31 жовтн¤ - 7 листопада 2001 р.
(«ак≥нченн¤. ѕочаток див. "ќсв≥та" N 60-61 в≥д
24-31 жовтн¤)
™ ≥нш≥ фронти русиф≥кац≥њ. Ќаприклад, музика ≥
театр: ауд≥оринок та концертно-гастрольна
д≥¤льн≥сть. Ќа музично-театральному фронт≥ йде
усп≥шна дл¤ русиф≥катор≥в в≥йна за молодь. « ус≥х
теле- та ” ¬ рад≥оканал≥в, з ус≥х ауд≥окасст та
компакт-диск≥в авучить низькопробна рос≥йська
попса. ƒуже дивуюсь, коли чую п≥сню, що складаЇтьс¤
з одн≥Їњ-двох фраз, ¤к≥ сп≥вак чи сп≥вачка
повторюють к≥лька хвилин посп≥ль п≥д акомпанемент з
двох-трьох акорд≥в, ¤к≥ виконуютьс¤ шл¤хом
завиванн¤ (в≥брато!) електронного синтезатора. Ќа
жаль, ц¤ "надлегка", але дуже гучна музика знайшла
чимало мавпувальник≥в в ”крањн≥. Ѕачив, ¤к
виконувала з естради таку п≥сню одна наша поп-д≥ва.
ћолоденька ≥ гарненька. ћ≥н≥-сп≥дничка. ¬ихл¤нн¤
стегнами. ¬ипаровуванн¤ р≥дкого азоту. Ћазерн≥
промен≥. јле п≥сн¤ - з одн≥Їњ фрази. ’оч фраза
украњнська, проте цe байдуже. јн≥ зм≥сту, ан≥
мелод≥њ.
≈страда - вдалий зас≥б русиф≥кац≥њ молод≥. ћолодь
вважаЇ, що рос≥йська естрада за ¤к≥стю значно краща
за украњнську. ¬она охоче в≥ддаЇ своњ грош≥
московським та петeрбузьким (так в ориг≥нал≥ -
прим. упор¤дника сайту) гастролерам. ≤ вона маЇ
рац≥ю. ¬ ”крањн≥ Ї чимало високоталановитих
композитор≥в та поет≥в. ™ й виконавц≥. ѕроте, њм
бракуЇ продюсер≥в, рекламноњ п≥дтримки, зрештою,
еф≥рного часу на рад≥о та телебаченн≥, њх просто не
знають. «нають здеб≥льшого тих, хто маЇ ф≥нансову
та ≥ншу п≥дтримку. Ќаприклад, високоталановиту
сп≥вачку ≥ авторку сучасноњ п≥сн≥ та м≥ського
украњнського романсу, ќльгу Ѕогомолець знають в
”крањн≥ мeншe, н≥ж ¤кусь ћашу –ас- пут≥ну, що
сп≥ваЇ н≥ про що, але профес≥йно, з гучним
оркестром та спецефектами. олись у 70-т≥ роки мен≥
довелос¤ жити в готельному номер≥ невеличкого
естонського м≥ста “арту. ўо мене вразило? «
гучномовц¤ рад≥отрансл¤ц≥йноњ мереж≥ прот¤гом
усього дн¤ линули естонськ≥ п≥сн≥. —учасн≥,
мелод≥йн≥. я був дуже здивований, що нац≥¤
чисельн≥стю в м≥льйон ≥снувала на повному
культурному самозабезпеченн≥ без того, щоб
переходити на "культурне утриманн¤" –ос≥њ. нигарн≥
“арту були заповнен≥ навчальною та ≥ншою
л≥тературою естонською мовою. оли –—‘—– видавала
на кожного громад¤нина 9 книжок на р≥к, ”крањна -
лиши «, то ≈стон≥¤ њх видавала 15. Ќе встигли
рос≥йськ≥ окупанти зруйнувати пол≥граф≥чну базу
≈стон≥њ. „асу не вистачило.
ќтже, унeзалeжнeнн¤ ”крањни не спинило етноцид,
≥нструментом ¤кого Ї рос≥йська мова, а точн≥ше:
вит≥сненн¤ украњнськоњ мови ≥з ужитку. ѕроцес ≥де,
на жаль, надто активно. ћаЇмо ун≥кальне ¤вище,
¤кого немаЇ н≥де в св≥т≥, - спец≥альний жанр
естрадного мистецтва, Їдиною метою ¤кого Ї
кепкуванн¤ з власноњ мови, власноњ державност≥,
власного ментал≥тету, украњнськоњ нац≥њ та взагал≥
всього украњнського. « естради, тeлe- та
к≥ноекрану, з≥ стор≥нок книжок та театральноњ сцени
демонструЇтьс¤ образ недолугого деб≥ла-хохла,
прим≥тивного хитруна, абсолютно безграмотного,
л≥нивого, ¬≥н день ≥ н≥ч п'Ї самогон, њсть сало.
Ќосить пост≥йно цe сало в кишен≥, нав≥ть спить ≥з
салом. –озмовл¤Ї ц¤ потвора суржиком ¬≥рки
—ердючкн, а читати та писати, мабуть, взагал≥ не
вм≥Ї. ÷¤, даруйте мен≥, естрада маЇ на мст≥ одне:
змусити украњнц¤ стидатис¤ свого украњнства та
бо¤тис¤ прилюдно послуговуватис¤ украњнською мовою,
аби його не сприйн¤ли за ≥д≥ота-салоњда.
Ќазву де¤к≥ в≥дом≥ антиукрањнськ≥ шоу. р≥м вже
згаданого профанатора ”крањни ƒанилка (¬≥рка
—ердючка), Ї програми "ћамаду" та "«олотий гусак".
ѕал≥тра "«олотого гусака" ширша за антиукрањнство,
ц≥ анекдотисти не гребують ≥ антисем≥тськими
анекдотами. ќкрем≥ антиукрањнськ≥ пасаж≥ чуЇмо в
рос≥йськомовному "ƒжентльмен шоу". ƒумаю, що в
будь-¤к≥й крањн≥ таке профанаторство зустр≥ло би
громадський осуд. ј ми переважно мовчимо й ковтаЇмо
образи. ¬сюди ≥снують гумор та сатира, але н≥де в
св≥т≥ сатиричн≥ твори не пишутьс¤ так, що вс≥
негативн≥ персонаж≥ розмовл¤ють безграмотною р≥дною
мовою, а вс≥ позитивн≥ - грамотною ≥ноземною. “акож
н≥де немаЇ такого, щоб негативн≥сть персонажев≥
надавала вже сама належн≥сть до кор≥нноњ нац≥њ, а
належн≥сть до м≥грантського прошарку автоматично
спричин¤лас¤ до позитивност≥. –озум≥ю, що за цю
критику мене затаврують ¤к нац≥онал≥ста, тому дуже
бажаю роз'¤снити читачев≥ своЇ розум≥нн¤ пон¤ть
нац≥¤, нац≥онал≥зм, ≥нтернац≥онал≥зм.
Ќац≥¤, нац≥онал≥зм, ≥нтернац≥онал≥зм, нацизм.
Ќезвичний погл¤д
оли ¤ був студентом, ми вивчали стал≥нське
означенн¤ нац≥њ ¤к сп≥льноти людей, що склалас¤
≥сторично та характеризуЇтьс¤ сп≥льн≥стю мови,
територ≥њ, економ≥ки, культури, ≥сторичноњ дол≥,
звичањв та нац≥онального характеру. Ѕагато рок≥в
сплинуло, доки ¤ д≥знавс¤, що це означенн¤ -
плаг≥ат. ƒжугашв≥л≥ переписав його в австр≥йського
соц≥ал-демократа, одного з д≥¤ч≥в II ≥нтернац≥оналу
¬≥ктора јдлера (1852 - 1918). ¬≥ктор јдлeр,
в≥лeньський Їврей, надрукував у
соц≥ал-дeмократичн≥й прес≥ к≥лька статей проти
антисем≥тизму. ѕ≥сл¤ цього в≥н ≥ дал≥ працював над
нац≥ональним питанн¤м. —аме в нього ƒжугашв≥л≥ й
запозичив означенн¤ нац≥њ, вилучивши з нього одну
ознаку - нац≥ональне самоусв≥домленн¤. Ѕ≥льшовику
не сподобавс¤ њњ ≥деал≥стичний присмак. ћ≥ж ≥ншим,
саме ц¤ ознака ≥ Ї справжн¤ та головна. ¬с≥ ≥нш≥ -
прит¤гнен≥ за вуха. ¬важаю, що правильне означенн¤
нац≥њ маЇ звучати в так≥й спос≥б: "Ќац≥¤ -
сп≥льнота людей, що склалас¤ ≥сторично та об'Їднана
нац≥ональною самосв≥дом≥стю". ≤ все!
ƒ≥йсно, чи утворюють нац≥ю сп≥льна територ≥¤,
культура, економ≥ка та мова? ѕевно, що н≥. јрабська
нац≥¤ розселена в багатьох крањнах. ћова одна,
культура схожа, економ≥чн≥ зв'¤зки теж ≥снують.
ѕроте сир≥Їць, Їгипт¤нин, мароканeць ≥ йемeнeць
назвуть себе арабами. Ћатиноамериканц≥ н≥чим у
цьому план≥ не в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д араб≥в: Їдина мова
[16], Їдина культура, сус≥дство крањн (сп≥льн≥сть
територ≥њ), економ≥чн≥ зв'¤зки. јле нац≥њ нема.
јргентинець вважаЇ себе аргентинцем, мексиканець -
мексиканцем, а уругваЇць - уругвайцем. ѕопри
схож≥сть вс≥х ознак арабська нац≥¤ Ї, а
латиноамериканськоњ немаЇ. ќтже мова, територ≥¤ та
культура нац≥ю не робл¤ть. —в≥т знаЇ швейцарську
нац≥ю, ¤ка розмовл¤Ї чотирма мовами: н≥мецькою,
французькою, ≥тал≥йською та рeто-романською. ѕерш≥
три мови цього перел≥ку знають вс≥ швейцарц≥, а
рето-романською розмовл¤ють приблизно 40 тис.
нащадк≥в етруск≥в. Ўвейцарськ≥ мови не перем≥шан≥.
¬ кожному кантон≥ Ї сво¤ мова, ≥нод≥ дв≥, проте дл¤
швейцарц¤ не вин¤ток, такий, наприклад, д≥алог:
- √eрр Ўтумпф, чи розмовл¤Їте ви ≥тал≥йською?
- “ак. ÷е одна з моњх р≥дних мов.
- як це так?
- я - швейцарець.
ќсобисто чув, ¤к обурюЇтьс¤ н≥мецькомонний
швейцарець, ¤кщо нев≥глас-≥ноземець назве його
н≥мцем. Ќе розум≥Ї зайда, що цей герр Ўтумпф
пишаЇтьс¤ тим, що його предки дали в≥дс≥ч Ќ≥мецьк≥й
≥мпер≥њ ≥ зберегли незалежн≥сть г≥рського народу
п≥д проводом ¬≥льгельма “елл¤, ¤кий теж розмовл¤в
н≥мецькою. ‘ранко-швeйцарц≥ та ≥тало-швeйцарц≥ так
само не вважають себе французами та ≥тал≥йц¤ми.
ќтже, Ўвейцар≥¤ - однонац≥ональна держава, њњ
населенн¤ - Їдина швейцарська нац≥¤.
якщо швейцарц≥ мають сп≥льну територ≥ю та
економ≥ку, Їврењ не мають ≥ цього. ѕрот¤гом стол≥ть
Їврењв розс≥¤но по всьому св≥ту, вони було втратили
свою мову, ¤ка до в≥дновленн¤ держави ≤зрањль
збер≥галас¤ х≥ба що в рел≥г≥йних в≥дправах, набули
к≥лька "Їврейських" мов: ≥диш, лад≥но, eспаньол≥,
татську. √рузинськ≥ та бухарськ≥ Їврењ геть зовс≥м
втратили р≥дну мову. јлс вони не асим≥лювалис¤ й
залишилис¤ Ївре¤ми. ўо ж сп≥льного м≥ж йЇменськими,
грузинськими, бухарськими, шведськими та
англ≥йськими Ївре¤ми? “≥льки те, що вони вважають
сeбe Їврe¤ми. ј цe ≥ Ї нац≥ональна самосв≥дом≥сть.
ќтже, помиливс¤ ¬≥ктор јдлер, приЇднавши до
справжнього нац≥Їтв≥рного чинника к≥лька вигаданих,
зовс≥м не обов'¤зкових ознак. ѕроте јдлeр залишив п
≥стор≥њ значний позитивний сл≥д. —аме його
зусилл¤ми теза про право нац≥й на самовизначенн¤
спочатку стала нев≥д'Їмною складовоњ програм вс≥х
соц≥ал-демократ≥в [17], дал≥ набула св≥тового
юридичного й пол≥тичного визнанн¤, а зараз е
елементом м≥жнародного права. јдлeр розум≥в, що
св≥т може стати стаб≥льним лише п≥сл¤ того, ¤к
кожна нац≥¤ зд≥йснить своЇ право на самовизначенн¤.
“им самим в≥н заклав теоретичн≥ п≥двалини
нац≥онал≥зму.
ўо ж воно такe нац≥онал≥зм? ’то так≥ нац≥онал≥сти?
„ого вони прагнуть та ¤к≥ ≥дењ обстоюють? ¬
–ад¤нському —оюз≥ кожному втлумачували прост≥
в≥дпов≥д≥ на ц≥ питанн¤. Ќац≥онал≥зм -
людиноненависницька буржуазна ≥деолог≥¤.
Ќац≥онал≥ст - бандит. Ќац≥онал≥сти мр≥ють про
пан≥вне становище своЇњ нац≥њ над ≥ншими.
≤нтернац≥онал≥зм, навпаки, - пролетарська ≥деолог≥¤
загальнолюдськоњ любов≥. ≤нтeрнац≥онал≥сти
ставл¤тьс¤ до людей незалежно в≥д нац≥ональност≥.
¬они прагнуть загальноњ р≥вност≥ людей вс≥х нац≥й.
„и так воно насправд≥? «вичайно, н≥. як ≥ все ≥нше,
що ми чули в≥д комун≥стичних пропагандист≥в, то Ї
брехн¤. ѕодекуди прим≥тивна, а подекуди й в≥ртуозно
витончена.
Ќац≥онал≥зм - це в≥ра в справедлив≥сть принцип≥в
нац≥онал≥зму та д≥¤льн≥сть, спр¤мована на њх
вт≥лений. “аких принцип≥в принайм≥ три:
1. ¬с≥ нац≥њ р≥вноправн≥. ѕраво належати до
р≥вноправноњ нац≥њ - нев≥д'Їмне право людини.
2. Ќац≥¤ стаЇ по-справжньому р≥вноправною, коли
вона зд≥йснюЇ своЇ право на самовизначенн¤.
3. ™диний спос≥б самовизначенн¤ нац≥њ - створенн¤
нац≥ональноњ держави, ультурно-нац≥ональна
автоном≥¤ ¤к пал≥атив припустима т≥льки дл¤ нац≥й,
¤к≥ не можуть створити своЇњ держави через
в≥дсутн≥сть нац≥ональноњ територ≥њ (напр., цигани).
якщо в такий самий спос≥б сформулювати принципи
≥нтернац≥онал≥зму, матимемо такe:
1. Ћюди р≥вноправн≥, незалежно в≥д нац≥ональност≥.
ѕрава людини вищ≥ за права нац≥й.
2. ≤снуванн¤ нац≥й з њхн≥ми державами,
нац≥ональними мовами, звича¤ми та культурами -
пережиток минулого, що т≥льки гальмуЇ створенн¤
Їдиноњ ≥нтернац≥ональноњ сп≥льноти. ѕраво на
майбутнЇ мають т≥льки велик≥ держави [18], ≥нш≥
мус¤ть до них приЇднатис¤ ≥ зникнути.
3. ўоб стати р≥вноправною, людина, ¤ка не наложить
до одн≥Їњ з великодержавних нац≥й, маЇ позбутис¤
своЇ мови, викинути на см≥тник нац≥ональну
культуру, нац≥ональн≥ звичањ, забути свою ≥стор≥ю,
приЇднатис¤ до великодeржавно≥ нац≥њ та
асим≥люватис¤.
√оловний пропагандистський трюк ≥нтернац≥онал≥ст≥в
- п≥дм≥на тези. ÷е й Ї витончена в≥ртуозна брехн¤.
–озрахунок на тe, що мало хто ч≥тко розум≥Ї р≥зницю
м≥ж р≥вноправ'¤м нац≥й, з одного боку, ≥
р≥вноправ'¤м вс≥х людей, незалежно в≥д
нац≥ональност≥, - з другого. Ѕагато кому може
здатис¤, що ц≥ пон¤тт¤ тотожн≥. Ќасправд≥ вони
р≥зн≥, а де в чому - д≥аметрально протилежн≥.
Ќаприклад, французька та рос≥йська нац≥¤ ц≥лком
р≥вноправн≥. ожна з них маЇ свою державу, св≥й
ур¤д, що дбаЇ про нац≥ональн≥ ≥нтереси. ∆одна з цих
двох нац≥й не може накинути свою волю ≥нш≥й.
Ќаприклад, не може ћосква наказати ѕарижев≥
в≥дсв¤ткувати роковини поразки Ќаполеона п≥д
Ѕородином. ј ось француз та рос≥¤нин не
р≥вноправн≥. –ос≥¤нин не мав, не маЇ та в ос¤жному
майбутньому не матиме ст≥льки прав, ск≥льки њх маЇ
кожен француз. « ≥ншого боку, рос≥¤нин ≥ татарин
практично р≥вноправн≥. “ак було в —–—–. “ак Ї й
зараз, в –ос≥йськ≥й федерац≥њ. јле не р≥вноправн≥
рос≥йська та татарська нац≥њ. –ос≥йська нац≥¤ -
пан≥вна, татарська - п≥длегла. –ос≥йська нац≥¤ маЇ
держан≥сть, маЇ повноважний ур¤д. “атарська нац≥¤
маЇ лише м≥сцеве самовр¤дуванн¤. √ра в державн≥сть,
тобто автономна республ≥ка - ф≥кц≥¤. “атарстан не
маЇ м≥жнародного визнанн¤ ¤к держава, не веде
зовн≥шньоњ пол≥тики, а внутр≥шн≥ своњ справи мусить
вести п≥д нагл¤дом ћоскви. азань не може ухвалити,
наприклад, план сплюндрувати московський кремль
задл¤ побудови на його м≥сц≥ нафтопереробного
заводу, а ур¤д –ос≥њ маЇ право видати аналог≥чне
розпор¤дженн¤ щодо казанського кремл¤.
” 1982 р. ЅрежнЇв наказав в≥дсв¤ткувати низку
юв≥лењв "добров≥льного приЇднанн¤" р≥зних
п≥дкорених рос≥йськими цар¤ми нац≥й. Ќаприклад, 425
рок≥в добров≥льного приЇднанн¤ до –ос≥њ
абардино-Ѕалкар≥њ. абарда та ≥нш≥
п≥вн≥чно-кавказьк≥ автономн≥ республ≥ки виконали
наказ ЅрежнЇва ≥ в≥дсв¤ткували роковини свого
поневоленн¤, а татари - н≥. Ќаказ ћоскви
в≥дсв¤ткувати юв≥лей "добров≥льного приЇднанн¤"
“атарстану до –ос≥њ викликав обуренн¤
громадськост≥. ћосква була змушена скасувати
св¤ткуванн¤ дн≥в геноциду, ¤кий ставс¤ п≥сл¤ штурму
азан≥ в≥йськом ≤вана √розного. ÷ей приклад наочно
демонструЇ нер≥вноправн≥сть рос≥йськоњ .та
татарськоњ нац≥й. јдже ур¤д “атарстану не мав
повноважень змусити —–—– в≥дсв¤ткувати роковини
штурму иЇва арм≥Їю —абудай-багадура.
–озгл¤нут≥ наочн≥ приклади п≥дтверджують так≥ тези:
1. –≥вноправ'¤ нац≥й нe забезпечуЇ р≥вноправ'¤
людей цих нац≥й.
2. –≥вноправ'¤ людей р≥зних нац≥й в одн≥й держав≥
нe викликаЇ автоматично р≥вноправ'¤ самих нац≥й.
3. Ќeр≥вноправ'¤ людей р≥зних нац≥й н≥¤к не впливаЇ
на р≥вноправ'¤ нац≥й. ќстанн≥ можуть бути, а можуть
≥ не бути р≥вноправними.
4. Ќeр≥вноправ'¤ нац≥й зазвичай маЇ насл≥дком певне
нср≥вноправ'¤ людей, що до них належать.
–озгл¤немо модель сусп≥льства, де вт≥лено ≥деал
≥нтeрнац≥онал≥зму, дe люди мають р≥вн≥ права,
незалежно в≥д нац≥ональноњ належност≥. ’ай у
де¤кому "≥нтернац≥ональному" м≥ст≥ украњнц≥
складають 10%, а решта - рос≥¤ни. —к≥льки укра≥нц≥в
потрапл¤ть до мун≥ципальноњ ради чисельн≥стю 20
чолов≥к? ƒва, тобто 10%? Ќе обов'¤зково. “еоретично
вс≥ 20 можуть бути украњнц¤ми, але практично може й
не бути жодного. ≤нтернац≥онал≥ст скаже, що так ≥
треба, бо виборц¤м-≥нтернац≥онал≥стам байдуже, ¤коњ
нац≥ональност≥ кандидат. ¬они обирають за д≥ловими
й людськими ¤кост¤ми, а не за нац≥ональною ознакою.
Ќехай двоЇ украњнц≥в потрапили до мун≥ципальноњ
ради ≥ внесли пропозиц≥ю збудувати за рахунок
м≥сцевого бюджету украњнську школу. „и схвалить
таку пропозиц≥ю мун≥ципальна рада? ѕевно, що н≥.
ѕропозиц≥ю в≥дхил¤ть. ’тось ≥з ≥нтернац≥онал≥ст≥в
виступить проти, аргументуюч≥њ свою позиц≥ю тим, що
украњнським д≥т¤м добре вчитис¤ ≥ в рос≥йських
школах.
“епер змоделюЇмо нац≥онал≥стичну антитезу до щойно
описаноњ ситуац≥њ. ¬ м≥ст≥ вт≥лено принципи
нац≥онал≥зму. «аконодавство гарантуЇ р≥вноправн≥сть
нац≥й. ѕо-перше, вибори до мун≥ципальноњ ради
в≥дбуваютьс¤ за нац≥ональними кур≥¤ми, тому в рад≥
завжди буде два представники украњнц≥в, ¤кими
можуть бути не обов'¤зково украњнц≥. ѕо-друге, з
повноважень мун≥ципальноњ ради вилучено вс≥
питанн¤, ¤к≥ стосуютьс¤ нац≥ональноњ меншини.
ќстанн¤ обираЇ дл¤ розгл¤ду цих питань свою
нац≥ональну раду. ѕо-третЇ, система оподаткуванн¤
реформуЇтьс¤ з метою забезпечити р≥вноправн≥сть
нац≥й. ј саме: податки з член≥в нац≥ональноњ
громади та п≥дприЇмств, що њм належать, надход¤ть у
розпор¤дженн¤ нац≥ональноњ' ради. ƒе¤ка частка ц≥Їњ
суми в≥драховуЇтьс¤ на загальном≥ськ≥ витрати, а
решта складаЇ бюджет нац≥ональноњ ради, ¤ка без
найменшого втручанн¤ з боку б≥льшост≥ сама вир≥шуЇ,
куди њх витрачати. ясно, що украњнську школу буде
збудовано.
≤ щe одне зауваженн¤. ’оча й вище було сказано, що
в –ос≥њ татарин ≥ рос≥¤нин р≥вноправн≥, цe нe
зовс≥м так. ƒe¤к≥ права людини Ї складовою њњ
нац≥ональних прав, тому нeр≥вноправн≥сть нац≥й
спричин¤Їтьс¤ до пeвного нер≥вноправ'¤ людeй.
Ќер≥вноправн≥сть виникаЇ повсюдно, де маЇ м≥сце
творенн¤ ≥стор≥њ. Ћюдина поневолeноњ нац≥њ змушена
творити ≥стор≥ю не своЇњ, а пан≥вноњ нац≥њ. “аким
чином, незважаючи на тe, що з рос≥¤нина ≥ татарина
беруть однакову ц≥ну за пл¤шку гор≥лки (р≥вноп-
равн≥сть!), татарин, на в≥дм≥ну в≥д рос≥¤ннна,
позбавлений права творити ≥стор≥ю свого народу, в≥н
мусить творити ≥стор≥ю –ос≥њ. ¬арто зупинитис¤ ще
на одному пропагандистському трюков≥
≥нтернац≥онал≥ст≥в. ¬они, спираючись на
сп≥взвучн≥сть сл≥в [19], переконують громадськ≥сть
в тотожност≥ нац≥онал≥зму та нацизму. якщо
сформулювати принципи нацизму у форм≥, аналог≥чн≥й
вищeнавeдeним тр≥адам, то буде такe.
1. ћо¤ нац≥¤ (раса) вища. ¬с≥ ≥нш≥ - нижч≥ (die
Untermenschen [20]).
2. ≤нтeрeси нац≥њ понад усe (Deutschland uber alles
[21]). √оловна мета нац≥њ - невпинне розширeнн¤
життЇвого простору. ≤нш≥ нац≥њ мус¤ть бути
п≥дкорeн≥, пeрeтворeн≥ на раб≥в ≥ прирeчeн≥ на
зникнeнн¤.
3. ƒeмократ≥¤ - пeрeшкода на шл¤ху дос¤гнeнн¤ ц≥лeй
нац≥њ. ѕривeсти нац≥ю до пeрeмоги можe т≥льки фюрeр
(Ein Volk. Ein Staat. Ein Furer [22]).
як бачимо, принципи нацизму не мають н≥чого
сп≥льного з принципами нац≥онал≥зму. ј ось м≥ж
нацизмом та ≥нтернац≥онал≥змом неважко пом≥тити
дещо сп≥льне. … та, й ≥нша ≥деолог≥њ спр¤мован≥ на
розширенн¤ життЇвого простору своЇњ нац≥њ. –≥зниц¤
пол¤гаЇ лише в методах. Ќацисти п≥ддають перевагу
збройному п≥дкоренню ≥ знищенню ≥нших нац≥й п≥д
проводом фюрeра, в той час, ¤к ≥нтернац≥онал≥сти
пропонують зобразити збройне п≥дкоренн¤ ¤к
добров≥льне приЇднанн¤ та зд≥йснити п≥сл¤ цього
асим≥л¤ц≥ю п≥дкорених народ≥в, вони аг≥тують
останн≥х зголоситис¤ на асим≥л¤ц≥ю добров≥льно, бо,
мовл¤в, ≥ншого вибору немаЇ. “аким чином, ≥ нацизм,
≥ ≥нтернац≥онал≥зм - два вар≥антн шов≥н≥зму:
жорсткий та м'¤кий. Ќа в≥дм≥ну в≥д них нац≥онал≥зм
захищаЇ право кожноњ нац≥њ жити самост≥йним житт¤м
у своњй нац≥ональн≥й держав≥ [23]. „ерез це мен≥ не
подобаютьс¤, так≥ словосполученн¤ ¤к украњнський,
абхазський чи Їврейський нац≥онал≥зм. —правжн≥й
нац≥онал≥зм с ун≥версальним. Ќац≥онал≥ст, тобто
поборник прана нац≥й на самовизначенн¤, не може
визнавати це право т≥льки за своЇю нац≥Їю, ¬≥н
мусить визнати його за вс≥ма нац≥¤ми без вин¤тку.
«акiнченн¤
----------------
Ќа главную страницу / To main page
—инонимы ключевых слов: SHULM3C
Counter: .
(¬ыставить как: / To expose as:
http://aravidze.narod.ru/SHULM3C.htm ,
http://www.geocities.com/sekirin1/SHULM3C.zip .
)
