов≥сть, що це означаЇ
перевищенн¤ в ц≥ле число раз≥в у межах отак до
дес¤ти (≥накше кажуть уже про пор¤дки - <у дес¤тки
раз≥в>, <у сотн≥ раз≥в>).
†††††«вертаЇмос¤ до п≥дсумк≥в вибор≥в. ѕри
голосуванн≥ за партсписки в загальнонац≥ональному
багатомандатному окруз≥ ѕ” отримала 84 мандати, а
Ќƒѕ - 17. ƒ≥лимо, Ћеон≥де ƒаниловичу, 84 на 17 ≥
маЇмо, що комун≥сти отримали в к≥лька раз≥в, а саме
- в 5 раз≥в, б≥льше мандат≥в, н≥ж члени Ќƒѕ. якщо
сюди ж додати 29 л≥воцентристських мандат≥в
соц≥ал≥ст≥в ≥ сел¤н, то перевага буде у ш≥сть раз≥в
б≥льшою. јналог≥чна ситуац≥¤ ≥ за п≥дсумками
голосуванн¤ в мажоритарних округах: комун≥сти
домоглис¤ переваги у ш≥сть раз≥в б≥льшоњ над
представниками Ќƒѕ, а разом з переможц¤ми в≥д блоку
—ѕ”-—елѕ” - у с≥м раз≥в.
†††††<ѕ≥дставила> арифметика ≥ головного редактора
газети <¬еч≥рн≥й ињв>. ѕ≥сл¤ оголошенн¤
результат≥в вибор≥в в≥н в своњй пост≥йн≥й газетн≥й
колонц≥, ¤к звичайно, ≥нтел≥гентно познущавс¤ над
людьми л≥вих переконань: <Ќевже в наш≥й
багатостраждальн≥й ”крањн≥ так багато ви¤вилос¤
людей з прив≥том, та ще й комун≥стичним?>.
†††††—ам спитав, сам же ≥ в≥дпов≥в: <ѕитома вага
голос≥в, в≥дданих за компарт≥ю, в загальн≥й
к≥лькост≥ виборц≥в зовс≥м м≥зерна - не дот¤гуЇ ≥ до
двох в≥дсотк≥в>.
†††††Ќасправд≥ цифра ≥нша. «агальна к≥льк≥сть
виборц≥в в ”крањн≥ - 37 м≥льйон≥в (будемо округл¤ти
до м≥льйон≥в). ” голосуванн≥ вз¤ло участь 70% з
них, тобто 26 млн. ос≥б. « тих, хто брав участь у
голосуванн≥, 24,65 в≥дсотка, тобто понад 6 млн.
чолов≥к, в≥ддали голоси за комун≥ст≥в. «апитанн¤
арифметичноњ задач≥, що сто¤ла перед головним
редактором <¬еч≥рнього иЇва>: ¤кий в≥дсоток тих,
¤к≥ проголосували за комун≥ст≥в, в≥д загальноњ
к≥лькост≥ виборц≥в? Ќав≥ть школ¤р-нев≥дм≥нник
п≥драхуЇ - 17,4% (при п≥драхунках бралис¤ точн≥,
неокруглен≥ дан≥). «в≥дки ж вз¤лас¤ цифра в два
в≥дсотки, до ¤коњ комун≥стам н≥бито не вдалос¤
<дот¤гнути>? я взагал≥-то здогадуюс¤, зв≥дки. я
майже упевнена, що при арифметичному п≥драхунку,
ну, наприклад, при д≥ленн≥ в стовпчик, не там, де
треба, була поставлена кома - душа просила, рука
послухала - ≥ зам≥сть 17,4% вийшла цифра 1,74%, що
не дот¤гуЇ до двох в≥дсотк≥в. ≤ ¤кий же п≥сл¤ цього
вдалос¤ надрукувати в газет≥ рад≥сний висновок: <÷е
ще одне виразне св≥дченн¤ того, що абсолютна
б≥льш≥сть дорослого населенн¤ ”крањни в
комун≥стичну ≥дею не в≥рить>. “ак, до ¤ких т≥льки
<виразних св≥дчень> не призведе всього лише одна не
на м≥сц≥ поставлена кома.
†††††√лава президентськоњ адм≥н≥страц≥њ Ї.
ушнарьов з приводу п≥дсумк≥в вибор≥в сказав те, що
т≥льки ≥ залишалос¤ йому сказати: <”сп≥х комун≥ст≥в
викликаний не об≥знан≥стю населенн¤ з ≥деолог≥чними
засадами ц≥Їњ парт≥њ, а тим, що люди голосували
проти р≥вн¤ сьогодн≥шнього житт¤>.
†††††ƒл¤ <протестного голосуванн¤>, пане ушнарьов,
у бюлетен¤х передбачена спец≥альна графа: <Ќе
п≥дтримую жодноњ з парт≥й>.
†††††я могла б навести дес¤тки висловлювань
пол≥тичних д≥¤ч≥в (в≥д ¬. „орновола до ѕ.
Ћазаренка) ≥ пол≥тогл¤дач≥в газет (в≥д
<Ћ≥тературноњ ”крањни> до московських <»звестий>),
де повторюЇтьс¤ ≥ повторюЇтьс¤ саме ц¤ конструкц≥¤
- <голосували не за л≥вих, а проти...>, але це
нудно, тому процитую ще т≥льки один висновок на
зразок попередн≥х, що прозвучав у ¬ашингтон≥.
«аступник держсекретар¤ —Ўј —троуб “елботт за¤вив:
< омун≥сти в ”крањн≥ добилис¤ усп≥ху, використавши
невдоволенн¤ народу зниженн¤м добробуту ≥
зростанн¤м корупц≥њ ≥ злочинност≥ в крањн≥>. ≤
додав: <ѕотреба ”крањни в подальших ≥ноземних
≥нвестиц≥¤х ≥ в заруб≥жн≥й допомоз≥ набагато
переконлив≥ша, н≥ж п≥сн≥ сирен збанкрут≥лоњ
≥деолог≥њ>. Ѕагатозначне, треба сказати,
нагадуванн¤, що ч≥тко ф≥ксуЇ, в≥д кого ≥ ¤кою м≥рою
ви¤вилас¤ залежною <незалежна> ”крањна п≥сл¤
в≥дмови в≥д <збанкрут≥лоњ ≥деолог≥њ>. як кажуть,
т≥, котр≥ допомагають, <душать в об≥ймах>...
†††††ƒемократичн≥ зм≥ни дали нам можлив≥сть
голосувати не за одного кандидата, ¤к було ран≥ше,
а за будь-¤кого з к≥лькох, ≥ в≥д цього права ми
тепер н≥коли не в≥дмовимос¤, бо розум≥Їмо, що саме
монопол≥¤ на владу та ≥стину була вразливим м≥сцем
нашого минулого життЇвого устрою. Ћен≥н писав, що
<будь-¤ка монопол≥¤ призводить до загниванн¤ ≥
розпаду>. јле народ, котрий понад 70 рок≥в жив за
–ад¤нськоњ влади, став все виразн≥ше в≥дчувати
гранд≥озну втрату - можлив≥сть в≥дчувати себе
р≥вним ус≥м ≥ншим сп≥вгромад¤нам не один раз в
к≥лька рок≥в б≥л¤ виборчих урн, а пост≥йно, щомит≥,
скр≥зь. –ос≥йський професор —. ара-ћурза пише про
ц≥ в≥дчутт¤: < оли ти зустр≥чаЇшс¤ з незнайомою
людиною погл¤дом ≥ знаЇш, що н≥ ти його не
експлуатуЇш, н≥ в≥н тебе, це даЇ особливу рад≥сть.
ћи, звичайно, над цим не замислювалис¤. јле,
поживши на «аход≥, розум≥Їш, ¤кий це скарб>.
†††††ƒем≥нтерпретатори результат≥в вибор≥в до
¬ерховноњ –ади ”крањни вишукують ≥ називають
будь-¤к≥ причини <пол≥в≥нн¤ електорату>, кр≥м
найбезпосередн≥шоњ ≥ найнебажан≥шоњ дл¤ них:
пол≥в≥нн¤ це св≥доме, тобто мова йде про пол≥в≥нн¤
сусп≥льноњ св≥домост≥. ” цьому план≥ ц≥кав≥
результати пор≥вн¤льних соц≥олог≥чних досл≥джень,
проведених ÷ентром досл≥джень пол≥тичноњ культури
–ос≥њ дв≥ч≥: на меж≥ 80-90 рок≥в, позначених в
опубл≥кованих матер≥алах досл≥дженн¤ ¤к роки
<морально-пол≥тичного зламу>, ≥ в 1995 роц≥.
ƒосл≥дженн¤ засв≥дчили зрушенн¤ в народн≥й
св≥домост≥. ѕоступово реан≥муютьс¤ пон¤тт¤, ¤к≥
були вит≥снен≥ ломкою ≥ з ¤кими, ¤к здавалос¤,
назавжди ≥ з легким серцем розлучилис¤ 60-80%
населенн¤. ѕри досл≥дженн¤х 1995 року з'¤сувалос¤,
що так≥ пон¤тт¤, ¤к <сол≥дарн≥сть>, <класовий
ворог>, уже не викликають алерг≥њ у 62-88%
населенн¤. ƒл¤ 80% громад¤н пон¤тт¤ <експлуататор>
перестало здаватис¤ музейним експонатом.
¬≥дновилис¤ в сусп≥льн≥й св≥домост≥ ≥ зовс≥м вже
неспод≥ван≥, ¤к пишуть автори, ор≥Їнтири -
наприклад, 2/3 громад¤н –ос≥њ вже не скидають з
рахунку пон¤тт¤ <комун≥стичний ≥деал>.
†††††<”с¤кий сон пробудний>, - писав √ригор≥й
—коворода.
†††††ћабуть, ≥з вс≥х перерахованих пон¤ть, що
поступово повертаютьс¤ в народну св≥дом≥сть,
найважлив≥шим сьогодн≥ Ї <сол≥дарн≥сть>.
†††††–езультативними можуть бути т≥льки сол≥дарн≥,
а не розр≥знен≥ акц≥њ протесту шахтар≥в, учител≥в,
ме дик≥в, аграр≥њв, прац≥вник≥в науки ≥ культури.
†††††«а в≥дсутност≥ л≥воњ б≥льшост≥ в парламент≥
актуальн≥ сол≥дарн≥ д≥њ чесних депутат≥в. ÷е можуть
бути р≥зно го охопленн¤ депутатськ≥ коал≥ц≥њ -
широка, що об'ЇднуЇ, наприклад, дл¤ сп≥льних д≥й
тих, хто гостро в≥дчуваЇ, чим загрожуЇ ”крањн≥
залежн≥сть, про ¤ку не забув з притиском нагадати
—троуб “елботт. ÷е може бути ≥ вужча, л≥в≥ша за
складом коал≥ц≥¤, що в≥дстоюЇ питанн¤ соц≥альноњ
справедливост≥, перетво ренн¤ сусп≥льства ≥
економ≥ки в ≥нтересах б≥льшост≥.
†††††Ѕудемо чекати, сп≥впереживати, спостер≥гати,
¤к народн≥ депутати, ¤ким ми у важкий, складний час
в≥ддали своњ голоси, розпор¤д¤тьс¤ нашим дов≥р'¤м ≥
нашими над≥¤ми. Ќехай гранд≥озна в≥дпов≥дальн≥сть
не тисне, а окрилюЇ њх.
†††††«≥ св¤том сол≥дарност≥ вас, дорог≥ читач≥! «≥
св¤том сол≥дарност≥ чесних людей, ¤к≥ н≥кого не
пограбували, ¤к≥ ум≥ють ≥ любл¤ть працювати!
---------------- Na glawnuju stranicu / To main page W nachalo razdela
Sinonimy kl`uchewyh slow: son
Counter: .
(Wystawit` kak: / To expose as:
http://aravidze.narod.ru/s2/son.htm ,
http://www.geocities.com/sekirin1/s2/son.zip .
)
Po pros`be komandy poddervki ot www.hotlog.ru:
http://www.hotlog.ru/cgi-bin/hotlog/buttons.cgi
