—в≥тлана √ј–ј∆ј —ќ÷IјЋ№Ќ»… ¬Ѕ»¬÷я “овариш ( ињв), 1998, N 38


†††††ћинулого року управл≥нн¤ охорони здоров'¤ ћонреал¤, цього другого за величиною м≥ста багатоњ  анади, провело пор≥внювальн≥ досл≥дженн¤ стану здоров'¤ жител≥в б≥дних ≥ благополучних район≥в м≥ста. ” ход≥ досл≥джень були встановлен≥ так≥ конкретн≥ факти. —ередн¤ тривал≥сть житт¤ чолов≥к≥в, що мешкають у б≥дних районах, на 11 рок≥в менша, н≥ж у мешканц≥в ≥нших район≥в. ѕричина, на думку медик≥в, пол¤гаЇ в нездоров≥й д≥Їт≥ та пост≥йному недоњданн≥ мало≥мущих, що ослабл¤Ї ≥мунну систему орган≥зму, а значить, п≥двищуЇ ймов≥рн≥сть захворювань. —мертн≥сть внасл≥док одних ≥ тих же захворювань у монреальц≥в, чињ доходи нижч≥ в≥д встановленоњ меж≥ б≥дност≥, на 60% вища, н≥ж у заможних жител≥в.
†††††<≤снувати на низький доход - значить скоротити ваше житт¤ на багато рок≥в>, - так п≥дсумувала результати досл≥джень монреальська <√азетт>. Ќайстрашн≥ше в тому, наголосили досл≥дники, що перспектива захвор≥ти й, можливо,передчасно померти загрожуЇ канадськ≥й дитин≥ з б≥дноњ с≥м'њ <ще до њњ народженн¤> - просто в≥д факту належност≥ до незаможних верств, њњ житт¤ може ув≥рватис¤ передчасно в≥д <соц≥ального вбивц≥ - б≥дност≥>.
†††††“≥льки-но соц≥альний аспект економ≥чноњ пол≥тики держави слабшаЇ, в≥дразу ж, не гаючи дорогоц≥нного часу, д≥¤льно ≥ нещадно розпочинаЇ своњ смертн≥ жнива в≥н - —оц≥альний ¬бивц¤. ѕ≥дступн≥сть цього злочинц¤ в тому, що в≥н н≥бито не маЇ обличч¤. ∆ертви Ї, масов≥ вбивства в≥дбуваютьс¤, а в≥дпов≥дних статей у  рим≥нальному кодекс≥ немаЇ. ƒарма, що статистика св≥дчить: тис¤ч≥ й тис¤ч≥ людей ≥дуть ≥з житт¤ передчасно. ј в кожному конкретному випадку, в кожн≥й конкретн≥й с≥м'њ, коли передчасно помираЇ в≥д хвороби близька, р≥дна людина, швидше чути м≥ркуванн¤ про нещасливу долю померлого, н≥ж про склад чийогось злочину. ћедики його л≥кували, до них немаЇ претенз≥й...
†††††ѕроте, за даними ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ охорони здоров'¤ (¬ќќ«), здоров'¤ людини т≥льки на 10% залежить в≥д медицини. Ќа 40% воно залежить в≥д самоњ людини, в≥д способу њњ житт¤, ≥ на 50% - в≥д соц≥альних умов.
†††††™ хвороби,¤к≥ так ≥ називаютьс¤ - соц≥альн≥. “ака њхн¤ природа. ќдна з них, хвороба, що загрожуЇ сьогодн≥ ”крањн≥, - туберкульоз.
†††††¬≥домий рос≥йський фтиз≥атр, секретар Ћ≥ги боротьби з туберкульозом, професор —оловйов писав на початку XX стол≥тт¤: <“уберкульоз - це пролетарська хвороба, хвороба нетр≥в ≥ п≥двал≥в>.
†††††’то б м≥г ще недавно подумати, що наприк≥нц≥ XX стол≥тт¤ висловлюванн¤ професора —оловйова знову стане жахливо, нев≥дворотно актуальним у –ос≥њ, в ”крањн≥≥ ’то м≥г про це подумати, ¤кщо в≥домо, що рад¤нська система протитуберкульозного захисту, створена ще в 1918 роц≥, була рекомендована ¬ќќ« ¤к вз≥рець дл¤ ≥нших крањн≥ Ќав≥ть у заангажованих <»звести¤х> нещодавно зазначалос¤, що <в —–—– було практично викор≥нено гостро прогресуюч≥ форми туберкульозу>.
†††††—ьогодн≥ експерти ¬ќќ« вважають, що ”крањна та –ос≥¤ сто¤ть на пороз≥ еп≥дем≥њ ц≥Їњ страшноњ хвороби. ” ¬ќќ« серйозно занепокоЇн≥ можлив≥стю поширенн¤ важких форм туберкульозу в≥д нас до ≥нших Ївропейських крањн.
†††††—татистика туберкульозу почала неухильно зростати (особливо серед молодих людей) з 1990 року. —ьогодн≥ пор≥вн¤но з недавн≥м 1995 роком смертн≥сть в≥д ц≥Їњ хвороби зросла в 1,5 раза. —таном на 1 с≥чн¤ 1998 року в ”крањн≥ нал≥чуЇтьс¤ вже два м≥льйони хворих на туберкульоз. ≥ водночас на наших просторах розгортаЇтьс¤ ≥нша, рукотворна <еп≥дем≥¤> - невпинне скороченн¤ л≥карн¤них л≥жок, л≥карень, л≥кар≥в. ¬же скорочено майже третину л≥жок у туберкульозних л≥карн¤х. ¬ ”крањн≥, ¤ка маЇ р≥дк≥сн≥ природн≥ умови дл¤ реаб≥л≥тац≥њ туберкульозних хворих, к≥льк≥сть спец≥ал≥зованих л≥жок у санаторно-курортних зонах скорочено на 17 тис¤ч, а пут≥вки на м≥сц¤, що залишилис¤, реал≥зуютьс¤ за комерц≥йними ц≥нами.
†††††ƒл¤ того, щоб туберкульоз п≥ддававс¤ л≥куванню, хворому, кр≥м медичноњ допомоги, потр≥бн≥ суха квартира, щадний режим роботи, в≥дсутн≥сть страху перед майбутн≥м ≥, що особливо важливо, посилене харчуванн¤.
†††††Ќормальне харчуванн¤ потр≥бне, звичайно, й здоровим люд¤м, щоб вони й дал≥ залишалис¤ здоровими. ќднак, за даними ƒержкомстату ”крањни, у першому п≥вр≥чч≥ 1998 року середнЇ споживанн¤ б≥льшост≥ основних продукт≥в харчуванн¤ населенн¤м було нижчим в≥д норматив≥в, передбачених межею малозабезпеченост≥. «окрема, м≥ське населенн¤ споживало молока на 52% менше в≥д згаданих норматив≥в, фрукт≥в ≥ ¤г≥д - на 45%, рибопродукт≥в - на 36%, м'¤са - на 29%, ¤Їць - на 33% менше в≥д норми. ѕонад норму споживають т≥льки ол≥ю та маргарин (на 40%), хл≥бн≥ продукти (на 11%) ≥ картоплю (на 5%). ” 1997 роц≥, незважаючи на переповнен≥ полиц≥ магазин≥в, середнЇ споживанн¤ продукт≥в харчуванн¤ на душу населенн¤ через б≥дн≥сть було значно нижчим в≥д р≥вн¤ 1990 року, коли полиц≥ магазин≥в було штучно спустошено. <ƒуша населенн¤> в 1997 роц≥ спожила 34 кг м'¤са зам≥сть 68 кг в 1990 роц≥, 210 л≥тр≥в молока зам≥сть 373, 4,8 кг риби зам≥сть 17,5, 28 кг цукру зам≥сть 50,8, 148 штук ¤Їць зам≥сть 272 у 1990 роц≥ тощо.
†††††≤нтегральним п≥дсумком <реформ> в ”крањн≥ Ї скороченн¤ к≥лькост≥ населенн¤ з 52,2 м≥льйона чолов≥к до 50,5 м≥льйона. —короченн¤ сталос¤ за рахунок п≥двищенн¤ смертност≥ через хвороби ≥ за рахунок зниженн¤ р≥вн¤ народжуваност≥ (ц¤ тенденц≥¤ Ї особливо загрозливою у с≥льськ≥й м≥сцевост≥). —короченн¤ к≥лькост≥ населенн¤ з названих причин називають природним (хоча ¤ке ж воно <природне>≥) на в≥дм≥ну в≥д статистики смертност≥ з неприродних, зовн≥шн≥х причин - внасл≥док нещасних випадк≥в, ¤к≥ в свою чергу под≥л¤ютьс¤ на виробнич≥ та невиробнич≥.
†††††” першому квартал≥ поточного 1998 року на п≥дприЇмствах р≥зних форм власност≥ в≥д виробничих травм загинув 371 чолов≥к, що в дес¤ть раз≥в б≥льше, н≥ж за аналог≥чний пер≥од минулого року. Ўахтарська прац¤ - одна з найнебезпечн≥ших. як показник њњ небезпеки у всьому св≥т≥ прийн¤то коеф≥ц≥Їнт, що дор≥внюЇ к≥лькост≥ смертних випадк≥в з розрахунку на один м≥льйон тонн видобутого вуг≥лл¤. ” 1989 роц≥ цей показник у ƒонецьк≥й област≥ дор≥внював 1,64.
†††††—ьогодн≥ кожен виданий нагора м≥льйон тонн вуг≥лл¤ забираЇ житт¤ у чотирьох шахтар≥в. ÷е найвищий показник у Ївроп≥. √оловною причиною зростанн¤ травматизму ≥ смертност≥ на шахтах експерти вважають скороченн¤ в дес¤тки раз≥в за останн≥ с≥м рок≥в витрат на техн≥ку безпеки. “обто, ¤к ≥ треба було спод≥ватис¤, причина маЇ ¤скраво виражену соц≥альну природу.
†††††ƒо неприродних нещасних випадк≥в з≥ смертельним к≥нцем, що мають невиробничий характер, належать вбивства, загибель людей п≥д час пожеж, у дорожньо-транспортних пригодах, самогубства тощо. „и про¤вл¤Їтьс¤ тут вплив соц≥альних чинник≥в≥ ўе й ¤к! —аме тут —оц≥альний ¬бивц¤ чатуЇ на жертви й п≥дкрадаЇтьс¤ до них ≥ найнеспод≥ван≥ших позиц≥й, ≥ немаЇ в≥д нього пор¤тунку приреченим.
†††††Ќе встигли в ”крањн≥ 13 серпн¤ здригнутис¤ через загибель в ќдес≥ одного дес¤тир≥чного хлопчика ≥ жахлив≥ травми ≥ншого, котр≥ заночували в см≥ттЇвому контейнер≥ й потрапили рано-вранц≥ разом з≥ см≥тт¤м до <м'¤сорубки> см≥ттЇзбиральноњ машини, ¤к 5 вересн¤ вже з ’ерсона над≥йшло таке ж страшне пов≥домленн¤. Ѕезпритульний одинадц¤ти рок≥в влаштувавс¤ на ноч≥влю п≥д колесами тролейбуса на територ≥њ м≥ського тролейбусного депо. ¬ранц≥ вод≥й тролейбуса, рушаючи в дорогу, насмерть роздавив спл¤чу дитину. „и винн≥ шофер см≥ттЇзбиральноњ машини та вод≥й тролейбуса, дл¤ ¤ких пам'¤ть про те, що сталос¤, залишитьс¤, очевидно, дов≥чним кошмаром? ’≥ба вони - вбивц≥? ’≥ба вони вигнали тис¤ч≥ неприка¤них д≥тей ”крањни на вулиц≥, на вокзали, в п≥двали?
†††††” 1996 роц≥ газета <√олос ”крањни> писала про неспод≥ваний, такий, що застав сусп≥льство зненацька, черговий чинник смертност≥: <ћасовому ¤вищу, що вкладало у вересн≥-жовтн≥ на л≥карн¤н≥ л≥жка сотн≥ людей, назви немаЇ>. якщо немаЇ назви, значить, д≥Ї —оц≥альний ¬бивц¤. <“ис¤ч≥ випадк≥в отруЇнн¤ грибами, в тому числ≥ <дит¤чих>, в тому числ≥ з≥ смертельним к≥нцем. ƒо д≥агнозу потерп≥лих пац≥Їнт≥в сл≥д додати ще один, не менш страш- ний - хрон≥чна б≥дн≥сть. ћайже 70% потерп≥лих - пенс≥онери й люди, що втратили пост≥йну роботу. ƒармов≥ харч≥ у вигл¤д≥ гриб≥в здавалис¤ њм шансом вижити>. Ќаступного, 1997 року, < иевские ведомости> знову писали про 1353 пац≥Їнти, котр≥ постраждали в≥д гриб≥в, про те, що 62 дорослих ≥ 37 д≥тей вр¤тувати не вдалос¤. <¬изнаний авторитет в ћ≥н≥стерств≥ здоров'¤, - пов≥домл¤ла газета, - кер≥вник групи з проф≥лактики та анал≥зу випадк≥в грибних отруЇнь, доктор медичних наук ќ. ÷иганенко зазначаЇ, що проблему отруЇнн¤ грибами не можна розгл¤дати лише ¤к медичну. ¬она маЇ соц≥альне, економ≥чне кор≥нн¤...>
†††††” сьогодн≥шн≥й ”крањн≥ щодн¤ в середньому 12 чолов≥к гине в≥д рук злочинц≥в.  ≥льк≥сть умисних вбивств ≥з року в р≥к зб≥льшуЇтьс¤ (у 1992 роц≥ - 3697 вбивств, у 1993 р. -4008, у 1995 р. -4571, у 1996 р. - 4896). ” кожному з тис¤ч випадк≥в, зв≥сно, злочин зд≥йснював конкретний вбивц¤. јле в тенденц≥њ до неухильного зростанн¤ к≥лькост≥ вбивств видно його, —оц≥ального ¬бивц≥, к≥стл¤ву руку.
††††† р≥м терору злочинного св≥ту, в сусп≥льств≥ все ≥нтенсивн≥ше про¤вл¤Їтьс¤ <самотерор> (визначенн¤ √. «юганова). ѕриголомшливе зростанн¤ самогубств викликане, за оц≥нками експерт≥в, безпросв≥тним соц≥ально-психолог≥чним станом людей. «ростанн¤ самогубств в ”крањн≥ почалос¤ з 1992 року ≥ тривало до 1997 року, коли з'¤вилас¤ невелика над≥¤ стаб≥л≥зувати процес на <дос¤гнутому р≥вн≥>. ќднак дан≥ за перше п≥вр≥чч¤ поточного року знову св≥дчать про зростанн¤ самогубств пор≥вн¤но з в≥дпов≥дним пер≥одом минулого року на 3,6%. «а останн≥ ш≥сть рок≥в в ”крањн≥ скоЇно сто тис¤ч самогубств. ÷е жахливий показник. —еред цих ста тис¤ч - 16 тис¤ч матер≥в неповнол≥тн≥х д≥тей, 1200 пенс≥онер≥в ƒонецькоњ област≥, що пок≥нчили житт¤ самогубством минулого, 1997 року...
†††††ƒос¤гненн¤ будь-¤коњ держави в соц≥альн≥й сфер≥ забезпечуютьс¤ величезними, коп≥ткими ≥ багатор≥чними зусилл¤ми сусп≥льства. ≤ ¤кщо приходить влада, ¤ка ц≥ завоюванн¤ багатьох покол≥нь руйнуЇ ≥ вперто тримаЇтьс¤ свого, њй немаЇ прощенн¤, вона злочинна. —оц≥альний ¬бивц¤, що лютуЇ в ”крањн≥, в≥домий, у нього Ї назва - <курс радикальних реформ>, зд≥йснюваний п≥д диктовку ћ≥жнародного валютного фонду „ас, давно вже час народов≥ ”крањни заради власного пор¤тунку, заради щаст¤ д≥тей ≥ здоров'¤ дорогих стареньких до к≥нц¤ усв≥домити згубн≥сть курсу ≥ своЇю волею, своЇю боротьбою змусити владу звернути з нього. Ќал≥во. ƒо соц≥ал≥зму.

----------------
Na glawnuju stranicu / To main page
W nachalo razdela
Sinonimy kl`uchewyh slow: wbywcq
Counter: .
(Wystawit` kak: / To expose as: http://aravidze.narod.ru/s2/wbywcq.htm , http://www.geocities.com/sekirin1/s2/wbywcq.zip . )
Po pros`be komandy poddervki ot www.hotlog.ru:
http://www.hotlog.ru/cgi-bin/hotlog/buttons.cgi
Hosted by uCoz