–ќ«ƒ≤Ћ XIII.
`
ќрган≥зац≥¤ морально-правовоњ влади.
`
1. ќбперти зсередини. - 2. ћета: нац≥ональн≥сть, за-
соб: державн≥сть. - 3. Ќарод творить з н≥чого. -
4. “вор≥нн¤ державности на вн≥. - 5. ƒекларац≥¤
√енерального —екретар≥ату ÷ентральноњ ”крањнськоњ
–ади.
`
1. ќбперт¤ зсердини.
`
“ак, ми щиро хот≥ли порозум≥нн¤ з не-
украњнською демократ≥Їю. ƒл¤ творенн¤ на-
шоњ державности насамперед, треба було
спокою, ладу. р≥м того, державн≥сть об-
хоплюЇ не т≥льки украњнську нац≥ю, а вс≥
нац≥ональности, ¤к≥ засел¤ють тер≥тор≥ю
”крањни. Ѕез сп≥вучасти неукрањнських еле-
мент≥в було би надзвичайно важко прова-
дити справу орган≥зац≥њ держави.
`
јле, з другого боку, ми не могли ста-
вити себе в залежн≥сть в≥д того чи инчого
в≥дношенн¤ до наших завдань неукрањн-
ських елемент≥в. Ћог≥ка под≥й вимагала все
дальших ≥ дальших акц≥й, що випливали
з попереднього.
`
248
`
ѕроголосивши пр≥нц≥п творенн¤ основ
автоном≥њ, ми, д≥йсно, мус≥ли творити њх, не
зупин¤ючись, не ви¤вл¤ючи зам≥шанн¤ перед
тими величезними труднощами, ¤к≥ ви-
крились перед нами, ¤к т≥льки ми ближче,
конкретн≥ще приступили до зд≥йсненн¤ своЇњ
мети.
`
ѕо перше ми повинн≥ були зсередини
м≥цн≥ше орган≥зуватись, тверд≥ще упертис¤
ногами об св≥й власний грунт, розпред≥лити
сили й функц≥њ кожн≥й теч≥њ в≥дпов≥дно њњ
знач≥нню й силам.
`
≤ не дл¤ вихвал¤нн¤ ¤коњсь одноњ парт≥њ,
а в ≥м'¤ ≥сторичноњ об'Їктивности й розу-
м≥нн¤ всього процесу нашого руху мушу
зазначити, що найб≥льшу частину ваги ¤к
сењ героњчноњ прац≥ так ≥ вс≥х дальших т¤ж-
ких помилок було складено на соц≥аль-
демократичну теч≥ю. ћожна ц≥лком певно
сказати, що пров≥дничу ролю в в≥дродженню
украњнськоњ нац≥њ за цих час≥в грала украњн-
ська соц≥альдемократ≥¤. ¬с≥ найважн≥ш≥ по-
станови ÷. –ади, вс≥ найв≥дпов≥дальн≥ш≥
кроки њњ було роблено переважно з ≥н≥ц≥а-
т≥ви соц≥альдемократ≥в, п≥д њхн≥м впливом
≥ керовництвом. ¬с≥ найважн≥щ≥ акти дер-
жавного й загально-нац≥онального характеру
(¤к напр. ”н≥версали, ƒекларац≥њ, Ќоти)
складались соц≥альдемократами. ¬ ус≥х най-
б≥льш в≥дпов≥дальних переговорах ≥ зноси-
`
249
`
нах ¤к з демократ≥¤ми инчих нац≥й, так
≥ з ”р¤дом пров≥дну ролю грали соц≥аль-
демократи.
`
÷е по¤снюЇтьс¤ ось чим.
`
ƒо всерос≥йськоњ революц≥њ на ”крањн≥
≥етнували три пол≥тичн≥ парт≥њ: укр. соц.-
демократична роб≥тнича ѕарт≥¤, ѕарт≥¤ укра-
њнських соц≥ал≥ст≥в-революц≥онер≥в ≥ так
зване “овариство ”крањнських ѕоступовц≥в
- "“”ѕ".
“овариство ”крањнських ѕоступовц≥в,
властиво, було тою самою ƒемократично-
–ад≥кальною ѕарт≥Їю, ¤ка п≥сл¤ революц≥њ
1905 року припинила своЇ ≥стнуванн¤, ¤к
парт≥¤*).
`
—кладавс¤ "“”ѕ" переважно з елемент≥в
≥нтел≥гентських, ¤к≥ провадили виключно
культурно-нац≥ональну роботу. Ќ≥ з сел¤н-
ством, н≥ тим паче з роб≥тництвом н≥¤ких
пол≥тичних орган≥зац≥йних зносин не мали.
Ѕудучи здеб≥льшого др≥бно-буржуазного по-
ходженн¤, вони пс≥холог≥чно й ≥деолог≥чно
представл¤ли саму пом≥рковану частину на-
ц≥ональноњ др≥бно-буржуазноњ демократ≥њ.
`
*) ѕроф. ћ. √рушевський у своњй брошур≥ про ре-
волюц≥ю на ¬крањн≥ 1917 року називав "“овариство
”крањнських ѕоступовц≥в" Їдиним пол≥тичним пред-
ставником ”крањни. ÷е дивна помилка. јдже проф.
ћ. √рушевський, бувши головою з'њзду "туповц≥в", м≥г
бачити ≥ м≥г знати, що в "“уп"-≥ не брали участи н≥
соц≥альдемократи, н≥ соц.-революц≥онери.
`
250
`
¬они пот≥м прин¤ли назву "”крањнських
—оц≥ал≥ст≥в-федерал≥ст≥в". јле слово "соц≥а-
л≥сти", на признанн¤ самих де¤ких член≥в
сењ теч≥њ, було т≥льки данню духу часу. ћаси
в≥рили т≥льки соц≥ал≥стам, отже, щоб не ли-
шитис¤ поза рухом, треба було п≥дфарбува-
тис¤ п≥д смак мас. ≥ "туповц≥" на см≥х са-
мим соб≥ й другим зробили такий маскарад
≥ весь час ходили з червоним плащиком,
¤кий зовс≥м не пасував н≥ до њхньоњ ≥део-
лог≥њ, н≥ до темпераменту, н≥ до пс≥холог≥њ
газетних, каб≥нетних людей. ≤ ¤к не мали
вони н≥коли н≥¤кого впливу на широк≥ по-
л≥тичн≥ маси, так ≥ з плащиком його не при-
дбали.
`
¬арто тут заразом уже згадати й ще про
одних "соц≥ал≥ст≥в". ÷е так зван≥ "соц≥ал≥сти-
самост≥йники". ¬они виникли п≥зн≥ще. « со-
ц≥ал≥змом вони мали ще меньче сп≥льного,
н≥ж "федерал≥сти". ¬они так само н≥ серед
сел¤нства, н≥ серед роб≥тництва не мали н≥-
¤к≥сенького впливу та, здаЇтьс¤, й не дуже
журилис¤ тим. ÷е був переважно в≥йськовий
"отаманський" елемент, без виразноњ соц≥аль-
ноњ програми, без ус¤коњ пол≥тичноњ осв≥ти,
але з виразним нац≥онал≥стичним темпера-
ментом, ¤кий служив њм ≥ програмою й так-
тикою, й аргументами. –ол¤ ц≥Їњ групи в
усьому рухов≥ незначна, але часом досить
сумна.
`
251
`
ѕарт≥¤ украњнських соц≥ал≥ст≥в-революц≥о-
нер≥в виникла т≥льки в 1912 роц≥. ¬иникла
т≥льки оф≥ц≥ально, а д≥йсний розвиток св≥й
розпочала вже п≥д час революц≥њ 1917 року.
÷¤ парт≥¤ й по своњй ≥деолог≥њ, по темпера-
менту й по тактиц≥ ц≥лком в≥дпов≥дала рево-
люц≥йним змаганн¤м украњнського сел¤нства.
¬ њњ р¤дах була певна к≥льк≥сть талановитих,
енерг≥чних, щиро в≥дданих ≥дењ революц≥њ
людей. јле вона була молода, без орган≥за-
ц≥йного досв≥ду, без певноњ парт≥йноњ школи
й трад≥ц≥њ. «будована на програм≥ й тактиц≥
руських соц.-революц≥онер≥в, вона не мала
часу принатурити позичену платформу до
нац≥ональних умов ≥ через це все сама по-
чувала себе на н≥й неупевнено, нетвердо.
ћаси сел¤нства охоче, з повним дов≥рр¤м
≥шли за нею, але вона не мала досить ≥нте-
лектуальних ≥ орган≥зац≥йних сил, щоб на
п≥дстав≥ т≥льки самоњ б≥льшости голос≥в уз¤ти
пров≥дництво в власн≥ руки.
`
ќтже Їдиною, в строгому розум≥нню сло-
ва, пол≥тичною парт≥Їю була парт≥¤ соц≥аль-
демократ≥в. ¬она мала за собою поважне
минуле (з 1901 року, мавши тод≥ назву –е-
волюц≥йноњ ”крањнськоњ ѕарт≥њ й зм≥нивши њњ
в 1904 роц≥ на ”кр. —оц. ƒем. –об. ѕарт≥ю).
ѓњ програма й тактика, кор≥н¤чись у програм≥
й тактиц≥ ≥нтернац≥онального соц≥ал≥зму, були
вже принатурен≥ до украњнських обставин.
`
252
`
¬она мала свою ≥стор≥ю, своњ трад≥ц≥њ, мето-
ди, свою школу. ѕрактика п≥дпольноњ рево-
люц≥йноњ парт≥йноњ роботи привчила член≥в
й до певноњ орган≥зац≥њ, дала вихованн¤, ви-
робила сталий св≥тогл¤д, дала звичку до
пол≥тичноњ прац≥. —аме ≥м'¤ парт≥њ, ¤к ≥ ≥мена
окремих д≥¤ч≥в њњ були в≥дом≥ серед широких
кол украњнського роб≥тництва. Ѕудучи нечи-
сленими, парт≥йн≥ орган≥зац≥њ в той же час
складались з вихованого, передового, най-
б≥льш активного й революц≥йного пролетар-
ського елементу.
`
¬се це разом було причиною того, що ц¤
парт≥¤ зразу ж по вибуху революц≥њ зан¤ла
керуюче м≥сце в нац≥ональн≥й революц≥њ на
”крањн≥, загравши одночасно й у загально-
рос≥йськ≥й революц≥њ не малу ролю: ≥змай-
ловський ≥ семен≥вський полки, ¤к≥ в критич-
ний момент р≥шили долю революц≥њ в ѕе-
троград≥, були орган≥зован≥ петроградською
орган≥зац≥Їю ”. —. ƒ. –. ѕ. ≥ нею виведен≥
з казарм до поб≥дного бою з царськими
в≥йськами.
`
ќтже, в≥дпов≥дно до такого в≥дношенн¤
сил серед пол≥тичних теч≥й, у ÷ентральн≥й
–ад≥ було розпред≥лено й роботу серед них.
≤ через те перший украњнський ”р¤д, пер-
ший каб≥нет украњнських нац≥ональних м≥н≥-
стр≥в складавс¤ в б≥льшости своњй з соц≥аль-
демократ≥в.
`
253
`
—оц≥альдемократи:
`
1) √олова √енерального —екретар≥ату й √е-
неральний —екретарь внутр≥шн≥х справ -
¬. ¬инниченко.
`
2) √енеральний —екретарь земельних справ
- Ѕ. ћартос.
`
3) √енеральний —екретарь в≥йськових справ
- 0. ѕетлюра.
`
4) √енеральний —екретарь судових справ
- ¬. —адовський.
`
5) √енеральний —екретарь осв≥ти - ≤. —те-
шенко.
`
—оц≥ал≥сти-революц≥онери:
`
1) √енеральний ѕисарь - ѕ. ’ристюк.
`
2) √енеральний —екретарь харчових справ
- ћ. —тасюк*).
`
“уповц≥:
`
1) √енеральннй —екретарь м≥жнац≥ональ-
них справ - —. ™фремов.
`
Ѕезпарт≥йн≥:
1) √енеральний —екретарь- ф≥нансових
справ - X. Ѕарановський.
`
ќтже з 8 член≥в √енерального —екрета-
р≥ату з р≥шаючим голосом (√енеральний ѕи-
сарь такого по конст≥туц≥њ √. —екретар≥ату
не мав) 5 були соц≥альдемократи.
`
÷е накладало на соц≥альдемократичну
парт≥ю велику в≥дпов≥дальн≥сть ≥ разом з тим
*) ѕ≥д той час до ѕарт≥њ ”. —. –. не належав, але
вступив у нењ пот≥м..
`
254
`
вимагало в≥д нењ великого такту й колосаль-
ного напруженн¤ сил. “реба було провадити
своЇ керовництво так, щоб воно не почува-
лось керовництвом, а з другого боку вкласти
в роботу над державностю ст≥льки сил, щоб
вони це керовництво могли п≥ддержувати
в ус≥х напр¤мах, не порушуючи загального
тону, плану й характеру акц≥њ. ÷е ослабл¤ло
парт≥ю в чисто-парт≥йн≥й д≥¤льности й ви-
кликало весь час з боку орган≥зац≥й на-
р≥канн¤ за те, що найб≥льш активн≥ елементи
заб≥рались в≥д парт≥йноњ роботи. јле справа
державности ост≥льки ¤вл¤лас¤ дл¤ вс≥х
першор¤дною, що про¤ви парт≥йного егоњзму
дал≥ нар≥кань не йшли, бо й нар≥каюч≥ ро-
зум≥ли так само, що вс≥ нац≥ональн≥ сили,
де б вони н≥ були, повинн≥ були бути в≥д-
дан≥ на загальну мету.
`
2. ћета: нац≥ональн≥сть, васоб: держав-
н≥сть.
`
јле в тому й була одна з великих на-
ших труднощ≥в, що в нас, взагал≥, було мало
творчих, орган≥зац≥йних та просто ≥нтел≥гент-
них сил. Ѕо де б вони могли вз¤тис¤ при
тих нац≥онально-пол≥тичних обставинах, в
¤ких до революц≥њ жила украњнська нац≥¤?
`
ѕом≥ркована теч≥¤ в ÷ентральн≥й –ад≥
("туповц≥") на ц≥й п≥дстав≥ була нав≥ть проти
виданн¤ ”н≥версалу. ¬они з свого погл¤ду
`
255
`
ц≥лком лог≥чно доводили, що сказавши "ј",
треба казати й "Ѕ". "ќпов≥стивши твор≥нн¤
державности, треба ж те, д≥йсно, й робити.
ј щоб робити, треба мати в≥дпов≥дн≥ сили
на те. ќголосити твор≥нн¤ державности
легко, але ж треба серйозно вдуматись,
що то значить, ¤ка то велитенська робота,
¤ких усиль вона вимагаЇ, ¤ких сил, ¤коњ
к≥лькости людей, знатт¤, досв≥ду, матер≥аль-
них засоб≥в.
`
Ѕо що то значить наша, нац≥ональпо-
украњнська державн≥сть? “о значить, що вс≥
органи державного управл≥нн¤ й госпо-
дарства мають бути насамперед утворен≥ на
”крањн≥, там, де њх зовс≥м не було до сього
часу. ÷е не переформуванн¤ старих, орган≥-
зованих, пристосованих до житт¤ в≥ками
апарат≥в, не зам≥щенн¤ одних людей дру-
гими. Ќ≥, творити все з самого початку,
з самих др≥бничок, творити в м≥с¤ць-два те,
що в других земл¤х утворювалось дес¤т-
ками в≥к≥в. “ворити ц≥ органи, не маючи н≥-
¤коњ м≥л≥тарноњ сили й маючи в той же час
проти себе й м≥л≥тарну, й пол≥ц≥йну, адм≥-
н≥стративну силу староњ держави, маючи
проти себе ворож≥сть ус≥Їњ неукрањнськоњ
людности.
`
јле нехай би ворожу силу вдалос¤ ¤кось
перемогти. “о де ж т≥ сили, ¤кими робились
би т≥ апарати, та величезна, складна машина,
`
256
`
що зветьс¤ державностю? јдже треба тис¤ч≥
досв≥дчених, осв≥чених ≥ нац≥онально-св≥до-
мих людей, щоб ними засадити вс≥ ур¤дов≥
посади, вс≥ ≥нст≥туц≥њ, починаючи з м≥н≥стр≥в
≥ к≥нчаючи писарчуками в канцел¤р≥¤х. ƒе
ж вони т≥ люди, де вони могли вз¤тис¤,
коли ми не мали своЇњ школи, коли не мали
н≥¤коњ можливости мати свою масову ≥нте-
л≥генц≥ю, з ¤коњ можна було б вибрати тих
≥ досв≥дчених, ≥ осв≥чених, ≥ нац≥онально-
св≥домих людей. Ќу, хай би ще на м≥н≥стр≥в
вистарчило,- а дал≥? ј д≥ректор≥в, д≥ловод≥в,
а ком≥сар≥в, а дес¤тки тис¤ч служащих, -
де њх уз¤ти? ј чим же њх удержувати? „им
провадити всю державну роботу, не маючи
н≥¤ких ф≥нансових засоб≥в?
`
≤ ¤к саме все те провадити? « чого по-
чинати? ўо робити? ћи ж н≥¤кого н≥ дер-
жавного, н≥ адм≥н≥стративного досв≥ду не
мали й не могли мати. ќт групка соб≥ лю-
дей, складена з журнал≥ст≥в, пол≥тичних
ем≥грант≥в, учител≥в, адвокат≥в, то що.
`
ƒ≥йсно, т≥льки той ентуз≥азм ≥ те високе
п≥днесенн¤ духа могли надати одваги вз¤ти
на себе ту колосальну, непосильну працю,
¤ку прин¤ла на себе ÷ентральна –ада.
`
“ак, - ми бачили й передбачали вс≥ тру-
днощ≥.
`
ћи розум≥ли всю небезпеку, на ¤ку на-
ражали саму ≥дею украњнськоњ державности
`
257
`
на випадок неудач≥, на випадок ви¤вленн¤
нашого безсилл¤, неум≥нн¤, недозр≥лост≥!.
`
јле нашою метою, ≥стотною, грунтовною
метою була не сама державн≥сть. Ќаша
мета була-в≥дродженн¤, розвиненн¤
нашоњ нац≥ональности, пробудженн¤ в
нашому народ≥ своЇњ, нац≥ональноњ г≥дности,
почутт¤ необх≥дности р≥дних форм свого
розвитку, здобутт¤ сих форм ≥ забезпеченн¤
њх. ƒержавн≥сть же Ї т≥льки засоб дл¤
сењ ≥стотноњ ц≥л≥. ≤ через це самий процес
здобуванн¤ сењ державности вже мав би
служити пробуджуючим, наштовхуючим ≥
усв≥домл¤ючим фактором. „и вигралось би
чи програлось, а процес був би все одно й
в≥н уже сам викупив би й покрив би вс≥
можлив≥ неудач≥.
`
3. Ќарод творить з н≥чого.
`
ќ, ми й сам≥ добре знали нашу б≥дн≥сть
на ≥нтел≥гентськ≥ сили!
`
јле ми були багат≥ на дов≥рр¤ мас, на
революц≥йний запал нашого народу, на ве-
лике захопленн¤ вс≥х теч≥й його. ћи сам≥
бачили нашу малосил≥сть, неп≥дготован≥сть,
недосв≥дчен≥сть. јле ми були сильн≥ Їдно-
стю, в≥рою, св≥жостю нашоњ енерг≥њ, чистотою
наших змагань, готовностю саможертви. ћи
мали за собою працююч≥, народн≥ маси; це
була найголовп≥ща наша сила й духовна,
`
258
`
й матер≥альна, й м≥л≥тарна. Ќарод дасть й
утворить усе. ≥нтел≥гентн≥ сили сам≥ знай-
дутьс¤. «рус≥ф≥кована наша ≥нтел≥генц≥¤
прийде до нас. ћи њњ розбудимо, розсоро-
мимо, розчулимо, захопимо й прит¤гнемо до
роботи.
`
¬о-≥стину, ми за тих час≥в були богами, ¤к≥
бралис¤ з н≥чого творити ц≥лий новий св≥т.
`
ƒ≥йсно, з н≥чого. ћи не мали нав≥ть по-
мешканн¤ дл¤ себе. ÷ентральна –ада, вища
влада вс≥Їњ украњнськоњ нац≥њ, м≥стилас¤ в
двох-трьох к≥мнатках ѕедагог≥чного ћузею.
¬есь же будинок був зан¤тий школою
"льотчик≥в", невеличкою купкою руськоњ
офицерн≥, ¤ка н≥чог≥сенько в т≥й школ≥ не
робила, але уперто, навмисно займала п≥д
особист≥ помешканн¤ вс≥ зал≥, щоб не дати
њх украњнц¤м. ўе й намагалас¤ весь час
вигнати нав≥ть з тих двох к≥мнат ÷ентральну
–аду.
`
≤ так само √енеральний —екретар≥ат, пер-
ший ”р¤д украњнськоњ державности, весь з
ус≥ма своњми органами й апаратами м≥стивс¤
в двох малесеньких закапелочках того ж са-
мого ѕедагог≥чного ћузею. ÷≥ закапелочки
мабуть були перероблен≥ з... "уборних",
(мали кам'¤ну дол≥вку й "раковини" в ст≥-
нах дл¤ води).
`
≤ тут, у цих закапелочках √енеральн≥
—екретар≥ приймали сотн≥ делегац≥й у день,
`
259
`
робили, обливаючись потом од духоти, своњ
зас≥данн¤; сам≥ переписували на машинках
своњ постанови, сам≥ нав≥ть п≥длогу п≥д-
м≥тали, бо не було н≥ ур¤довц≥в, н≥ писар≥в,
н≥ нав≥ть сторожа.
`
јле все те робилос¤ з такою в≥рою, з та-
ким самов≥дданн¤м, з такою колосальною си-
лою енерг≥њ, невтомности й п≥днесенн¤, ¤ких
напевне н≥коли не було н≥ в одного ”р¤ду
в пишних каб≥нетах ≥ зал¤х з сонмами ди-
ректор≥в, ур¤довц≥в ≥ служник≥в. Ѕо то тво-
рила сила, ¤ка безпосередньо походила в≥д
творчих могутн≥х сил народу, - в≥д його,
через його й дл¤ його.
`
4. “вор≥нн¤ державности на вн≥.
`
≤ тут же, в цих славних закапелочках
√енеральиий —екретар≥ат, гуртуючи державно-
нац≥ональн≥ сили зсередини, одночасно творив
њх ≥ на вн≥. —илою морального автор≥тету
свого в≥н помалу, але певно переймав усю
владу на ”крањн≥ в своњ руки (поск≥льки
взагал≥ була тод≥ влада!) й в≥дпов≥дно до
того нам≥чав ≥ пор¤док орган≥зац≥њ всього
житт¤ на украњнськ≥й земл≥.
`
≤ тут же було вироблено й прин¤то першу
ƒекларац≥ю першого украњнського ”р¤ду,
¤ку й було оголошено головою √енерального
—екретар≥ату на зас≥данню ÷ентральноњ –ади
9 липн¤ (н. ст.) 1917 року.
`
260
`
я дозволю соб≥ привести тут усю њњ, ¤к
≥сторичний документ, ¤кий осв≥тлюЇ завданн¤
того часу й способи та засоби зд≥йсненн¤
тих завдань:
`
5. ƒекларац≥¤ √енерального —екретар≥ату
÷ентральноњ ”крањнськоњ –ади.
`
"Ўановн≥ «бори!
`
"÷ентральна –ада дос¤гла в своњй нац≥о-
нально-пол≥тичн≥й д≥¤льности серйозного, в≥д-
пов≥дального моменту. « виконавчого органу
об'Їднаних парт≥йних ≥ громадських груп,
¤ким вона була в початку революц≥њ, вона
стала найвищим ≥ не т≥льки виконавчим, але
й законодавчим органом усього зорган≥зова-
ного украњнського народу.
`
"ћи в своњй особ≥, в особ≥ ”крањнськоњ
÷ентральноњ –ади, даЇмо картину формац≥њ
влади, але влади ц≥лком новоњ, сучасноњ,
опертоњ на зовс≥м инш≥ п≥двалини, н≥ж стара
Ївропейська й особливо рос≥йська дореволю-
ц≥йна вдасть. Ќе ф≥зичне й економичне на-
сильство; не темнота, затуркан≥сть ≥ еконо-
мична залежн≥сть поневолених кл¤с; не за-
страхуванн¤ та г≥пнот≥зуванн¤ рел≥г≥Їю; не
нацьковуванн¤ одноњ части пригноблених на
другу, - не так≥ засоби дали нам, з≥браним
от-тут-о, право й силу вир≥шувати норми
житт¤, обов'¤зков≥ дл¤ кожного, хто признав
себе украњнцем.
`
261
`
"—е право родилось ≥ виросло з одного
дов≥рр¤, чистого, неп≥дм≥шаного н≥¤ким при-
мусом, законним чи незаконним. ≤ ÷ентраль-
на –ада, приймаючи на себе ту волю й до-
в≥рр¤ народу, стала нев≥дд≥леною, органично
злитою частиною сього великого ц≥лого.
`
" ожний день поширюЇ й поглиблюЇ ту
сконцентровану волю. –≥жн≥ формац≥њ укра-
њнськоњ демократ≥њ п≥дливають у сп≥льний
резервуар могутньоњ сили, сам≥ в тойже час
черпаючи з нього.
`
"≤ в сей момент ми стоњмо саме на най-
важн≥йш≥й, але в той же час на найкритич-
н≥йш≥й пор≥ нашого формуванн¤. ћи всту-
пили в ту зону, де стираютьс¤ меж≥ двох
влад, - моральноњ й публично-правовоњ. ћи
вже не можемо сказати, в ¤к≥й саме полови-
н≥ б≥льше чи менше стоњмо. –озм≥р ≥ сила
нашоњ моральноњ влади ост≥льки розрослис¤,
що вона сама собою, п≥д натиском льог≥чно-
го ходу под≥й, без болю й без заколоту пе-
ретворюЇтьс¤ у справжнЇ народоправство.
`
"Ќарод своњм чутт¤м найкраще розум≥Ї
≥дею справжнього народоправства, ≥дею демо-
кратичноњ влади, ¤ка йде знизу, а не згори,
¤ка Ї дл¤ народу, а не народ дл¤ нењ. ”кра-
њнська демократ≥¤ сконцентрувала свою волю
в ÷ентральн≥й –ад≥, в н≥й поклала найкращу
оборону своњх ≥нтерес≥в ≥ через те т≥льки њй
≥ може в≥рити. ј зв≥дси вже випливаЇ зовс≥м
`
262
`
льог≥чний висновок: коли дов≥рр¤, то дов≥рр¤
до к≥нц¤, в ус≥х сферах, ¤к нац≥онального,
так ≥ економ≥чного, пол≥тичного й держав-
ного житт¤. “ут нема ворожнеч≥ до ѕетро-
граду, але е ц≥лковита байдуж≥сть до його,
бо украњнська демократ≥¤ маЇ свою власну
владу, ¤ку сама утворила й ¤к≥й ц≥лком до-
в≥р¤Ї.
`
"јле легче дов≥ритись н≥ж справдити
чиЇсь дов≥рр¤. ј особливо, коли те дов≥рр¤
походить в≥д частини в ≥м'¤ ≥нтерес≥в ц≥лого,
бо ми поки-що представники дов≥рр¤ не
всього ц≥лого, а т≥льки ¤коњсь його частини.
ћи знаЇмо, що ц¤ частина велика, ми знаЇмо,
що друга частина силою природного ходу
житт¤ д≥йде незабаром до того самого. јле
поки вона не д≥йшла, поки ц≥ частини не
злились в одне ц≥ле, процес нашого форму-
ванн¤, значить, також не ск≥нчивс¤. ј через
те не зак≥нчивс¤ й процес перетворенн¤ мо-
ральноњ влади в публично-правову, повномо-
чну, з ус≥ма властивими њй компетенц≥¤ми,
функц≥¤ми й апаратами.
`
"≤ от завданн¤ ÷ентральноњ –ади в сей
критичний, переходовий момент е приско-
ренн¤ сього процесу, допомога йому.
`
"√енеральний —екретар≥ат ¤ко виконавчий
орган ÷ентральноњ –ади, котрому вона пере-
даЇ в с≥й сфер≥ свою повновласть, т≥льки так
≥ розум≥Ї своЇ призначенн¤.
`
263
`
"√оловним завданн¤м ÷ентральноњ –ади
до де¤кого часу було об'Їднанн¤ украњнськоњ
демократ≥њ на грунт≥ т≥льки нац≥онально-
пол≥тичних домагань.
`
"јле житт¤ потроху розсунуло ц≥ вузьк≥
р¤мц≥. —амих нац≥онально-пол≥тичних дома-
гань стало мало, час ставить вимоги ширш≥:
народ хоче об'Їднатись дл¤ задоволенн¤ й
розв'¤занн¤ вс≥х питань, ¤к≥ висуваЇ йому
й економична й соц≥альна обстановка. ≤ через
те ÷ентральна –ада мус≥ла поширити свою
платформу, мус≥ла стати нац≥ональним —ой-
мом, в ¤к≥м мають осв≥тлюватис¤ й розв'¤зу-
ватис¤ вс≥ т≥ питанн¤, ¤к≥ висуваЇ житт¤.
`
"≤ тому-то утворенн¤ √енерального —екре-
тар≥ату було необх≥дним щаблем розвитку
нашого представницького органу. “ому то
≥нст≥тут √енерального —екретар≥ату маЇ об-
хоплювати вс≥ потреби украњнського народу.
«г≥дно з сими потребами й под≥лено роботу
м≥ж окремими секретар¤ми: по внутр≥шн≥х
справах, ф≥нансових, судових, харчових, зе-
мельних, осв≥тн≥х, м≥жнац≥ональних, прац≥,
дор≥г, в≥йськових, торгу й промисловости.
`
"Ќайпершою перешкодою до планового
переведенн¤ с≥Їњ роботи Ї недостача пол≥тично-
соц≥альноњ й нац≥ональноњ св≥домости й мала
зорган≥зован≥сть народн≥х мас. ” сьому кри-
Їтьс¤ найб≥льша погроза й загальним здобут-
кам революц≥њ й орган≥зац≥њ автономного ладу
`
264
`
на ”крањн≥, котрий Ї найкращим закр≥пленн¤м
тих здобутк≥в.
"—≥Їю стороною житт¤ нашого народу мав
займатис¤ генеральний секретарь по внутр≥ш-
н≥м справам. ¬ його компетенц≥њ маЇ бути
вс¤ справа орган≥зац≥њ, аг≥тац≥њ, пропаганди.
¬ —екретар≥ат≥ внутр≥шн≥х справ мають бути
сконцентрован≥ р≥жн≥ громадсько-адм≥н≥стра-
тивн≥ апарати, утворен≥ украњнською демо-
крат≥Їю до сього часу. ¬они дос≥ ≥стнували
й працювали окремо, в≥д≥рвано один в≥д
другого, необ'Їднан≥ одним планом, одною
с≥стемою. “епер це маЇ бути один апарат,
складений з р≥жних частин, але п≥д керов-
пицтвом генерального секретар¤ внутр≥шн≥х
справ.
"ќрган≥зац≥¤ й осв≥домленн¤ мас Ї перша,
необх≥дна, найголовн≥йша п≥двалина дальшо-
го буд≥вництва. ј сл≥дуючим щаблем сього
буд≥вництва, заснованого на св≥домости й
зорган≥зованости, Ї перебудова м≥сцевоњ й
загально-краЇвоњ адм≥н≥стратративноњ влади;
с≥льськ≥, м≥стечков≥ та волосн≥ адм≥н≥стративн≥
органи, земськ≥ управи, пов≥тов≥ ком≥сар≥,
городськ≥ думи, губернськ≥ ком≥сар≥, словом,
- ус¤ орган≥зац≥¤ влади може стати в ор-
ган≥чний зв'¤зок з ÷ентральною –адою т≥ль-
ки тод≥, коли демократ≥¤, ¤ка утворюЇ с≥ ор-
гани, стоњть також у т≥сн≥м зв'¤зку з ÷ен-
трального –адою.
`
265
`
"≤ се Ї друге завданн¤ —екретар≥ату у вну-
тр≥шн≥х справах: себто пристосованн¤ всього
адм≥н≥стративного механ≥зму до потреб зорга-
н≥зованоњ, усв≥домленоњ демократ≥њ й п≥дготов-
ленн¤ за допомогою сього самого апарату ще
дальшого щабл¤ - орган≥зац≥њ Їдиноњ краевоњ
автономноњ влади, в порозум≥нню з демокра-
т≥¤ми инших нац≥ональностей на ”крањн≥.
`
"ћаючи на уваз≥, що той стан, ¤кий
зан¤ла ÷ентральна –ада, - Ї стан будуванн¤
нового пол≥тичного житт¤ на ”крањн≥ з ус≥ма
насл≥дками, ¤к≥ випливають з сього стану,
√енеральний —екретар≥ат у ф≥нансових спра-
вах уважаЇ необх≥дним розробити основи
ф≥нансовоњ пол≥тики на ”крањн≥.
`
"«в≥сно, ф≥нансовоњ справи ми не можемо
зразу ставити на ц≥лком державний грунт,
а повинн≥ обходитись поки-що засобами, ¤к≥
мають у своњй основ≥ майже виключно мораль-
ну силу. ќдначе разом з сим маЇтьс¤ на
думц≥ вести: п≥дготовчу працю так, щоб
”крањна в ф≥нансових справах могла стати
ц≥лком на державний грунт тод≥, коли њй
прийдетьс¤ ц≥ справи впор¤дкувати ¤ко ав-
тономн≥й держав≥.
`
"«авданн¤м —екретар≥ату в судових спра-
вах маЇ бути п≥дготовка судових ≥нст≥туц≥й
на ”крањн≥ до тих форм ≥ того стану, в ¤к≥м
вони мають бути в автономн≥й ”крањн≥. —¤
робота маЇ розпадатис¤ па п≥дготовку спра-
`
266
`
ви украњн≥зац≥њ та демократизац≥њ суду й ви-
робленн¤ в≥дпов≥дних законопроект≥в, котр≥-
б нам≥тили т≥ форми суду, ¤к≥ в≥дпов≥дали-б
автономному ладу на ”крањн≥.
`
"—екретар≥ат у м≥жнац≥ональних справах
маЇ на мет≥ об'Їднати роботу вс≥х нац≥ональ-
ностей –ос≥њ дл¤ боротьби за автономно-фе-
деративний лад рос≥йськоњ республ≥ки та дл¤
порозум≥нн¤ украњнц≥в на сих основах з
иншими нац≥ональност¤ми. Ќа перш≥м план≥
перед —екретар≥атом м≥жнац≥ональних справ
стоњть скликанн¤ з'њзду представник≥в народ≥в
та областей –ос≥њ й п≥дготовленн¤ матер≥алу
до сього з'њзду. ѕоруч стоњть справа ¤ко мога
скор≥йшого порозум≥нн¤ з демократ≥Їю на-
ц≥ональних меншостей на ”крањн≥.
`
"¬ справ≥ народньоњ осв≥ти —екретар≥ат
маЇ на мет≥ насамперед з'Їднати в своњх ру-
ках усе керуванн¤ шк≥льною осв≥тою, а саме:
догл¤д за переведенн¤м на м≥сц¤х украњн≥-
зац≥њ школи, орган≥зац≥њ виданн¤ п≥дручник≥в,
в≥дшуканн¤ й приготуванн¤ учител≥в дл¤
шк≥л та пом≥ч у згуртуванню њх у профес≥о-
нальн≥ товариства.
`
"¬ справ≥ позашк≥льноњ осв≥ти —екретар≥ат
маЇ на мет≥ запомогу культурним товари-
ствам. ƒл¤ зд≥йсненн¤ своњх завдань у шк≥ль-
н≥й справ≥ —екретар≥ат маЇ подбати про ство-
ренн¤ ¬сеукрањнськоњ Ўк≥льноњ –ади, ¤ка
носитиме тер≥тор≥альний характер, а зараз
`
267
`
маЇ покористуватис¤ ≥стнуючим органом вла-
ди, ¤к от шк≥льн≥ округи, або громадськими
≥нст≥туц≥¤ми, з ¤кими зав'¤же найт≥сн≥йш≥
зносини. ƒл¤ пост≥йного зв'¤зку з м≥сц¤ми
—екретар≥ат маЇ на мет≥ завести своњх спе-
ц≥альних ком≥сар≥в по народн≥й осв≥т≥.
`
"—екретар≥ат у земельних справах у пер-
шу чергу маЇ подбати про правильну орга-
н≥зац≥ю волосних, пов≥тових ≥ губернських
ком≥тет≥в на ”крањн≥ та рад сел¤нських депу-
тат≥в; маЇ направл¤ти д≥¤льн≥сть сих орган≥-
зац≥й на шл¤х громадського пор¤дкуванн¤
не т≥льки земельною власностю, але й с≥ль-
сько-господарським ≥нвентарем. ўоб об'Їд-
нати д≥¤льн≥сть земельних ком≥тет≥в, —екре-
тар≥ат маЇ подбати про утворенн¤ ”крањнсь-
кого раЇвого «емельного ом≥тету.
`
"–азом з тим той же —екретар≥ат маЇ по-
дбати про утворенн¤ украњнських кооперати-
вних центр≥в.
`
"¬ ц≥л¤х п≥дготовки до ”становчих «бор≥в
—екретар≥ат маЇ п≥дготовити на п≥дстав≥ по-
станов всеукрањнського сел¤нського з'њзду
проект земельного закону, в т≥м числ≥ й ту
його частину, ¤ка повинна розмежувати ком-
петенц≥ю ¬серос≥йського ѕарламенту й ”кра-
њнського —ойму в земельних справах.
`
"¬ харчов≥й справ≥ —екретар≥ат ставить
своЇю задачею об'Їднати роботу харчових
орган≥в на ”крањн≥ й внести в нењ ту плано-
`
268
`
в≥сть, ¤коњ њй дос≥ не доставало. ѕеред —е-
кретар≥атом стоњть основна задача створити
¬сеукрањнський ÷ентральний ’арчовий о-
м≥тет, ¤кий маЇ забезпечити автоном≥ю ”кра-
њни в харчов≥й справ≥ та подбати про в≥дпо-
в≥дне постачанн¤ украњнським хл≥боробам
потр≥бних у њх господарствах продукт≥в та
знар¤дд¤.
`
"«авданн¤м —екретар≥ату в в≥йськових
справах Ї украњн≥зац≥¤ в≥йська, ¤к у тилу,
так по змоз≥ й на фронт≥, пристосуванн¤
в≥йськових округ на ”крањн≥ й орган≥зац≥њ њх
до потреб украњн≥зац≥њ в≥йська.
`
"¬еденн¤ роботи √енерального —екрета-
р≥ату в ус≥х згаданих справах в означених
вище межах вимагаЇ впор¤дкуванн¤ в≥дпо-
в≥дноњ канцел¤р≥њ й тому в склад —екрета-
р≥ату введено √енерального писар¤, найблиз-
шим завданн¤м ¤кого ¤вл¤Їтьс¤ - зав≥дуванн¤
д≥лами всього √енерального —екретар≥ату, бути
зв'¤зком м≥ж окремими генеральними секре-
тар¤ми в внутр≥шн≥х орган≥зац≥йних справах
—екретар≥ату, м≥ж иншим ≥ через пер≥одичний
орган √енерального —екретар≥ату.
`
"ѕриступаючи до великоњ, в≥дпов≥дальноњ
роботи, спод≥ваючись на повне дов≥рр¤ й п≥д-
держку ÷ентральноњ –ади, √енеральний —е-
кретар≥ат покладе вс≥ своњ сили, щоб вико-
нати ту роботу на користь в≥дродженого
украњнського народу й тих нац≥ональних
`
269
`
меншостей, що разом з ним засел¤ють укра-
њнську землю.
`
"”с≥ наш≥ зусилл¤ будуть ≥ти на те, щоб
не допустити ”крањни до винищенн¤, дезор-
ган≥зац≥њ та анарх≥њ, й хто б ту дезорган≥за-
ц≥ю не вносив нам, чи темн≥ сили контррево-
люц≥њ, чи анархистичн≥ елементи украњнства,
чи помилки й ворожнеча “имчасового ÷ен-
трального ”р¤ду, ми з ус≥ма дезорган≥зую-
чими силами будемо боротис¤ неухильно й
н≥кому не дозволимо гальмувати справу бу-
дуванн¤ нового житт¤ в наш≥м краю.
`
ѕ≥дписали √енеральн≥ —екретар≥ (п≥дписи).
” ињв≥, 27 червн¤ (н. ст.) 1917 року".
`
÷ю першу декларац≥ю украњнськоњ держав-
ности було прин¤то оплесками й криками "—ла-
ва!" й винесено першу "формулу переходу":
`
"¬ислухавши декларац≥ю √енерального
—екретар≥ату, ”крањнська ÷ентральна –ада
висловлюЇ йому повне дов≥рр¤. ”важаючи
√енеральний —екретар≥ат найвищим народо-
правним органом украњнського народу та його
найвищою владою, маючи на уваз≥, що в ≥н-
тересах украњнського трудового народу вза-
гал≥ ¤вл¤Їтьс¤ необх≥дним скликанн¤ ”кра-
њнських ”становчих «бор≥в, визнаючи потр≥б-
ним, щоб √енеральний —екретар≥ат у чергову
сес≥ю ÷ентральноњ –ади представив доклад
про ”крањнськ≥ ”становч≥ «бори, ÷ентральна
–ада переходить до чергових справ".
