†††††<Ќема людини праведноњ на земл≥, ¤ка робила б
добро ≥ не гр≥шила б>, - сказано в —тарому «ав≥т≥.
†††††“ак, кожна людина недосконала ,≥ з ц≥Їњ
причини недосконале кожне конкретне сусп≥льство.
ѕроте людство завжди народжувало тих, хто закликав
до досконалост≥, - пропов≥дник≥в, вожд≥в, поет≥в,
героњв, мислител≥в. ≤ не було л≥ку проектам
≥деального устрою сусп≥льства...
†††††√ромад¤ни ”крањни мають ун≥кальну можлив≥сть
з≥ставл¤ти, пор≥внювати м≥ж собою практику житт¤ ≥
тенденц≥њ розвитку двох недосконалих сусп≥льств -
сьогодн≥шнього, що будуЇтьс¤ за зах≥дноЇвропейською
моделлю (цю мету невпинно проголошують
<демократи>), ≥ нещодавнього, соц≥ал≥стичного.
†††††¬≥дносини людини й сусп≥льства в
зах≥дноЇвропейськ≥й цив≥л≥зац≥њ визначаютьс¤
формулою: працюй на себе, домагайс¤ особистого
усп≥ху - сукупн≥сть численних особистих усп≥х≥в
рухаЇ вперед ≥ сусп≥льство загалом.
†††††‘ормула взаЇмов≥дносин у соц≥ал≥стичному
сусп≥льств≥ рад¤нського зразка: працюй заради
людей, заради сп≥льноњ мети, тод≥ до тебе прийде й
особистий усп≥х, а твоњ в≥дносини з сусп≥льством
будуть чистими й гармон≥йними.
†††††Ќа завад≥ прийн¤тт¤ народом першоњ модел≥
стоњть пам'¤ть про другу. —аме тому <демократи> так
масовано спотворюють ≥ витравлюють њњ. ћи
зобов'¤зан≥ стати на захист усього позитивного й
величного, що було в нашому минулому. ≥ не лише
заради справедливост≥. Ќе лише через нашу природну
ностальг≥ю. ÷≥лковитого поверненн¤ до минулого не
буде вже з т≥Їњ причини, що й л≥в≥ сили, ≥
сусп≥льство загалом не в≥дмовл¤тьс¤ в≥д своњх
демократичних завоювань останн≥х рок≥в. ћи
зобов'¤зан≥ захищати наше минуле насамперед заради
майбутнього, заради можливост≥ вийти на новий виток
соц≥ал≥стичного буд≥вництва. Ќестихаюча, набридлива
критика рад¤нського минулого, що стала вже н≥би
буденною (мовл¤в, тут ≥ сперечатис¤ немаЇ про що),
критика, що звучить з приводу ≥ без приводу, дл¤
того й ведетьс¤, щоб в≥двернути людей в≥д л≥вих
≥деал≥в ≥ переконань. ÷е так звана <молекул¤рна
агрес≥¤ у св≥дом≥сть>, тобто технолог≥¤ зм≥ни
громадськоњ св≥домост≥ методом нанесенн¤ численних
др≥бних удар≥в ≥ укол≥в. —права ц¤ заразна. ћода Ї
мода. Ѕудь-¤кий <демократ> у будь-¤кому публ≥чному
виступ≥ хоч мимох≥ть, та уразить рад¤нську епоху,
вн≥сши тим самим (св≥домо чи несв≥домо) внесок у
<молекул¤рну агрес≥ю>.
†††††ќсь к≥лька ходових, р¤дових приклад≥в.
†††††¬едуча теленовин <ѕодробности> на канал≥
<≥нтер> —в≥тлана ЋеонтьЇва в ≥нтерв'ю < иевским
ведомост¤м> не проминула висловитис¤ про колишн≥
жахлив≥ рад¤нськ≥ часи: <јдже до перебудови обмовка
в еф≥р≥ була злочином. ћ≥й добрий знайомий, диктор
ќлександр —афонов, що застав т≥ часи, розпов≥дав,
що помилка в еф≥р≥ загрожувала втратою робочого
м≥сц¤. ќсобливо, ¤кщо текст оф≥ц≥йний>.
†††††Ќе встигла —. ЋеонтьЇва висловитис¤, ¤к через
чотири дн≥ з непро¤снених дл¤ громадськост≥ причин
ѕрезидент ”крањни Ћ. учма своњм указом зв≥льнив з
посади президента Ќац≥ональноњ телекомпан≥њ ћ.
н¤жицького, ¤кий не пропрацював ≥ п≥втора м≥с¤ц¤.
ƒва м≥с¤ц≥ тому в ћоскв≥ на √–“ ведучим програми
<¬рем¤> јрин≥ Ўарапов≥й та ≥горю √миз≥ раптово й
жорстко <запропонували> зв≥льнити м≥сце дл¤
заповз¤тливого слуги Ѕ. Ѕерезовського —ерг≥¤
ƒоренка. –≥к тому без по¤сненн¤ причин усунули з
рос≥йського каналу в≥дому ведучу телепрограми
<¬ести> —в≥тлану —орок≥ну, причому, за в≥домост¤ми
¬. ѕознера, <тиск чинивс¤ з самого верху>.
†††††ѕетербурзька тележурнал≥стка ќлена оло¤рова,
¤ка створюЇ попул¤рну програму <≈ще одна –осси¤>, в
газетному ≥нтерв'ю провела з≥ставленн¤: <–ан≥ше
цензор, викреслюючи що-небудь з≥ сценар≥ю, ставив
при цьому св≥й п≥дпис, за нього в≥дпов≥дав ≥
пускавс¤ в по¤сненн¤ з журнал≥стом. ÷ензура,
звичайно, приносила мало радост≥, але то були хоч
¤к≥сь правила гри, ≥ журнал≥сти дуже швидко
навчилис¤ цю перешкоду обходити - адже своЇ
ставленн¤ куди красномовн≥ше можна висловити тоном,
жестом, виразом обличч¤. ћи знаходили й виразн≥ш≥,
витончен≥ш≥ засоби. ј тепер цензури немаЇ, а разом
з нею зникли й правила гри. «араз у кожн≥й
телекомпан≥њ Ї невелика група, буквально к≥лька
чолов≥к, ¤к≥ мають можлив≥сть контролювати еф≥р, ¤к
це й не снилос¤ брежневським цензорам. ≥ таке
становище траг≥чне>.
†††††™ й ще одна траг≥чна в≥дм≥нн≥сть епох, про ¤ку
в телепередач≥ ¬олодимира ћолчанова <ƒо й после...>
сказав у 1996 роц≥ в≥домий рос≥йський пол≥тогл¤дач
Ћеон≥д –адзиховський: <–ан≥ше неугодних журнал≥ст≥в
зв≥льн¤ли, зараз - убивають>.
†††††” 1996 роц≥ проти представник≥в «ћ≤ в ”крањн≥
було скоЇно 34 злочини. “ого ж року на територ≥њ
—Ќƒ загинуло 24 сп≥вроб≥тники «ћ≥. «а перш≥ п'¤ть
м≥с¤ц≥в 1997 року в ”крањн≥ загинули 4
журнал≥сти...
†††††—ьогодн≥ журнал≥ст надзвичайно залежний в≥д
роботодавц¤, в≥д влади ≥ в≥д ≥нтерес≥в кап≥талу
(нер≥дко - крим≥нального).
†††††ƒругий приклад. Ќапередодн≥ <ринкових
перетворень>, неминучим супутником ¤ких мало стати
безроб≥тт¤, в сусп≥льство заздалег≥дь ≥ навмисно
було вкинуто безл≥ч м≥ркувань (¤ким в≥дразу ж
конформне багато хто почав п≥дтакувати) про
нерозумний надлишок у наш≥й крањн≥ наукових
прац≥вник≥в, л≥кар≥в, ≥нженер≥в, роб≥тник≥в тих чи
≥нших спец≥альностей тощо. ћовл¤в, чимало з них не
завантажен≥, ≥нш≥ просто л≥нив≥, а сусп≥льство тим
часом змушене оплачувати њхню непотр≥бну
присутн≥сть на робочих м≥сц¤х. ћ≥ркуванн¤ про
<баласт> част≥ нав≥ть сьогодн≥. —пробуЇмо ж
з≥ставити <плюси> й <м≥нуси> повноњ зайн¤тост≥ в
–ад¤нському —оюз≥ та на¤вност≥ <оздоровчого
безроб≥тт¤> в сусп≥льств≥ зах≥дного зразка.
†††††„и були у нас нероби, ледар≥? «вичайно, куди
в≥д них под≥нешс¤, р≥д людський недосконалий. „и
був високим њх в≥дсоток? Ќ≥. Ќехай кожен пригадаЇ
св≥й трудовий колектив; ƒо того ж Ї велика
к≥льк≥сть профес≥й, ¤к≥ просто нe допускають
марнуванн¤ часу. Ќу ¤к може бити байдики вод≥й
автобуса на трас≥ чи х≥рург б≥л¤ операц≥йного
столу, вчитель на уроц≥ чи регулювальник на
перехрест≥, льотчик у каб≥н≥ л≥така чи до¤рка на
ферм≥≥ Ћедар≥в, прийн¤тих на роботу, було важко
позбавитис¤. ÷е - <м≥нус>. <ѕлюс> же пол¤гав у
тому, що _будь-¤ка_ людина, ¤ка бажала працювати,
¤ка любила пра цювати, цю можлив≥сть мала, на
вулиц≥ не залишалас¤. якийсь в≥дсоток нероб на
робочих м≥сц¤х (њх не любили, <проробл¤ли>,
позбавл¤ли прем≥й ≥ примушували-таки ворушитис¤) -
це неминуч≥ прикр≥ втрати ≥ дуже невисока, м≥зерна
ц≥на того величезного соц≥ального завоюванн¤, ¤ким
була стов≥дсоткова зайн¤т≥сть. Ќав≥ть в≥домий
економ≥ст √аврињл ѕопов нагадав нещодавно:
<—оц≥ал≥зм, зробивши вс≥х сп≥ввласниками сусп≥льноњ
власност≥, дав кожному право на працю та њњ
оплату>.
†††††—ьогодн≥ вже багато хто усв≥домлюЇ, що
в≥дчутт¤ незалеж-ност≥ й свободи людин≥ даЇ зов с≥м
не волод≥нн¤ приватною власн≥стю, ¤к про це
торочить демпропаганда, а стопроцентно гарантована
можлив≥сть працювати. ѕро це свого часу прекрасно
сказала видатна людина, прем'Їр-м≥н≥стр Ўвец≥њ ”лоф
ѕальме, ¤кий траг≥чно загинув в≥д постр≥лу вбивц≥:
<Ќайваж- лив≥шим чинником упевненост≥ Ї. робота.
ѕовна зайн¤т≥сть означаЇ колосальний крок вперед у
наданн≥ свободи люд¤м>.
†††††Ѕезроб≥тт¤ вмить зробило м≥льйони громад¤н
”крањни в≥дторгнутими в≥д т≥ла сусп≥льства, в≥д
т≥ла держави. ÷е страшний в≥дк≥т назад. Ѕезроб≥тт¤
- це не тимчасовий атрибут так званоњ <перех≥дноњ
економ≥ки>, це - пост≥йна складова
соц≥апьно-економ≥чноњ ситуац≥њ нав≥ть у
найрозвинен≥ших крањнах «аходу. “ак, грошова
допомога з безроб≥тт¤ там висока. ÷е, безперечно,
<плюс>. ќднак нав≥ть на прагматичному «аход≥ не
самими т≥льки грошовими доходами жива людина. ƒивно
було в одному з нещодавн≥х випуск≥в кињвськоњ
газети <—егодн¤> прочитати, що безроб≥тт¤ на «аход≥
- це <опереткове нещаст¤>. “ой же ”лоф ѕальме
вважав, що <кр≥м в≥йни ≥ стих≥йного лиха немаЇ
н≥чого, чого люди бо¤лис¤ б б≥льше, н≥ж
безроб≥тт¤>, а генеральний директор ћ≥жнародноњ
орган≥зац≥њ прац≥ при 00Ќ ћ. ’ансен зазначав, що
безроб≥тт¤ спричин¤Ї <надзвичайно невиправдан≥
витрати ресурс≥в ≥ поглибленн¤ людських страждань>.
«а даними зах≥дноЇвропейських ≥ американських
експерт≥в, нав≥ть у њхн≥х благополучних крањнах
зростанн¤ безроб≥тт¤ на один в≥дсоток спричин¤Ї
в≥дпов≥дне зростанн¤: смертност≥ серед населенн¤ -
на 2%; к≥лькост≥ самогубств - на 4%; псих≥чних
захворювань - на 6%; загальноњ злочинност≥ - на 3%,
в тому числ≥ вбивств - на 5,7%; к≥лькост≥ розлучень
- на 7%. ўось надто серйозно дл¤ <оперети>...
†††††як трет≥й приклад розгл¤немо один з головних ≥
часто згадуваних довод≥в проти нового союзу
р≥вноправних самост≥йних держав, ¤кий об'Їднував би
на добров≥льних засадах колишн≥ республ≥ки
–ад¤нського —оюзу. ÷ього разу дов≥д вагомий.
«вучить в≥н так (цитую за одн≥Їю з газет): <«авд¤ки
незалежност≥ украњнськ≥ матер≥ не обливають сл≥зьми
цинкових трун своњх син≥в, що не повернулис¤ з
в≥йни в јфган≥стан≥>. ÷е д≥йсно траг≥чний
непоправний <м≥нус>, пов'¤заний з перебуванн¤м
”крањни в склад≥ –а д¤нського —оюзу. «а час
дес¤тир≥чноњ в≥йни в јфган≥стан≥ там загинуло 3360
громад¤н ”крањни. ¬≥дтод≥ минуло ще дес¤ть рок≥в.
Ќа цей пер≥од випало неймов≥рне, небачене
скороченн¤ к≥лькост≥ населенн¤. «а в≥дсутност≥ воЇн
≥ репрес≥й, за в≥дсутност≥ революц≥й ≥ стих≥йного
лиха населенн¤ ”крањни, починаючи з 1992 року,
скоротилос¤ на 1,7 м≥льйона чолов≥к. ƒл¤ ”крањни це
ц≥на 505 афганських воЇн! —короченн¤ населенн¤
в≥дбуваЇтьс¤ не т≥льки через зниженн¤
народжуваност≥, але й через неухильне зростанн¤
смертност≥. ѕро структуру передчасноњ смертност≥
писав тор≥к м≥н≥стр охорони здоров'¤ ”крањни ј.
—ердюк: <ќсобливе занепокоЇнн¤ викликають втрати
населенн¤ працездатного в≥ку, питома вага ¤ких у
загальн≥й смертност≥ с¤гнула 24,3%. —еред цих втрат
вражаЇ <надсмертн≥сть> чолов≥к≥в, ¤ка е найвищою у
св≥т≥ - серед ус≥х померлих у працездатному в≥ц≥ 81
в≥дсоток становл¤ть чолов≥ки>. “ак, цих чолов≥к≥в
працездатного в≥ку, що передчасно п≥шли з житт¤,
сьогодн≥шн¤ наша держава не посилала на смерть.
¬она њх на смерть прирекла.
††††† оли п≥д гаслом <Ѕ≥льше соц≥ал≥зму!>
розпочалас¤ <перебудова>, ми гар¤че пов≥рили в нењ.
ћи хот≥ли вдосконалити наш недосконалий соц≥ал≥зм.
ћи мр≥¤ли позбутис¤ вс≥х очевидних <м≥нус≥в>: щоб
на телебаченн≥ не було цензор≥в ≥ спостер≥гач≥в,
¤к≥ дають оц≥нки <до>, а не <п≥сл¤> виходу програм
в еф≥р, щоб стов≥дсоткова зайн¤т≥сть мала
оптимальну, рухому, переналагоджувану внутр≥шню
структуру, щоб б≥льше н≥коли ≥ в жодному вигл¤д≥ не
повторивс¤ <јфган≥стан>... ѕроте ≥н≥ц≥ативу було
ч≥пко перехоплено тими, хто зрештою зруйнував наш
рад¤нський соц≥ал≥зм в ≥нтересах в≥тчизн¤ного ≥
св≥тового кап≥талу. ¬еличезну, можливо, нав≥ть
вир≥шальну роль при цьому в≥д≥фали технолог≥њ
веденн¤ психолог≥чноњ в≥йни, до протисто¤нн¤ ¤ким
ми ви¤вилис¤ неп≥дготовленими.
†††††« наближенн¤м президентських вибор≥в в ”крањн≥
≥ парламентських вибор≥в в –ос≥њ, ¤к≥ в≥дбудутьс¤
1999 року, на нас знову обрушитьс¤ вал
антикомун≥стичноњ пропаганди. Ѕезумовно, знову буде
затребуваний так званий <наб≥р ќлександра
яковлева>, головного ≥деолога руйнац≥њ ѕ–— ≥ —–—–.
ƒо цього нафтал≥нового набору вход¤ть погрози
поверненн¤ <пустих прилавк≥в магазин≥в зразка
1990-1991 рр.> ≥ в≥дродженн¤ <системи √”Ћј√у> в
раз≥ приходу до влади л≥вих сил. Ќаб≥р буде
зад≥¤ний, незважаючи на те, що вс≥ ск≥льки-небудь
мисл¤ч≥ люди <по обидва боки барикад> вже давно
знають, що <пуст≥ прилавки> були орган≥зован≥
штучно, а <гулаг≥в> л≥в≥ б≥льше н≥коли не
допуст¤ть, ¤к католики б≥льше н≥коли не допуст¤ть
вогнищ ≥нкв≥зиц≥њ, а ƒемократична парт≥¤ —Ўј б≥льше
не дозволить соб≥ називати <законним> винищенн¤
≥нд≥анц≥в ≥ <природним> рабство чорношк≥рих... р≥м
<набору> ќ. яковлева, одним з головних ≥нструмент≥в
психолог≥чноњ обробки будуть ц≥ нестихаюч≥,
неск≥нченн≥, з приводу ≥ без приводу уколи й удари
<молекул¤рноњ агрес≥њ у св≥дом≥сть>. «наючи про
≥снуванн¤ ц≥Їњ технолог≥њ ≥ нав≥ть не знаючи вс≥х
њњ тонкощ≥в, можна виробити до нењ ≥мун≥тет. Ќе
п≥ддаватис¤ першому враженню, а проводити
з≥ставленн¤ <плюс≥в> ≥ <м≥нус≥в> рад¤нських ≥
сьогодн≥шн≥х реал≥й. ѕри цьому пам'¤таймо, що
досконалих сусп≥льств не буваЇ, але м≥ру
досконалост≥ можна пор≥внювати. якщо за критер≥й
досконалост≥ брати справедлив≥сть, духовн≥сть ≥
турботу про кожну людину, можете не сумн≥ватис¤,
шановн≥ читач≥, перемога завжди ви¤витьс¤ на
нашому, л≥вому, боц≥.
---------------- Na glawnuju stranicu / To main page W nachalo razdela
Sinonimy kl`uchewyh slow: prokorys
Counter: .
(Wystawit` kak: / To expose as:
http://aravidze.narod.ru/s2/prokorys.htm ,
http://www.geocities.com/sekirin1/s2/prokorys.zip .
)
Po pros`be komandy poddervki ot www.hotlog.ru:
http://www.hotlog.ru/cgi-bin/hotlog/buttons.cgi
