–ќ«ƒ≤Ћ VIII.
`
”крањнська ÷ентральна –ада ставить ви- 
разн≥ вимоги –ос≥йському “имчасовому 
ѕравительству й руськ≥й демократ≥њ.
`
1. –еволюц≥¤ потребуЇ миру. - 2. "јвд≥енц≥¤" в руськоњ 
демократ≥њ. - 3. ¬≥д ѕ≥лата до  а≥афи. - 4. ўо хо- 
валос¤ п≥д професорською мант≥Їю  а≥афи?
`
1. –еволюц≥¤ потребуЇ миру.
`
“им часом загально-рос≥йська революц≥¤, 
перейшовши стад≥ю св¤точних дн≥в, розгор- 
талась все ширше та ширше, проймала все 
глибше соц≥ально-пол≥тичн≥ в≥дносини, в'њда- 
лас¤ в соц≥альн≥ тр≥щини, - розмивала њх ≥ 
робила ц≥лими провалл¤ми.
`
–еволюц≥¤ - переворот, зм≥на, визволенн¤. 
“ак думав кожний.  ожна кл¤са, група, стан, 
профес≥¤, кожна окрема людина спод≥валис¤ 
в≥д нењ ув≥льненн¤ в≥д тих лих, ¤к≥ зазнава- 
ла ран≥ще в своЇму станов≥.
`
ѕрац¤, ¤к примус, ¤к нев≥льне, т¤жке, 
безнад≥йне витрачанн¤ сил, прац¤, ¤к до-
в≥чн¤ каторга за нев≥доме злочинство, ¤к 
перепона до радостей жптт¤, до веселоњ гри
`
150
`
сил ≥ розвитку, - така прац¤ була прокл¤т- 
т¤м, найб≥льшою неволею. ≥ ц≥лком природ- 
но, що пролетар≥ат, отой без-вини каторжник 
прин¤в революц≥ю не т≥льки, ¤к знищенн¤ 
царизму, але й ¤к визвольницю в≥д свого 
соц≥ального поневоленн¤, в≥д каторги при- 
мусовоњ, винищуючоњ прац≥.
`
«в≥дси походить та "нестриман≥сть ≥ не- 
пом≥ркован≥сть", - ¤к казала буржуазна пре- 
са, - вимог роб≥тництва в сфер≥ роб≥тничого 
зоконодавства, в п≥двищенню зароб≥тньоњ 
платн≥, в зменшенню годин робочого дню, 
що такою широкою хвилею розлилась по вс≥й 
–ос≥њ. ¬важаючи под≥л на кл¤си ¤в≥пцем ц≥л- 
ком нормальним, природним, незм≥нним н≥- 
коли й законним, кл¤са непрацюючих диви- 
лась на домаганн¤ кл¤си працюючих, ¤к на 
порушенн¤ норм ≥ закон≥в природи та люд- 
ського громад¤нства. Ќе зазнавши сам≥ того 
т¤гару, тоњ безпросв≥тности в≥чноњ, невилазноњ 
прац≥, вони, ц≥ в≥чно безроб≥тн≥, в≥чно гул¤щ≥ 
люди, зл≥сно см≥¤лись з "зажерливости" пра- 
цюючих, з њхньоњ "жадности" до найб≥льшоњ, 
непом≥рноњ платн≥, з њхнього бажанн¤ робити 
¤ко мога меньче, словом з њхнього, ¤к зда- 
валось гул¤щим люд¤м, см≥шного, егоњстич- 
ного, нев≥рного й шкодливого розум≥нн¤ 
революц≥њ й свободи.
`
–озум≥Їтьс¤, вони мали де¤ку рац≥ю, го- 
вор¤чи про шкоду дл¤ всього господарства
`
151
`
держави в≥д такоњ зм≥ни в≥дносин. –озум≥Їть- 
с¤, продукц≥йн≥сть краю зменьшувалась, роз- 
виток продукц≥йних сил гальмувавс¤, сама 
машина працювала зовс≥м уже безладно, 
ст≥х≥йно.
`
јле запоб≥гти ц≥й шкод≥ можна було зов- 
с≥м не зл≥сним см≥хом, не упертим обстою- 
ванн¤м своњх класових позиц≥й.
`
“ак само сел¤нство. –еволюц≥¤ - свобода. 
јле свобода й визволенн¤ не т≥льки в≥д гу- 
бернатор≥в, справник≥в, стражник≥в, але й в≥д 
в≥ковоњ, п≥дтримуваноњ отими губернаторами й 
стражниками залежности в≥д гул¤щих, в≥чно-
св¤ткуючих людей, в≥д ув≥льненн¤ в≥д прац≥ на 
них, в≥д поневоленн¤ земельним голодом!
`
ј зв≥дси знов той самий "егоњзм, зажер- 
лив≥сть, жадн≥сть, нетерпл¤чка". ѕрогнавши 
стражник≥в ≥ губернатор≥в, сeл¤не не могли 
зрозум≥ти, чому мають лишатис¤ незачепно 
т≥, ради ¤ких ≥стнували т≥ стражники, - пом≥- 
щики. ≤, будучи посл≥довними, вони сам≥, 
"самочинно", - ¤к тод≥ говорилось, - зм≥н¤- 
ли в≥дносини, провадили революц≥ю до ло- 
г≥чних ≥ консеквентних висновк≥в: одб≥рали 
в гул¤щ≥њх людей землю, ¤ку т≥ н≥коли своњми 
руками не обробл¤ли, й передавали тим, ¤к≥ 
все житт¤ робили на н≥й.
`
ј це, розум≥Їтьс¤, також не спри¤ло пла- 
ном≥рности й продуктивности народнього 
господарства. Ѕо провадилось це без с≥стеми,
`
152
`
без ощадности, без ¤ких будь загальних пере-
спект≥в.
`
јле й тут не гвалтом гул¤щих, не в≥доз- 
вами ”р¤ду, не одсиланн¤м до ”становчих 
«бор≥в треба було залагожувати справу.
`
јле головним, загальним, ус≥х, (кр≥м не- 
величкоњ групки громад¤нства), гн≥тючим 
лихом була в≥йна. ÷е була спадщина цариз- 
му, ¤ка не давала н≥кому ¤к сл≥д скористу- 
ватис¤ здобутками революц≥њ, ¤ка нищила й 
дал≥ сили народу, ¤ка вимагала жертв, ¤ка 
робила саме знищенн¤ монарх≥њ неповним, 
немов недоц≥льним.
`
–озум≥Їтьс¤, т≥ кл¤си й групи, дл¤ ¤ких 
в≥йна й ран≥ще була корисна, ¤ка збогачувала 
њх, ¤ка дозвол¤ла њм м≥цно збер≥гати пануюче 
становище, дл¤ тих в≥йна була й бажана, й 
просто необх≥дна, ¤к противага революц≥њ, ¤к 
одверненн¤ руйнуючоњ й творчоњ сили виз- 
воленн¤ в безпечний дл¤ них б≥к.
јле дл¤ працюючих, дл¤ тих, дл¤. ¤ких 
в≥йна була т≥льки шкодливою, ¤к≥ дивились 
на нењ, ¤к на т¤жку спадщину царизму, ¤к 
на справу пануючих, ворожих њм кл¤с, т≥, 
натурально, хот≥ли ¤ко мога швидче позба- 
витись ц≥Їњ спадщини, л≥кв≥дувати њњ й ув≥ль- 
нити себе в≥д цењ страшноњ ¤зви.
`
≤ на цьому грунт≥, головним чином, все 
дужче й дужче розросталас¤ боротьба м≥ж 
тими, хто, д≥йсно, хот≥в зм≥нити соц≥альн≥ й
`
153
`
пол≥тичн≥ в≥дносини на користь поневолених 
≥ тими, хто хот≥в зберегти њх з такою зм≥ною, 
щоб вона була на користь пануючим.
`
ѕредставницею першоњ теч≥њ була –ада –о- 
б≥тничих ≥ —алдатських ƒепутат≥в, представни- 
ком другоњ - “имчасовий –ос≥йський ”р¤д.
`
Ѕоротьба ц¤, зрештою, привела до де¤коњ 
перемоги: попередн≥й, чисто буржуазний 
ур¤д, було зм≥нено на коал≥ц≥йний з участю 
пом≥ркованих соц≥ал≥ст≥в, ¤к соц≥альдемо-
крат≥в, так ≥ соц≥ал≥ст≥в-революц≥онер≥в. ¬ 
програм≥ в≥йни було одкинено вс¤к≥ анекс≥-
онистичн≥ нам≥ри, але так само й нам≥ри 
сепаратного миру.
`
јле в одкиненню сепаратного миру й ви- 
¤вилась несм≥лив≥сть, непосл≥довн≥сть ≥ не-
дальновидн≥сть тод≥шн≥х керовник≥в –ади 
–об≥тничих та —алдатських ƒепутат≥в. ÷е 
була уступка пануючим кл¤сам, "соглаша-
тельство", недов≥рр¤ до сили революц≥йних 
кл¤с, страх перед ≥мпер≥ал≥стичною јнтан- 
тою, словом усе те, що кор≥нилос¤ в сут≥ 
самоњ пол≥тики меньшевик≥в ≥ есер≥в.
`
јле така пол≥тика, ¤к ≥ в инчих питан- 
н¤х, так ≥ в питанню миру заспокоЇнн¤ в 
широк≥ маси не внесла, бо п≥д лозунгом 
оборони й миру "без анекс≥й ≥ контр≥буц≥й" 
т¤глас¤ й дал≥ та сама в≥йна, провадилось 
дал≥ нищенн¤ краю, людей ≥ революц≥њ.
`
™диною посл≥довною, непримиримою те-
`
154
`
ч≥Їю ¤к в ус≥й соц≥альн≥й пол≥тиц≥ так ≥ в 
справ≥ найшв≥њдчого миру була парт≥¤ соц≥аль-
демократ≥в-большевик≥в. ћир за вс¤ку ц≥ну;
мир хоч би й сепаратний; мир, к≥нець в≥йн≥ 
й закр≥пленн¤, поширенн¤ й поглибленн¤ 
революц≥њ всередин≥. “ак≥ були лозунгл 
большовик≥в. ≤ ц≥ лозунги знаходили в ма- 
сах найб≥льше сп≥вчутт¤, не вважаючи на те, 
що слова "сепаратний мир" здавались тод≥ 
страшними, нечесними, зрадницькими.
`
јле большевики в ”р¤д не вступили. 
≤ це не в≥щувало спок≥йного ≥стнуванн¤ ко- 
ал≥ц≥њ. Ќсдурно "Ќовое ¬рем¤" писало: "–ос≥¤ 
або скине соц≥альдемократичний ”р¤д або 
схилить голову перед буд≥вничим њњ щаст¤. 
јле й в одн≥м ≥ в друг≥м випадку буде при- 
наймн≥ знати, кого звеличуЇ чи кого зм≥таЇ;
а тайна д≥ктатура соц≥альреволюц≥йннх орга- 
н≥зац≥й, прикритих позбавленим власти пра-
вительством на показ, даЇ широке поле дл¤ 
вс¤ких соц≥ально-пол≥тичних експеремент≥в 
з боку нев≥дпов≥дальноњ без≥менноњ влади та 
загрожуЇ крањн≥ небезпекою. —в≥дом≥сть њњ 
все ширитьс¤ й м≥ж населенн¤м, ≥ в арм≥њ 
на фронт≥ й викликаЇ р≥зкий протест проти 
без≥менноњ –ади, що т¤жить над ѕравитель-
ством. ”творенн¤ соц≥альдемократичноњ "семи-
бо¤рщини" викликало вже демонстрац≥њ в ба- 
гатьох част¤х арм≥њ й може спричинитис¤ до 
кр≥вавих розрух≥в ≥ повороту реакц≥њ."
`
155
`
“од≥ нав≥ть реакц≥йн≥, чорносотенн≥ "Ќо- 
вое ¬рем¤" й " ≥евл¤нинъ" любили л¤кать 
поворотом бажаноњ њм реакц≥њ. јле ц¤ газета 
мала рац≥ю: влада, д≥йсно, була в руках не 
”р¤ду, а –ади, бо –ада сп≥ралась на озброЇн≥, 
в≥йськов≥ частини, на революц≥йний, р≥шучий 
пролетар≥ат, а ѕравительство т≥льки на п≥д- 
держку ц≥Їњ самоњ –ади та й то з умовою:
"ост≥льки, - оск≥льки". ÷е була маг≥чна фор- 
мула тод≥шнього часу, в≥д ¤коњ б≥дне “им- 
часове ѕравительство в≥чно почувало себе, 
¤к сорока на тину.
`
≤ покою, творчоњ прац≥, розумного, про- 
дуктивного використовуванн¤ революц≥њ, не 
вважаючи н≥ на коал≥ц≥ю, н≥ на "ост≥льки- 
оск≥льки", - не було. “а й не могло бути, 
поки вс≥ сили держави йшли на в≥йну, поки 
маси не мали спочинку, поки почувалась 
недостача в продуктах житт¤, поки скр≥зь 
були лазарети, ранен≥, поки не припин¤лась 
одправка на фронт, на побоњще нов≥ й нов≥ 
тис¤ч≥ молодих, здорових, найб≥льш корис- 
них людей. ≤ не могли мати н≥ с≥мпат≥й, н≥ 
п≥ддержки в масах т≥ теч≥њ, ¤к≥ хоч би з най-
щир≥щим запалом, сто¤ли за це продовженн¤ 
цього побоњща.
`
јле н≥ “имчасове ѕравительство, н≥ обо-
рончеськ≥ демократичн≥ теч≥њ цього не розу- 
м≥ли й уперто старались промовами, резо- 
люц≥¤ми, в≥дозвами здмухнути гору втоми,
`
156
`
апат≥њ, невдоволенн¤, ¤ка все б≥льш ≥ б≥льш 
насувалась ≥ на арм≥ю й на народ. ј разом 
з горою здмухнути й своњх противник≥в.
`
ј в≥д цього ѕетроград дн≥ й ноч≥ коло- 
тивс¤ в з≥бранн¤х, м≥т≥нгах, зас≥данн¤х, де- 
монстрац≥¤х, ман≥фестац≥¤х. –езолюц≥њ ви- 
носились сотн¤ми й тими резолюц≥¤ми ки- 
далось у б≥дний гарн≥зон, щоб розворушить 
його й випровадить на фронт.  олишн≥ по- 
л≥тичн≥ спекул¤нти й шарлатани нашвидку 
переод¤гались п≥д революц≥онер≥в, республ≥- 
канц≥в ≥, вимахуючи перед носом б≥дного 
салдата червоним прапором, кричучи й гвал-
туючи старались вигнати його з його огиди 
до крови, ран ≥ смерти й погнати на фронт.
`
2. "јвд≥енц≥¤" у руськоњ демократ≥њ.
`
ѕ≥д такий час до ѕетрограду прибула 
делегац≥¤ в≥д ”крањнськоњ ÷ентральноњ –ад≥њ.
`
ƒл¤ них ус≥х, - ≥ дл¤ ”р¤ду, й дл¤ ре- 
волюц≥йноњ руськоњ демократ≥њ, - ”крањна з 
њњ нац≥ональним рухом була т≥льки зайвий, 
нудний ≥ тр≥вожний клоп≥т. ≤ вони зустр≥ли 
делегац≥ю без захопленн¤. ¬они вже були 
трошки заспокоњлись: адже украњнський в≥й- 
ськовий з'њзд уже в≥дбувс¤, н≥чого особли- 
вого не трапилось, ”крањна не в≥дд≥лилась, 
руська влада лишилась на своЇму м≥сц≥, все 
тихо, спок≥йно.  р≥м того вище рос≥йське 
в≥йськове начальство ¤кось там уже порозу-
`
157
`
м≥лось з украњнц¤ми, вже заспокоњло њх, 
"пр≥нц≥п≥ально" згодившись на формуванн¤ 
трьох корпус≥в з украњнц≥в. ќтже, чого ж 
ще треба було т≥й делегац≥њ?
`
я мав честь бути учасником, ¤к сењ, так 
≥ вс≥х останн≥х делегац≥й до ѕетрограду, й 
можу сказати, що, коли в≥дродженн¤ нац≥њ 
повинно добуватис¤ кр≥м ус¤ких инчих спо- 
соб≥в ≥ пониженн¤м, ≥ соромом, то украњнська 
демократ≥¤ й цим щедро заплатила ¤к ус≥й 
руськ≥й нац≥њ, так ≥ њњ найпоступов≥щ≥й де- 
мократ≥њ. ≤ з г≥ркостю, з жальом мушу зазна- 
чити, що, коли руський ”р¤д понижував ≥ 
ображав нас, то робив це хоч у вв≥члив≥й 
форм≥, а руська демократ≥¤ ≥ вв≥члив≥стю не 
вважала потр≥бним прикрить свою нац≥она- 
л≥стичну брутальну наготу. –ос≥йський ”р¤д 
принаймн≥ зараз же прин¤в делегац≥ю, при- 
наймн≥ чемно мугикав, скорботно розводив 
руками й не ла¤вс¤ революц≥йними словами. 
ј в руськоњ демократ≥њ три дн≥ ми не могли 
добитис¤ "авд≥енц≥њ"; три дн≥ представництво 
украњнськоњ демократ≥њ, украњнського сел¤н- 
ства, роб≥тництва та в≥йська оббивало пороги 
–ади руських представник≥в роб≥тництва та 
в≥йська, поки, нарешт≥, п≥сл¤ листовних до- 
кор≥в, загроз ≥ т. п., ¬иконавчий  ом≥тет 
–ади –об≥тничих ≥ —алдацьких ƒепутат≥в 
згодивс¤ нас вислухати.
`
јле т≥льки й того, що вислухати. Ќа ви-
`
158
`
р≥шенн¤ ж наших конкретних домагань 
вони нас од≥слали до ”р¤ду. “ут, у цьому 
питанню вони не бо¤лис¤ з ним роз≥йтис¤ 
чи посваритис¤, тут вони були ц≥лком сол≥- 
дарн≥ й ц≥лком покладались на його.
`
јле ми все ж таки хот≥лп почути думку 
самоњ руськоњ демократ≥њ, ми повинн≥ були, 
нарешт≥, д≥стати в≥д нењ точну, виразну, кон- 
кретну в≥дпов≥дь на наш≥ точн≥, виразн≥ й 
конкретн≥ домаганн¤.
`
≤ не д≥стали такоњ в≥дпов≥д≥.
`
ќдин удавав дурника й дивувавс¤, слу- 
хаючи "докладну записку" делегац≥њ. ƒругий, 
справд≥, був дурником ≥ украњнський рух, 
украњнська нац≥¤ взагал≥ ¤вились дл¤ його 
врод≥ нововинайденого острову серед ѕетро- 
граду. “рет≥й ≥ дурником не був, ≥ не 
удавав дурника, а просто вважав увесь рух 
буржуазним, реакц≥йним, з ¤ким ус¤кому 
демократов≥ треба без церемон≥њ боротись ≥ 
б≥льше н≥чого. „етвертий просто н≥чого не 
слухав, а хапав нас за барки й вимагав в≥д 
нас сол≥дарности, патр≥отизму, саможертв. 
ѕ'¤тий нудивс¤. Ўостий ≥ не нудивс¤, й не 
ла¤вс¤, й за барки не хапав, ≥ н≥би все знав, 
≥ н≥би нав≥ть сп≥вчував, але так торгувавс¤, 
що лучче б уже за барки хапав.
`
ј в результат≥ - "пр≥нц≥п≥ально" вс≥ сто¤ли 
за право самоозпаченн¤ вс≥х нац≥й, прак- 
тично ж одсилали до ”р¤ду,-¤к в≥н вир≥-
`
159
`
шить, так хай ≥ буде, вони не будуть робити 
перепон. ѕ≥лат умивав руки, одсилаючи до 
 а≥афи.
`
3. ¬≥д ѕ≥лата до  а≥афи.
`
ѕ≥шли ми й до  а≥афи-”р¤ду. ¬≥н приз- 
начив спец≥альну ком≥с≥ю, ¤ка мала з нами 
разом обм≥ркувати наш≥ домаганн¤.  ом≥с≥¤ 
складалась дивним способом ¤к раз з пред- 
ставник≥в не соц≥ал≥стичноњ половини ”р¤ду, 
а буржуазноњ, - голова ком≥с≥њ - кадет, кадети 
професори, кадети й окт¤бристи експерти.
`
ƒелегац≥¤, њдучи до ѕетрограду, бажала 
насамперед з руською демократ≥Їю ви¤снити 
справу, се-б-то з д≥йсного владою. „ерез то 
ми й домагались так переговор≥в з –адою 
ƒепутат≥в. як представники демократ≥њ, 
ми шукали порозум≥нн¤ й ви¤сненн¤ в де- 
мократ≥њ. ≤ з тою метою делегац≥¤ виробила 
"докладну записку", в ¤к≥й дл¤ руськоњ де- 
мократ≥њ роз'¤сн¤ла с≥туац≥ю, виставл¤ла 
домаганн¤ украњнства й мотивувала њх.
`
–озпов≥вши "старшому братов≥", ¤к ¤ко- 
мусь далекому чужинцев≥, про характер ≥ 
природу украњнського руху, про знач≥нн¤ 
÷ентральноњ –ади, про њњ ролю в загально- 
державному й украњнському життю, делега- 
ц≥¤, м≥ж инчим, спец≥ально дл¤ тих, що 
закидали украњнству реакц≥йн≥сть ≥ буржу-
азн≥сть украњнського руху, писала:
`
160
`
"ј ¤к в≥дноситьс¤ до того, д≥йсно казко- 
вого, пробудженн¤ 35-м≥л≥онового народу ро- 
с≥йське громад¤нство там на ”крањн≥? “реба 
зараз же з початку сказати: в≥дношенн¤ 
неглибоке, незв'¤зане з ≥нтересами револю- 
ц≥йноњ –ос≥њ; навпаки, таке, що грозить ба- 
гатьма компл≥кац≥¤ми дл¤ вс≥Їњ справи сво- 
боди.
`
"ѕричин сього багато. ј головна з них 
це кл¤сов≥ ≥нтереси. ѕануюч≥ кл¤си на ”кра- 
њн≥ - не-украњнц≥. ѕромислов≥сть у руках бур- 
жуаз≥њ рос≥йськоњ, жид≥вськоњ, французькоњ;
торговельну, а також велику часть аграрноњ 
буржуаз≥њ твор¤ть пол¤ки, рос≥¤не й укра- 
њнц≥, що давно називають себе "русскими". 
“ак само вс≥ адм≥н≥страц≥йн≥ обов'¤зки в ру-
ках не-украњнц≥в. ј сфери експлоатованих
- велика частина городського пролетар≥- 
ату, рем≥сники, др≥бна служба - украњнц≥.
`
"“аким робом у даний момент нема на 
”крањн≥ буржуаз≥њ, що признавала-б себе 
украњнською. ™ окрем≥ особи, невеличк≥ гру- 
пи, що прилучаютьс¤ задл¤ своњх кл¤сових 
≥нтерес≥в до пануючих кл¤с п≥д економичним 
огл¤дом, але кл¤с, повтор¤Їмо, ще нема.
`
"Ќасл≥дком сього серед украњнських пар- 
т≥й дос≥ не було н≥одноњ, ¤ка не внесла-б 
до своЇњ програми в т≥й чи инч≥й форм≥ ≥дею 
соц≥ал≥зму. –озум≥Їтьс¤, ц≥ окрем≥ особи та 
групи завд¤ки кл¤совому нахилов≥ скоро
`
161
`
з≥ллютьс¤ в одну компактну масу й заложать 
фундамент виразно нац≥онально-означеноњ 
украњнськоњ буржуаз≥њ ≥ очевидно боротьба 
за пануванн¤ повинна розгор≥тис¤ м≥ж бур- 
жуазними сферами вс≥х нац≥й на ”крањн≥.
`
"≤ ось саме та перспектива боротьби й 
передбаченн¤ перемоги украњнськоњ буржуаз≥њ 
настроюють неукрањнськ≥ пануюч≥ кл¤си дуже 
ворожо до всього украњнського руху."
`
ѕот≥м нав≥вши приклади нац≥онал≥стич- 
ного в≥дношенн¤ до украњнства руськоњ бур- 
жуаз≥њ й руськоњ демократ≥њ на ”крањн≥, деле- 
гац≥¤ на к≥нц≥ писала:
`
"Ќев≥дпов≥дальн≥ особи, не розум≥ючи 
всього того, що тепер в≥дбуваЇтьс¤, немов 
би з ¤коюсь ц≥лю ставл¤ють р≥жн≥ перешкоди 
орган≥зац≥њ украњнських мас. ”крањнська ÷ен- 
тральна –ада ¤ко представницький орган, 
зорган≥зований украњнською демократ≥Їю, дос≥ 
в≥догравала, нав≥ть ≥ тепер в≥дограЇ здер- 
жуючу ролю, звертаючи рух у зорган≥зоване 
р≥чище.
`
"јле вона могла й може це робити т≥льки 
до того часу, поки така орган≥зац≥¤ йде в 
контакт≥ з природним розвитком народнього 
руху.  оли з ¤коњсь причини вона мус≥тиме 
спинити або нав≥ть в≥дмовитис¤ в≥д своЇњ 
орган≥зац≥йноњ д≥¤льности, њњ знесе ст≥х≥йний 
пот≥к. ƒо сього може њњ приневолити нега- 
тивне в≥дношенн¤, ¤к м≥сцевого, так ≥ рос≥й-
`
162
`
ського громад¤нства зокрема. ј таке нега-
т≥≥вне в≥дношенн¤ до украњнського руху за- 
прим≥чено нет≥льки на ”крањн≥, але й в цен- 
тральн≥й –ос≥њ.  оли не отверте негативне 
в≥дношенн¤, то затушовуване або просто н≥¤ке.
`
"ћи не можемо мовчати, а повинн≥ попере- 
дити всю рос≥йську демократ≥ю про дуже ве- 
лику небезпеку з приводу такого в≥дношенн¤. 
–ос≥¤ й без того перебував в скрутному стан≥, 
й без того нема д≥сц≥пл≥ни в арм≥њ, нема до- 
возу хл≥ба в краю.
`
"Ќе можна п≥дбурювати м≥лл≥они людей, 
що сто¤ть на фронт≥ й в≥дчувають т¤жку 
образу своњх найблагородн≥йших порив≥в, не 
можна доводити тих людей до того, щоб 
вони, занепокоЇн≥ незадоволенн¤м н≥ одного 
з њх бажань, п≥ддалис¤ ст≥х≥њ й кинулис¤ 
на ”крањну, ¤к гроз¤ть вони в багатьох своњх 
за¤вах. Ќе можна доводити сел¤н до погроз 
лишити без хл≥ба весь край. ј це робл¤ть 
т≥ люде, що бажають в≥дд≥лити  ињв в≥д 
”крањни.*) ѕриродно, що на це сел¤не в≥д- 
пов≥дають: а що буде, ¤к ми в≥дд≥лимос¤ в≥д 
вас? ћи беремо на себе см≥лив≥сть звернути най-
серйозн≥йшу увагу “имчасового ѕравитель-
ства, –ади –об≥тничих ≥ —олдатських ƒепу- 
тат≥в ≥ вс≥Їњ демократ≥њ на тепер≥шн≥й стан 
справи й закликуЇмо п≥ти нам назустр≥ч у
`
*) Ѕула така см≥шна постанова ком≥тета об'Їд- 
наних громадських орган≥зац≥й м.  ињва. јвтор.
`
163
`
зд≥йсненню нашого т¤жкого в≥дпов≥дального 
завданн¤ - зверненн¤ украњнськоњ ст≥х≥њ на 
такий шл¤х, котрий нет≥льки не спри¤в би 
все ростучим нац≥ональним суперечкам, а, 
навпаки, помагав би орган≥зац≥њ сил ус≥Їњ 
–ос≥њ. ћи закликуЇмо ¤к найуважн≥йше при- 
слухуватис¤ до гомону сењ ст≥х≥њ. як що пра-
вительство й рос≥йська демократ≥¤ уловл¤ть 
у н≥м ноти, на котр≥ треба в≥дпов≥сти зго- 
дою, вони зробл¤ть те, що ц¤ ст≥х≥¤ стане 
найв≥рн≥йшим, найб≥льше одушевленим чин- 
ником вол≥ –ос≥њ. як що ж вони не звернуть 
на все те уваги або нав≥ть в≥днесутьс¤ во- 
роже, то ц¤ ст≥х≥¤ в≥двернетьс¤ в≥д них. ≤ 
тод≥ ”крањнська ÷ентральна –ада передасть 
своњ завданн¤ в руки того, хто буде такий 
см≥ливий, що в≥зьме њх на себе.
`
"ƒо самого останнього часу ”крањнська 
÷ентральна –ада була в можности здержу- 
ватис¤ в≥д того, щоб ставити до правитель-
ства ¤к≥сь домаганн¤, давно вже за¤влен≥ 
ц≥лим р¤дом постанов з'њзд≥в украњнського 
народу. јле все ростуче нерозум≥нн¤ зав- 
дань ≥ ц≥лей украњнськоњ демократ≥њ з боку 
рос≥йського громад¤нства, а також його во- 
рож≥сть до украњнського руху, а з другого боку 
ростуче недов≥рр¤ украњнськоњ демократ≥њ до 
рос≥йського громад¤нства й щораз б≥льший 
нап≥р на нас з боку сењ демократ≥њ приводить 
нас до твердого переконанн¤, що одиноким
`
164
`
правильним виходом з такого стану буде 
негайне задоволенн¤ домагань, котр≥ укра- 
њнська демократ≥¤ в особ≥ ”крањнськоњ ÷ен- 
тральноњ –ад≥њ представл¤Ї “имчасовому ѕра-
вительству й –ад≥ –об≥тничих ≥ —алдатських 
ƒепутат≥в ≥ ¤к≥ ми тут коротко викладаЇмо:
`
"1. Ѕеручи п≥д увагу однодушне дома- 
ганн¤ автоном≥њ ”крањни, виставлене укра- 
њнською демократ≥Їю, спод≥ваЇмос¤, що “им- 
часове ѕравительство висловить у т≥м або 
инш≥м акт≥ пр≥нц≥п≥ально своЇ прихиль- 
не в≥дношенн¤ до сього постул¤ту.
`
"2. Ќеобх≥дн≥сть поставленн¤ украњнськоњ 
справи на м≥жнародн≥й конференц≥њ в зв'¤зку 
з долею √аличини й частей украњнськоњ земл≥, 
зан¤тих н≥мц¤ми, спонукуЇ зараз же пр≥н- 
ц≥п≥ально пор≥шити справу участи в так≥й 
конференц≥њ представник≥в украњнського на- 
роду, бо така участь вимагаЇ негайного по-
роблени¤ прнготовчих практичних крок≥в, що 
торкаЇтьс¤ закордонноњ ”крањни.
`
"«. ƒл¤ всестороннього познайомленн¤ 
правительства з настро¤ми на ”крањн≥, з до- 
маганн¤ми украњнського населенн¤, а також 
дл¤ практичноњ помоч≥ правительству в пе- 
реведенню в житт¤ р≥жних заход≥в, викли- 
каних окрем≥шност¤ми житт¤ краю, необх≥дно 
зоснувати при “имчасов≥м ѕравительств≥ ур¤д 
окремого ком≥сара дл¤ справ ”крањни.
`
"4. ƒл¤ об'Їднанн¤ правительственних за-
`
165
`
ход≥в у вс≥х губерн≥¤х з украњнським насе- 
ленн¤м необх≥дний ур¤д окремого ком≥сара 
а краЇвою радою при н≥м.
`
"5. ¬ ц≥л≥ п≥днесенн¤ бойовоњ сили арм≥њ 
й в≥дродженн¤ д≥сц≥пл≥ни необх≥дно пере- 
вести в житт¤ вид≥ленн¤ украњнц≥в в окрем≥ 
в≥йськов≥ части, ¤к у тилу, так, наск≥льки 
можна, й на фронт≥.
`
"6. ѕризнану “имчасовим ѕравительством 
украњн≥зац≥ю початковоњ школи необх≥дно 
розт¤гти й на середню та на вищ≥ школи, 
¤к що до мови, так ≥ предмет≥в навчанн¤.
`
"7. ¬≥дпов≥дальн≥ посади, ¤к громадськоњ, 
так ≥ духовноњ адм≥н≥страц≥њ на ”крањн≥ не- 
обх≥дно обсаджувати особами, що користу- 
ютьс¤ дов≥рр¤м населенн¤, говор¤ть його мо- 
вою й знайом≥ з його побутом.
`
"8. ƒл¤ задоволенн¤ нац≥ональних потреб, 
здавлених за старого реж≥му, необх≥дно в≥д- 
пустити з державноњ каси в зав≥дуванн¤ ÷ен- 
тральноњ –ади в≥дпов≥дн≥ засоби.
`
"9. Ќеобх≥дно дозволити в≥д'њхати до –≥д- 
ного  раю тим закордонним украњнц¤м, котрих 
виселено несправедливо з м≥сць њх пост≥йного 
побуту, а також улекшити участь полонених 
украњнц≥в-галичан, розм≥стивши њх по укра- 
њнських губерн≥¤х.
`
"„лени делегац≥њ ”крањнськоњ –ади: ¬. ¬ин-
ниченко, ƒ.  оробенко, ѕисьменний, ƒ. –о-
винський, Ќ.  овалевський. ќ. ѕилькевич,
`
166
`
ј. „ерн¤вський, ќ. ™фрем≥в, ≤. —н≥жний, 
√. ќдинець."
`
4. ўо ховалос¤ п≥д професорською ман- 
т≥Їю  а≥афи≥
`
ќтже н≥¤кого страх≥тт¤ ми не домагалис¤. 
ћи т≥льки скромно хот≥ли, щоб ѕравительство 
"в тому чи иншому акт≥ висловило пр≥нц≥-
п≥ально своЇ прихильне в≥дношенн¤ до сього 
постул¤ту" - автоном≥њ ”крањни. “≥льки пр≥н-
ц≥п≥ально. “≥льки десь там соб≥ хоч згадайте, 
що ви ≥менно до автоном≥њ ”крањни ставитесь 
"прихильно". Ќе заводьте њњ зараз, ми готов≥ 
ск≥льки там треба ждати зд≥йсненн¤ цього 
постул¤ту; не вир≥шуйте нав≥ть його тепер, 
не каж≥ть, що так ≥ буде, за¤в≥ть т≥льки, що 
ви "прихильно ставитесь".
`
јле зам≥сць простоњ, точноњ в≥дпов≥д≥ ”р¤д 
випустив на делегац≥ю ком≥с≥ю професор≥в. 
¬они накинулись на нас ≥ почали шарпать 
з ус≥х бок≥в, намагаючись спихнуть нас з 
нашоњ поз≥ц≥њ, вт¤гти в нетр≥ юр≥сд≥кц≥њ, за- 
плутать там ≥ пот≥м уз¤ть живими в руки.
`
ўо таке автоном≥¤? який розм≥р у¤вл¤Ї 
соб≥ ÷ентральна –ада ц≥Їњ автоном≥њ? як≥ 
права, ¤к≥ обов'¤зки, ¤к≥ взаЇмов≥дносини м≥ж 
автономною ”крањною й –ос≥Їю? „и маЇ ¤кесь 
наукове пон¤тт¤ делегац≥¤ про автоном≥ю?
`
“ак, делегац≥¤ мала пон¤тт¤, але справа 
йшла зовс≥м не про це. –озм≥р, характер 
`
167
`
взаЇмов≥дносини, це все вир≥шитьс¤ пот≥м, 
на ”становчих «борах чи в другому м≥сц≥. 
“епер же ми хот≥ли т≥льки, щоб нам сказа- 
ли, чи руський ур¤д ставитьс¤ прихильно 
до пр≥нц≥пу автоном≥њ ”крањни, чи н≥. Ѕ≥льш 
н≥чого делегац≥¤ не уповноважена ви¤сн¤ти.
`
Ќ≥, вони так не могли, вони конче хот≥ли, 
щоб зараз же було вир≥шено й розм≥р, ≥ 
об'Їм, ≥ взаЇмов≥дносини, й тер≥тор≥¤. Ќав≥ть 
мапу –ос≥њ принесли, почали розгл¤дати, ви- 
м≥р¤ти.
`
÷е все робилос¤, розум≥Їтьс¤, дл¤ того, 
щоб показати, що в два-три зас≥данн¤ не 
можна вир≥шити такого значного питанн¤. 
ј раз його не можна ви¤снити, то ¤ка ж 
може бути мова про автоном≥ю.
`
јле характерно м≥ж инчим, що в ц≥й ко- 
мед≥њ в кадетських професор≥в п≥д час захоп- 
ленн¤ дебатами мимовол≥ з п≥д строгоњ нау- 
ковоњ мант≥њ визирнуло њхнЇ сите, жадне, 
буржуазно-кл¤сове т≥ло. ¬им≥р¤ючи тер≥тор≥ю 
майбутньоњ автоном≥њ ”крањни, вони торкну- 
лись „орного ћор¤, ќдеси, ƒонецького ра- 
йону,  атеринославщини, ’ерсонщини, ’арь-
к≥вщини. ≥ тут, в≥д одноњ думки, в≥д одноњ 
у¤ви, що донецький ≥ херсонський вуг≥ль, 
що катеринославське зал≥зо, що харк≥вська 
≥ндустр≥¤ одн≥метьс¤ в них, вони до того 
захвилювались, що забули про свою про- 
фесорську мант≥ю, про свою науку, про ви-
`
168
`
сок≥ ”становч≥ «бори, почали вимахувати 
руками, розхр≥стались ≥ ви¤вили всю суть 
свого руського гладкого, жадного нац≥она- 
л≥зму. ќ, н≥, в такому розм≥р≥ вони н≥ за 
що не могли признати автоном≥њ.  ињвщину, 
ѕолтавщину, ѕод≥лл¤, ну, хай що ¬олинь, 
ну, та хай уже й „ерниг≥вщину, це вони мо- 
гли б ще признати украњнськими. јле ќдеса 
з „орним ћорем, з портом, з шл¤хом до 
знаменитих ƒарданел, до ≈вропи? јле ’арь-
к≥вщина, “авр≥¤,  атеринославщина, ’ерсон- 
щина? “а ¤к≥ ж вони украњнськ≥? ÷е - Ќо-
ворос≥¤, а не ћалорос≥¤, не ”крањна. “ам ≥ 
населенн¤ в б≥льшости не украњнське, то, 
словом, руський край. Ѕ≥дн≥ професори на- 
в≥ть науц≥ своњй наплювали в лице й, ¤к 
нетактовне цуцен¤, одпшурнули в≥д себе но- 
тою, коли вона п≥дб≥гла до них з своЇю ста- 
тистикою, з посв≥дченн¤м –ос≥йськоњ јкадем≥њ. 
Ќаук. яка там, к лих≥й годин≥, јкадем≥¤ Ќаук, 
коли одн≥маютьс¤ ƒарданели, вуг≥ль, зал≥зо, 
с≥ль? –уський буржуа батька р≥дного од-
шпурнув би ногою, коли б в≥н перешкажав 
йому тримати й не пускати ц≥ багацтва.
`
- “а ви ж нас од „орного ћор¤ од- 
р≥заЇте?! - з обуренн¤м кричали вони.
`
јле тут уже делегац≥¤ р≥шила ви¤снити 
професорам, що таке автоном≥¤, бо вони, 
очевидно, не мали про нењ н≥¤кого пон¤тт¤. 
јвтономна частина певного державного ц≥-
`
169
`
лого не позбавл¤Ї ¤кусь другу автономну 
частину (¬еликорос≥ю) або все ц≥ле (–ос≥ю) 
користуватись чи в своњх чи в загально- 
державних ≥нтересах шл¤хами, портами, мо- 
р¤ми ц≥Їњ частини. ќтже н≥¤кого одр≥занн¤ 
в≥д „орного ћор¤ не може бути.
`
–озум≥Їтьс¤, професори це знали. јле 
вони також знали, що автоном≥¤ не до- 
зволить њм так безпардонно, так безогл¤дно, 
централ≥стичне визискувати багацтва того 
чи инчого краю на користь одноњ нац≥њ й 
пануючих кл¤с њњ.
`
ќт у чому пол¤гала неможлив≥сть дл¤ 
них признати украњнськими найбагатш≥ ча- 
стини тер≥тор≥њ ”крањни, заселен≥ з давн≥х 
давень украњнц¤ми, полит≥ њхньою кроввю, 
¤к раз т≥ земл≥, де в≥ками провадилась бо- 
ротьба украњнського козацтва з турками й 
татарами, де билос¤ серце  озацькоњ ”крањни, 
—≥ч «апорожська.
`
 ≥лька день ур¤дова ком≥с≥¤ професор≥в 
ус¤кими способами намагалась переконати 
делегац≥ю, що вона, делегац≥¤, вимагаЇ в≥д 
”р¤ду вир≥шенн¤ й зд≥йсненн¤ автоном≥њ 
”крањни, - а це ж неможливо.
`
≤ к≥лька день делегац≥¤ товкла професо- 
рам, що вона не вир≥шенн¤ й не зд≥йсненн¤ 
домагаЇтьс¤, а т≥льки признанн¤ пр≥нц≥пу 
автоном≥њ ”крањни, вислову своЇњ прихиль-
ности до цього пр≥нц≥пу, - а це ж можливо.
`
170
`
Ќа тому й роз≥йшлись.  ом≥с≥¤ мала пе- 
редати вс≥ матер≥али з наших зас≥дань на 
розгл¤д ≥ вир≥шенн¤ –ади ћ≥н≥стр≥в, а де- 
легац≥¤, не маючи часу дожидатись цього 
вир≥шенн¤ в ѕетроград≥, рушила на ”крањну, 
щоб так само зробити в≥дчит своњй вищ≥й 
≥нст≥туц≥њ, - ÷ентральн≥й –ад≥.
`
ѕеред в≥д'њздом ком≥с≥¤ професор≥в гар¤че 
запевн¤ла делегац≥ю, що вир≥шенн¤ ”р¤ду 
буде напевно прихильне до вимог украњнц≥в, 
- ¤к не в повн≥й м≥р≥, то в б≥льшости 
пункт≥в.
`
јле делегац≥¤ тоњ певности не мала. Ќе 
надав њй оптим≥зму й той факт, що н≥ одна 
руська соц≥ал≥стична газета не схот≥ла на- 
друкувати на своњх стор≥нках "«аписки ƒеле- 
гац≥њ". –уська революц≥йна демократ≥¤ в 
цьому питанню ц≥лком сол≥дар≥зувалас¤ 
з своњми кадетсько-буржуазними професо- 
рами.
`
« т¤жким серцем ≥ новим г≥рким до- 
св≥дом од'њжжало представництво украњнськоњ 
демократ≥њ з центру руськоњ демократ≥њ.

----------------
Na glawnuju stranicu / To main page
W nachalo razdela
Predyd.
Sledujushch.
Sinonimy kl`uchewyh slow: WY_1_1
Counter: .
Po pros`be komandy poddervki ot www.hotlog.ru:
http://www.hotlog.ru/cgi-bin/hotlog/buttons.cgi
(Wystawit` kak: / To expose as: http://aravidze.narod.ru/s7/wy_1_1.htm , http://www.geocities.com/sekirin1/s7/wy_1_1.zip . )
Hosted by uCoz