—в≥тлана √ј–ј∆ј
ѕ–ќƒќ¬ќЋ№„»… «јЎћќ–√
“овариш ( ињв), 1998, N 42
¬≥домий критер≥й: ¤кщо крањна завозить тридц¤ть ≥
б≥льше в≥дсотк≥в ≥мпортного продовольства, вона
стаЇ залежною. ѕродовольча залежн≥сть держави - це
справжн≥с≥нький зашморг, що його
крањни-постачальники можуть за бажанн¤ зат¤гувати
або попускати, регулюючи поступлив≥сть,
податлив≥сть влади в крањнах-покупц¤х, диктуючи њм
умови чи то економ≥чн≥, чи то пол≥тичн≥...
†††††”же в 1995-1996 рр. залежн≥сть ”крањни в≥д
продовольчого ≥мпорту перевершила 10 в≥дсотк≥в.
†††††Ќаприк≥нц≥ минулого року 30 пров≥дних
вчених-аграр≥њв –ос≥йськоњ с≥льгоспакадем≥њ -
доктори наук, члени-кореспонденти й академ≥ки -
звернулис¤ до вищого кер≥вництва –‘: <”
багатов≥ков≥й ≥стор≥њ крањни не було жодного
пер≥оду, коли б завозилос¤ понад 40% продукт≥в
харчуванн¤ з обвальним згортанн¤м власного
виробництва. јгропромислове виробництво в≥дкинуте
сьогодн≥ на 30 рок≥в назад. «а нашими розрахунками,
найближчими роками спад виробництва продукт≥в
харчуванн¤ може дос¤гти 60-70%, - ≥ тод≥ –ос≥¤
остаточно втратить продовольчу незалежн≥сть,
в≥дновити ¤ку буде неможливо за найближч≥ 15-20
рок≥в>.
†††††<ќбвальне згортанн¤ власного виробництва>, про
¤ке пишуть вчен≥, - це аж н≥¤к не спонтанне,
некероване обваленн¤. Ќавпаки, це - запланований,
заздалег≥дь прорахований на багато рок≥в наперед
процес.
†††††—ьогодн≥ чимало негативних ¤вищ останн≥х рок≥в
метушливо списуЇтьс¤ на ф≥нансову кризу, що
вибухнула в серпн≥-вересн≥ в –ос≥њ та в ”крањн≥. ÷е
<зручне> пропагандистське прикритт¤
використовуватиметьс¤ й надал≥. “ому необх≥дно
ч≥тко заф≥ксувати: головн≥ под≥њ, що спричинили
загальну кризу ≥ справжню втрату незалежност≥
”крањни, сталис¤ <до того>.
†††††« цин≥чною нещадн≥стю етапи процесу було
викладено в обширн≥й допов≥д≥, видан≥й у 1992 роц≥
у ¬ашингтон≥. ƒокумент називавс¤ так: <—тратег≥¤
реформ у продовольчому й аграрному секторах
економ≥ки колишнього —–—–. ѕрограма заход≥в на
перех≥дний пер≥од> (ƒепартамент III. —в≥товий банк.
¬ашингтон. 1992). ѕ≥дтримку в розробц≥ допов≥д≥
надали ћ≥жнародний валютний фонд ≥ ™вропейський
банк реконструкц≥њ та розвитку.
†††††” <—тратег≥њ...>, що називаЇтьс¤, чорним по
б≥лому передбачено ≥ сформульовано так≥ прогнозн≥
оч≥куванн¤ на <перех≥дний пер≥од>: <—короченн¤
реального доходу на душу населенн¤, скороченн¤
попиту на продовольство, що реал≥зуЇтьс¤ за вищими
ц≥нами при нижчих доходах... ѕотр≥бно буде багато
рок≥в дл¤ завершенн¤ земельноњ реформи. ”
довгостроков≥й перспектив≥ життЇд≥¤льн≥сть
с≥льськогосподарського сектора може
в≥дновитис¤...>.
†††††«вичайно ж, у <—тратег≥њ...> присутн≥
положенн¤ про те, що <право на волод≥нн¤, куп≥влю,
продаж ≥ заставу земл≥ не повинно мати обмежень>, ≥
про те, що <повинно бути зведено до м≥н≥муму право
ур¤ду контролювати прийн¤тт¤ р≥шень про ≥ноземн≥
кап≥таловкладенн¤>.
†††††¬ражаЇ ретельн≥сть в опрацюванн≥ деталей.
„ого, наприклад, варта рекомендац≥¤: <ѕраво на
виб≥р вар≥анту виходу з колгоспу чи радгоспу може
надаватис¤ т≥льки п≥сл¤ збиранн¤ врожаю>.
†††††” <—тратег≥њ...> запропоновано напрочуд
простий спос≥б боротьби з б≥дн≥стю, дотепн≥ший год≥
й вигадати. ¬и¤вл¤Їтьс¤, треба всього-навсього
перегл¤нути <критер≥й б≥дност≥> й цим ут≥шитис¤.
ќсь ¤к це сформульовано: < онцепц≥¤ соц≥ального
м≥н≥муму, що д≥¤ла в б≥льшост≥ республ≥к колишнього
—–—–, не може вважатис¤ придатною, оск≥льки
виходить з обс¤г≥в, ¤к≥ набагато перевершують
нормальн≥ життЇв≥ потреби. ќц≥нки б≥дност≥,
обгрунтован≥ цим колишн≥м соц≥альним м≥н≥мумом,
можуть здатис¤ невиправдано песим≥стичними.
—в≥товим банком було запропоновано перегл¤нутий
наб≥р продукт≥в <продовольчого кошика> дл¤ р≥вн¤
б≥дност≥, виход¤чи з нещодавн≥х досл≥джень
споживанн¤ продовольства людьми з низькими
доходами>...
†††††” <—тратег≥њ...> Ї одне положенн¤, що н≥би
стоњть серед ≥нших, н≥би загубилос¤ пом≥ж ними, а
насправд≥ запов≥тне, ключове. ¬оно звучить так:
<ƒл¤ подальшоњ п≥дтримки л≥берал≥зац≥њ ц≥н ≥
пом'¤кшенн¤ шоку дл¤ низькодоходних груп населенн¤
надати ф≥нансову допомогу на ц≥л≥...>. ” цьому
м≥сц≥ ¤ перерву цитуванн¤, щоб попросити вашоњ,
шановн≥ читач≥, особливоњ уваги до завершальних
сл≥в цитованого фрагмента. ќтже: <...надати
ф≥нансову допомогу на ц≥л≥ ≥мпорту продовольства>.
†††††<Ќизькодоходн≥ групи населенн¤> в ”крањн≥, шок
¤ких рекомендовано <пом'¤кшувати> зазначеним вище
способом, дедал≥ б≥льше прозр≥вають ≥ дедал≥
р≥шуч≥ше в≥дмовл¤ютьс¤ в≥д лицем≥рного п≥клуванн¤
хитромудрих <стратег≥в>, ¤к≥ пропонують нам
ф≥нансову допомогу за т≥Їњ жорсткоњ умови, щоб ми
витратили њњ на закуп≥влю продовольства,
виробленого у них.
†††††<“реба поставити межу приниженню, <плачу
ярославни> по селу, - сказав ќ. ћороз в одному з
останн≥х виступ≥в на сес≥њ ¬ерховноњ –ади. - —ел¤ни
мають г≥дн≥сть, њњ мають поважати держава ≥ влада>.
†††††√азети публ≥кують сповнен≥ г≥дност≥, г≥ркоти ≥
гн≥ву за¤ви с≥льських жител≥в.
†††††” <√олос≥ ”крањни> нещодавно було надруковано
зверненн¤ сес≥њ Ўумськоњ райради “ерноп≥льщини до
перших ос≥б держави з приводу <могильноњ кризи> в
”крањн≥. <Ќа наших ринках, - йдетьс¤ в лист≥, - в
основному продукц≥¤ з-за кордону. ѕродукти
харчуванн¤ сумн≥вноњ ¤кост≥ тис¤чами тонн
завоз¤тьс¤ в ”крањну. ƒаЇмо роботу польському чи
турецькому сел¤нину, а свого - губимо. ƒе таке
бачено, щоб власний ур¤д закуповував не технолог≥њ,
а продукц≥ю за кордоном дл¤ свого
с≥льгоспвиробника. ÷е виходить, що ур¤д обдертоњ
”крањни ≥нвестуЇ ситий «ах≥д. Ќeвжe столичн≥
чиновники думають, що сел¤ни не бачать, хто на чому
наживаЇтьс¤?>
†††††ј через <—≥льськ≥ в≥ст≥> до ѕрезидента ”крањни
звернулис¤ жител≥ села Ѕернове „ерн≥вецькоњ
област≥: <ƒе, в ¤к≥м к≥нц≥ св≥ту таку велику багату
державу за такий короткий час перетворено на крањну
злидн≥в та жебрак≥в. —ьогодн≥ ми њмо не¤к≥сн≥
продукти, що завоз¤ть з “уреччини, ѕольщ≥,
Ќ≥меччини... ј преса трубить, н≥бито ми не вм≥Їмо
працювати, не хочемо працювати на своњй земл≥. ћи
вирощували по 40-60 ц пшениц≥, 400-450 ц цукрового
бур¤ку з одного гектара, над≥й на фуражну корову
становив 4000-4500 кг молока. яку ж ганьбу звалюють
на нас т≥льки за те, що ми без зарплати годуЇмо
св≥й народ! «арплату не одержуЇмо вже три роки...>.
†††††„итаЇш под≥бн≥ листи ≥ пронизливо усв≥домлюЇш,
що джерела <могильноњ кризи> там, у запов≥тному,
ключовому пункт≥ <—тратег≥њ...>.
†††††<—толичн≥ чиновники> з Ќац≥онального агентства
”крањни з реконструкц≥њ та розвитку (Ќј”––)
пов≥домили, що у 1997 роц≥ м≥н≥стерство с≥льського
господарства —Ўј вид≥лило ”крањн≥ в рамках
гарант≥йноњ програми —8ћ-102 ц≥льов≥ кредити на
суму 35 млн. долар≥в дл¤ (ви правильно подумали,
шановн≥ читач≥) ф≥нансуванн¤ постачанн¤ ≥з —Ўј в
”крањну с≥льгосппродукц≥њ-пшениц≥, борошна, рису,
овоч≥в ≥ фрукт≥в, молочних продукт≥в, корм≥в дл¤
худоби тощо.
†††††¬≥дома рух≥вська лист≥вка 1991 року, ¤ка з
роками стаЇ дедал≥ могутн≥шим аг≥тац≥йним
матер≥алом у руках л≥вих сил, св≥дчила, що с≥льське
господарство кв≥тучоњ рад¤нськоњ ”крањни мало так≥
дос¤гненн¤, ¤к≥ забезпечували “≥ найвищу серед
союзних республ≥к готовн≥сть до продовольчоњ
незалежност≥. ќц≥нка готовност≥ до незалежност≥, ¤к
зазначала лист≥вка, становила 10 бал≥в за
10-бальною шкалою.
†††††як≥ ж конкретн≥ механ≥зми було реально зад≥¤но
дл¤ вит≥сненн¤ власного продовольства з багатого та
самодостатнього внутр≥шнього ринку ≥ дл¤ зам≥ни
його на ≥мпортне? ќ, цих обманних механ≥зм≥в було
безл≥ч. ќсь, наприклад, що говорив з цього приводу
нещодавно вбитий рос≥йський генерал Ћев –охл≥н у
своЇму <«верненн≥ до громад¤н –ос≥њ>: <–озвалюЇтьс¤
продовольчий комплекс. –обитьс¤ це витончено.
Ќаприклад, до —анкт-ѕетербурга з-за кордону
тривалий час надходило сухе молоко ¤к гуман≥тарна
допомо≥га. ќск≥льки продукт був дл¤ людей
<дармовим>, то св≥же молоко перестало користуватис¤
колишн≥м попитом. ¬≥тчизн¤н≥ молочн≥ ферми змушен≥
були р≥зко скоротити погол≥в'¤ кор≥в. ≥ в≥дразу
п≥сл¤ цього гуман≥тарна допомога припинилас¤. Ќа
≥мпортне сухе молоко було оголошено нову ц≥ну, ¤ка
круто п≥шла вгору. ” ѕсков≥ за таким же сценар≥Їм
було зруйновано м≥сцеве птах≥вництво. ÷ього разу за
допомогою дешевих кур¤чих стегенець, що
постачаютьс¤ з-за кордону. ” всерос≥йському
масштаб≥ зараз в≥дбуваЇтьс¤ знищенн¤ зернового
виробництва. «горнувши своЇ зернове виробництво, ми
остаточно потрапимо в залежн≥сть в≥д постачанн¤
продовольства з-за кордону. ј це означаЇ, що з
часом зм≥на влади в –ос≥њ вже не матиме значенн¤.
Ѕо жодна влада не зможе про¤вити вже й ознак
самост≥йност≥, а змушена буде виконувати накази, що
надход¤ть в≥д постачальник≥в>.
††††† рањни-постачальники то зат¤гують, то
попускають продовольчий зашморг, регулюючи
поступлив≥сть влади, диктуючи њй вимоги чи то
економ≥чн≥, чи то пол≥тичн≥, напол¤гаючи на
<реформах, ¤ким немаЇ альтернативи>.
†††††«адл¤ об'Їктивност≥ сл≥д зазначити, що на
«аход≥, ¤к ≥ повсюди, серед учених Ї, звичайно ж,
чимало людей ≥з сов≥стю. ќдин з них, в≥домий
американський економ≥ст ≥ п≥дприЇмець Ћ≥ндон Ћаруш,
сказав на адресу ‘р≥дмена, ’айЇка, —акса та ≥нших
стовп≥в <доктрини монетаризму>, що насаджувалас¤ в
нас: <¬≥дтод≥, ¤к було встановлено Ќобел≥вську
прем≥ю в галуз≥ економ≥ки, њњ отримували виключно
т≥, чињ <принципов≥ роботи> в ц≥й галуз≥ ви¤вилис¤
волаюче некомпетентними, ≥ отримували лише тод≥,
коли ц¤ некомпетентн≥сть п≥дтверджувалас¤
нац≥ональною катастрофою в ¤к≥й-небудь крањн≥, що
ви¤вл¤ла прихильн≥сть дан≥й доктрин≥>.
†††††ўе н≥коли в ≥стор≥њ ”крањни њњ продовольча
залежн≥сть не була такою принизливою ≥ такою
катастроф≥чною дл¤ народу, ¤к сьогодн≥. ќб'Їктивна
≥стина пол¤гаЇ в тому, що т≥льки л≥вим силам не
потр≥бно було багато рок≥в народних б≥д дл¤
прозр≥нн¤. “≥льки л≥в≥ сили на вс≥х, у тому числ≥
початкових, етапах <реформ> не запоб≥гали перед
<стратегами>, даючи ч≥тку, р≥зку ≥ п≥дтверджувану
кожним кроком житт¤м оц≥нку њхн≥м далекос¤жним
задумам ≥ заз≥ханн¤м. ≥нша така ж об'Їктивна ≥стина
пол¤гаЇ в тому, що самотужки ”крањн≥ не подолати
невиправне хижий ≥ безмежно егоњстичний св≥товий
кап≥тал. “≥льки погоджуючи й координуючи д≥њ з
≥ншими колишн≥ми республ≥ками –ад¤нського —оюзу,
передус≥м з –ос≥Їю ≥ Ѕ≥лоруссю, ”крањна зможе
послабити, а пот≥м ≥ роз≥рвати зашморг залежност≥,
повернувши народов≥ в≥дчутт¤ господар¤ своЇњ земл≥
й своЇњ дол≥.
---------------- Na glawnuju stranicu / To main page W nachalo razdela
Sinonimy kl`uchewyh slow: zasmorg
Counter: .
(Wystawit` kak: / To expose as:
http://aravidze.narod.ru/s2/zasmorg.htm ,
http://www.geocities.com/sekirin1/s2/zasmorg.zip .
)
Po pros`be komandy poddervki ot www.hotlog.ru:
http://www.hotlog.ru/cgi-bin/hotlog/buttons.cgi
