†††††<ƒиректори шк≥л - борц≥ за однаков≥сть
форменого од¤гу дл¤ учн≥в - заклопотан≥ тим, щоб
стерти межу м≥ж д≥тьми ≥з забезпечених ≥ б≥дних
с≥мей>.
†††††якщо сьогодн≥ запитати, ¤к≥й епос≥, ¤к≥й
крањн≥ належить це газетне пов≥домленн¤, то ц≥лком
можливо у в≥дпов≥дь почути: <÷е щось ≥з нашого
<совкового> минулого з його р≥вн≥стю, ¤ка тупо
насаджувалас¤>. Ќасправд≥ це цитата з тор≥шнього
випуску газети <≤нтернешнл геральд триб'юн>, де
йдетьс¤ про <директор≥в тис¤ч американських шк≥л>.
†††††ј ≥нше пов≥домленн¤ - також тор≥шнЇ, з газети
<¬сеукраинские ведомости> - про звичањ в
сьогодн≥шн≥х наших дит¤чих колективах. ињвська
15-р≥чна школ¤рка ќленка, що в≥дпочивала в
<јртеку>, розпов≥ла: <ќск≥льки в табор≥ була сво¤
форма, то визначити, хто Ї хто, ми практично не
могли. «аг≥н був дружний. “оваришували ≥ з тихою,
скромною д≥вчинкою —в≥тланою. «нали, що вона
начебто з багатод≥тноњ с≥м'њ, нап≥всирота>. ƒал≥
йдуть фрази, заради ¤ких ¤ цю цитату наводжу: < оли
по зак≥нченн≥ зм≥ни д≥ти здали форму й побачили,
хто в що од¤гнутий, то в≥д —в≥тлани вс≥
в≥двернулис¤. ¬она була од¤гнута в стар≥ реч≥, хоч
≥ в пристойному стан≥. ѕо дороз≥ додому з нею н≥хто
не розмовл¤в. ѕри розставанн≥ н≥хто не сказав њй
<до побаченн¤>...>.
†††††” прес≥ промайнуло, що ј. —обчак, цей кумир
дамськоњ частини <демократичноњ> громадськост≥
перших рок≥в <перебудови> та <реформ>, ¤кось
сказав: <Ќе дай Ѕог бути пов≥шеним за те, що ми
зробили з ц≥Їю крањною>.
†††††ƒо <пов≥шенн¤>, звичайно, не д≥йде, тим
б≥льше, що —обчак у б≥гах, переховуЇтьс¤ у ‘ранц≥њ
в≥д судового розгл¤ду. ќднак до суду його
прит¤гають аж н≥¤к не з приводу головного злочину,
що його, на м≥й, нехай суб'Їктивний, погл¤д,
вчинили <реформатори>. ” перейменованому з
≥н≥ц≥ативи —обчака Ћен≥нград≥ за його володарюванн¤
з'¤вилос¤ 80 тис¤ч (!) безпритульних д≥тей. ÷ей
гр≥х не замолити. ¬≥н непрощенний.
†††††” иЇв≥ сьогодн≥ понад 10 тис¤ч бездомних
д≥тей в≥ком в≥д 7 до 12 рок≥в. —еред них
зареЇстровано к≥лька сотень наркоман≥в.
†††††ўо ви робите з д≥тьми, панове <реформатори>?!
†††††ѕринизлива, волаюча нер≥вн≥сть ув≥рвалас¤ в
наше житт¤ разом з <реформами>. « њњ про¤вами
щокроку так чи ≥накше стикаютьс¤ д≥ти. ќсь
характерний опис сн≥данку в рос≥йськ≥й шк≥льн≥й
њдальн≥ (м. «еленодольськ): <Ќакривають столи. Ќа
одних - сн≥данок за 2 рубл≥, а на ≥нших - сн≥данки
безплатн≥ (м≥ська адм≥н≥страц≥¤ вид≥лила кожн≥й
малозабезпечен≥й дитин≥ з с≥мей, де батьки
працюють, але зарплати не отримують, по 80
коп≥йок). ¬≥дпов≥дно - на одних столах сосиски з
гарн≥ром, а на ≥нших - манна каша. якого ж
приниженн¤ зазнаЇ дитина, ¤к њй г≥рко в≥дчувати
свою другор¤дн≥сть, коли вона пр¤муЇ до тих,
<≥нших>, стол≥в>.
†††††Ќер≥вн≥сть дорослих ≥ д≥тей, ¤к ≥ будь-¤ка
глибока сусп≥льна хвороба, маЇ безл≥ч р≥зноман≥тних
≥ розгалужених насл≥дк≥в. √оловний дит¤чий псих≥атр
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањни ¬. узнЇцов
вважаЇ, що одн≥Їю з причин крутого зростанн¤
останн≥ми роками самогубств серед д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в
Ї такий чинник: <” на¤вност≥ р≥зкий розпод≥л на
багатих ≥ б≥дних, а п≥дл≥тки ж завжди гостро
в≥дчувають ≥ переживають будь-¤ку нер≥вн≥сть ≥
власну <неповноц≥нн≥сть> (< иевские ведомости>,
30.05.98 р.).
†††††¬≥д д≥тей нереально оч≥кувати ф≥лософського
ставленн¤ до нер≥вност≥ та стоњчного дотриманн¤
норм морал≥ в ситуац≥¤х, що њх бол¤че зач≥пають.
¬они, не ум≥ючи долати образи внутр≥шньо,
обов'¤зково прагнуть компенсувати пережите
приниженн¤ ¤коюсь активною д≥Їю на очах у
однол≥тк≥в.
†††††ѕригадаЇмо, –ад¤нська держава надавала д≥т¤м
масу доступних можливостей дл¤ самовираженн¤ ≥
самоствердженн¤. ћожна було н≥ в чому не
поступатис¤ друз¤м-суперникам, а то й перевершувати
њх у численних ≥ безкоштовних спортивних секц≥¤х, у
музичних школах, у студ≥¤х живопису, у гуртках юних
техн≥к≥в тощо. ѕри цьому питанн¤, хто в що
од¤гнутий або в кого ¤кий сн≥данок, в≥дходили на
другий або на дес¤тий план. “им б≥льше, що в школ≥
у вс≥х була однакова форма й сн≥данки в шк≥льних
њдальн¤х також були дл¤ вс≥х однаковими.
†††††—ьогодн≥ чимало д≥тей з б≥дуючих ≥
неблагополучних с≥мей <самостверджуютьс¤> ¤к
ум≥ють, самод≥¤льно. „асто - на вулиц¤х, у дворах,
у п≥д'њздах, у п≥двалах. Ќер≥дко д≥ти в≥дчувають
себе зайвими нав≥ть у с≥м'њ ≥ йдуть. Ќазовс≥м.
ћалол≥тн≥ бомж≥ збиваютьс¤ в групи, де наркоман≥¤,
проституц≥¤, б≥йки, злод≥йство - р≥ч буденна.
†††††≈ксперти ёЌ≤—≈‘ (ƒит¤чого фонду 00Ќ) у
тор≥шн≥й допов≥д≥ про тривожне становище д≥тей в
”крањн≥ наголосили, що воно Ї насл≥дком пол≥тики,
за ¤коњ <позашк≥льна зайн¤т≥сть дитини стала
ф≥нансовим т¤гарем дл¤ батьк≥в, ¤к≥ не можуть
дозволити соб≥ такоњ розкош≥>. «а даними ёЌ≤—≈‘,
15-20% д≥тей шк≥льного в≥ку в ”крањн≥ не в≥дв≥дують
школу, а частка молод≥жноњ злочинност≥ за дес¤ть
останн≥х рок≥в зросла з 13% до 25% в≥д ус≥х
вчинених у крањн≥ злочин≥в.
†††††≤нший документ - зв≥т √енпрокуратури –‘ -
м≥стить в≥домост≥ про становище д≥тей у –ос≥њ.
”кладач≥ не зум≥ли стримати емоц≥й, ¤к≥ раз у раз
прориваютьс¤, порушуючи оф≥ц≥йний стиль тексту. <”
–ос≥њ вже п≥втора м≥льйона д≥тей, ¤к≥ н≥де не
навчаютьс¤. 70-80% учн≥в 5-11-х клас≥в не
в≥дв≥дують шк≥льн≥ њдальн≥, п≥д час урок≥в вони в≥д
голоду непритомн≥ють. „верть ус≥х школ¤р≥в мають
одного п≥дручника на двох. Ќав≥ть у роки ¬еликоњ
¬≥тчизн¤ноњ в≥йни крањна не знала такого!>.
†††††≤ в ”крањн≥, ≥ в –ос≥њ сиф≥л≥с ≥ гоноре¤ стали
дит¤чими хворобами. ¬ ”крањн≥ прот¤гом останн≥х
п'¤ти рок≥в захворюван≥сть д≥тей на сиф≥л≥с зросла
в 22 рази, захворюван≥сть п≥дл≥тк≥в - у 15 раз≥в. ”
–ос≥њ захворюван≥сть на сиф≥л≥с серед п≥дл≥тк≥в
упродовж тих же п'¤ти рок≥в зб≥льшилас¤ в 51 раз...
†††††«'¤вилис¤ вже ≥ в нас, ¤к у <цив≥л≥зованих>
крањнах, волонтери, тобто добровольц≥, що подають
допомогу знедоленим. —таршокласники й доросл≥ люди
в≥д душ≥ нос¤ть малол≥тн≥м безпритульним њжу, л≥ки,
од¤г. ” сьогодн≥шн≥х умовах це, звичайно, хоч
¤кийсь пор¤тунок. “а соц≥альна проблема наст≥льки
гранд≥озна й страшна, що д≥њ волонтер≥в ¤ б назвала
<буржуазними примочками>. √оловний волонтер ”крањни
сьогодн≥, безумовно, дружина ѕрезидента, њњ акц≥њ
широко й зворушливо рекламуютьс¤ телебаченн¤м.
ƒружина ѕрезидента вол≥Ї дотримуватис¤ заведених у
<цив≥л≥зованому> св≥т≥ зразк≥в повед≥нки <перших
лед≥>, ¤к≥ спри¤ють, ¤к в≥домо, медицин≥, культур≥
тощо. „ому ж так≥ д≥њ дружини ѕрезидента ”крањни у
багатьох ≥ багатьох людей викликають роздратуванн¤?
–≥ч, напевно, в т≥м, що т≥ <перш≥ лед≥>,
привертаючи своњми акц≥¤ми увагу громадськост≥ до
знедолених людей (в найблагополучн≥шому сусп≥льств≥
Ї безнад≥йно хвор≥, Ї д≥ти-сироти тощо), д≥ють на '
тл≥ соц≥альноњ стаб≥льност≥ в держав≥ ≥, мабуть,
розсудливо залишалис¤ б у т≥н≥, ¤кби цю
стаб≥льн≥сть було порушено або зруйновано за влади
њхн≥х високопоставлених чолов≥к≥в. ¬ ”крањн≥ <курс
радикальних реформ>, зд≥йснюваний ѕрезидентом -
чолов≥ком <дружини ѕрезидента>, призв≥в до
жорстокоњ нер≥вност≥ людей ≥ до викиданн¤ на дно
житт¤ - у бруд, холод, страх, хвороби, наркоман≥ю,
злочинн≥сть - тис¤ч ≥ тис¤ч д≥тей. Ќа такому тл≥
¤кнайвищ≥ широко рекламован≥ <примочки> першоњ лед≥
”крањни викликають глибоке несприйн¤тт¤, ¤кщо не
сказати жорстк≥ше.
†††††ƒо реч≥, видатна людина нашоњ епохи ћати
“ереза та њњ сподвижниц≥, що за покликом серц¤
ц≥лковито присв¤тили своЇ житт¤ допомоз≥
стражденним ≥ беззахисним люд¤м, принципово уникали
сп≥лкуванн¤ з пресою ≥ не допускали рекламного
галасу навколо своЇњ христи¤нськоњ подвижницькоњ
д≥¤льност≥.
†††††—усп≥льство повинно повною м≥рою усв≥домлювати
небезпеку: в д≥тей, викинутих на дно, не т≥льки
страшне сьогоденн¤, а й не менш жорстоке майбутнЇ.
<–еформатори> про це знають. ƒиректор приватного
наукового ≥нституту <—при¤нн¤ економ≥чним реформам>
ёр≥й ярмагаЇв, в≥домий ¤к <генератор ≥дей> команди
ј. „убайса, розм≥рковуЇ про перспективи на приклад≥
м≥ста, що його очолював ј. —обчак:
†††††<¬≥зьм≥ть безпритульних д≥тей ≥ п≥дл≥ткову
злочинн≥сть. ” ѕ≥тер≥ њх дес¤тки тис¤ч, ≥ вже зараз
- це молод≥ зв≥р¤та, туп≥ й безпощадн≥. ƒуже швидко
вони утвор¤ть нове покол≥нн¤ злочинц≥в, ¤ке
сколихне крањну. ” Ћатинськ≥й јмериц≥ ц≥ зграњ
п≥дл≥тк≥в просто в≥дстр≥лювали на вулиц¤х>.
†††††¬≥домий рос≥йський вчений, професор —.
ара-ћурза вважаЇ, що правител≥, оф≥ц≥йн≥ та
залаштунков≥, постсоц≥ал≥стичних держав уже
сьогодн≥ розраховують на майбутн≥ <послуги>
марг≥нальноњ (тобто такоњ, що виштовхуЇтьс¤ на
узб≥чч¤ нормального, повноц≥нного житт¤) частини
молод≥. ¬≥н пише: <јдже в сотн≥ раз≥в дешевше дати
юнаков≥ осв≥ту, н≥ж захищати сусп≥льство в≥д
людини, що стала вовком. ўо ж стоњть за планом
перетворенн¤ на марг≥нал≥в частини молод≥? ѕричина
проста: по-перше, ц≥ озлоблен≥ юнаки, ¤к хижаки,
гуртують стадо <благополучних> обивател≥в навколо
пастуха - держави, ¤ка њх, обивател≥в, охорон¤Ї.
ѕо-друге, з цих вовчат, найб≥дн≥ших ≥ безграмотних,
рекрутуютьс¤ ≥ натаскуютьс¤ репресивн≥ сили режиму,
здатн≥ на будь-¤ке зв≥рство проти людей своЇњ
крањни. ќчевидно, таких рекрут≥в потребуватиметьс¤
сотн≥ тис¤ч...>.
†††††ўо ви робите з д≥тьми, панове <реформатори>?!
---------------- Na glawnuju stranicu / To main page W nachalo razdela
Sinonimy kl`uchewyh slow: dity1
Counter: .
(Wystawit` kak: / To expose as:
http://aravidze.narod.ru/s2/dity1.htm ,
http://www.geocities.com/sekirin1/s2/dity1.zip .
)
Po pros`be komandy poddervki ot www.hotlog.ru:
http://www.hotlog.ru/cgi-bin/hotlog/buttons.cgi
