—в≥тлана √ј–ј∆ј
E –јЌ - «Ѕ–ќя ЅE«ѕќ—E–EƒЌ№ќѓ ƒ≤ѓ
“овариш ( ињв), 1998, N 27
†††††—вого часу в –ад¤нському —оюз≥ було припинено,
до прикрост≥ к≥ногл¤дач≥в, широкий прокат чергових
сер≥й ф≥льму <‘антомас>. «роблено це було за
сигналами педагог≥в ≥ прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ,
занепокоЇних зростанн¤м к≥лькост≥ малол≥тн≥х
нерозсудливих насл≥дувач≥в головного геро¤ картини.
—ьогодн≥, коли вал таких насл≥дувач≥в став
катастроф≥чним, ту давню заборону оц≥нюЇш уже
≥накше.
†††††як≥ докази навели й навод¤ть противники
заборон? ¬они поблажливо втлумачують нам, <совкам>,
що юн≥ громад¤ни, сп≥впереживаючи к≥ношним сценам
насильства, розтрачують запаси своЇњ глибинноњ
агресивност≥, котра так чи ≥накше вимагаЇ виходу,
≥, позбавившись њњ, у реальному житт≥ повод¤тьс¤
невинн≥ше в≥д ¤гн¤т. ¬загал≥, роз'¤снюють нам, це
прим≥тивно - розм≥рковувати про безпосередн≥й,
лобовий вплив на повед≥нку людей чи то твор≥в
високого мистецтва, чи то комерц≥йноњ мас-культури.
†††††ѕроте в ≥стор≥њ культури залишивс¤, наприклад,
факт дес¤тк≥в самогубств у минулому стол≥тт≥
молодих людей, ¤ким такий спос≥б пор¤тунку в≥д
життЇвих негаразд≥в та розчарувань <п≥дказав> √ете
своњм романом у листах <—тражданн¤ молодого
¬ертера>.
†††††Ќезабутн≥й јнатол≥й ѕапанов розпов≥в про
з≥знанн¤ трич≥ √еро¤ –ад¤нського —оюзу ≤вана оже-
дуба: виб≥р життЇвого шл¤ху - стати льотчиком -
визначив дл¤ нього ф≥льм <¬инищувач≥>. <ћоњ
однол≥тки знають, - писав ј. ѕапанов, - що в цьому
з≥знанн≥ немаЇ н≥ переб≥льшенн¤, н≥ фальш≥. Ќас
виховував к≥нематограф тих рок≥в>. Ќародна артистка
—–—– ≈л≥на Ѕистрицька згадувала про <бум, що
почавс¤ в ус≥х медичних вузах –ад¤нського —оюзу>
п≥сл¤ виходу на екрани ф≥льму <Ќезак≥нчена
пов≥сть>, де вона з≥грала д≥льничного л≥кар¤,
створивши один ≥з найприваблив≥ших ж≥ночих образ≥в
рад¤нського к≥но.
†††††ј тепер - де¤к≥ пов≥домленн¤ преси останн≥х
дн≥в, що стосуютьс¤ сприйн¤тт¤ д≥тьми та п≥дл≥тками
сцен насильства на телеекранах. ” них, юних
громад¤н, ще не зм≥цн≥ли моральн≥ гальма, ще не
сформувалис¤ моральн≥ норми. јле вони ≥ не
сформуютьс¤ й не зм≥цн≥ють, ¤кщо сусп≥льство не
вбереже, не захистить своњх д≥тей в≥д неск≥нченних
недоумкуватих бойовик≥в ≥ трилер≥в, де убог≥
мускулист≥ персонаж≥ вбивають один одного <м≥ж
≥ншим>.
†††††Ѕарселона. “роЇ п≥дл≥тк≥в, подивившись
телев≥зор, в≥дтворили трюк, що захопив њх: п≥знього
вечора вони нат¤гли через вулицю пластикову стр≥чку
та спостер≥гали, ¤к вона перер≥зала горло
мотоцикл≥стов≥. ћотоцикл≥ст помер на м≥сц≥.
†††††Ћ≥ван. ѕ≥сл¤ трансл¤ц≥њ по телебаченню першоњ
публ≥чноњ страти д≥ти в р≥зних частинах крањни
почали гратись у кат≥в ≥ жертв. ƒивом вдалос¤
вр¤тувати восьмир≥чну д≥вчинку, ¤ку мало не
пов≥сили подруги. «авд¤ки випадку залишивс¤ живим
шестир≥чний малюк, ¤кого друз≥ <присудили> до
смерт≥.
†††††Ќью-…орк. ћалол≥тн≥ при¤тел≥ на квартир≥
одного з них подивилис¤ разом по телев≥зору
бойовик, а пот≥м запропонували синов≥ господар¤
квартири поцупити дл¤ них цукерки з шафи. оли той
в≥дмовивс¤, вони вчинили з ним так, ¤к персонаж≥ в
щойно перегл¤нутому бойовику - вив≥сили його,
тримаючи за руки, за в≥кно 12-го поверху, а пот≥м,
остаточно ув≥йшовши в роль ≥ вир≥шивши сильн≥ше
покарати за непоступлив≥сть, розтулили руки...
†††††јмерика сьогодн≥ здригаЇтьс¤ в≥д постр≥л≥в, що
лунають у школах. “≥льки цього року 24 березн¤, 24
≥ 28 кв≥тн¤, 19 ≥ 21 травн¤ в р≥зних штатах —Ўј
школ¤р≥ стр≥л¤ли в своњх товариш≥в ≥ вчител≥в.
ѕ≥дсумок: 12 убитих, 39 поранених.
†††††¬ јмериц≥ 85 тис¤ч державних шк≥л. „етверта
частина з них, ¤к пов≥домл¤ла преса, обладнана на
входах металошукачами, рентген≥вськими пристро¤ми,
¤к в аеропортах. ј проте щодн¤ до шк≥л проноситьс¤
до 270 тис¤ч нож≥в ≥ самостр≥л≥в. упити револьвер
у клас≥ коштуЇ 1000 долар≥в, а вз¤ти напрокат на
одну годину - 20 долар≥в.
†††††јмериканськ≥ вчен≥, ¤к≥ прот¤гом восьми рок≥в
досл≥джували причини злочинност≥ в —Ўј, д≥йшли
висновку, що на 30 в≥дсотк≥в вона зумовлена
безпосередн≥м впливом художн≥х ф≥льм≥в, що пост≥йно
демонструютьс¤ по телебаченню ≥ пропагують
насильство, проституц≥ю, аморальн≥сть.
†††††ќсь уже ≥ в де¤ких наших школах - чи ж можлива
р≥ч! - чергують озброЇн≥ охоронники, що њх наймають
батьки. Ќу ¤к же, ¤к же - прагнемо <цив≥л≥зац≥њ>.
Ќарешт≥ нас ≥ наших д≥тей занурили з головою в
потоки ницих пристрастей, що ллютьс¤ з екран≥в.
«верн≥ть увагу, ¤к телеканали анонсують показ
ф≥льм≥в на наступний тиждень. якщо у ф≥льм≥ Ї хоч
один постр≥л в упор, хоч один удар нав≥дл≥г по
щелеп≥, хоч одна пл¤ма кров≥, що розт≥каЇтьс¤ по
од¤гу, то саме цей - ≥ т≥льки цей - еп≥зод з
кожного ф≥льму ув≥йде до рекламного ролика, ≥ цей
згусток акт≥в насильства, миттЇвих, ≥ таких, що
б'ють по нервах, крутитимуть щодн¤ по к≥лька раз≥в
на день, зазиваючи: незабаром в еф≥р≥! див≥тьс¤ на
нашому телеканал≥! ƒо п≥дсв≥домост≥ гл¤дача
надходить сигнал: ось де справжнЇ житт¤ -
захоплююче, багате гострими в≥дчутт¤ми! оли
нещодавно студ≥¤ <1+1> отримала додатковий еф≥рний
час, вона дала до газет таку рекламу: <—туд≥¤ <1+1>
зб≥льшуЇ обс¤г трансл¤ц≥≥> ≥, зокрема, розпочинаЇ
безпрецедентний показ багатосер≥йних документальних
телестр≥чок. —уд≥ть сам≥: <ћисливець на вт≥кач≥в>,
1992 р≥к (в≥дтворенн¤ найгучн≥ших злочин≥в у
≥стор≥њ сучасноњ јмерики); <¬≥рн≥сть ≥ зрада -
≥стор≥¤ американськоњ маф≥њ>, 1990 (кривава хрон≥ка
орган≥зованоњ злочинност≥ в —Ўј); < рим≥нальна
–ос≥¤>, 1995 (≥стор≥¤ найгучн≥ших злочин≥в п≥сл¤
розпаду —–—–)>. «аголовки пов≥домлень про злочини,
залишивши в≥дведен≥ дл¤ крим≥нальноњ хрон≥ки
стор≥нки, виплеснулис¤ - великими л≥терами! ще
б≥льшими! - на перш≥ шпальти друкованих видань:
<ќнук зар≥зав бабусю п≥сл¤ сн≥данку!>, <∆ертва
билас¤ в конвульс≥¤х неприродно довго>, <¬ипускники
по черз≥ гвалтували на шк≥льному горищ≥
першокласника>...
†††††Ќа цьому тл≥ ¤к≥сь там голодовки вчител≥в,
¤к≥сь п≥ш≥ походи шахтар≥в сприймаютьс¤ ¤к бл≥д≥,
пр≥сн≥, <нец≥кав≥> под≥њ. √олодують? јле ж жив≥
все-таки - ну й слава Ѕогу... ѕротестуюч≥, щоб бути
почутими, змушен≥ вигадувати небувал≥ форми
спов≥щанн¤ про своЇ лихо. Ќаша громадськ≥сть, що
зазнала <перебудови>, <реформуванн¤>,
<трансформац≥њ> ≥ <демократизац≥њ>, на звичайн≥
сигнали б≥ди в≥дгукуватис¤ перестала.
†††††¬иступаючи на слуханн¤х у ƒерждум≥ –ос≥њ,
психолог ≤ ћЇдвЇдЇва нагадала: <–озвинена культура
складаЇтьс¤ ≥з заборон ≥ табу. оли весь час
показують розчленован≥ трупи, дитину вже не
обход¤ть бабусин≥ хвор≥ ноги, а в сусп≥льств≥
атрофуЇтьс¤ сп≥вчутт¤>. ƒит¤ч≥ психологи
констатують: 3-4-р≥чн≥ д≥ти стали пом≥тно
агресивн≥шими у гр≥. ” прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ ≥
<швидкоњ допомоги> своњ специф≥чн≥ спостереженн¤:
споконв≥чн≥ на наш≥й земл≥ неписан≥ правила б≥йки -
<лежачого не б'ють> ≥ <б≥й до першоњ кров≥> -
в≥дкинуто. <Ћежачого>, того, що впав, неодм≥нно
прагнуть добити до смерт≥.
†††††ѕро стр≥мке пад≥нн¤ р≥вн¤ громадськоњ морал≥
через безпосередн≥й, <лобовий> вплив передач, що
заполонили телеекрани, св≥дчать чимало людей.
«начить, була вона, та висота, з ¤коњ мораль
падала. ѕравильно сказано, що керувати ≥нстинктами
набагато легше, н≥ж душами. –ад¤нське мистецтво,
велике рад¤нське мистецтво, легких завдань перед
собою не ставило. ¬оно, тис¤чократне висм≥¤не
останн≥ми роками, готове прийти нам на допомогу, ¤к
в≥рний ≥ прекрасний друг. Ѕагато з нас сьогодн≥
пот¤глис¤ до його св≥тла. ѕро це виразно св≥дчить
показник ц≥лком ринкового характеру: варт≥сть
реклами на телебаченн≥, коли демонструютьс¤
рад¤нськ≥ ф≥льми, дуже висока. јдже рекламодавц≥
точно знають, коли саме б≥л¤ екран≥в збираютьс¤
гл¤дач≥.
†††††—ьогодн≥ митц¤м нелегко. ¬се ще осп≥вуючи
жадану свободу творчост≥, вони не знаход¤ть ст≥йкоњ
моральноњ опори дл¤ ц≥Їњ свободи в навколишн≥й
д≥йсност≥. Ќ≥де не под≥нешс¤ - ми вс≥ <з≥псован≥>
соц≥ал≥змом.. оли в≥домий рос≥йський телекритик
≤рина ѕетровська ¤кось запропонувала ≈льдару
–¤занову зн¤ти продовженн¤ <≥рон≥њ дол≥>, в≥н
в≥дпов≥в, що вже думав про це ≥ зайшов у глухий
кут. ¬и можете соб≥ у¤вити, шановн≥ читач≥, ¤к
живетьс¤ сьогодн≥ геро¤м ф≥льму Ќад≥ та ∆ен≥: йому
- л≥карев≥ районноњ пол≥кл≥н≥ки та њй - вчительц≥ в
школ≥? “ут уже, д≥йсно, не до милих, легких,
чар≥вних поворот≥в сюжету. ј ¤кщо на хвилину
припустити, що Ќад¤ ≥ ∆ен¤, з њхньою витончен≥стю,
н≥жн≥стю, гумором ≥ абсолютною, орган≥чною
пор¤дн≥стю, стали <новими рос≥¤нами>, у це б не
пов≥рили ≥ цього б не подарували њм ми, гл¤дач≥.
†††††ўо ж, <≥рон≥¤ дол≥> самого режисера ≈.
–¤занова пол¤гаЇ в тому що в≥н, мабуть, ¤к н≥хто
≥нший з митц≥в, наврочив соб≥ це нове житт¤, де
немаЇ м≥сц¤ його колишн≥м геро¤м. ≤, ¤кщо називати
реч≥ своњми ≥менами, ≈. –¤занов розплачуЇтьс¤ за це
глибокою особистою творчою кризою. ј проте в≥н,
немов давши комусь таЇмну кл¤тву, й дал≥ продовжуЇ
публ≥чно проклинати рад¤нськ≥ роки, коли екрани
щедрими потоками передавали нам, найвд¤чн≥шим
гл¤дачам, енерг≥ю <розкош≥ людського
сп≥лкуванн¤>...
†††††ƒва стол≥тт¤ тому Ќаполеон впевнено за¤вив, що
<к≥лька газет можуть зробити б≥льше, н≥ж стотис¤чне
в≥йсько>. ¬≥дтод≥ потужн≥сть впливу ¤к будь-¤кого
<стотис¤чного в≥йська>, так ≥ «ћ≤ синхронно ≥
гранд≥озно зросла. “а сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ними, ¤к ≥
ран≥ше, п≥дпор¤дковуЇтьс¤ <правилов≥ Ќаполеона>
(назвемо його так). “ому за пануванн¤ над «ћ≤
(особливо - над електронними), а значить, ≥ за
пануванн¤ над нами, точитьс¤ наджорстка боротьба.
”часники битви розум≥ють: екран - збро¤
безпосередньоњ д≥њ.
---------------- Na glawnuju stranicu / To main page W nachalo razdela
Sinonimy kl`uchewyh slow: ekran
Counter: .
(Wystawit` kak: / To expose as:
http://aravidze.narod.ru/s2/ekran.htm ,
http://www.geocities.com/sekirin1/s2/ekran.zip .
)
Po pros`be komandy poddervki ot www.hotlog.ru:
http://www.hotlog.ru/cgi-bin/hotlog/buttons.cgi
