(2003 - дополнение. ¬ работах конкретного критикуемого
ниже автора выражен уклон к мистике и религии и, по мнению
составител¤ сайта, они заслуживают именно такой критики,
кака¤ ведЄтс¤ в данной статье. “о же самое относитс¤ к
рассуждени¤м о торсионных пол¤х людей, которым лучше даЄтс¤
коммерци¤, чем наука. ¬ то же врем¤, как составителю сайта
недавно указали, существуют работы (см., напр.: Ўипов √.».,
“еори¤ физического ваккуума, ћ., Ќаука, 1997), где термин
"торсионные пол¤" вводитс¤ из иных соображений и означает
нечто иное. ј именно, исход¤ из соображени¤ о том, что
четырехмерна¤ запись уравнений движени¤ обосновываетс¤ дл¤
случа¤ малых ускорений зар¤дов, а затем предполагаетс¤ еЄ
применимость к произвольным ускорени¤м, что, по мнению
автора, ведЄт к неоднозначност¤м и парадоксам, делаетс¤
попытка обобщить общую теорию относительности таким образом,
чтобы устранить эти неоднозначности; вместо используемой
Ёйнштейном римановой геометрии рассматриваетс¤ геометри¤
–имана- артана; в итоге вместо уравнений Ёйнштейна получаютс¤
т.н. уравнени¤ Ўипова-Ёйнштейна, в решени¤х которого и
возникают торсионные пол¤. »зложение глубоко математично, и
на мистификацию не похоже. ƒелаютс¤ экспериментально
провер¤емые предсказани¤ - типа несохранени¤ импульс¤ при
столкновении начинающих прецессировать гироскопов. ѕо поводу
интерпретации попыток наблюдени¤ подобных эффектов, не
потратив много времени и иных ресурсов, вр¤д ли можно
что-либо уверенно сказать. онец дополнени¤).
`
–¤бченко —.ћ., —арбей ќ.√., “омчук ѕ.ћ.
„и Ї в людини б≥ополe (в≥дгук на публ≥кац≥ю)
”р¤довий кур'Їр, 1998,4,23 (N 77-78), с.8 (розд≥л "Ќаука")
¬ <”р¤довому кур'Їр≥> в≥д 25.11.97 р.
надрукована статт¤ доктора ф≥зико-математичних
наук, професора ћ. ¬. урика "Ѕ≥ополе людини, його
загадки ≥ проблеми>.
Ќа жаль, у ц≥й статт≥, кр≥м питань, що њх
можна в≥днести до наукових, м≥ст¤тьс¤ твердженн¤,
¤к≥, на наш погл¤д, суперечать сучасн≥й науц≥. ј
головне, проголошуЇтьс¤ ¤к доведене те, що
насправд≥ Ї або г≥потезою, або нав≥ть перекрученн¤м
наукових даних.
Ќаука не повинна бути суб'Їктивною. Ќав≥ть
г≥потези, що розгл¤даютьс¤, не можуть бути
дов≥льними. “ому ми, група науковц≥в ≥нституту
ф≥зики ѕјЌ ”крањни, вважаЇмо за потр≥бне викласти
свою точку зору з питань згаданоњ статт≥.
1. —тосовно так званого <б≥опол¤>
ўе з давн≥х-давен наука, художн¤ л≥тература,
м≥фи, рел≥г≥йн≥ теч≥њ тощо намагалис¤ вир≥шити
питанн¤, що таке житт¤, св≥дом≥сть, розумова
д≥¤льн≥сть. ™ переважно рел≥г≥йна точка зору про
божественне на чало житт¤ ≥ розуму, Ї точка зору
науки (врешт≥-решт не лише матер≥ал≥стичноњ),
що'розгл¤даЇ'житт¤ ¤к одну ≥з форм руху ≥ розвитку
матер≥њ. ≤ саме в межах науки здавна точитьс¤
дискус≥¤, чи Ї <б≥олог≥чн≥ форми руху матер≥њ>
в≥д≥рван≥ в≥д ф≥зико-х≥м≥чних, чи ≥снують
специф≥чно б≥олог≥чн≥ взаЇмод≥њ ≥ процеси, що њх не
можна звести до сукупност≥ (хай ≥ дуже складноњ)
процес≥в ф≥зико-х≥м≥чних? якщо Ї, то в чому њх
природа, ¤к≥ про¤ви?
¬ ц≥Їњ дискус≥њ були певн≥ етапи, що включали
спроби ¤к прим≥тизувати у¤вленн¤ про виникненн¤ й
≥снуванн¤ житт¤, так ≥ заперечити саму можлив≥сть
зрозум≥ти б≥олог≥чн≥ процеси на ф≥зико-х≥м≥чному
р≥вн≥. “раг≥чних форм набула ц¤ дискус≥¤ в
стал≥нськ≥ часи, коли в≥дстоюванн¤ тези про
≥снуванн¤ особливоњ <специф≥чно-б≥олог≥чноњ форми
руху матер≥њ> перейшло у ф≥зичну розправу над тими,
хто цю течу не п≥дтримував. “ут ≥ розправа над
рад¤нськими генетиками, ≥ цькуванн¤ к≥бернетики.
≤ хоч на сьогодн≥ не доведено закону-заборони
на можлив≥сть ≥снуванн¤ специф≥чно-б≥олог≥чних
взаЇмод≥й, пол≥в тощо, проте не знайдено (≥ це,
мабуть, головне) ≥ об'Їктивних, доведених про¤в≥в
чогось ≥з них. Ќе знайдено ¤вищ, процес≥в, де
припущенн¤ про них необх≥дне чи нав≥ть корисне дл¤
по¤сненн¤ спостережуваного на науковому р≥вн≥. ’оч
безл≥ч процес≥в ≥ ¤вищ залишаютьс¤ ще не п≥знаними.
’оч, безумовно, ф≥зико-х≥м≥чн≥ процеси в
б≥олог≥чних системах надзвичайно складн≥ ≥
специф≥чн≥. „и не найскладн≥шим (≥ маловивченим) Ї
розум≥нн¤ б≥олог≥чних систем на р≥вн≥ саме систем,
пов'¤заних безл≥ччю зворотних зв'¤зк≥в,
регул¤тор≥в, зв'¤зк≥в з навколишн≥м середовищем -
через обм≥н речовин, пол¤, що супроводжують
фњзико-х≥м≥чн≥ процеси.
ј в≥ра частини населенн¤ в <чаклунство> й ≥нш≥
<чудеса>, з одного боку, дедал≥ б≥льше обмежуЇтьс¤
його малоосв≥чен≥стю, а з другого, кожен конкретний
приклад ¤вищ, що н≥бито дають п≥дстави до такоњ
<в≥ри>, знаходить погоджен≥ з сучасною природничою
наукою по¤сненн¤ практично у кожному раз≥.
≤ станом на сьогодн≥ таких <б≥опол≥в>, у межах
точност≥ вим≥р≥в, серед достов≥рних спостережень не
знайдено. Ѕ≥льше того, дл¤ опрацьованого сучасною
наукою розум≥нн¤ функц≥онуванн¤ б≥олог≥чних систем,
њх взаЇмод≥њ м≥ж собою ≥ з навколишн≥м середовищем
вони не потр≥бн≥. ≤нша справа ф≥зичн≥ пол¤, що
супроводжують ф≥зико-х≥м≥чн≥ процeси в живому. ÷≥
пол¤ реЇструютьс¤, використовуютьс¤ дл¤ д≥агностики
процес≥в житт¤ та њх порушень, дл¤ вивченн¤
б≥олог≥чних систем. «астосуванн¤ дл¤ них терм≥на
<б≥ополе> навр¤д чи виправдане. «араз певн≥ люди
поширюють казки про чудод≥йн≥ <б≥опол¤> ≥ вплив на
живе через них. Ќайчаст≥ше вони об≥ц¤ють чудод≥йне
(за сплату <чудод≥¤м>) зц≥ленн¤ в≥д т¤жких недуг
(або л≥куванн¤ <в≥д усього>, захист в≥д
<п≥дступних> чар). “ут ≥ <екстрасенси св≥тового
класу> (стати ¤ким може будь-хто, аби заплатив
орган≥заторам к≥лькатижневих <курс≥в>), ≥ ще
прим≥тивн≥ш≥ шахрањ (згадайте, ¤к у иЇв≥ спритн≥
молодики збирали з простак≥в карбованц≥ за
вим≥рюванн¤ <б≥опотенц≥алу>, а насправд≥
електроруш≥йноњ сили, що виникаЇ при доторканн≥
вологих рук до електрод≥в з не≥дентичного металу).
≤нколи це й справд≥ хвор≥ люди або так≥, що
(св≥домо чи несв≥домо) бажають зам≥нити чудом
д≥йсний складний науковий пошук, що потребуЇ
глибоких знань, осв≥ти, кроп≥ткоњ прац≥. јле
профес≥онал≥в-науковц≥в серед них, ¤к правило,
майже не зустр≥неш. ’оч правило ≥ не без вин¤тк≥в.
ќтже, вживанн¤ терм≥на <б≥ополе> створюЇ сьогодн≥
живильне середовище дл¤ антинауки, шахрайства,
слугуЇ руйнуванню наукового св≥тогл¤ду,
виховуваного осв≥тою, заважаЇ д≥йсному науковому
пошуку, розум≥нню природи ф≥зичних пол≥в, що
супроводжують б≥олог≥чн≥ процеси, њх використанню в
науц≥, медицин≥.
2. ѕро так зван≥ <сп≥норн≥ ≥ торс≥йн≥> пол¤
÷е питанн¤ також не нове. —ам≥ ф≥зичн≥ пол¤
в≥дкрит≥ не так давно ≥ нема закону-заборони дл¤
в≥дкритт¤ пол≥в додаткових. ≤нше питанн¤ - чи Ї дл¤
цього п≥дстави? ѕ≥дстави у¤вн≥ або д≥йсн≥?
≤ у¤вних вистачаЇ. ўе здавна окрем≥ люди
в≥рили, що можна наслати на людину <порчу>, думками
вплинути на стан ≥ншоњ людини. ѕобутуЇ <в≥ра> в
можлив≥сть безпосередньо передавати думки в≥д особи
до особи або нав≥ть до предмета. ≤ доказ≥в
(закону-заборони), що це неможливо, не було, нема й
зараз. “очилис¤ дискус≥њ, були ≥ Ї чесн≥
досл≥дники, ¤к≥ намагалис¤ це довести або
спростувати, були ≥ Ї шахрањ.
ќписано багато експeримeнт≥в, спр¤мованих на
доведенн¤ чи спростуванн¤ телепат≥њ (передач≥
думок), телек≥незу (д≥њ думкою або ≥ншим <зусилл¤м
вол≥> на неживий об'Їкт, його просторове
перем≥щенн¤). —тан справ на сьогодн≥ такий: Ї люди,
¤к≥ в це в≥р¤ть без доказ≥в, Ї так≥, що чесно
намагаютьс¤ довести на¤вн≥сть под≥бних ¤вищ (≥ вони
найчаст≥ше спов≥щають, що дещо схоже знайшли, хоч
одразу ≥ сумн≥ваютьс¤ в достатност≥ доказ≥в, њх
межуванн¤ м≥ж бажаним ≥ доведеним). јле жодного
достов≥рного, науково визнаного доказу ≥снуванн¤
под≥бних ¤вищ поки що нема. Ќезалежно р≥д того, ¤к≥
пол¤ (чи <б≥опол¤>) могли б в≥дпов≥дати за них.
™ й ≥нший б≥к, ф≥зичний. ќдн≥Їю з властивостей
певних елементарних часток Ї притаманн≥сть њм сп≥ну
- власного моменту к≥лькост≥ руху. ƒл¤
математичного опису ефект≥в, пов'¤заних з≥ сп≥ном,
треба користуватис¤ так званою сп≥норною матрицею,
¤ка трохи в≥дм≥нна в≥д матриц≥ звичайного вектора.
—п≥н-сп≥нова взаЇмод≥¤ частинок складаЇтьс¤ з
взаЇмод≥њ њх магн≥тних момент≥в, а, ¤кщо хвильов≥
функц≥њ (це ха рактеристика, що визначаЇ
квантово-механ≥чн≥ властивост≥) частинок
перекриваютьс¤, ще й з њх <обм≥нноњ взаЇмод≥њ>.
¬одночас одразу п≥сл¤ в≥дкритт¤ сп≥ну було
пом≥чено, що принципово не заборонена ≥ ≥нша,
безпосередн¤ взаЇмод≥¤ типу <сп≥нор - сп≥нор>, ¤кби
знайшлась (чи з'¤сувалось, що ≥снуЇ в природ≥)
причина дл¤ нењ. ÷ю взаЇмод≥ю шукали, але пошуки не
дали насл≥дк≥в. ќтже, хоч вона ≥ не заборонена,
вона слабк≥ша за меж≥ чутливост≥ прилад≥в або њњ
нема у природ≥.
јле на початку 80-х рок≥в група людей на чол≥
з п. јкимовим з ћоскви подала до ÷ ѕ–—
пропозиц≥њ, де стверджувалось, що вони таку
взаЇмод≥ю обгрунтували. ѕоле, що з нею пов'¤зане,
не реЇструЇтьс¤, мовл¤в, ф≥зичними приладами (н≥ з
чим не взаЇмод≥Ї, н≥чим не розс≥юЇтьс¤), але
ф≥ксуЇтьс¤ екстрасенсами. ≤н≥ц≥атори поданн¤
твердили, що саме ц¤ взаЇмод≥¤ обумовлюЇ телепат≥ю,
телек≥нез, можлив≥сть впливу екстрасенса на людину
≥ багато чого ≥ншого. « њњ до помогою, мовл¤в,
можуть сп≥лкуватис¤ секретн≥ агенти, можна впливати
на боЇздатн≥сть чужих арм≥й, п≥двищувати
боЇздатн≥сть своЇњ, вести розв≥дку, в≥д
застосуванн¤ њњ ворогами треба захищатис¤.
“аЇмно в≥д громадськост≥, а найперше в≥д
науковц≥в-профес≥онал≥в, без експертизи пропозиц≥й
п≥д цю справу були вид≥лен≥ чимал≥ кошти (йшлос¤
про к≥лька м≥ль¤рд≥в карбованц≥в). ƒосл≥дами
зац≥кавилис¤ ƒЅ ≥ √–” (√оловне розв≥дувальне
управл≥нн¤), що можна зрозум≥ти - а що, ¤к це
справд≥ так? ƒо досл≥джень, за умов секретност≥,
долучилис¤ ≥ науковц≥. ћотивац≥¤ в декотрих була
проста - тематика затверджена, кошти дають, чому б
не п≥дключитис¤. ’оча, безумовно, були ≥ Ї так≥, що
чесно спод≥валис¤ з'¤сувати: а може, ота взаЇмод≥¤
десь таки Ї?
¬ 1991 роц≥ ц≥ <секрети> випливли назовн≥, ≥
питанн¤ про <—п≥норн≥ або торс≥йн≥ пол¤>, - а так
≥н≥ц≥атори називали таЇмну взаЇмод≥ю, -
розгл¤далос¤ в≥дд≥ленн¤м ф≥зики ≥ астроном≥њ јЌ
—–—–. ѕри ретельному анал≥з≥ науковоњ сут≥
пропозиц≥й, застосованих методик досл≥джень ≥
результат≥в проведених роб≥т авторитетн≥ вчен≥
д≥йшли висновку, що говорити про наукове
обгрунтуванн¤ чи отриман≥ докази ≥снуванн¤
<сп≥норних або торс≥йних> пол≥в нема п≥дстав. р≥м
того, б≥льш≥сть проведених за умов секретност≥
<досл≥джень> з цього питанн¤ межуЇ з
непрофес≥йн≥стю чи нав≥ть в≥двертим шахрайством;
поодинок≥ результати, що њх намагалис¤ прит¤гнути
¤к доказ ви¤ву у¤вних <пол≥в>, мають ≥нш≥
по¤сненн¤. Ќепри пустим≥сть такого використанн¤
<секретност≥> заф≥ксував ом≥тет ¬ерховноњ –ади
—–—– з науки ≥ технолог≥й.
ќтже, головним <секретом> ви¤вивс¤ факт
розбазарюнанн¤ кошт≥в у достатньо великих розм≥рах
групою людей, ¤к≥, треба гадати, добре розум≥ли
справжню ц≥ну того, що робл¤ть. Ѕо ¤к по¤снити
такий, наприклад, <результат>? <ѕоле> н≥чим не
поглинаЇтьс¤, н≥чим не розс≥юЇтьс¤. <–оботу>
<генератора торс≥й- ного пол¤> (а такий
засекречений <пристр≥й> продававс¤ залученим
орган≥зац≥¤м за чимал≥ грош≥) неможливо заф≥ксувати
об'Їктивними методами, а лише з≥ сл≥в
<екстра-сенса>. јле ¤кщо поставити на цей
<генератор> фотокартку людини (тобто пап≥рець, на
поверхн≥ ¤кого Ї скупченн¤ ср≥бла, що формуЇ
зображенн¤), то н≥ з чим не взаЇмод≥юче <поле>
трансформуЇтьс¤ н≥бито так, що пот≥м, на будь-¤к≥й
в≥дстан≥ буде знаходити того, чиЇ зображенн¤ було
на фото, впливати на його здоров'¤ або повертати
<екстрасенсу>, що сидить б≥л¤ <генератора>,
≥нформац≥ю про <об'Їкт>, включаючи б≥ограф≥чн≥
подробиц≥ (?). ≤ приклад≥в под≥бних <результат≥в>
багато.
„ерговий етап почавс¤ п≥сл¤ розпаду —–—–. “≥
сам≥ люди стали пропонувати вже новому кер≥вництву
(≥ новим службам, що в≥дпов≥дають за безпеку) нових
незалежних держав своњ послуги у створенн≥
<психотронних технолог≥й>, нат¤каючи при цьому: <а
в сус≥дньоњ держави (чи в пол≥тичного опонента) це
Ї...> Ѕeз будь-¤ких п≥дстав декларуютьс¤ дeдал≥
нов≥ш≥ об≥ц¤нки, докупи збираЇтьс¤ дедал≥ ширше
коло ¤вищ, ¤к≥ н≥бито по¤снюютьс¤ через ≥дeю
<торс≥йних пол≥в>. ’арактерно. що сюди включаютьс¤
<¤вища> з одн≥ею сп≥льною ознакою - њх нe можна (чи
не вдастьс¤) зареЇструвати приладами, об'Їктивннми
методами (наприклад, так зван≥ <геопатогeнн≥>
випром≥ненн¤, дл¤ захисту в≥д ¤ких Ї лише один
спос≥б - заплатити чимал≥ грош≥ <¤сновидцю>).
ќрган≥зуютьс¤ <лекц≥њ>, публ≥кац≥њ у
малов≥дпов≥дальних виданн¤х. ј людей, котрим
пов≥рити в <чудо> значно легше, н≥ж опановувати
науку, розбиратис¤ в речах, що потребують прац≥,
осв≥ти, поки що виста чаЇ.
«араз наука в ”крањн≥ (≥ в —Ќƒ) перебуваЇ у
важкому стан≥ ≥ не завжди вистачаЇ енерг≥њ
в≥дпов≥дати на псевдонауков≥ пл≥тки, починаючи з
астролог≥њ, пов≥домлень, що хтось <зар¤джаЇ> (чим?)
або воду, або <рад≥омовчанн¤>, а тепер вже ≥
<торс≥йн≥ генератори>. ¬ <св≥дк≥в чуда> щось
розсмоктуЇтьс¤, а, ¤к пов≥домл¤Ї професор ћ. ¬.
урик, <хтось трохи не засл≥п>, загл¤нувши в
<зар¤джений торс≥йний генератор>. ћ. ¬. урик
пов≥домл¤Ї, що торс≥йн≥ пол¤, ¤к≥ не можна
об'Їктивно заф≥ксувати, розповсюджуютьс¤ швидше за
св≥тло, що вони можуть переносити <думки-форми>
(хто це вим≥р¤в, чим це доведено?). Ѕ≥льш≥сть
науковц≥в вважаЇ нег≥дним себе вступати в дискус≥ю
з цих .питань. јле хто ж захистить посполитих (≥
можновладних, ≥ звичайних) в≥д нев≥гластва?
р≥м того, тут Ї ще одне - спроба
експлуатувати людську необ≥знан≥сть; вит¤гти з
держави, з простак≥в грош≥. ѕриклад з найостанн≥
ших. –обл¤тьс¤ н≥ на що не сперт≥ твердженн¤: а)
електромагн≥тне поле супроводжуЇтьс¤ <торс≥йним>;
б) <торс≥йн≥ пол¤> дуже шк≥длив≥ дл¤ здоров'¤ (¤к
це поЇднати з тим, що вони н≥ чим не взаЇмод≥ють?).
≤ висновок: <–оботу комп'ютeра супроводжують
електромагн≥тн≥ пол¤, а отже, <торс≥йн≥>; в≥д них
треба р¤туватис¤; купуйте, панове, наш <пристр≥й,
що нейтрал≥зуЇ торс≥йн≥ пол¤ комп'ютера> (¤к
знайшли на комп'ютер, то й нам на хл≥б ≥ до хл≥ба
знайдете). ј заф≥ксувати приладами, чи Ї т≥ пол¤,
чи нема, не можна, чи нейтрал≥зуютьс¤ чи н≥ -
також, тож, в≥рте ≥ плат≥ть>. ≤ хоч за науковим
зм≥стом це н≥сен≥тниц¤, назва в≥домого
науково-навчального закладу стоњть за ц≥Їю
рекламою. ≤ дипломован≥ муж≥ њњ повторюють. ≤
к≥лька газет надрукували.
ўе аморальн≥ше вит¤гати грош≥ з хворих людей,
в батьк≥в хворих д≥тeй, ¤к≥ у в≥дчањ ≥ в пошуках
зц≥ленн¤ потрапл¤ють у пац≥Їнти до безсов≥сних
<чудод≥њв>. ј в тих, на диво, ви¤вл¤ютьс¤
<л≥ценз≥њ> чи <дозволи>... як, зв≥дки?
ћабуть, найшк≥длив≥ше за можливими насл≥дками
Ї прищепленн¤ народов≥, молод≥ антинаукового
св≥тогл¤ду. ÷е закриваЇ дорогу дл¤ розвитку крањни.
“рeба б подумати ≥ органам масовоњ ≥нформац≥њ:
„и морально дурити читач≥в,нав≥ть ¤кщо цe даЇ
прибуток ≥ не т¤гне в≥дпов≥дальност≥? оли
бульварна газетка друкуЇ оголошeнн¤ типу <зн≥маю
порчу>, <ворожу>, зц≥л¤ю в≥д усього...>, то варто
подумати, а чи не суперечить це законодавству. Ѕо
нев≥дпов≥дальн≥сть за зм≥ст оголошень не
поширюЇтьс¤ на випадки шахрайства, заклики до
протиправних д≥й. ≤накше з'¤вл¤тьс¤ оголошенн¤
<продам наркотики> чи <к≥лер чекаЇ замовлень>.
ј до респектабельних видань, тим паче
оф≥ц≥йних, вимоги вищ≥. ѕубл≥кац≥¤ недостов≥рних
(або сумн≥вних) матер≥ал≥в дискредитуЇ њх, ≥ њхн≥х
засновник≥в. ≤ справа чeст≥ рeдактор≥в вжити
заход≥в хоча б до консультац≥й ≥з спец≥ал≥стами, а
може, й супроводити публ≥кац≥ю коментарем,
поданн¤м ≥нших точок зору. ј в наш≥й крањн≥, на
щаст¤, поки що Ї в кого таку консультац≥ю отримати.
„им б≥льшe звань ≥ титул≥в в автора, тим
б≥льша його моральна в≥дпов≥дальн≥сть за
достов≥рн≥сть ≥ довeдeн≥сть матeр≥алу, за шкоду,
¤коњ можe завдати п≥дм≥на справжнього знанн¤
власними смаками. јджe читач≥, особливо молод≥,
дов≥р¤тимуть публ≥кац≥њ.
—. ћ. –¤бчeнко,
завв≥дд≥лом ф≥зики магн≥тних ¤вищ ≤нституту ф≥зики
ЌјЌ ”крањни, доктор ф≥з.-мат. наук, профeсор,
члeн-корeспондeнт ЌјЌ ”крањни;
ќ. √. —арбeй,
завв≥дд≥лом eлeктрон≥ки ≤нституту ф≥зики ЌјЌ
”крањни, доктор ф≥з.-мат. наук, профeсор;
ѕ. ћ. “омчук,
завв≥дд≥лом тeорeтичноњ ф≥зики ≤нституту ф≥зики ЌјЌ
”крањни, доктор ф≥з.-мат. наук, профeсор
¬≥д рeдакц≥њ:
¬≥дд≥л нe вважаЇ цю публ≥кац≥ю останн≥м словом у
питанн≥ б≥опол¤ людини ≥ запрошуЇ вчeних, ¤ких
ц≥кавить ц¤ проблeма, висловитис¤ з цього приводу.
---------------- Na glawnuju stranicu / To main page W nachalo razdela
Sinonimy kl`uchewyh slow: rqbc
Counter: .
(Wystawit` kak: / To expose as:
http://aravidze.narod.ru/s2/rqbc.htm ,
http://www.geocities.com/sekirin1/s2/rqbc.zip .
)
Po pros`be komandy poddervki ot www.hotlog.ru:
http://www.hotlog.ru/cgi-bin/hotlog/buttons.cgi
