†††††јнтикомун≥стичн≥ гасла й незл≥ченн≥ претенз≥њ
до –ад¤нськоњ влади, що вилилис¤, ¤к з рогу
достатку, в час переходу в≥д <перебудови> до
<реформ>, нав≥ювалис¤ профес≥йно-поетапно, з
нагн≥танн¤м, з урахуванн¤м психолог≥чних
особливостей наших людей, нашого сусп≥льства,
окремих груп сусп≥льства. “≥ гасла й претенз≥њ
<працюють> дос≥, њм ≥ не дадуть затихнути справжн≥
господар≥ ”крањни ≥ св≥ту - власники великих
кап≥тал≥в. ” режим≥ пост≥йного ц≥лодобового
бойового чергуванн¤ перебувають «ћ≤, що
обслуговують <власник≥в>...
†††††ј здавалос¤ б, давно вже час кожному чесному
громад¤нинов≥, в≥двернувшись в≥д <в≥ртуальноњ
реальност≥>, що формуЇтьс¤ телеекраном, озирнутис¤,
побачити житт¤ навколо себе ≥, можливо, пережити
потр¤с≥нн¤, под≥бне до того, що охопило одного разу
–адищева: <я погл¤нув довкола себе - душа мо¤
стражданн¤ми людства ураженою стала...>.
†††††ўе напередодн≥ <реформ> в≥домий рад¤нський
дисидент ѕ. јбов≥н-≈г≥дес, котрий в≥дсид≥в строк у
11 рок≥в, а пот≥м, у брежневськ≥ часи, висланий з
крањни, попереджав нас зв≥дти, через кордон (лист
був опубл≥кований в < омсомольской правде> в
листопад≥ 1990 року): < оли виникне нова небувала
пол¤ризац≥¤... ≥ люди вистоюватимуть у чергах не в
пошуках продукт≥в, а в пошуках роботи, тод≥ вони
л≥кт≥ гризтимуть, та буде вже п≥зно...>.
†††††„ерги за товарами й продуктами д≥йсно були
прикрими. ќсобливо в 1989-1990 роках,напередодн≥
<реформ>, коли з прилавк≥в магазин≥в штучно було,
¤к вихором, зметено товари, ≥ насамперед т≥, що
потр≥бн≥ буквально в кожн≥й с≥м'њ, - ¤кщо вже
загострювати народне невдоволенн¤, то воно маЇ
стати поголовним. –аптом, чого н≥коли ран≥ше не
було, зникли мило ≥ шк≥льн≥ зошити. ” деф≥цит≥
опинилис¤ цигарки, зубна паста, анальг≥н в аптеках.
„есний економ≥ст, доктор наук “ет¤на ор¤г≥на
нав≥ть провела тод≥ ≥н≥ц≥ативне розсл≥дуванн¤ - в
¤к≥ так≥ <чорн≥ д≥ри>, минаючи магазинн≥ прилавки,
нав≥ки йдуть чолов≥ч≥ шкарпетки, ¤кщо фабрики, що
њх виробл¤ють, ≥ дал≥ на повну потужн≥сть
працюють...
†††††—ьогодн≥ вже з'¤вилис¤ т≥ черги, про ¤к≥
попереджав јбов≥н-≈г≥дес. Ќехай т≥льки н≥хто не
каже нам, що вс≥ нин≥шн≥ негаразди зумовлен≥
невм≥лим або ж неповним проведенн¤м реформ.
Ѕезроб≥тт¤ - нев≥д'Їмний супутник кап≥тал≥зму.
†††††ƒембалакуни напередодн≥ <реформ> змогли
багатьом задурити голови простор≥куванн¤м про
необх≥дн≥сть <оздоровчого> безроб≥тт¤ ≥ про те, що
в <цив≥л≥зованих> крањнах воно не страшне, оск≥льки
безроб≥тн≥ отримують там г≥дну допомогу. ќднак ”лоф
ѕальме, прем'Їр-м≥н≥стр найблагополучн≥шоњ Ўвец≥њ,
писав: < р≥м в≥йни ≥ стих≥йного лиха не ≥снуЇ
н≥чого, чого люди бо¤лис¤ б б≥льше, н≥ж
безроб≥тт¤>. ј ѕол —амуельсон, лауреат Ќобел≥вськоњ
прем≥њ з економ≥ки ≥з —Ўј, найбагатшоњ крањни
св≥ту, стверджуЇ: <¬трата роботи - це псих≥чна
травма, ¤ка за р≥внем викликаного стресу
поступаЇтьс¤ т≥льки смерт≥ найближчого родича або
ув'¤зненню>. ÷е - про безроб≥тт¤ в крањнах з
усп≥шно функц≥онуючою економ≥кою. ј з чим, в такому
випадку, можна пор≥вн¤ти - з≥ стих≥йним лихом, з
в≥йною, з втратою найближчого родича, з
ув'¤зненн¤м≥ - реакц≥ю на втрату роботи жител¤
”крањни, доведеного до всеохоплюючоњ кризи
<реформами, ¤ким немаЇ альтернативи>?
†††††«а останн≥ми даними ƒержкомстату ”крањни,
р≥вень оф≥ц≥йного (без урахуванн¤ прихованого та
неповного) безроб≥тт¤ станом на липень 1998 року
становив 3% проти 1,9% в липн≥ минулого року.
ѕост≥йно знижуЇтьс¤ попит на робочу силу. ”
середньому по ”крањн≥ на одне робоче м≥сце
претендують 19 чолов≥к. ” ¬олинськ≥й област≥ цей
показник становить 93 чолов≥ка, в
≤вано-‘ранк≥вськ≥й - 213 чолов≥к.
†††††<—ьогодн≥ см≥шно згадати, - читаЇмо в
<»звести¤х>, - що вл≥тку 1989 року весь узбас став
дибки через те, що на одну з шахт не завезли мила.
якщо за нин≥шн≥ми м≥рками, то шахтар≥ тод≥ вимагали
дуже мало: щоб вноч≥ працювали трамвањ, щоб у
шахтарських селищах збудували дит¤ч≥
атракц≥они...>.
†††††ќсь документально найперш≥ вимоги г≥рник≥в
Ћен≥нська- узнецького в 1989 роц≥:
†††††- зб≥льшити п≥дземним роб≥тникам в≥дпустку до 45
робочих дн≥в;
†††††- перегл¤нути норми на спецод¤г ≥ мило;
†††††- оплачувати час на перем≥щенн¤ в≥д шахтного
стовбура до забою...
†††††ј тепер давайте пор≥вн¤Їмо ось ц≥ два в≥др≥зки
шл¤ху: шл¤х в≥д <шахтного стовбура до забою>, що не
оплачувавс¤ при –ад¤нськ≥й влад≥, ≥
500-к≥лометровий шл¤х з ƒн≥пропетровська до иЇва,
що його подолала вл≥тку цього року тис¤ча
павлоградських шахтар≥в, ¤к≥ висунули - небачену в
св≥тов≥й практиц≥!- вимогу виплат багатом≥с¤чних
борг≥в по зарплат≥.
†††††ѕерех≥д в≥д прикрих символ≥в одн≥Їњ епохи до
траг≥чних символ≥в ≥ншоњ - в≥д черг у магазинах до
черг за робочими м≥сц¤ми, в≥д неоплачуваного
в≥др≥зка <стовбур - заб≥й> до 500-к≥лометрового
маршу протесту - цей перех≥д, на жаль, було
зд≥йснено за активного спри¤нн¤ самих же шахтар≥в.
†††††“од≥, перед початком реформ, пост≥йно, з
жорсткою планом≥рн≥стю зм≥нювалис¤ лозунги, що
п≥дтримуютьс¤ шахтар¤ми. Ќезабаром в≥д початкових
вимог н≥чого не залишилос¤. ¬же у 1990 роц≥ г≥рники
почали вимагати економ≥чноњ незалежност≥ шахт,
обмеженн¤ держзамовлень ≥, звичайно ж, вилученн¤
партком≥в з п≥дприЇмств. ј в 1991 роц≥ шахтар≥
узбасу оголосили загальний страйк п≥д лозунгами
в≥дставки ѕрезидента —–—–, ¬ерховноњ –ади —–—– ≥
скасуванн¤ ≥нституту президентства —–—– з передачею
влади республ≥кам. Ѕорис ™льцин, ¤кий був на той
час головою ¬ерховноњ –ади –—‘—–, з приводу вимог
шахтар≥в сказав: <я п≥дтримую ц≥л≥ й завданн¤
страйку ≥ вважаю, що трудов≥ колективи й роб≥тники
повинн≥, тобто мають повне право висловити своЇ
ставленн¤>.
†††††як у т≥ роки, так ≥ вл≥тку цього року
ставленн¤ в сусп≥льств≥ до виступ≥в шахтар≥в не
було однор≥дним. –≥зниц¤ в тому, що тод≥,
напередодн≥ <реформ>, були абсолютно виключен≥ з
чийого б то не було боку глумливо-зневажлив≥
≥нтонац≥њ, ¤к≥ трапл¤ютьс¤ сьогодн≥. ќсь,
наприклад, оц≥ночки з <»звестий>: <погана
неск≥нченн≥сть сид≥нн¤ ≥ стуканн¤ касками>, <про
мирне залагодженн¤ трудових конфл≥кт≥в б≥льш≥сть
шахтар≥в давно забула - њм рейки подавай> тощо.
†††††ќлександр √удима, народний депутат ”крањни XII
скликанн¤, пише:
†††††<” 1991 роц≥ ¤ був Їдиним з депутат≥в, хто
водив шахтарськ≥ колони на штурм ¬ерховноњ –ади...
≥ ось тис¤ча здорових чолов≥к≥в несе до иЇва по
касц≥ сл≥з. ѓх, бачте, образили... —трайкуюч≥
шахтар≥ - це найзвичайн≥с≥ньк≥ арсенальц≥, ¤к≥
своњми д≥¤ми працюють на знищенн¤ ”крањни ¤к
незалежноњ держави> (<ћолодь ”крањни>, 04.06.1998
р.).
†††††Ўахтарську карту в 1989-1991 роках роз≥грували
- це очевидно. Ќевдоволенн¤ г≥рник≥в провокували й
ум≥ло нарощували. ÷ин≥зм тих, хто цим займавс¤, був
очевидний тод≥ далеко не дл¤ вс≥х, сьогодн≥ ж в≥н
нав≥ть не маскуЇтьс¤. ѕол≥тичних ≥ ф≥нансових
цин≥к≥в трагед≥њ шах- тар≥в та њхн≥х родин
ц≥кавл¤ть менше за все. ј понад усе њх дратують
спроби самост≥йноњ боротьби прозр≥ваючих г≥рник≥в ≥
самост≥йного вибору ними союзник≥в у боротьб≥.
†††††„им довше шахтар≥ не розум≥тимуть, що њхн≥
кор≥нн≥ ≥нтереси посправжньому, щиро й чесно
виражають ≥ захищають т≥льки л≥в≥ сили, тим г≥рше
буде ≥ дл¤ шахтар≥в, ≥ дл¤ л≥вих сил.
†††††«вичайно, хот≥лос¤ б, щоб шахтар≥ прийшли до
розум≥нн¤ т≥Їњ ≥стини, що л≥в≥ - це Їдина пол≥тична
сила, дл¤ ¤коњ забезпеченн¤ свободи д≥й беручких
п≥дприЇмц≥в ≥ нав≥ть вирощуванн¤ горезв≥сного
середнього класу не Ї пр≥оритетним завданн¤м.
ѕр≥оритет л≥вих - це забезпеченн¤ ≥ нарощуванн¤
реальних благ, що њх мають у своЇму розпор¤дженн≥
вс≥ члени сусп≥льства. Ћозунг <—творимо клас
багатих, а вони пот≥м нагодують б≥дних> огидний
тому, що на наших очах багатих <створюють> не на
тл≥ стаб≥льного становища <б≥дних>, а за рахунок
безпощадного з≥штовхуванн¤ <б≥дних> разом з њхн≥ми
д≥тьми ≥ старими батьками в безодню убогост≥ ≥
ц≥лковитого, абсолютного безправ'¤.
†††††” тор≥шньому «в≥т≥ людського розвитку 00Ќ було
в≥дзначено, що ”крањна серед 175 крањн св≥ту пос≥ла
95-е м≥сце за ≥ндексом розвитку, скотившись ≥з
ц≥лком пристойного 45-го м≥сц¤, ¤ке вона пос≥дала
ще в 1994 роц≥. (ƒл¤ дов≥дки: ”горщина сьогодн≥
пос≥даЇ 48-е м≥сце, ѕольща - 58-е, Ѕ≥лорусь - 62-е,
–ос≥¤ - 67-е, уба - 86-е, азахстан - 93-Ї,
ћолдова - 110-е). ≤ндекс розвитку визначаЇтьс¤ за
трьома конкретними й об'Їктивними показниками:
середньою тривал≥стю житт¤, р≥внем осв≥ти ≥ р≥внем
житт¤. « приводу р≥вн¤ житт¤ в крањнах колишнього
–ад¤нського —оюзу в зв≥т≥ 00Ќ зазначено: <„астина
населенн¤, ¤ка живе за межею б≥дност≥, прот¤гом 10
рок≥в стр≥мко зросла з 4 м≥льйон≥в до 120 м≥льйон≥в
чолов≥к>. “ривал≥сть житт¤ в ”крањн≥ за останн≥ 6
рок≥в знизилас¤ на 4,4 року в чолов≥к≥в ≥ на 2,2
року у ж≥нок. ÷е гранд≥озний за демограф≥чними
м≥рками обвал. ¬ражаЇ, що серед ус≥х померлих 25%
становл¤ть люди працездатного в≥ку, з них 4/5 -
чолов≥ки. ѕоказник надсмертност≥ чолов≥к≥в
працездатного в≥ку - найвищий у св≥т≥.
†††††” резолюц≥њ ¬серос≥йського ѕироговського
з'њзду л≥кар≥в Ї страшне формулюванн¤ одного з
п≥дсумк≥в <реформ> - <втрата недожитих рок≥в
житт¤>.
†††††...<я погл¤нув довкола себе-душа мо¤
стражданн¤ми людства ураженою стала>.
---------------- Na glawnuju stranicu / To main page W nachalo razdela
Sinonimy kl`uchewyh slow: shahtar
Counter: .
(Wystawit` kak: / To expose as:
http://aravidze.narod.ru/s2/shahtar.htm ,
http://www.geocities.com/sekirin1/s2/shahtar.zip .
)
Po pros`be komandy poddervki ot www.hotlog.ru:
http://www.hotlog.ru/cgi-bin/hotlog/buttons.cgi
