5. ’л≥б, цукор, вуг≥ль ≥ п¤таковщина.
`
Ќе може бути н≥¤кого сумн≥ву, що вираз-
на, викреслена соц≥альна пол≥тика рос≥й-
ських комун≥ст≥в на ”крањн≥ привернула до
себе вс≥ с≥мпат≥њ роб≥тничих кл¤с. I коли
X. –аковський казав, що населенн¤ з радо-
стю зустр≥чало сов≥тську владу п≥сл¤ ота-
манщини, то в цьому не було переб≥льшенн¤.
`
–озум≥Їтьс¤, кл¤си параз≥тарн≥, не зва-
`
329
`
жаючи на "украњн≥зац≥ю" њх, вол≥ли би все
таки режим отаманський. јле весь працюю-
чий, експлуатований люд, вимучений геть-
манщиною й розшарпаний отаманщиною, з
щирим задоволенн¤м, а в де¤ких групах з
ентуз≥азмом, зустр≥в сов≥тську владу.
`
“ут усе було ¤сно й недвозначно: вс¤
влада працюючим; ус≥ апарати, ≥нст≥туц≥њ,
вс≥ установи, закони й тенденц≥њ кл¤с експлу-
ататорських мус¤ть бути зруйнован≥ й зни-
щен≥; знищен≥ негайно, р≥шуче, без ус¤ких
вагань; на зруйнованому творчими силами
працюючих зараз же маЇ творитис¤ нове,
мають творитис¤ органи њхньоњ влади.
`
јле цю ¤сн≥сть незабаром стала затума-
нювати нац≥ональна й економична пол≥тика
тих людей, що мали в руках ур¤дову владу.
`
÷¤ пол≥тика –ос≥йського —ов. ”р¤ду го-
ловним чином базувалась на матер≥альних,
економичних ≥нтересах самоњ —ов≥тськоњ –ос≥њ,
а не на ¤кихсь там абстрактних, загальних
пр≥нц≥пах самоозначенн¤ нац≥й.
`
÷е найкраще можна побачити, коли по-
слухати самих руських комун≥ст≥в п≥д час
обговоренн¤ оцих економичних реальних ≥н-
терес≥в. ¬ к≥нц≥ ма¤ (26 ма¤ - 4 ≥юн¤) 1918 року
в ћоскв≥ в≥дбувавс¤ з'њзд —ов≥т≥в Ќароднього
’аз¤йства. ÷е було ¤к раз по заключенню
Ѕерестейського миру. як в≥домо, –ос. —ов.
ѕравительство й п≥д час ÷ентр –ади, й на
`
330
`
Ѕерестейськ≥й конференц≥њ визнавало неза-
лежн≥сть ”крањни й те визнанн¤ обгрунтову-
вало правом самоозначенн¤ кожноњ нац≥њ
"вплоть до отдbлен≥¤". ќтже руськими боль-
шевиками немов визнавалось, що украњн-
ський народ сам одд≥ливс¤, сам себе само-
означив ¤к незалежне державне т≥ло.
`
јле треба перечитати стeнографичн≥
промови цього з'њзду —овнархоз≥в, щоб пере-
конатис¤, що т≥ за¤ви про право самоозна-
ченн¤ й визнанн¤ ”крањни незалежною були,
що-найменьче, т≥льки тактичними за¤вами.
¬ д≥йспости б≥льш≥сть промовц≥в на цьому
з'њзд≥ вважала, що ”крањна ¤к була так ≥
лишилась частиною –ос≥њ, "насильственно
отторгнутой" н≥мц¤ми в≥д "Їд≥ноњ, нЇдЇл≥моњ".
`
≤ дуже р≥дко можна зустр≥ти таке, здава-
лось би, просте, лог≥чне м≥ркуванн¤: това-
риш≥, ми не повинн≥ н≥ жал≥ти за ”крањною,
н≥ брати њњ в розрахунок ¤к частину –ос≥њ
в наш≥й економичн≥й с≥туац≥њ, бо вона сама
по своњй вол≥ па п≥дстав≥ права самоозпа-
ченн¤ в≥д≥йшла в≥д нас; ми можемо рахувати
на нењ в так≥й же м≥р≥, ¤к на вс¤ку сус≥дню
державу, з ¤кою ми можемо вв≥йти в ближч≥
чи дальш≥ економичц≥ в≥дносини; розгл¤-
даймо наш стан незалежно в≥д ”крањни й па-
м'¤таймо, що ми не маЇмо права вважати њњ
нeпод≥льною частиною –ос≥њ; отже краще ра-
хуймо на своњ сили.
`
331
`
ѕереважно розгл¤далось ”крањну, ¤к "югъ
–ос≥њ", ¤кий давав: 92% всього цукрового
виробу в –ос≥њ; 65% чугуну; 77% вуг≥ллю;
≥ головну частину хл≥бних лишк≥в.*)
`
≤ ц≥лком натурально, що на п≥дстав≥ таких
невблаганих аргумент≥в вив≥д робивс¤ такий:
 `
"я знаю т≥льки одне: що, ¤к ц≥лком
справедливо казав товариш докладчик (–а-
дек, про умови берестейського договору), вза-
`
*) ќт характерний впривок з одноњ промови (деле-
гата Ћомова): "Ќасамперед зверн≥мос¤ до анал≥зу
ваших хл≥бо-торгових в≥дносин з ”крањною, ¤к певного
хл≥бного центру. ¬и побачите, товариш≥, що ”крањна
¤вл¤лас¤ тим резервуаром, з ¤кого ¬еликорос≥¤ чер-
пала своњ хл≥бн≥ запаси. ¬и побачите, що ¤краз тут
у нас скупчувалась найголови≥ща частина лишк≥в,
¤к≥ ми в той же час викидали на ринки зах≥дноњ
≈вропи, чим п≥дтримували й одержували необх≥дн≥
машини, ¤ких нам головним чином бракувало. ќт
коли ви в≥зьмете, наприклад, райони, - три райони, -
що одпадають в≥д нас, - це райони задн≥провський,
п≥вденно-степовий ≥ дн≥провсько-донський, ви побачите,
що по трьох районах, що в≥дпадають, ми мали б≥л¤
55% врожаю пшениц≥, б≥л¤ 28% жита, б≥л¤ 20% в≥вса,
й б≥л¤ 26% ¤чм≥ню, себ-то ви бачите, що на ц≥ райони
припадав дуже значна частина тих наших запас≥в хл≥ба,
¤к≥ мала до розпор¤дженн¤ –ос≥¤ щор≥чно.  р≥м того ви
побачите, що саме на цю область припадали найваж-
н≥щ≥, найвиг≥дн≥щ≥ в економичному сенс≥ дл¤ –ос≥њ
хл≥ба, а саме пшениц¤ й ¤чм≥нь. ÷≥ хл≥ба, кр≥м того,
суть експортн≥ хл≥ба, себ-то так≥, ¤к≥ переважно виво-
зились –ос≥Їю. ≈кспорт ¤чм≥ню головним чином ≥шов
¤краз з цього району.
`
332
`
Їмне т¤ж≥нн¤ ”крањни й ¬еликорос≥њ на ст≥ль-
ки велике, що ц≥ два райони будуть з
неминучостю прагнути до в≥д'Їднанн¤" ...
(ѕромова Ћомова).
`
≤ дал≥ цей самий промовець говорив так:
"„ерез це в значн≥й м≥р≥ по¤снюЇтьс¤
той переворот (гетьманський. јвт.), що став-
с¤ недавно на ”крањн≥, в результат≥ ¤кого
ставку на нац≥онал≥зм побито й √ерман≥¤
поставила ставку на ц≥лком певний грунт,
`
-----
`
"як що ви товариш≥ звернете вашу увагу не т≥льки
на хл≥б, ¤к що ви згадаЇте, кр≥м того, про потерю наших
бур¤ково-цукрових плантац≥й на п≥вдн≥, ¤к≥
давали приблизно 92% валового виробу цукру й по-
т≥м, коли ви подивитесь на наш≥ потер≥ в области
металург≥њ, в области здобичи вуг≥л¤ й т. п., дл¤ вас
стане виразною вс¤ картина, бо на ƒонецький басейн
припадало по цифрах, ¤к≥ ¤ беру, звичайно, до в≥йни,
- ¤ беру 1912 р≥к, ¤к найб≥льш нормальний, - припа-
дало коло 77% здобичи всього кам'¤ного вугл¤. Ќа
ƒомбровський басейн, ¤кий також одпадаЇ од нас, до
22%, усього, таким чином, майже 90% здобичи кам'¤-
ного вугл¤.  оли ви в≥зьмете до того виплавку чугуну,
вироб п≥впродукту й готового продукту, то ви побачите
що на п≥вдень –ос≥њ в 1912 роц≥ припадало б≥л¤
67% вс≥Їњ виплавки чугуну, б≥л¤ 55% виробу п≥в-
продукту й б≥л¤ 56% виробу готового продукту.
`
"“аким чином ц≥ цифри дають певне право зробити
той висновок, що ми зв≥дти одержували найголовн≥ш≥
запаси сир≥вцю. ¬еликорос≥¤ годувалась не т≥льки
хл≥бом п≥вдн¤, вона в буквальному знач≥нню годува-
лась також п≥вденним паливом, годувалась також
чугуном, що здобувавс¤ таксамо на п≥вдн≥".
`
333
`
на грунт кл¤совоњ боротьби, на грунт вели-
кодержавности, утворивш≥њ зам≥сць чисто-
нац≥ональних вимог самост≥йности украњнське
м≥н≥стерство,, ¤ке аж н≥¤к не Ї м≥н≥стерством
самост≥йности, а м≥н≥стерством по сут≥ вели-
кодержавности, прагнучи до з'Їднанн¤ з ¬е-
ликорос≥Їю... —проба гсрманського ≥мпер≥а-
л≥зму не зупинитьс¤ на п≥вдороз≥ й зрештою
спробуЇ з'Їднати в одне ц≥ два економичн≥
райони, що т¤жать один до одного. ѕитанн¤
пол¤гаЇ в тому, ¤к саме одбудетьс¤ це об'Їд-
нанн¤: чи во≥ю станетьс¤ п≥д прапором м≥н≥-
стерства —коропадського, чи к≥нець-к≥нцем
п≥д прапором нашоњ сов≥тськоњ влади, п≥д
прапором сов≥тськоњ федеративноњ –еспу-
бл≥ки"*).
`
“реба признати, що прогноз поставлено
ц≥лком в≥рно, а також, що т≥ спроби герман-
ського ≥мпер≥ал≥зму проходили й п≥д прапо-
ром —поропадського й п≥д прапором –ос.
—ов. –еспубл≥ки.
`
ќт так≥ мотиви њњ м≥ркуванн¤ лежали в
грунт≥ пол≥тики –ос. —ов. ”р¤ду на ”крањн≥.
`
ќдначе треба в≥дзначити, що була й на
цьому з'њзд≥ друга теч≥¤, ¤ка вважала, що
будувати все своЇ економичне ≥стнуванн¤ на
”крањн≥ не годитьс¤, що засоби поживи, си-
р≥вець, вуг≥ль ≥ т. п. може дати в потр≥бн≥й
`
*) -"“руды ¬серосс≥йскаго —ъbзда —овbтовъ Ќа-
роднаго ’оз¤йства". —тор. 25-26.
`
334
`
м≥р≥ сама ¬еликорос≥¤, коли енерг≥чно, ор-
ган≥зовано вз¤тись за то. яскравим вираз-
ником сењ теч≥њ був ¬. ћ≥лют≥н, ¤кий у своЇму
доклад≥ на сьому з'њзд≥ заступав ≥менно цей
погл¤д, довод¤ч≥њ з цифрами в руках, що
—ов≥тська –ос≥¤ при в≥дпов≥дн≥й постановц≥
орган≥зац≥њ господарства могла би об≥йтис¤
своњми силами.
`
јле, розум≥Їтьс¤, погл¤д ¬. ћ≥лют≥на –о-
с≥йський ”р¤д був змушений прин¤ти т≥ль-
ки на той час, поки на ”крањн≥ були н≥мц≥.
 оли ж украњнськими працюючими кл¤сами
було зроблено революц≥ю й вигнано н≥мц≥в,
тод≥ запанував погл¤д инчоњ теч≥њ, ¤ка сто¤ла
на грунт≥ Ћомова й других. 2-й тез≥с резо-
люц≥њ сп≥вдокладчика ћ≥лют≥на ќбаленського
ц≥лком виразно говорив:
`
"2. –озчлен≥нн¤ ¬еликорос≥њ й ”крањни
довело до найб≥льшоњ гостроти розклад гро-
мадського обм≥ну й зробило майже безвих≥д-
ним економичне становище п≥вночи, района
обробл¤ючоњ промисловости. “≥льки в≥днов-
ленн¤ громадського зв'¤зку м≥ж цими двома
частинами ≥сторично складеного господар-
ського орган≥зма дасть њм можлив≥сть правиль-
но жити й функц≥онувати".
`
≤ ц≥лком зрозум≥ло, що ¤к настала хоч
маленька можлив≥сть "возсоединен≥¤", так
цю програму було без ваганн¤ прин¤то.
`
¬с≥ ж за¤ви „≥чер≥на були соб≥ просто
`
335
`
необх≥дними дл¤ ширшого загалу, тактичними
декларац≥¤ми.
`
ƒ≥йсно, —ов≥тська —оц≥ал≥стична –ос≥¤,
здушена антантською блокадою, перетомлена
безперестанною в≥йною з контрреволюц≥Їю,
терп≥ла велик≥ стражданн¤ в≥д недостачи
хл≥ба, вуг≥лл¤ й инчих продукт≥в поживи й
продукц≥њ. –еволюц≥¤, так т¤жко й трудно
проваджена, могла бути задушена в сам≥й
–ос≥њ зал≥зною рукою голоду. ƒ≥йсно, пом≥ч
була дуже необх≥дна. јле поки там налаго-
дилась би орган≥зац≥¤ своњх сил, а тут уже
було все готово, була ”крањна з готовим
хл≥бом, цукром, вуг≥лл¤м, металом. “≥льки
бери та вези до себе.
`
ќтже, натурально, що, д≥ставшись до ”кра-
њни, так багатоњ тими необх≥дними продуктами,
керуюч≥ кола рос≥йськоњ революц≥њ зараз же
стали без огл¤ду на ¤кусь там незалежн≥сть
черпати з цього джерела все, що можна
було почерпнути. ≤ ц≥лком також зрозум≥ло,
що вони хот≥ли це робити безборонне, без-
контрольно, в так≥й м≥р≥, ¤к сам≥ вважали
потр≥бним ≥ без думки про те, що треба
чимсь компенсувати за вз¤те з ”крањни.
 омпенсувати вони н≥чим не могли, бо те,
що виробл¤ла в тих т¤жких умовах сов≥т-
ська промислов≥сть, не вистарчало дл¤ са-
мого населенн¤ –ос≥њ.
`
«в≥дси ¤сно, що рос≥йському сов≥тському
`
336
`
”р¤дов≥ дуже невиг≥дно було передати владу
на ”крањн≥ такому ур¤дов≥, ¤кий хоча би й
був ц≥лком соц≥ал≥стичним, але почував би
свою нац≥о≥≥ально-тер≥тор≥альну в≥дм≥нн≥сть
од –ос≥њ, ¤кий хоча би з ус≥Їю щиростю й
охотою готов був помагати своњй соц≥ально-
р≥дн≥й сус≥дц≥, але ¤кий ≥ дл¤ свого з'убо-
женого краю намагавс¤ б щось д≥стати.
`
„ерез це дл¤ них краще було, щоб на
”крањн≥ вс¤ влада була в руках своњх лю-
дей, позбавлених ус¤кого украњнського па-
тр≥отизму, не зв'¤заних з украњнським народом
н≥¤кими трад≥ц≥¤ми й емоц≥¤ми.
`
ј через це вс¤ке нац≥ональне почутт¤,
¤к шкодливе й загрозливе дл¤ економичного
стану революц≥йноњ –ос≥њ, мус≥ло трактува-
тис¤ ними негативно, вони мус≥лй з ним
боротис¤.
`
ќт тут Ї кор≥нь ≥ "федерац≥њ", так посп≥шно,
так самов≥льно проголошеноњ; й нех≥ть до вве-
денн¤ д≥йсно рад¤нськоњ влади; й висм≥юванн¤
головою ”р¤ду питанн¤ мови ("л≥нгв≥стична
музика"); й трактуванн¤ нац≥онального пи-
танн¤ ¤к "др≥бно-буржуазного", "реакц≥й-
ного", "контрреволюц≥йного" й нав≥ть "зоо-
лог≥чного". “ут Ї кор≥нь того, що украњн-
ським парт≥¤м, ¤к≥ щиро стали на грунт
сов≥тськоњ влади (й стали ще до приходу
рос≥йських комун≥ст≥в), одмовл¤лос¤ в при-
знанню нав≥ть њхноњ соц≥ал≥стичности, бо вони,
`
337
`
мовл¤в, ще не позбавились цих "др≥бно-бур-
жуазних забобон≥в" самост≥йности, нац≥ональ-
ности й т. п... ≤ на ц≥й н≥би п≥дстав≥ вс¤ко
одсувалос¤ њх в≥д участи в ”р¤д≥.
`
ј такою с≥туац≥Їю, звичайно, користувалас¤
п¤таковщина, оте застар≥ле, мстливе, нац≥о-
нал≥стичне почутт¤ пануючоњ нац≥њ, й п≥д ви-
гл¤дом р¤туванн¤ революц≥њ, ≥нтернац≥онал≥з-
му й тому под≥бних хороших ≥ справедливих
≥дей провадила стару, царську й чорносотенно-
протоф≥совську рус≥ф≥кац≥ю та нищенн¤ укра-
њнськоњ нац≥ональности. ¬она роздувала на-
ц≥ональну ворожнечу, загострювала в≥дносини
м≥ж соц≥ал≥стами двох нац≥й, вона л¤кала
ћоскву украњнським "шов≥н≥змом" ≥ "др≥бно-
буржуазностю", вона запевн¤ла й настоювала
на тому, що не треба звертати уваги на
"нац≥онал≥стичний гвалт" "гетьманськоњ ≥н-
тел≥генц≥њ", ¤ка, мовл¤в, п≥дфарбувалась п≥д
комун≥ст≥в, щоб захопити владу, а пот≥м
зрадити революц≥ю й убити њњ. ¬она цупко
трималас¤ за ту владу й доводила, що т≥льки
таким способом можна найкраще д≥ставати з
”крањни необх≥дну пом≥ч дл¤ рос≥йського
пролетар≥ату.
`
≤ п¤таковщину слухали.
`
јле тут же треба твердо в≥дзначити, що
¤к серед руських комун≥ст≥в, так ≥ серед
–ос. —ов. ”р¤ду, а також серед  ињвського
”р¤ду була й друга теч≥¤, ¤ка боролас¤ з
`
338
`
п¤таковщиною. ÷¤ "украњноф≥льська", об'Їк-
тивно-соц≥ал≥стична теч≥¤ бачила й розум≥-
ла всю шкоду, ¤ку вчин¤ла нац≥онал≥стична
теч≥¤ не т≥льки справ≥ революц≥њ на ”крањн≥,
але й у сам≥й –ос≥њ.
`
≤ через те, наприклад, нав≥ть в ур¤дово-
му орган≥ ("¬≥стнику народнього ком≥сар≥ату
справ нац≥ональних –ос≥йськоњ —ов. –еспу-
бл≥ки") можна було натрапити так≥ р¤дки:
`
"“реба розгл¤нути тенденц≥ю украњнсько-
го руху, придивитис¤, до чого йшов украњн-
ський народ та т≥льки загруз по дороз≥. ј
≥стор≥¤ показуЇ, що в≥н, почавши в≥д мале-
сенькоњ "автоном≥њ, шл¤хом под≥й, а не тих
чи инчих мудрувань, д≥йшов до самост≥йноњ
–еспубл≥ки. ÷е в≥дом≥ ≥сторичн≥ факти, це
в≥домий ≥сторичний процес, ¤кий видно вс¤-
кому, хто не стаЇ спиною до його.
`
"≤ чи будете ви сто¤ти на грунт≥ "само-
означенн¤ нац≥й", ¤к то сто¤ло в стар≥й про-
граш, чи на погл¤д≥ "права працюючих
кл¤с кожноњ нац≥њ на повне в≥докремленн¤",
¤к то пропонуЇ Ѕухар≥н, - ус≥ повинн≥ прий-
ти т≥льки до одного висновку: ”крањна по-
винна бути самост≥йною ≥менно в сучасних
умовах св≥тового хаз¤йства й у пер≥од ни-
щенн¤ цього хаз¤йства.
`
"Ѕо, в противному раз≥, нац≥ональне пи-
танн¤ разураз битиме вас по спин≥, коли ви
не станете до його лицем."
`
339
`
≤, д≥йсно, воно било та й бол¤че било.
јле, на жаль, ц¤ теч≥¤ була слабша. Ќа
жаль, п¤таковщина мала за собою такого
дужого сп≥льника, ¤к голод. √олод ≥ нац≥о-
нал≥стичне чутт¤ забивали голос розуму й
д≥йсноњ соц≥ал≥стичности. —тарий буржуаз-
ний св≥т ще жив у душах, у пс≥х≥ц≥ нав≥ть
справжн≥х революц≥онер≥в. ѕ≥дпоможений
голодом, в≥н перемогав ус≥ теор≥њ, ус≥ "пра-
ва самоозначенн¤".
`
6. ¬≥дпов≥дн≥ насл≥дки п¤таковськоњ
"соц≥ал≥стичности".
`
Ќасл≥дком усього цього почалос¤ безглуз-
де, дике, шкодливе ¤к дл¤ рос≥йськоњ так ≥
дл¤ украњнськоњ революц≥њ обдиранн¤ ”крањни.
`
ќсь ¤к малюЇ "„ервоний ѕрапор" (28-II-19)
усю "хл≥бну" пол≥тику руських комун≥ст≥в ≥
в≥дношенн¤ украњнських соц≥ал≥ст≥в до цих
питань.
`
"ѕерше запереченн¤, ¤ке нам виставл¤ють
зараз проти суверенности ”крањнськоњ —оц≥а-
л≥стичноњ –еспубл≥ки, так це те, що рад¤н-
ська –ос≥¤ зараз голодаЇ, а ви тут "незалеж-
н≥сть" свою лаштуЇте, та вс¤к≥ кордони му-
руЇте. ÷е зовс≥м Ї зайве й контр-революц≥йнe.
`
"Ќ≥, н≥¤ких кордон≥в не треба, а, значить,
≥ н≥¤ких рахунк≥в ≥ товарообм≥н≥в нема чого
розводить. ј все робитьс¤ просто. ™ хл≥б на
¬крањн≥, значить треба його дати й рос≥й-
`
340
`
ському голодаючому роб≥тнику й дати ст≥льки,
ск≥льки йому треба. ј поза¤к ц¤ справа не-
в≥дкладна, то й товарообм≥ни розводити не-
ма коли, а просто бери в кого можно, осо-
бливо в сел¤нських буржуњв ≥ вивозь.
`
"≤ от з ус≥х ≥нформац≥¤, ¤к≥ надход¤ть до
нас з м≥сць, видко, що на селах у де-¤ких
м≥сц¤х зараз робитьс¤ щось неймов≥рне. ѕри-
ход¤ть купки озброЇних людей, з м≥шками
й беруть не т≥льки хл≥б, а все, що т≥льки
можна вз¤ти й вивоз¤ть.
`
"—ел¤не, не розум≥ючи в ч≥м р≥ч, обу-
рюютьс¤ так цими одв≥дувачами, що в де-
¤к≥њх селах, ¤к передають сам≥ ж сел¤не, вже
й окопи приготован≥ самими сел¤нами проти
таких претендент≥в. –≥ч у т≥м, що беретьс¤
хл≥б без ус¤кого плану, самочинно й без
грошей у б≥льшости. Ѕеретьс¤ хл≥б ≥ м≥шоч-
никами, беретьс¤ й ур¤довими агентами, але
беретьс¤ все захватом, неорган≥зоване й так
впливаЇ на сел¤н, що навр¤д чи довго так≥
хл≥бн≥ операц≥њ будуть можлив≥. “а й взагал≥
треба сказати, що насильством, примусовими
м≥рами з нашого сел¤нина багато не в≥зьмеш.
`
"ќтже хл≥б то хл≥б, але ¤к його вз¤ти
краще й б≥льше, це вже залежить од тих
способ≥в, од т≥Їњ с≥стеми, по ¤ким перево-
дитьс¤ ц¤ хл≥бна операц≥¤. ≤ от, звичайно,
вс≥ми засобами дбаючи про негайну допомогу
рос≥йськ≥й соц≥ал≥стичн≥й республ≥ц≥ хл≥бом
`
341
`
≥ иншими продовольчими предметами, ми
все ж таки в першу чергу мусимо звернути
увагу на хибн≥сть тих метод≥в, ¤к≥ дл¤ цього
вживаютьс¤. Ѕо хоч роб≥тниче-сел¤нський
рад¤нський тимчасовий ур¤д ”крањни й Ї
наче б то по за¤вам т. «атонського й —кри-
пника, суверенним, але в робот≥ б≥жуч≥й
цього й не видко. Ѕо в першу ж чергу ур¤д
мус≥в ≥ мусить зараз звернути увагу на на-
лагодженн¤ правильного товарообм≥ну з –о-
с≥Їю' й у першу чергу над≥ленн¤ –ос≥њ хл≥бом.
`
"јле дл¤ цього необх≥дно зкласти умови,
ц≥ умови роз'¤снити украњнському робочому
сел¤нському люду, щоб видно було, що це
не граб≥жництво, ¤к де-¤к≥ вороги рад¤н-
ськоњ влади на ”крањн≥ з'¤совують, а що це
необх≥дна, неминуча, добров≥льна допомога
одноњ незалежноњ й суверенноњ соц≥ал≥стичноњ
рад¤нськоњ республ≥ки друг≥й - так≥й же. “реба,
щоб хл≥б ≥ инш≥ продукти, ¤к≥ необх≥дн≥ в
дану хвилю дл¤ рад¤нськоњ –ос≥њ, були дан≥
добров≥льно украњнським революц≥йним ро-
б≥тництвом м≥ста й села, а цe можливо т≥ль-
ки в тому раз≥, коли наше, особливо сел¤нське
роб≥тництво бачптиме ¤сно, куди цей хл≥б
≥де, кому його дадуть, ск≥льки його треба й
що за цей хл≥б, чи за инший продукт вони,
роб≥тники й сел¤не ”крањнськоњ –еспубл≥ки,
матимуть в≥д роб≥тпик≥в ≥ сел¤н –ос≥йськоњ
–еспубл≥ки. ј це можливе т≥льки тод≥, коли
`
342
`
”крањна не на словах, а на д≥л≥ буде суве-
ренною.  оли сам≥ роб≥тники ”крањни будуть
господар¤ми в своњй соц≥ал≥стичн≥й респу-
бл≥ц≥, а не сторонн≥ претенденти.
`
"ќтже питанн¤ суверенности, а в зв'¤зку
з ним ≥ ¤сн≥сть умов товарообм≥ну м≥ж со-
ц≥ал≥стичними –еспубл≥ками Ї головною пе-
редумовою в справ≥ над≥ленн¤ хл≥бом ≥ ин-
шими продуктами –ос≥њ.
`
"Ќам зараз же закинуть: а, так ви за
таможн≥, кордони хочете будувати м≥ж рес-
публ≥ками в той час, коли це треба зробити
негайно, бо инакше там вимре людн≥сть, ви-
мруть найкращ≥ революц≥онери й соц≥ал≥сти.
Ќа це ми мусимо в≥дпов≥сти, що в≥д того,
що буде учот ≥ рег≥страц≥¤ вивозу, ще не
значить, що будуть таможн≥, ¤ким немаЇ
м≥сц¤ в соц≥ал≥стичн≥й республ≥ц≥, а що до
кордон≥в, то звичайно, коли ми маЇмо д≥ло
з суверенним правительством, то зрозум≥ло,
що й держава, значить, суверенна, а коли це
Ї, то, звичайно, мус¤ть бути й кордони в дер-
жав≥. ƒал≥ нам кажуть: ви, значить, стоњте
за те, щоб вам за хл≥б, та зараз ≥ матер≥¤
була з –ос≥њ, чи инш≥ товари, й взагал≥ ви
за кожну зернину чи пал¤ницю хочете зараз
же в так≥й к≥лькости й одержати ¤кийсь
товар з ћоскви, а це не т≥льки буржуазна
формальн≥сть, а нав≥ть ≥ контр-революц≥¤, бо
цим ви провол≥каЇте час ≥ морите голодом
`
343
`
людей –ос≥њ й губитe всю пролетарську
справу.
`
"Ќа це наша в≥дпов≥дь така, що мати
правильний товарообм≥н ≥ учот вивозу це не
значить, що треба зараз же й одержувати за
кожну пал¤ницю чи зернину.
`
"Ќ≥, це значить, що можна негайно ви-
везти 50 м≥л≥он≥в пуд≥в хл≥ба й знати, що
його вивезено й здано роб≥тникам –ос≥њ, а
за це не тепер, так згодом, а роб≥тники
”крањнськоњ –еспубл≥ки одержуть ≥ л≥с, ≥ ма-
нуфактуру й усе, що т≥льки зможе дати ро-
б≥тник –ос≥њ.  оли ж в≥н н≥ тепер, н≥ згодом
не зможе повернути продуктами за все, що
вз¤в, то значить немаЇ й не може бути пра-
вильного соц≥ал≥стичного товарообм≥ну.
`
"“од≥ може йти питанн¤ про одноразову
чи пост≥йну допомогу роб≥тник≥в одноњ со-
ц≥ал≥стичноњ держави друг≥й. “ак це теж
треба ставити ¤сно й отверто. ƒопомога, так
допомога, й коли вона необх≥дна, то наш
сел¤нський украњнський роб≥тник мусить њњ
дати, але знов таки т≥льки орган≥зованим
пор¤дком ≥ учотом, а не самочинними рекв≥-
з≥ц≥¤ми й м≥шочн≥њми операц≥¤ми. ќтже чим
швидче й чим ¤сн≥ше буде поставлена пол≥-
тика ”р¤ду ”крањни, ¤к незалежноњ соц≥ал≥-
стичноњ республ≥ки, чим швидче буде про-
ведено пол≥тику правильного товарообм≥ну,
тим швидче й усп≥шн≥ше п≥де справа з на-
`
344
`
д≥ленн¤м хл≥бом ≥ вс≥м необх≥дним роб≥тник≥в
рос≥йськоњ соц≥ал≥стичноњ республ≥ки."
`
–озум≥Їтьс¤, "суверенна" п¤таковщина не
хот≥ла (та з природи своЇњ й не могла)
прислухатись до голосу украњнських соц≥а-
л≥ст≥в.
`
ћало того, економична пол≥тика цих шко-
дливих людей д≥йшла до того, що не т≥ль-
ки в сел¤н почало одб≥ратис¤ њхнЇ майно,
але й у промислових роб≥тник≥в. ¬се н≥би
р¤туючи революц≥ю, п¤таковщина стала ви-
возити в –ос≥ю машини з фабрик, засоби
транспорту, вуг≥ль, сир≥вець ≥ готов≥ вироби
≥ндустр≥њ.
`
як н≥ ставилось прихильно роб≥тництво
до сов≥тськоњ влади, ¤к н≥ хот≥ло помогти
своњм братам у –ос≥њ, але й воно не могло
байдуже дивитись на те, що його так без-
церемонно, так самодержавне, без його згоди
й без ус¤коњ компенсац≥њ обдиралось, кида-
лос¤ в злидн≥ й безроб≥тт¤.
`
≤ от знов можна запитати:
`
„и був наклеп ƒиректор≥њ, коли вона,
знаючи п¤таковщину, бо¤лас¤, що й трудове
сел¤нство й частину роб≥тництва буде од≥-
пхнуто, що н≥¤коњ диктатури пролетар≥ату й
сел¤нства не буде, а буде соб≥ проста в≥й-
ськова окупац≥¤ ”крањни дл¤ викачуванн¤
продукт≥в з нењ й перетворенн¤ њњ в колон≥ю?
`
ƒ≥йсно, вс¤ пол≥тика "украњнського" —о-
`
345
`
в≥тського ”р¤ду т≥льки до того й зводилась.
≤ справедливо писав той самий орган укр.
незалежник≥в "„ервоний ѕрапор":
`
"«  урську присилаютьс¤ до  ињва в≥й-
ська дл¤ несенн¤ охорони тут. ¬≥дт≥л¤ ж
присилають наказ про од≥сланн¤ до  урську
зал≥зничого рухомого складу.
`
"” ћоскв≥ ж пишуть про те, що з ”кра-
њни маЇ попливти до ћоскви й харч ≥ сир≥вець.
`
"«вичайно, ми розум≥Їмо трудне стано-
вище ћосковщини й допомогти њй необх≥дно.
`
"јле ж коли вс¤ украњнська революц≥¤ Ї
лише продовольчою справою дл¤ ћоскви, то
дл¤ чого тод≥ говорити про комун≥зм, роб≥т-
ниче-сел¤нську ”крањну ≥ т. д.
`
"Ќеобх≥дна ¤сна в≥дпов≥дь ур¤ду, чи щи-
ро в≥н хоче будувати соц≥ал≥стичну ”крањну,
чи в≥н розгл¤даЇ њњ лише, ¤к рос≥йську ко-
лоњ≥≥ю."
`
јле в≥дпов≥дь п¤таковщини була вже в
сам≥й њњ пол≥тиц≥.
`
≤ ¤к неминучий насл≥док њњ почало все
б≥льше й б≥льше розвиватис¤ невдоволенн¤
¤к сел¤нства, так нав≥ть ≥ роб≥тництва. ”кра-
њнськ≥ соц≥ал≥стичн≥ парт≥њ, особливо ж неза-
лежники, почали ставати в усе гостр≥йшу
та гостр≥йшу опоз≥ц≥ю до ”р¤ду. ”р¤д на цe
почав одпов≥дати репрес≥¤ми, а на невдово-
ленн¤ сел¤н карними експед≥ц≥¤ми. —ел¤нство
в в≥дпов≥дь уз¤лось за зброю. ѕочав розгора-
`
346
`
т¤с¤ вогонь повстанського руху, керовниками
й переважно ≥н≥ц≥аторами ¤кого були нац≥о-
нально св≥дом≥ елементи.
`
Ќа це п¤таковщина в≥дпов≥ла ще дуж-
чими репрес≥¤ми й терором "чрезвичайок".
≤стнуванн¤ украњнських соц≥ал≥стичних парт≥й
стало неможливим. ( р≥м л≥вих укр. есер≥в
"боротьбист≥в", ¤к≥ трималис¤ б≥льш угодовоњ
пол≥тики.)
`
“ак, наприклад, украњнськ≥ незалежники
мус≥ли т≥кати в п≥дполл¤, а частина кину-
лась у повстанн¤, щоб з зброЇю в руках бо-
ротис¤ проти п¤таковщини.
`
’арактерним документом ≥дейного пов-
станського руху може служити "”льт≥ма-
тум" укр. незалежника ёр≥¤ ћазуренка,
"отамана √оловного Ўтабу повстанських
в≥йськ ”крањни".
`
÷ей документ починавс¤ так:
`
"”льт≥матум
`
√олов≥, так званого, ”крањнського –об≥тниче-
—ел¤нського ”р¤ду –аковському.
`
1919 р. „ервн¤ 25 дн¤ м. —квира.
`
"¬≥д ≥мени повставшого украњнського пра-
цюючого народу за¤вл¤ю вам, що роб≥тники
й сел¤не ”крањни повстали проти вас, ¤к
влади рос≥йських завойовник≥в, котра, при-
крившись св¤тими дл¤ нас гаслами:
`
"1) ¬лади рад –об≥тник≥в ≥ —ел¤н.
`
347
`
"2) —амовизначенн¤ народ≥в, аж до в≥до-
кремленн¤.
`
"«) Ѕоротьби проти ≥мпер≥ал≥ст≥в-завойов-
ник≥в ≥ грабител≥в працюючих мас, - псуЇ не
т≥льки вс≥ св¤т≥ гасла й руйнуЇ д≥йсну владу
роб≥тник≥в ≥ незаможних сел¤н сус≥дньоњ
держави, а ще й використовуЇ њх у метах
далеких в≥д ус¤кого соц≥ал≥стичного устрою."
`
ј дал≥ йшов ц≥лий р¤д пункт≥в обвину-
ваченн¤ ”р¤ду –аковського в усьому тому,
що предбачала ƒиректор≥¤ й чим одзнача-
лас¤ вс¤ пол≥тика п¤таковц≥в на ”крањн≥.
¬к≥нц≥ повстанц¤ми пропонувалось ѕрави-
тельству –аковського перестати ≥менуватись
”р¤дом ”кр. —ов. –еспубл≥ки, передати
владу ѕовстанським –еволюц≥йним  ом≥те-
там, вивести вс≥ своњ в≥йська з ”крањни ≥ т. п.
`
јле на це п¤таковщина знов одпов≥ла
ще дужчим терором ≥ в≥йною. ≥ ц¤ вну-
тр≥шн¤, братоубийча в≥йна ще б≥льш руйну-
вала край, п≥дривала саму ≥дею революц≥њ й
комун≥зму, скр≥пл¤ла контрреволюц≥йн≥ сили
й знесилювала ще б≥льше саму –ос≥ю, бо
тепер влада п¤таковщини, вигнана з сел,
тримаючись т≥льки по л≥н≥¤х зал≥зниць та в
б≥льших м≥стах, не могла вже майже н≥чого
добути з ”крањни дл¤ голодаючоњ –ос≥њ.
`
ѕовстанн¤, ¤к неестетично признавс¤
член ”р¤ду –аковського ƒ. ћануњльський,
роз'њло п¤таковщину, "¤к с≥ф≥л≥с".
`
348
`
ј найкраще скористувалась цим контр-
революц≥¤ в особ≥ ƒен≥к≥на. ÷ьому генера-
лов≥ не трудно було "роз'њдену с≥ф≥л≥сом"
повстанн¤ п¤таковщнну подужати. ≥ в≥н
подужав ≥ њњ, й тих, кого вона сама роз'њдала
та нищила.
`
≤стор≥¤ знову, ще раз давала свою жор-
стоку, сувору лекц≥ю.
`