–ќ«ƒ≤Ћ V.
`
ќсновна хиба украњнськоњ демократ≥њ.
`
1. Ќе маси винн≥. - 2. —оц≥ал≥зм малорос≥йського 
хутор¤нина.
`
1. Ќе маси винн≥.
 `
јле украњнська демократ≥¤ не зрозум≥ла 
д≥йсноњ сут≥ прихильности украњнських ши- 
роких мас до своЇњ влади. ≤ це нерозум≥нн¤ 
було одною з причин тих помилок ≥ неудач, 
¤к≥ так щедро посипались, дал≥ на голову 
молодоњ украњнськоњ державности.
`
 оли анал≥зуЇш тепер ус≥ т≥ под≥њ, ¤к≥ 
таким бурхливим, болючим вихором проно- 
сились кр≥зь ≥стор≥ю украњнського в≥дро- 
дженн¤, то перш усього задаЇш соб≥ питанн¤:
¤к же то так сталось, що т≥ маси, ¤к≥ так 
гар¤че, так в≥ддано п≥ддержували й боро- 
нили украњнську владу, ¤к≥ так гор≥ли нац≥о- 
нальним чутт¤м ≥ ви¤вл¤ли таку м≥ць нац≥о- 
нальноњ самосв≥домости, ¤к воно так сталось, 
що вони раптом одвернулись в≥д нас, поки- 
нули й нав≥ть повстали проти своЇњ влади?
`
ћи тод≥, коли прихильн≥сть мас до нас
`
88
`
гасла й пом≥рала, по¤снювали це большевиз-
мом. Ѕольшевики, мовл¤в, здеморал≥зували 
салдатськ≥ маси, заг≥тували њх, оббр≥хали 
украњнську владу перед ними, розпалили 
своЇю демагог≥Їю њхн≥ темн≥ ≥нст≥нкти, по- 
т¤гли за собою безсов≥сними, безогл¤дними 
об≥ц¤нн¤ми вс¤ких незд≥йснимих благ, - от 
маси й п≥шли за ними. ј ми, мовл¤в, чесно 
поводились, ми не об≥ц¤ли того, що немож- 
ливо, ми дбали про орган≥зац≥ю житт¤, ладу, 
пор¤дку, ми не хот≥ли руйнувати господар- 
ських сил крањни, ми кликали маси до д≥сц≥-
пл≥ни духа, до роботи, а це здеморал≥зова- 
ним масам не подобалось ≥ вони через те 
одвернулись од нас.
`
“ак ми тод≥ роз'¤сн¤ли с≥туац≥ю. “ак, ма- 
буть, будуть роз'¤сн¤ть њњ украњнськ≥ ≥сто- 
рики. јле таке роз'¤сненн¤ буде або нещире 
або нањвне, ¤к воно було й у нас.
`
“ак по¤сн¤лось ≥ по¤сн¤тиметьс¤ особливо 
ще й дл¤ того, щоб виправдати наш≥ маси, 
щоб довести, що вони таки мали нац≥ональну 
св≥дом≥сть, а що њх т≥льки збаламутили во- 
роги украњнства й через те вони так схиб- 
нули п≥д той час.
`
“ак само вороги украњнського в≥дроджен- 
н¤ будуть посилатис¤ на цей момент ≥ до- 
водити, що н≥¤коњ нац≥ональноњ св≥домости 
у мас не було, бо от-же вони повстали ж сам≥ 
прот≥њ украњнськоњ влади.
`
89
`
≤ те й друге по¤сненн¤ - не в≥рне. ¬с¤ 
причина в тому, що украњнська влада, що 
вс¤ керуюча, парт≥йна украњнська демократ≥¤ 
роз≥йшлас¤ з своњми масами, що вона була 
соц≥альне непосл≥довна, нер≥шуча, неви- 
разна й не соц≥ал≥стична.
`
2. —оц≥ал≥зм малорос≥йського хутор¤нина.
`
ѕовтор¤ю сказане мною в початку с≥Їњ 
прац≥: ми, вс≥ украњнськ≥ керуюч≥ парт≥њ, були 
не соц≥ал≥стами, а т≥льки демократами, рес- 
публ≥канц¤ми й нац≥ональними револю-
ц≥онерами.
`
ѕравда, ми вс≥ називали себе соц≥ал≥ста- 
ми: соц≥альдемократи (н≥би правов≥рн≥ вже, 
давн≥ соц≥ал≥сти), соц≥ал≥сти-революц≥онери, 
соц≥ал≥сти-федерал≥сти, соц≥ал≥сти-самост≥й- 
ники. ¬се соц≥ал≥сти. јле це все були не 
в≥рн≥ назви. ќдна т≥льки групка, що ство- 
рилас¤ п≥д час революц≥њ, ц≥лком в≥рно, щиро 
й чесно назвала себе, а ≥менно: "нац≥ональ- 
на революц≥йна парт≥¤". „лени сењ "парт≥њ" 
отверто називали себе не-соц≥ал≥стами, але 
характерно те, що вони ц≥лком погожува-
лись з ус≥ма постановами, з ус≥Їю соц≥аль- 
ною пол≥тикою керуючих соц≥ал≥стичних 
парт≥й ÷ентральноњ –ади.
`
ўо соц≥ал≥зм був тод≥ в мод≥, що кожний 
протестант проти царських пол≥цањв називав 
себе соц≥ал≥стом, це в≥домо. јле через що
`
90
`
ж усе таки ≥менно _соц≥ал≥стами_ себе на- 
зивали? „ому не революц≥онерами? „ого 
назва т≥льки революц≥онер, демократ, респу- 
бл≥канець не задовольн¤ла й конче треба 
було ще "соц≥ал≥стом" назватись?
`
Ѕо маси, мовл¤в; найб≥льше в≥рили т≥ль- 
ки соц≥ал≥стам. ≤ через те б≥дн≥ люди, ¤к≥ 
до революц≥њ ≥дейно ворогували з соц≥ал≥- 
стами, ¤к≥ все своЇ житт¤ жили ¤к добр≥, 
спок≥йн≥ буржуа, ¤к≥ н≥коли н≥¤коњ революц≥њ 
н≥ в ¤к≥й галуз≥ буржуазного житт¤ не до- 
пускали, раптом мус≥ли назвати себе соц≥а- 
л≥стами, коли хот≥ли брати активну участь 
у пол≥тичн≥й чи нац≥ональн≥й революц≥њ. Ѕо 
маси инакше й слухати б њх не схот≥ли.
`
“ак, д≥йсно, маси б њх инакше не схот≥ли 
слухати. Ѕо маси, коли не науково, то ≥н- 
туњц≥Їю в≥дчували суть соц≥ал≥зму, вони 
своњм класовим ≥нст≥нктом угадували д≥йсний 
зм≥ст цього ученн¤.  оли б не було справ- 
жн≥х соц≥ал≥стичних парт≥й, ¤к≥ давали ло-
зунги масам, ¤к≥ њх вели по шл¤ху соц≥ал≥з- 
му, то сам≥ маси п≥д час цењ революц≥њ ви- 
творили б так≥ лозунги, ¤к витворювали њх 
вони, наприклад, на ”крањн≥ п≥д час ’мель- 
ниччини, гайдамаччини, коли маси боролись 
за лозунги соц≥ального визволенн¤: геть 
ус¤ких соц≥альних експлуататор≥в! (ј ¤к та- 
кими експлуататорами були переважно кл¤-
си пом≥щицьк≥ та торгов≥, а вони репрезен-
`
91
`
тувались пол¤ками й Ївре¤ми, то зв≥дси й 
клич "геть л¤х≥в ≥ жид≥в" був, б≥льш соц≥аль- 
ного, н≥ж нац≥онального характеру.)
`
Ѕо з того часу, ¤к одна частина люд-
ськости поневолена другою, ¤к одна кл¤са 
визискуЇ, топче друг≥ й користуЇтьс¤ ними, 
¤к гноЇм дл¤ своЇњ сили й росту, з того часу 
серед цих поневолених живе невгамоване, 
невтихомирене, в≥чно непок≥йне, в≥чно болю- 
че прагненн¤ до свого визволенн¤, до ски- 
ненн¤ пануванн¤ одних людей над другими, 
до соц≥альноњ справедливости, се-б-то до 
знищенн¤ под≥лу людей на кл¤си, на пану- 
ючих ≥ поневолених.
`
ѕрацююч≥, соц≥ально-поневолен≥, визиску- 
ван≥ Ї з природи своЇњ соц≥ал≥стами. Ѕо ще 
раз: соц≥ал≥зм Ї визволенн¤ в≥д ус¤кого утиску, 
рабства, глуму й визиску. јле соц≥ал≥зм 
поневолених Ї не той соц≥ал≥зм, ¤кий розу- 
м≥ють ≥ розум≥ли т≥ "соц≥ал≥сти", що дл¤ до-
в≥рр¤ мас п≥дфарбувалис¤ п≥д його.
`
ј також ≥ не той, ¤кий розум≥ла украњнська 
демократ≥¤, не виключаючи й наших "маркс≥-
ст≥в" соц≥альдемократ≥в. ћи, украњнськ≥ со-
ц≥альдемократи, вихолостали маркс≥зм. ћи 
вир≥зали в його життЇву, творчу, активну 
частину й лишились безплодними, неактив- 
ними, гладкими кабанц¤ми. ћи лишили соб≥ 
з цього революц≥йного, жагучого, повного 
протесту, гн≥ву й великоњ вол≥ вченн¤ т≥льки
`
92
`
одну половину: об'ективш≥й х≥д под≥й. ћи 
прин¤ли з його т≥льки те, що нам може дати 
незалежний в≥д нашоњ вол≥, в≥д наших пра- 
гнень, механичний розвиток соц≥альних в≥д- 
носин.
`
ќ, ми з легким серцем, з великою охотою 
прин¤ли такий маркс≥зм.  оли, мовл¤в, 
людське громад¤нство роз≥в'Їтьс¤ до свого 
лог≥чного к≥нц¤, коли розвиток продукц≥й-
них сил кап≥тал≥стичного ладу д≥йде до сво- 
го необх≥дного, ≥сторичного довершенн¤, коли 
назр≥ють сам≥ собою нов≥ сили, новий лад, 
тод≥ царство кап≥талу само собою упаде, тод≥ 
настане соц≥ал≥зм, р≥вн≥сть, вища соц≥альна 
справедлив≥сть.
`
ј до того часу такий "соц≥ал≥ст" м≥г 
бути й пом≥щиком, ≥ фабрикантом, ≥ актив- 
ним визускувачем чужоњ прац≥, параз≥том, 
дармоњдом, м≥г жити етикою пануючих, п≥д- 
держувати вс≥ установи буржуазного ладу, 
м≥г без протест≥в, без найменьчих усиль бути 
в≥рним прихильником несправедливого ладу, 
- бо що, мовл¤в, зробиш, коли такий об'Їк- 
тивний х≥д р≥чей, коли закон≥в громад¤нства 
не перевернеш усилл¤ми особи чи парт≥њ, 
поки в йому не визр≥Ї новий лад з новими 
законами.
`
“акий "маркс≥зм" був под≥бний до того 
легендарного малорос≥йського гладкого ху- 
тор¤нина, ¤кий лежав п≥д деревом ≥ ковтав
`
93
`
вареники, що росли на тому дерев≥ й падали 
йому в рот. ўе сам≥ й у сметану вмочалис¤. 
Ќаш соц≥ал≥зм був ц≥лком под≥бний до цих 
вареник≥в. ћи лежали соб≥, ситеньк≥, гла- 
деньк≥, в буржуазному холодочку, т≥шились 
на м'¤геньк≥й травичц≥, мугикали соб≥ мало- 
рос≥йськ≥ п≥сеньк≥ й ждали, що вареники 
соц≥ал≥зму визр≥ють на нашому хутор¤нському 
дерев≥ й падатимуть нам у рот. Ќаше ж усил-
л¤ буде т≥льки в тому, щоб розз¤вити свого 
малорос≥¤нського ротика й ковтнути чудо- 
д≥йний пл≥д об'Їктивного розвитку р≥чей.
`
“а й то ще коли те буде! Ќе за нашого 
в≥ку, х≥ба що внукам упаде в рот.
`
≤ ми тим, по правд≥ сказати, дуже й не 
клопотались ≥ не журились. ¬иростуть на 
верб≥ вареники, чудесно, ми н≥чого не мали 
проти њх, навпаки, ми ж сам≥ казали, що 
вони таки колись визр≥ють. Ќе визр≥ють? 
Ќу, що ж, ми не винн≥.
`
ј все ж таки ми соц≥ал≥сти, маркс≥сти, 
бо ми маЇмо програму соц≥ал≥стичну, ми в 
своњх промовах ≥ статт¤х завжди вживаЇмо 
так≥ вирази, ¤к: "пролетар≥ат", "буржуаз≥¤", 
"розвиток продукц≥йних сил", "кл¤сов≥ проти- 
р≥чч¤" й инч≥ хорош≥, учен≥ маркс≥стськ≥ 
слова, а др≥бна буржуаз≥¤, от≥ вс≥ есери, 
есефи, не любл¤ть уживати цих сл≥в, отже 
вони, значить, не чист≥ соц≥ал≥сти.
`
Ќе маючи сам≥ жагучого, одважного пра-
`
94
`
гненн¤ знищенн¤ в самих його основах, у 
самому його грунт≥ кап≥тал≥стичного ладу, 
ми й другим не в≥рили, не розум≥ли њх, не 
розум≥ли великоњ, могутньоњ простоти боль-
шевизму, тоњ простоти, ¤ка Ї властивою вс≥м 
щирим, посл≥довним, дл¤ блага великоњ б≥ль-
шости людськости напр¤мленим вченн¤м. Ќе 
демагог≥¤, а велика простота й щир≥сть њхн≥х 
стремл≥нь, њхньоњ акц≥њ т¤гли до себе страж-
дуч≥, експлуатован≥ маси. Ќаприклад.
`
Ѕольшевики опов≥щають в≥йну в≥йн≥. ¬они 
викликають своЇю аг≥тац≥Їю й пропагандою 
огиду, обуренн¤ й ненависть поневолених 
кл¤с до цього страшенного зла, до цього 
злочинства пануючих кл¤с, ¤к≥ в ≥м'¤ своњх 
кл¤сових ≥нтерес≥в убивали м≥лл≥они людей, 
руйнували житт¤ дес¤тк≥в м≥лл≥он≥в родин, 
нищили сотн≥ й тис¤ч≥ м≥лл≥он≥в рубл≥в на 
це нечуване побоњще. ≥ з повною посл≥дов-
ностю, з невмолимою упертостю робл¤ть усе,
щоб спинити це страх≥тт¤: руйнують арм≥ю, 
розкладають њњ, знесилюють, примушують 
“имчасове ѕравительство серйозно думати 
про припиненн¤ побоњща, про мир. ¬они н≥ 
перед чим не зупин¤ютьс¤. ƒоговори з союз- 
никами?   чорту вс¤к≥ договори з св≥товими 
граб≥жниками, ≥нтереси м≥лл≥он≥в працюючих 
вище вс¤ких договор≥в. ≤нтереси –ос≥њ? 
ћ≥жнародн¤ с≥туац≥¤? Ќ≥¤ких м≥жнародн≥х, 
≥мпер≥ал≥стичних ≥нтерес≥в у працюючих кл¤с
`
95
`
немаЇ й не може бути. ћаси, розум≥Їтьс¤, не 
могли не в≥дчувати цењ щирости, цењ в≥д-
даности большевик≥в њхн≥м ≥нтересам.
`
ƒал≥. Ѕольшевики аг≥тують за д≥йсну 
революц≥ю, за знищенн¤ пануванн¤ параз≥-
тарних, експлуататорських кл¤с, за повне 
соц≥альне визволенн¤ широких мас. ≤ посл≥- 
довно, твердо, непохитно, до самого к≥нц¤ 
провад¤ть своњ ≥дењ в житт¤. ¬они нищ¤ть 
ус≥ апарати, вс≥ органи кл¤сового пануванн¤ 
буржуаз≥њ, перевертають до гори ногами вс≥ 
пон¤тт¤, викидають на см≥тник ус≥ закони 
пануючих, усю њхню етику, звичањ, моди, все 
чисто. ¬они мають на мет≥ т≥льки ≥нтереси 
покривджених ≥ працюючих. ’то працюЇ, 
той маЇ право на владу, на повагу, на 
житт¤. ¬с≥ параз≥ти, дармоњди, вс≥, хто не 
творить ц≥нност≥в житт¤, - не повинн≥ мати 
м≥сц¤ в новому громад¤нств≥.
`
≤ ¤к же могли от≥ покривджен≥, працююч≥ 
не в≥дчувати с≥мпат≥й до большевик≥в, не 
в≥рити њм, не йти за ними?
`
Ѕольшевики робили, д≥¤ли т≥льки дл¤ 
мас, ≥ через те вони в≥рили т≥льки в маси, 
через те у них був запал, вол¤, прагненн¤, 
захват, ентуз≥азм.
`
ћи ж не мали н≥ в≥ри тоњ, н≥ захвату, а, 
значить, не мали й дов≥рр¤ мас. ÷е було в 
нас у перший пер≥од творенн¤ нашоњ дер-
жавности, коли соц≥альний ≥ нац≥ональний
`
96
`
моменти зливались в одне сильне, см≥ливе 
ц≥ле. “од≥ був ≥ наш ентуз≥азм, ≥ наша не- 
переможн≥сть, ≥ непоборима, непохитна в≥ра 
мас.
`
јле дал≥ в нас не вистарчило см≥ливости, 
одваги, широти й далекос¤жности погл¤ду. 
ћи зл¤кались "темних ≥нст≥нкт≥в" мас, ми 
перестрашились њхньоњ великоњ простоти, нам 
забракло дальшого, б≥льшого ентуз≥азму.
`
ј забракло через те, що ми не мали силь- 
ного, нац≥ональне св≥домого пролетар≥ату. 
Ќаше роб≥тництво силою прокл¤тих ≥сторич- 
них умов було в переважн≥й б≥льшости своњй 
зденац≥онал≥зовано, зрус≥ф≥ковано. „ерез те ми 
не мали широких пролетарських мас, ¤к≥ б 
силою свого войовничого, революц≥йного духу 
п≥дпихали нас, керовник≥в, ¤к≥ б вимагали в≥д 
нас р≥шучости, ¤к≥ б вид≥лили з себе нов≥ 
кадри революц≥йних керовник≥в, ≥ нац≥ональ- 
не св≥домих, ≥ соц≥альне одважних. Ќаша 
головна опорна сила була в сел¤нств≥. ≥ то 
не в голот≥ с≥льськ≥й, а в б≥льш заможно- 
му сел¤нств≥, ¤к б≥льш розвиненому й нац≥о- 
нально-св≥домому. —ел¤нство ж само по соб≥ 
н≥коли в соц≥альних рухах керуючоњ рол≥ не 
грало, воно завс≥гди йшло за б≥льш розви- 
неними й революц≥йними кл¤сами. ќтже 
воно й у нас не могло витворити сили ≥н≥- 
ц≥ативи, не могло дати нових керовник≥в. 
Ќайб≥льше, що воно могло зробити, це од- 
`
97
`
вернутись в≥д тих, хто не задовольн¤в його, 
й п≥ти за р≥шучими й см≥ливими.
`
јле зам≥сць того, щоб ≥ти до свого про- 
летар≥ату, хоча би й ще не зовс≥м пробу- 
дженого нац≥ональне, зам≥сць того, щоб бу- 
дити його й наб≥ратись у його соц≥альноњ 
р≥шучости й одважности, зам≥сць того, щоб, 
п≥шовши з ним _соц≥ально_, повести його 
за собою _нац≥онально_, ми одсахнулись в≥д 
його, ми зл¤кались його й нав≥ть того сел¤н- 
ства, що п≥шло за ним.
`
÷е була основна помилка й хиба наша. 
ј з нењ вже консеквентно стали випли- 
вати й ус≥ наш≥ дальш≥, болюч≥ й шкодлив≥ 
помилки. ≤ головною з них було фальшиве 
розум≥нн¤ нашоњ нац≥онально-украњнськоњ 
державности.