–ќ«ƒ≤Ћ XV.
`
 онфл≥кт двох сил.
`
1. √ост≥ й друз≥. - 2. ’утор¤нка й на н≥мецьк≥й гар- 
мат≥. - 3. "—оц≥ал≥стично"-хутор¤нська д≥¤льн≥сть.-  
ј. Ќ≥ паничам, н≥ парубкам. - 5. ≤ "н≥ туди, ћикито, 
н≥ сюди, ћикито".
`
1. √ост≥ й друз≥.
`
¬ к≥льки тижн≥в усю ”крањну було "ви- 
чищено" в≥д большевицькоњ влади. ћуравйов 
вихвал¤вс¤, що њњ було принесено з п≥вночи 
"на в≥стр¤х штик≥в" на ”крањну. ’валькувата, 
поверхова неправда. Ѕез украњнських мас 
н≥¤к≥ п≥вн≥чн≥ штики н≥¤коњ влади не мали би.
`
јле що украњнська влада повернулас¤ на 
т¤жких н≥мецьких гарматах, то тут, хоч н≥хто 
тим не хваливс¤, була г≥рка правда.
`
≤ ц≥лком природно, що кожний ц≥кавивс¤:
а що ж дал≥ буде, що кр≥м украњнсько-на- 
ц≥ональноњ влади ще принесуть ”крањн≥ от≥ 
н≥мецьк≥ т¤жк≥ гармати?
`
”крањнська влада старалас¤ заспокоњти 
населенн¤ вс¤кими оф≥ц≥альними й неоф≥- 
ц≥альними роз'¤сненн¤ми, в≥дозвами й опо-
`
300
`
в≥щенн¤ми. Ќаприклад, голова ÷. –ади ћ. 
√рушевський так говорив: "¬≥йсько н≥мц¤м 
самим потр≥бно й тому њхн≥ полки зостануть- 
с¤ доти, доки вони будуть потр≥бн≥ нашому 
ѕравительству дл¤ очищенн¤ ”крањни. ѓм 
наказано не грабувати, не кривдити украњн- 
ську людн≥сть, бо н≥мецьке ѕравительство 
хоче, щоб м≥ж ”крањною й Ќ≥меччиною були 
в≥дносини щир≥ й дружн≥ та щоб украњнська 
людн≥сть дивилась на н≥мц≥в, ¤к на своњх 
при¤тел≥в".
`
√олова ж –ади Ќародн≥х ћ≥н≥стр≥в давав 
таке ц≥каве по¤сненн¤:
`
"¬≥йна, об'¤влена —ов≥том Ќародн≥х  о- 
м≥сар≥в ”крањн≥, захопила нашу молоду ”кра- 
њнську Ќародню –еспубл≥ку зовс≥м неп≥д-
готовленою. Ѕольшевики наслали на ”крањну 
силу свого в≥йська й червоногвард≥йц≥в 
(здеб≥льшого грабител≥в ≥ злочинц≥в), котр≥ 
сараною пройшли по нашому краю, беручи 
м≥сто за м≥стом, ≥ захопили нав≥ть  ињв.
`
"÷ентральна –ада та ѕравительство ”кра- 
њни - –ада Ќародн≥х ћ≥н≥стр≥в мус≥ли поки- 
нути на де¤кий час  ињв, вињхали на ¬олинь 
≥ почали збирати сили проти насильник≥в ≥ 
граб≥жник≥в. јле одурений большевиками наш 
народ дуже мл¤во п≥д≥ймавс¤ на охорону 
свого краю, своЇњ вол≥, свого багацтва, а тим 
часом большевики без ладу, без контрол≥ 
в≥дбирали та грабували у сел¤н ус¤кий про- 
`
301
`
дукт, ¤к то: хл≥б, худобину, цукор, ≥ виво- 
зили у ¬еликорос≥ю. –уйнували вони все 
народне багацтво, а людн≥сть нашу розстр≥- 
лювали тис¤чами й дес¤тками тис¤ч.
`
"≤ от, щоб припинити руњну краю, щоб 
заховати людн≥сть в≥д розстр≥лу, знущанн¤ 
та грабунку, ”крањнське ѕравительство через 
свою мирову делегац≥ю звернулос¤ 12 лютого 
с. р. до н≥мецького народу за допомогою проти 
граб≥жник≥в. Ќ≥мецький народ згодивс¤ допо- 
могти нашому народов≥ й вислав на ”крањну 
в≥йсько.
`
"¬ тих м≥сц¤х, де загод¤ роз'¤снено насе- 
ленню про мету приходу н≥мц≥в, там, де 
малас¤ хоч ¤кась влада, там украњнське на- 
селенн¤ в≥днеслос¤ спок≥йно й нав≥ть задо-
волено. Ќавпаки, в м≥сц¤х, де аг≥тували 
большевики, населенн¤ зустр≥ло н≥мецьк≥ 
в≥йська вороже й нав≥ть з≥ зброЇю в руках.
`
"ўо до в≥дношенн¤ н≥мецькоњ старшини й 
”крањнського ѕравйтельства, то се - в≥д- 
ношенн¤ сп≥вроб≥тництва; добр≥ при¤зн≥ в≥д- 
носини, без ¤ких-то небудь непорозум≥нь. 
Ќ≥мецьке в≥йсько, ¤ко друже, не вм≥шуЇтьс¤ 
у внутр≥шн≥ д≥ла, в хатн≥ справи ”крањнськоњ 
Ќародньоњ –еспубл≥ки. Ќ≥мецька старшина не 
судить, не караЇ громад¤н нашоњ –еспубл≥ки, 
а коли кого арештуЇ, то т≥льки за напад на 
н≥мецьк≥ в≥йська або за допомогу большеви-
кам. ўо до рекв≥з≥ц≥њ хл≥ба, худоби й инших
`
302
`
продукт≥в, то робл¤ть се н≥мецьк≥ в≥йська не 
дл¤ вивозу в Ќ≥меччину, а дл¤ потреб по-
ходного часу; але при рекв≥з≥ц≥њ н≥мц≥ ви- 
дають кв≥тки (розписки), по ¤ким буде пла- 
тити ”крањнське ѕравительство.
`
"Ќарешт≥ мушу сказати, що на мою думку 
при наш≥й зорган≥зованости дружн≥ в≥дноси- 
ни з могутньою н≥мецькою державою при- 
несуть лише користь молод≥й ”крањнськ≥й –ес- 
публ≥ц≥, зм≥цн¤ть њњ й поставл¤ть нар≥вн≥ з 
иншими великими державами."
`
як≥ саме були т≥ "при¤зн≥" в≥дносини й 
¤к н≥мц≥ не вм≥щувались у внутр≥шн≥ справи, 
ви¤вилось дал≥.
`
ћус≥ли й сам≥ н≥мц≥ щось сказати дл¤ 
заспокоЇнн¤. ≤ представники н≥мецького штабу 
говорили так:
`
"Ќ≥мецьк≥ в≥йська прийшли на ”крањну 
на просьбу ”крањнського ѕравительства, щоб 
установити знов спок≥й ≥ лад. “аким чином 
н≥мецьк≥ в≥йська - гост≥ ”крањнського ѕрави- 
тельства й тому в≥дносини пом≥ж ними добр≥.
`
"”крањнськ≥ в≥йська п≥дл¤гають найблизч≥й 
н≥мецьк≥й старшин≥ й п≥д њњ проводом воюють 
сп≥льно з н≥мецьким в≥йськом.
`
"¬≥дношенн¤ неселенн¤ дуже неоднакове, 
дивл¤чись по погл¤дам ≥ в≥дношенню насе- 
ленн¤. ”с≥ бажаюч≥ пор¤дку, котр≥ сто¤ть на 
боц≥ ѕравительства, бачуть у н≥мц¤х своњх 
визвольник≥в ≥ задоволен≥ з њх приходу. ¬о-
`
203
`
роги ѕравительства, а так само й ус≥, хто 
через непор¤дки м≥г багат≥ти, й насамперед 
широк≥ кола, котрих нацьковано й неправдиво 
осв≥домлено, т≥ бачуть у н≥мц¤х своњх ворог≥в 
≥ бо¤тьс¤ через них щось утер¤ти. ќсобливо 
треба п≥дкреслити, що б≥льша частина сел¤н 
гадаЇ, що н≥мц≥ покликан≥ багатими пом≥щи- 
ками, щоб перешкодити розд≥лов≥ земл≥. —е 
- брехн¤, бо н≥мц≥ н≥ в ¤к≥м раз≥ не мають 
нам≥ру втручатис¤ у внутр≥шн≥ пол≥тичн≥ 
в≥дносини украњнц≥в.
`
"ўодо запитань, ¤к далеко п≥де н≥мецьке 
в≥йсько по ”крањн≥, то се в першу чергу за- 
лежить в≥д бажанн¤ ”крањнського ѕравитель- 
ства.
`
"¬ раз≥, ¤к се було-б потр≥бне, Ќ≥меччина, 
не дивл¤чись на важку боротьбу на зах≥дн≥м 
фронт≥, ц≥лком у силах над≥слати на ”крањну 
ще значно б≥льше в≥йська."
`
—ловом, гост≥, при¤тел≥ й надзвичайно 
дел≥катн≥ друз≥: скажуть, ≥д≥ть соб≥, й п≥дуть 
зараз же.
`
2. ’утор¤нка й на н≥мецьк≥й гармат≥.
`
јле, не вважаючи на ц≥ заспокоюванн¤, 
зацитькуванн¤ й приголублюванн¤, т≥ широк≥ 
народн≥ маси, ¤к≥, на признанн¤ самого √о- 
лови ”р¤ду "будучи одурен≥ большевиками, 
мл¤во п≥дн≥мались на охорону свого краю", 
ставились з непримиреним недов≥рр¤м ≥ за-
`
304
`
таЇною ворожостю до цих люб'¤зних гостей. 
“а нав≥ть ≥ не "одурен≥" большевиками, а 
просто б≥льш-меньч демократичн≥ й поступов≥ 
елементи з тр≥вогою погл¤дали н≥ м≥л≥тарного 
лицар¤, ¤кий, мовл¤в, так любив молоду 
украњнську державу й з тоњ любови жертвував 
за нењ своњм житт¤м. ÷ей "г≥сть", ¤кий, власне, 
був справжн≥м хаз¤њном краю, не викликав 
великого дов≥рр¤.
`
≤ та ворож≥сть мас, ≥ недов≥рр¤ демокра- 
тичних кол не були безп≥дставн≥, а п≥зн≥ще 
знайшли ¤к найболюч≥ше п≥дтверженн¤.
`
¬ чому ж пол¤гав кор≥нь тоњ ворожнечи 
й тр≥воги?
`
Ќе в тому, що ц¤ м≥л≥тарна сила, на ¤ку 
сп≥ралас¤ украњнська влада, була чужа на- 
ц≥онально; не в тому нав≥ть, що фактично 
вс¤ влада була в њњ руках. ј в тому, що 
вона була соц≥альне ворожа й чужа укра- 
њнськ≥й нац≥њ. ÷¤ сила була силою н≥мецького 
≥мпер≥ал≥зму, силою визискуючих кл¤с, н≥- 
мецького юнкерства, кап≥тал≥ст≥в ≥ великоњ 
бюрократ≥њ. ≤ ц≥лком оправдуваний був сум- 
н≥в: чи може ж ц¤ сила ставитись ¤к не 
прихильно, то, принаймн≥, хоч толерантно до 
тих соц≥альних змагань украњнських мас, ¤к≥ 
з природи своЇњ ворож≥ ≥нтересам пануючих 
кл¤с. “а не говор¤чи вже про т≥ соц≥альн≥ 
завданн¤, ¤к≥ ставили большевики на ”кра- 
њн≥ й за ¤кими так охоче п≥шли широк≥ пра- 
`
305
`
цююч≥ маси, чи можливо було, сп≥раючись 
на силу н≥мецького ≥мпер≥ал≥зму, зберегти 
хоч де¤к≥ соц≥альн≥, пол≥тичн≥ та демокра- 
тичн≥ здобутки революц≥њ?
`
ƒругими словами: чи могла др≥бно-бур- 
жуазна сел¤нська кл¤са, ¤ку по сут≥ репре- 
зентувала украњнська демократ≥¤ й њњ влада, 
порозум≥тис¤ й згармон≥зуватис¤ в своњх ц≥- 
л¤х та ≥нтересах з кл¤сами н≥мецьких кап≥- 
тал≥ст≥в ≥ юнкер≥в, ¤ких репрезентувала м≥- 
л≥тарна њхн¤ сила на ¬крањн≥ з генеральним 
н≥мецьким штабом на чол≥?
`
¬ цьому була суть усього питанн¤. ¬≥д 
тоњ чи инчоњ розв'¤зки його залежало нав≥ть 
саме ≥стнуванн¤ украњнськоњ влади й держа- 
ви. Ѕо ¤сно, що н≥мецький озброЇний ≥мпе- 
р≥ал≥стичний кулак, ¤кий у своњх ц≥л¤х не 
вагавс¤ бити й трощити так≥ стар≥ й так≥ 
соц≥ально-пор≥днен≥ з ним держави, ¤к Ѕел-
г≥¤, –умун≥¤, що в≥н через щось буде цере- 
монитись з ¤коюсь сел¤нською державностю, 
¤ку в≥н сам немов би й поставив на ноги.
`
ќтже ÷ентральн≥й –ад≥ треба було з са- 
мого початку ¤сно й виразно це зрозум≥ти. 
 оли вона одважилась на такий крок в ≥м'¤ 
збереженн¤ нац≥ональноњ влади й держав-
ности, то повинна була здати соб≥ справу 
з того, з ким вона маЇ д≥ло й чим маЇ за 
те платити. ≤ в≥дпов≥дно до того пристосу- 
вати всю свою пол≥тику.  оли с≥ла на н≥-
`
306
`
мецьку гармату, то повинна пам'¤тати: "на 
чийому воз≥ њдеш, того й п≥сню сп≥ваЇш".
`
јле хутор¤нка ¤к була хутор¤нкою, так 
нею й лишилась, ¤к сп≥вала свою м≥шанину 
з панич≥всько-парубоцьких п≥сень, так ≥ на 
н≥мецьк≥й гармат≥, пацаючи ногами, безжур- 
но њх висп≥вувала.
`
3. "—оц≥ал≥стично"-хутор¤нська 
д≥¤льн≥сть.
`
як вела ÷. –ада "свою л≥н≥ю", так ≥ дал≥ 
провадила, нав≥ть ≥дучи п≥д ручку з н≥мецьким 
генералом. Ѕо вона ж, бачите, й ус≥м наро- 
дам ≈вропи й "н≥мецькому народов≥", се-б-то 
бравому н≥мецькому генералов≥ рекоменду- 
валась ¤к "соц≥ал≥стка", й соц≥ал≥стка най- 
кращоњ марки, не такоњ, ¤к анарх≥сти-больше-
вики. ќтже, вступивши на ”крањну, зараз же 
розпочала свою "соц≥ал≥стичну" д≥¤льн≥сть.
`
Ќасамперед, знищила вс≥ заходи й розпо- 
р¤дженн¤ большевик≥в у вс≥х сферах. —ка- 
соване большевиками право власности на 
фабрики, заводи, на вс¤к≥ засоби продукц≥њ 
зараз же в≥дновила. ¬ирван≥ з рук параз≥-
тарних ≥ ворожих до нашоњ нац≥њ кл¤с спо- 
соби експлуатац≥њ й визиску наших мас зра- 
зу ж њм повернула.
`
Ќац≥онал≥зован≥ большевиками банки, ц≥ 
фортец≥ сучасного кап≥тал≥зму й буржуазноњ 
сили, моментально реставрувала.
`
307
`
–оз≥гнаних большевиками "фаховц≥в"-бю- 
рократ≥в ласкаво покликала й розсадила на 
теплих, м'¤кеньких посадах.
`
ѕохована по закутках руська оф≥церн¤ 
й ус¤ка чорносотенна гидь при "соц≥ал≥- 
стичн≥й" украњнськ≥й влад≥ зразу ж повила- 
зила й "прикрасила" м≥ста. «а большевик≥в 
ус¤ ц¤ наволоч поп≥дроблювалась п≥д "про-
летар≥њв" ≥ ходила в ультра-"демократич- 
них" лахм≥тт¤х. “епер же, коли настав "лад 
≥ пор¤док", улиц≥ заблищали бр≥л≥антами спе- 
кул¤нтських кокоток, пишними капелюхами 
"законних" буржуазних шлюх, золотими 
перстн¤ми, золотими оф≥церськими руськи- 
ми погонами. ќдчинились знову закрит≥ 
большевиками шантани й р≥жн≥ инч≥ весел≥ 
≥нст≥туц≥њ гул¤щих людей.
`
—ловом, очин¤лись ус≥ органи й притони 
експлуатуючих, "панич≥вських" кл¤с, повер- 
нулись њм ус≥ засоби й способи соц≥ального 
граб≥жу, обдурюванн¤, експлуатац≥њ й на- 
сильства.
`
Ѕо украњнська влада була вищоњ "соц≥а- 
л≥стичноњ" марки, н≥ж "злочинц≥-большевики", 
вона несла "лад ≥ пор¤док".
`
“ак само й у сфер≥ пол≥тичних ≥ демо- 
кратичних свобод настав "лад ≥ пор¤док". 
Ѕольшевицьк≥ газети або хоч трохи прихиль- 
н≥ до них було замкнено, редактор≥в ≥ сп≥в- 
роб≥тник≥в, ¤к що сп≥ймано, то розстр≥л¤но 
`
308
`
або кинено до тюрми, чорносотенн≥ ж газе-
ти стали зразу ж виходити. —вободу з≥брань 
вз¤то п≥д дозв≥л, а дозвол¤лось "по усмо-
трbн≥ю начальства". ≥ через це, наприклад, 
"по усмотрbн≥ю" "демократичного" й "со- 
ц≥ал≥стичного" начальства не дозволено було 
св¤ткувати роковини рос≥йськоњ революц≥њ.
`
—ловом, ще раз п≥дтвержувалось, що сло- 
ва про р≥вн≥сть демократичних свобод у 
кл¤совому громад¤нств≥ Ї т≥льки переко- 
нанн¤ нањвних ≥ засоб обдурювалн¤ б≥льш 
практичних людей.
`
4. Ќ≥ паничам, н≥ парубкам.
`
–озум≥Їтьс¤, такою "соц≥ал≥стичностю" та 
"демократичностю" могли бути ц≥лком задо- 
волен≥ буржуазн≥ кола. јле... була в украњн- 
ськоњ влади одна рисочка, ¤ка крутила њм у 
нос≥, а саме: неприЇмний дл¤ них запах 
мужицькоњ свитки, ¤кий, не зважаючи на 
пудру й ус¤к≥ панськ≥ пахощ≥ та притиран- 
н¤, невикор≥нимо сид≥в у хутор¤нц≥. ƒл¤ 
"вищих" почувань "законних" ≥ "незакон- 
них" соц≥альних параз≥т≥в цей запах непри- 
Їмний.
`
ј кр≥м того хутор¤нка мала одну примху, 
в≥д ¤коњ нав≥ть зарученн¤ з н≥мецьким ли- 
царем не позбавило њњ, а ≥менно "соц≥ал≥за- 
ц≥ю земл≥". ѓй неодм≥нно хот≥лось усе ж таки 
зробити добро парубков≥. ≥, може, ¤к раз че-
`
809
`
рез те, що заручилась з генералом, њњ добре 
серце так щиро й уперто хот≥ло цього.
`
¬она т≥льки, б≥дненька, того не розум≥ла, 
що коли ц¤. справа не могла вдатис¤ тод≥, 
коли вона була н≥би повною господиньою 
на свойому хутор≥ через жениханн¤ з пани- 
чами, то тепер, маючи такого виразного же- 
ниха й повелител¤ на хутор≥, це тим паче 
вдатис¤ не могло. Ќе розум≥ючи того, вона 
демонстративно б≥гала на кухню до парубка 
й голосно на вс≥х своњх зас≥данн¤х роз- 
мовл¤ла про виданий ще до жениха закон 
про соц≥ал≥зац≥ю земл≥.
`
≤ це все не подобалось н≥ буржуаз≥њ, н≥ 
женихов≥ та нав≥ть ≥ парубков≥.
`
≤ стало так виходити, що н≥кому вже не 
подобалась б≥дна хутор¤нка, ÷ентральна –ада.
`
ћ≥йський пролетар≥ат, що активно йшов 
за большевиками, ненавид≥в њњ.
`
“ой, що не йшов активно, тепер про це 
жал≥в ≥ ставивс¤ до ÷ентральноњ –ади з во-
рожостю.
`
—≥льський пролетар≥ат в об≥ц¤нн¤ й закони 
про землю не в≥рив, б≥льше в≥р¤чи реальним 
фактам, а ≥менно тим, що н≥мц≥ обсадили всю 
украњнську землю, а з п≥д них њњ вже легко 
не видереш н≥¤кими законами. ≥ проклинав 
÷ентральну –аду.
`
«аможне сел¤нство (та й почасти др≥бне) 
також було вороже до нењ за цей самий за-
`
310
`
кон про соц≥ал≥зац≥ю. ѕ≥дбурене великими 
власниками, воно стало посилати до ÷ен- 
тральноњ –ади й до н≥мц≥в сотн≥ делегац≥й з 
проханн¤м одм≥нити закон про соц≥ал≥зац≥ю. 
ј вдома ла¤ло ÷ентральну –аду й аг≥тува- 
ло на вс≥ боки проти нењ.
`
јграрна буржуаз≥¤ через цей самий за- 
кон не могла без п≥ни на устах говорити 
про ÷ентральну –аду. ≥ робила вс≥ заходи, 
щоб ув≥йти в найт≥сн≥щ≥ в≥дносини з н≥мець- 
ким в≥йськовим командуванн¤м на ¬крањн≥.
ѕромислова буржуаз≥¤ сердилась за пе- 
решкоди, ¤к≥ ставились њй усе ж таки ур¤- 
дом у безогл¤дн≥й експлуатац≥њ роб≥тництва. 
ѓњ дратувало те, що в краю все було, власти- 
во кажучи, в њњ руках, все було установлено 
по њњ законам, увесь лад ≥ основи житт¤ були 
њ≥, а влада через щось у руках ¤коњсь куп- 
ки людей, ¤к≥ нев≥домо чого хочуть, нев≥до- 
мо на кого сп≥раютьс¤, нев≥домо ¤ку ф≥з≥о- 
ном≥ю мають. ≤ також робила вс≥ заходи, 
щоб ближче з≥йтис¤ з н≥мецькими генера- 
лами й "ви¤снити" з ними це непорозум≥нн¤.
`
Ќав≥ть украњнська нац≥ональна демократ≥¤ 
не вс¤ була вдоволена. ќдн≥й њњ частин≥ 
видно було, що минув час революц≥йноњ 
фразеолог≥њ й що треба реально подивитись 
на справу, се-б-то: признати, що революц≥¤ 
ск≥нчилась, що влада на ¬крањн≥ належить 
н≥мецькому ≥мпер≥ал≥змов≥ й що треба з ним
`
311
`
порозум≥тис¤, пристосуватис¤ до його при- 
роди й тим зберегти украњнську нац≥ональну 
державн≥сть. „ерез те владу треба було ре-
конструвати в≥дпов≥дно до цього пристосо-
ванн¤, вс¤к≥ примхи одкинути й ¤к най-
швидче спертис¤ на др≥бне сел¤нство, дав- 
ши йому земл≥, т≥льки не "соц≥ал≥зац≥Їю", а 
инчим законом, що забезпечував би власн≥сть. 
“ак казали соц≥ал≥сти-федерал≥сти.
`
„астина украњнських соц≥альдемократ≥в 
також вважала, що дал≥ так лишати немож- 
ливо, що, прив≥вши н≥мц≥в, ми привели й 
реакц≥ю, й що боротись з ц≥Їю силою ми не 
маЇмо н≥ змоги, н≥ лог≥ки: адже бачили оч≥, 
що купували, њжте хоч повилазьте. “ак краще 
нехай в≥дпов≥дають за цю страву т≥, ¤к≥ з 
самого початку вз¤ли на себе всю в≥дпов≥- 
дальн≥сть за державну пол≥тику, се-б-то 
есери, ур¤дова парт≥¤. —оц≥альдемократи ж 
повинн≥ негайно вийти з ур¤ду й умити руки.
`
–озум≥Їтьс¤, це було несправедливо. „ом 
же тод≥ есдеки не вмивали рук, коли р≥ша- 
лось питанн¤ заклику н≥мц≥в? ’оч есдеки 
формально н≥би й передали керовництво 
есерам, але в сут≥ мали й тепер майже 
р≥шаючий вплив. ќтже зпихати все на есер≥в 
н≥¤к не годилось та ще так недел≥катно: ми, 
мовл¤в, соц≥ал≥сти повинн≥ вийти, а бур- 
жуаз≥¤ се-б-то есери нехай лишаютьс¤. ≈сери 
на це з повним правом казали: "ќвва! ћи
`
312
`
так≥ сам≥ соц≥ал≥сти, ¤к ≥ ви, сам≥ ви - бур- 
жуњ." “а нав≥ть есефи ображались, що њм, ¤к 
буржу¤м, хот≥ли передати владу: "як≥ ми 
буржуњ? ћи так≥ ж соц≥ал≥сти, ¤к ≥ ви." “а 
чого б≥льше: нав≥ть самост≥йники обурюва- 
лись: "ј ми чим г≥рш≥ за вас соц≥ал≥сти? 
јдже теж називаЇмось соц≥ал≥стами, а ро- 
били все те, що й ви."
`
5. ≤ "н≥ туди, ћикито, н≥ сюди, ћикито".
`
≤ д≥йсно: вс≥ були й н≥би "соц≥ал≥стами", 
й н≥би "буржу¤ми", й ус≥ робили одне. ј 
влади передати не було кому, бо таки, справд≥, 
д≥йсноњ, справжньоњ буржуаз≥њ, отоњ, що мала 
в себе фактичну буржуазну силу банк≥в, 
фабрик, завод≥в, л¤т≥фунд≥й, такоњ буржуаз≥њ 
в украњнськоњ нац≥њ не було. ƒержавна ж 
влада на ”крањн≥ повинна була бути в на- 
ц≥онально-украњнських руках, бо инакше вс¤ 
справа нац≥онального в≥дродженн¤ народу 
буде загублена.
`
ќт у цьому й пол¤гала трагед≥¤ ÷ен- 
тральноњ –ади. “римати владу в украњнських 
руках, - це значить тримати њњ в руках "со- 
ц≥ал≥ст≥в" (есер≥в, есдек≥в, есеф≥в). ј це зна- 
чило пристосуватис¤ до фактичного роз-
пор¤дчика на украњнськ≥й земл≥ - н≥мецького 
генерала; це значило прин¤ти його соц≥аль- 
ний ≥ пол≥тичний св≥тогл¤д; це значило за- 
плющувати оч≥ на його грабуванн¤ окупо-
`
313
`
ваноњ ”крањни; це значило нести шлейф ге- 
неральськоњ реакц≥њ на ”крањн≥. «а це генерал 
згодивс¤ б, щоб той шлейф був жовто-блакит- 
ного кольору.
–озум≥Їтьс¤, за цю ролю "соц≥ал≥сти" вз¤- 
тись не могли. ѓњ могли вз¤ти на себе т≥ 
кл¤си, ¤к≥ були соц≥ально-р≥дн≥ з генералом, 
дл¤ ¤ких ц¤ реакц≥¤ була своњм любим д≥лом, 
¤к≥ могли би весело, легко й охоче нести 
той шлейф. —е-б-то за це могла вз¤тис¤ 
т≥льки буржуаз≥¤. јле такоњ буржуаз≥њ ≥стор≥¤ 
нам ≥ не дала, наша нац≥¤ була безбуржуазна.
`
“а ж буржуаз≥¤, що була на ”крањн≥, ста- 
вилась вороже до украњнського нац. в≥дро- 
дженн¤. ѕередать њй державну владу, зна- 
чило - загубити справу нац≥онального ви- 
зволенн¤.
`
ќтже, виходило "н≥ туди, ћикито, н≥ сюди, 
ћикито".
`
ѕравда, дл¤ справедливости треба за- 
значити, що есефи готов≥ були вз¤ти на себе 
ролю украњнськоњ буржуазноњ влади. ѕри-
нос¤чи в жертву свою "соц≥ал≥стичн≥сть" в 
≥м'¤ нац≥ональних здобутк≥в, вони готов≥ 
були "порозум≥тис¤" з генералом ≥ постара- 
тис¤ нести шлейф з достойним вигл¤дом. 
јле вони ставили умову, щоб њхн≥ товариш≥ 
"так≥ сам≥ соц≥ал≥сти" (есери, есдеки) не ла- 
¤ли њх за це, не називали буржу¤ми та нос≥¤ми 
н≥мецькоњ реакц≥њ й щоб ¤к не оф≥ц≥ально то
`
314
`
неоф≥ц≥альне помагали њм, бо вони ж так≥ 
малосильн≥ були, т≥ дел≥катн≥ есефи.
≈сери на це не пристали, бо, насамперед, 
це вийшло б те саме, т≥льки зм≥нилась би у 
влади одна л≥тера: зам≥сць "р" стало б "ф", 
а все инче лишилось би на тому самому 
м≥сц≥.  р≥м того треба мати на уваз≥ те в≥- 
доме й ц≥каве ¤вище, що влада разураз най- 
б≥льше сама собою задоволена й р≥дко-р≥дко 
коли з доброњ вол≥ уступаЇтьс¤ друг≥й.
`
“ак було й з владою есер≥в. ≤ сам≥ бачили 
й почували, що ¤кось воно не так, а в≥д≥йти 
нема сили.
`
ј тут ще друга частина есдек≥в (на чол≥ 
з головою хл≥бного Ѕюро ћ. ѕоршом) енер-
г≥чно п≥ддержувала есер≥в ≥ запевн¤ла, що 
соц≥альна революц≥¤ не ск≥нчилась ≥ що н≥ 
за що через те не треба уступатис¤ з своњх 
посад. ј з н≥мц¤ми треба поводитись строго, 
хай вони не забувають, що вони - слуги 
украњнськоњ влади. ”крањнський пролетар≥ат 
≥ революц≥йне сел¤нство в≥р¤ть украњнськ≥й 
влад≥ й не дозвол¤ть н≥мецьким ≥мпер≥ал≥- 
стам порушити њхн≥ революц≥йн≥ здобутки.
`
ј есери, слухаючи цю пустопорожню, не- 
щиру фразеолог≥ю, задоволене плескали вс¤- 
ким ѕоршам у долон≥ й кидали викликаюч≥ 
погл¤ди на н≥мецьких ≥мпер≥ал≥ст≥в.