–ос≥йська мова може стати в нас оф≥ц≥йною. “≥льки коли?

ѕовернемос¤ до апологетики наданн¤ рос≥йськ≥й мов≥ статусу другоњ державноњ, з ¤коњ починалас¤ ц¤ статт¤. Ќ≥, не 60%, а всe населенн¤ ”крањни Ї рос≥йськомовним. –ос≥йська мова дом≥нуЇ в нас не тому, що вона краща, мас б≥льше сл≥в та зручн≥ша дл¤ висловленн¤ думок. Ќасправд≥ к≥льк≥сть сл≥в в украњнськ≥й мов≥ набагато б≥льша, н≥ж у рос≥йськ≥й. я нещодавно в≥дкрив дл¤ себе цей факт шл¤хом пор≥вн¤нн¤ розм≥р≥в диох комп'ютерних словник≥в, що зроблен≥ дл¤ перев≥рки правопису. ¬ редактор≥ "—лово ≥ д≥ло", створеному московським програм≥стом √утн≥ковим, обс¤г рос≥йського словника 669115 байт≥в [24], а обс¤г украњнського - 2645961 байт. якщо врахувати, що украњнськ≥ слова в середньому коротш≥ за рос≥йськ≥, виходить, що украњнська мова маЇ сл≥в уп'¤тeро (!) б≥льше за рос≥йську. ÷¤ обставина по¤снюЇтьс¤ значно довшими за рос≥йськ≥ синоним≥чними р¤дами, а також ≥снуванн¤м окремих сл≥в у випадках, коли рос≥йська мова вживаЇ одне й те саме слово: крепостной вал, крепостна¤ актриса (вал фортец≥, актриса-кр≥пачка), личное дело сотрудника, моЄ личнос дeло (особова справа прац≥вника, мо¤ особиста справа). ™ й протилежн≥ приклади (кожа, шкура), але њх значно менше.

–ос≥йська мова зараз де-факто без ус¤кого закону Ї першою, ј не другою державною. ¬она пос≥даЇ дом≥нуючу позиц≥ю нe за свою ¤к≥сть, а внасл≥док колон≥альноњ пол≥тики рос≥йського ≥нтернац≥онал≥зму (хочетьс¤ сказати ≥мпернац≥онал≥зму). «рос≥йщенн¤ триваЇ й зараз. Ќа зникненн¤ з ужитку украњнськоњ мови тепер працюЇ звнчайн≥с≥нька людська л≥нь. ѕоза¤к значна частина населенн¤ звикла послуговуватис¤ в побут≥ й службовому оточенн≥ рос≥йською мовою, то вс≥ спроби украњнц≥в-патр≥от≥в повернути вичавлену з ужитку украњнську мову на њњ законн≥ позиц≥њ т≥льки дратують нац≥онально-байдужу частину населенн¤. ясно, що за таких умов закон про державн≥сть рос≥йськоњ мови фактично р≥внозначний закону про непотр≥бн≥сть мови украњнськоњ та спричинивс¤ б до њњ швидкого зникненн¤ з ус≥ма вищезгаданимн насл≥дками. ¬с¤к≥ спроби в≥двернут≥њ увагу в≥д загрози зникненн¤ украњнськоњ нац≥њ, ¤кби рос≥йська мова стала другою державною - лицем≥рство.

ѕосиланн¤ на двомовн≥сть та багатомовн≥сть ≥нших крањн - звичайне крут≥йство. “ам, де юридичне к≥лька мов визнано оф≥ц≥йними, фактичне становище зовс≥м ≥нше. « шести оф≥ц≥йних мов 00Ќ вживаЇтьс¤ переважно англ≥йська, менше французька. –ос≥йською мовою колись за наказом з ћоскви виступали делегати крањн соцтабору. «араз њњ вживають рос≥йська та б≥лоруська делегац≥њ. ¬ ≤нд≥њ загальнодержавними Ї фактично англ≥йська та х≥нд≥, ≥нш≥ мови - м≥сцев≥, ¤к шведська у ‘≥нл¤нд≥њ, чи мови африканських абориген≥в у ѕ≥вденн≥й јфриц≥, де загальнодержавними фактично Ї африкаанс та англ≥йська. ¬ жодн≥й з багатомовних крањн мова колишн≥х колон≥затор≥в не Ї знар¤дд¤м етноциду. ¬ ≤нд≥њ багатонац≥ональне населенн¤, навпаки, збер≥гаЇ англ≥йську ¤краз через њњ нейтральн≥сть, тобто ¤к противагу х≥нд≥, ¤к заваду на шл¤ху денац≥онал≥зац≥њ та перетворенн¤ всього населенн¤ на х≥нд≥мовне.

¬арто також згадати ≥сторичний досв≥д ≥нших нац≥й, ¤к≥ на певному пер≥од≥ ≥стор≥њ поверталис¤ з чужоњ до р≥дноњ мови. Ќай¤скрав≥ш≥ приклади такого поверненн¤ продемонстрували чехи, словаки та Їврењ. –озпад јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ залишив чех≥в н≥мецькомовними, а словак≥в - угорськомовними. Ќа вс≥х чеських теренах населенн¤ розмовл¤ло н≥мецькою, н≥мецькою велос¤ викладанн¤ в г≥мназ≥¤х, видавалис¤ книги та газети. √либина зн≥меччeнн¤ була нав≥ть б≥льшою за глибину зрос≥йщенн¤ сучасноњ ”крањни. ѕерш≥ 20 рок≥в незалежноњ „ехословаччини ур¤д вдавс¤ до досить крутого насильства, щоб вилучити з ужитку мови колон≥затор≥в: н≥мц≥в у „ех≥њ та угорц≥в у —ловаччин≥. „ехи погоджувалис¤ з тим, що н≥мецька маЇ право залишитись мовою н≥мецькоњ меншини (судетських н≥мц≥в), а угорська - мовою прикарпатських угорц≥в, ¤к≥ й дос≥ живуть у тепер≥шн≥й «акарпатськ≥й област≥, що тод≥ входила до складу „ехословаччини.

ћен≥ довелос¤ спостер≥гати. ¤к йшла дeгeрман≥зац≥¤ „ех≥њ. ¬перше ¤ потрапив до ѕраги у 1967 р. ѕокол≥нн¤, що народилось на початку XX стол≥тт¤, тобто покол≥нн¤ батьк≥в волод≥ло н≥мецькою, ¤к р≥дною. ѕокол≥нн¤ син≥в ще знало н≥мецьку, вивчену в с≥м'њ, покол≥нн¤ онук≥в н≥мецькоњ не знало. ѕолиц≥ бук≥нистичних книгарень були заповнен≥ книгами, видрукованими готичним шрифтом. ”друге ¤ в≥дв≥дав ѕрагу у 1985 р. ƒ≥ти стали батьками, вони в≥ддавали перевагу чеськ≥й, хоч де¤к≥ розум≥ли н≥мецьку. ќнуки стали д≥тьми. Ќ≥мецькоњ вони не знали, проте знали рос≥йську, бо њњ —–—– змусив вивчати у середн≥х школах. Ѕук≥н≥стичн≥ книгарн≥ в ѕраз≥ зникли. я в≥дшукав одну.  нижок ≥ноземними (тобто не чеською та не словацькою) мовами там практично не було. ѕроте були два чи три магазини рад¤нськоњ, тобто рос≥йськоњ, книги. «в≥льнившись в≥д рос≥йського впливу, чехи скасували обов'¤зкове вивченн¤ рос≥йськоњ.

Ќайважчу задачу поверненн¤ до р≥дноњ мови розв'¤зали Їврењ. ™врењ робили це одночасно з в≥дновленн¤м державност≥ п≥сл¤ багатов≥кового розпорошенн¤ по всьому св≥ту. ћожна т≥льки дивуватис¤, ¤к с≥он≥стський рух (тобто Їврейський нац≥онал≥зм) спром≥гс¤ перемогти в боротьб≥ за в≥двоюванн¤ своњх земель, ¤к≥ прот¤гом б≥льш ¤к двох тис¤чол≥ть були окупован≥ р≥зними, а в останн≥й час - арабськими, окупантами. ™врейська (гебрeйська, ≥врит) мова залишилась практично лише в рел≥г≥йному вжитку. ѕри цьому чимало сл≥в було втрачено. ≤вритом розмовл¤ли де¤к≥ племена Їврењв —ходу, тобто сeфарди. Ѕ≥льш≥сть Ївропейських Їврењв (ашкенази) розмовл¤ли мовою ≥диш, тобто одним ≥з н≥мецьких д≥алект≥в XIV ст. ќсв≥чен≥ Їврењ-ашкeнази знали ≥врит, але вживали його т≥льки, коли зустр≥чалис¤ з Ївре¤ми-сефардами. ¬они цуралис¤ р≥дноњ мови, ¤к цe зараз робл¤ть де¤к≥ украњнц≥.

” 1881 р. б≥лоруському ЇвреЇв≥ ≈л≥Їзеру Ѕeн-™гуд≥, ¤кий вивчивс¤ у ѕариж≥ на л≥кар¤, запропонували м≥сцe вчитeл¤ в ѕалестин≥. ¬≥м погодивс¤, за умовою, що викладати буде ≥вритом. Ќав≥ть до своЇњ нареченоњ висунув вимогу, що мовою с≥м'њ буде ≥врит. —плинуло 20 рок≥в. ” 1902 р. родина Ѕeн-™гуди св¤ткувала урочисту под≥ю - в ™русалим≥ на ≥врит перейшла дес¤та с≥м'¤. Ѕен-™гуда дожив до часу, коли англ≥йц≥, що пор¤дкували в ѕалестин≥, визнали ≥врит третьою оф≥ц≥йною мовою поруч з арабською та англ≥йською. «араз ≥врит - державна мова ≤зрањлю. ƒо реч≥, арабська мова - друга оф≥ц≥йна, вона викладаЇтьс¤ в Їврейських школах ≤зрањлю. ћовна толерантн≥сть Їврењв ц≥лком зрозум≥ла. јрабська мова там - мова меншини. ¬она не загрожуЇ вит≥снити з ужитку ≥врит. ¬ ≤зрањл≥, на в≥дм≥ну в≥д ”крањни, не в≥дбуваЇтьс¤ конкуренц≥њ мов.

јпологети зрос≥йщенн¤ ”крањни вимагають дозволити в≥льну конкуренц≥ю мов на засадах р≥вност≥. јле чи можна вважати, що обидв≥ мови в ”крањн≥ зараз в р≥вному становищ≥? «вичайно, н≥. як украњнську мову виштовхнули з сусп≥льного житт¤ на с≥льську кухню, описано вище. ƒл¤ в≥льноњ конкуренц≥њ було б справедливо спочатку в≥дновити р≥вн≥сть мов. ƒл¤ цього не треба н≥чого винаходити ≥ не потр≥бн≥ три стол≥тт¤. ¬арто згадати заходи, що њх вживали рос≥йськ≥ колон≥затори дл¤ знищенн¤ украњнськоњ мови, та застосувати њх до мови рос≥йськоњ. ÷≥каво, ¤ку б п≥сню засп≥вали сучасн≥ русиф≥катори, ¤кби ”крањна впровадила таку низку заход≥в.

- ѕ≥двищенн¤ зарплати вчител¤м украњнськоњ мови на 20%.

- Ќаданн¤ батькам права зв≥льн¤ти свою дитину в≥д вивченн¤ рос≥йськоњ мови з зам≥ною њњ на вивченн¤ другоњ ≥ноземноњ. “обто зробити англ≥йську мову обов'¤зковою ≥ надати батькам право обирати другу ≥ноземну мову дл¤ своњх д≥тей. ’то обере рос≥йську, а хто - н≥мецьку.

- ѕ≥двищенн¤ р≥вн¤ викладанн¤ англ≥йськоњ мови до в≥льного волод≥нн¤, щоб випускник школи м≥г в≥льно читати англомовну пресу та слухати рад≥о.

- ¬провадженн¤ пор¤дку, за ¤ким випускники украњнських шк≥л пишуть лише украњнський тв≥р, а випускники рос≥йських - обидва твори: рос≥йський та украњнський.

- –озпод≥л студентських м≥сць у вищих навчальних закладах на рос≥йськ≥ в≥дд≥ленн¤ (20%) та украњнськ≥ в≥дд≥ленн¤ (80%). Ќаданн¤ аб≥тур≥Їнтам права в≥льного вибору в≥дд≥ленн¤, але на украњнськ≥ в≥дд≥ленн¤ приймати випускник≥в украњнських шк≥л, а також випускник≥в рос≥йських, ¤к≥ мають сертиф≥кат про в≥льне волод≥нн¤ украњнсько≥о мовою, ¤кий можна отримати, здавши в≥дпов≥дний ≥спит. Ќе екзамeнувати аб≥тур≥Їнт≥в украњнських в≥дд≥лень на знанн¤ рос≥йськоњ мови.

- ѕ≥д час прийому ос≥б на роботу в державних установах визначити необх≥дн≥сть в≥льного волод≥нн¤ украњнською мовою, ¤ке маЇ бути п≥дтверджене або атестатом про зак≥нченн¤ украњнськоњ школи, або спец≥альним сертиф≥катом дл¤ випускник≥в рос≥йських шк≥л.

- ѕрийн¤ти спец≥альну постанову про справодавство та веденн¤ документац≥њ в ус≥х установах та п≥дприЇмствах, незалежно в≥д форми власност≥, виключно украњнською мовою, за вин¤тком листуванн¤ ≥з закордонними партнерами. «робити вин¤ток дл¤  риму, де зобов'¤зати вести документац≥ю трьома мовами: украњнською, рос≥йською та татарською. ¬становити в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ ц≥Їњ норми.

- «аборонити рос≥йськомовну рекламу вс≥х вид≥в та в ус≥х «ћ≤.

- «аборонити або обкласти податком вс≥ рос≥йськомовн≥ газети ≥ журнали, що виход¤ть в ”крањн≥, але повн≥стю або частково належать ≥ноземному кап≥талу. —творити правову базу з мeтою обмежити рос≥йськомовн≥ друкован≥ виданн¤ квотою 20%.

- «в≥льнити в≥д податк≥в весь цикл випуску украњнськоњ друкованоњ продукц≥њ, за вин¤тком реклами та еротики (такий законопроект вже розгл¤дала ¬ерховна –ада).

- ќбкласти вв≥зним митом ≥мпорт л≥тератури з –ос≥њ, за тимчасовим вин¤тком науково-техн≥чноњ та навчальноњ, доки не спинитьс¤ на ноги украњнський науковий книгодрук.

- –озд≥лити тeлета рад≥оканали на украњнсько- та рос≥йськомовн≥. ¬изначити дл¤ останн≥х квоту - 20% еф≥рного часу.

- ¬жит≥њ заход≥в дл¤ контролю концертно-гастрольноњ д≥¤льност≥ з метою дотриманн¤ квоти на рос≥йськомовну сцену в межах тих же 20%.

- ¬жити заход≥в дл¤ впровадженн¤ в сусп≥льну св≥дом≥сть думки, що дл¤ усп≥шноњ кар'Їри в ”крањн≥ потр≥бне досконале знанн¤ украњнськоњ мови.

- –еал≥зувати план розвитку украњнського книговидавництва з метою вит≥снити рос≥йськомовн≥ виданн¤ з ринку художньоњ, науковоњ та навчальноњ л≥тератури.

- ¬жити заход≥в дл¤ позбавленн¤ збройних сил та силових структур, де проход¤ть обов'¤зкову службу украњнськ≥ юнаки, њх русиф≥каторськоњ функц≥њ, успадкованоњ в≥д —–—–; оф≥церський надто сержантський склад мають бути фактично, а не показушно, украњномовними.

- ¬нести зм≥ни до чинного законодавства, ¤кими, за прикладом ≈стон≥њ, встановити норму, зг≥дно з ¤кою дл¤ пос≥данн¤ кер≥вноњ посади на державн≥й служб≥ вимагаЇтьс¤ в≥льнe волод≥нн¤ ук- рањнською. «робити тимчасовий вин¤ток дл¤  риму. “им самим завадити обранню до ¬ерховноњ –ади ос≥б, що не волод≥ють державною мовою. –оз'¤снити населенню, що така норма с не нац≥ональною дискрим≥нац≥Їю, а квал≥ф≥кац≥йною вимогою (¤к в≥д л≥кар¤ вимагаЇтьс¤ медичний диплом), оск≥льки мову можна вивчити.

Ќе помилюс¤, ¤кщо скажу, що в раз≥ оприлюдненн¤ такоњ програми зчинитьс¤ шалений галас ≥з звинуваченн¤м у фашизм≥, порушенн≥ прав людини та ≥нших гр≥хах. “реба всто¤ти. “од≥ рок≥в за тридц¤ть рос≥йська мова в ”крањн≥ стане тим, чим вона мас бути - мовою сп≥лкуванн¤ рос≥йськоњ меншини. « цього моменту вс≥ обмеженн¤ можна зн¤ти. ќсь тод≥ ¤ був би за наданн¤ рос≥йськ≥й та, можливо, мовам ≥нших меншин статусу оф≥ц≥йних мов ”крањни.

----

16. «а вин¤тком Ѕраз≥л≥њ вс≥ крањни Ћатинськоњ јмерики розмовл¤ють ≥спанською. 17. ¬атажок рос≥йських соц≥ал-демократ≥в Ћен≥н п≥д тиском Ївропейськоњ соц≥ал-демократ≥њ був змушений включити до програми –—ƒ–ѕ право нац≥й на самовизначенн¤, проте в≥н був посл≥довним рос≥йським ≥нтернац≥онал≥стом, тому в багатьох прац¤х з нац≥онального питанн¤ писав, що треба беззастережно визнати право нац≥й на самвизначенн¤, але не треба плутати право з доц≥льн≥стю самовизначенн¤, тому рос≥йськ≥ соц≥ал-демократи мають виступати проти вс≥х спроб практичного самовизначенн¤ понeволених народ≥в, оск≥льки це порушить Їдн≥сть пролетар≥ату. ÷¤ лен≥нська ≥де¤ знайшла своЇ вт≥ленн¤ в ус≥х рад¤нських конституц≥¤х, де було записане право союних республ≥к на в≥докремленн¤ в≥д —–—–, але кожного, хто насм≥ливс¤ про це право згадати, ¤к небезпечного буржуазного нац≥онал≥ста, миттЇво репресувала дeржбезпeка. Ѕ≥льш≥сть таких репресованих складали украњнц≥.

18. “еоретичн≥ засади ≥нтернац≥онал≥зму також сформульовано ЇвреЇм. ÷е -  арл ћаркс, ¤кий под≥лив нац≥њ на ≥сторичн≥ (англ≥йська, н≥мецька, французька) ≥ нe ≥сторичн≥, ¤к≥, на його думку, мають розчинитис¤ в ≥сторичних нац≥¤х.

19. ¬арто нагадати, ¤к використав сп≥взвучн≥сть сл≥в Їврей “роцький у боротьб≥ проти ”крањни. ¬≥н рекомендував б≥льшовицьким пропагандистам поширювати серед украњнського сел¤нства вигадку, що ур¤д ”крањнськоњ народноњ республ≥ки, ¤кий оф≥йно називавс¤ √енеральним секретар≥атом, складаЇтьс¤ з царських генерал≥в.

20. Ќедолюдки (н≥м.)

21. Ќ≥меччина понад усе (н≥м.).

22. Ќарод. ƒержава. ‘юрер. - оф≥ц≥йний дев≥з нац≥онал-соц≥ал≥стичноњ роб≥тничоњ парт≥њ Ќ≥меччини.

23. —аме в такому формулюванн≥ ц¤ теза ув≥йшла до програми ќрган≥зац≥њ украњнських нац≥онал≥ст≥в, ухваленоњ у 1941 р. Ќа цьому ж принцип≥ побудовано ™вропейкий союз - добров≥льне об'Їднанн¤ р≥вноправних нац≥ональних держав. ™вропеЇць може жити ≥ працювати будь-де в межах —оюзу, але в≥н залишаеЇтьс¤ громад¤нином своЇњ батьк≥вщини, ≥ т≥льки в н≥й маЇ виборч≥ права.  ожна з держав ™— може будь-коли вийти з —оюзу, не питаючи дозволу в союзник≥в. ѕрактика функц≥онуванн¤ ™вропейського —оюзу - наочне спростуванн¤ брехн≥ ≥нтернац≥онал≥ст≥в, н≥би нац≥онал≥зм кличе до нац≥ональноњ обмеженост≥, до хутор¤нства. —аме в –ос≥њ-—–—– кордон був здеб≥льшого щ≥льно замкнений, зокрема дл¤ того, щоб легше втримати поневолен≥ народи в "≥нтернац≥ональн≥й в'¤зниц≥".

24. Ѕайт - комп'ютерна одиниц¤ вим≥ру ≥нформац≥њ. ¬ даному раз≥ байт у словнику м≥стить в соб≥ одну л≥теру або проб≥л, або деф≥с.

----------------
Ќа главную страницу / To main page
—инонимы ключевых слов: SHULM3D
Counter: .
(¬ыставить как: / To expose as: http://aravidze.narod.ru/SHULM3D.htm , http://www.geocities.com/sekirin1/SHULM3D.zip . )